80057

Забуті народні свята осіннього циклу

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Мета. Дослідити забуті народні свята осіннього циклу: Дмитра(8 листопада), Святої П’ятниці(10 листопада), Кузьми й Дем’яна(14 листопада); організувати пошукову роботу стосовно відродження втрачених обрядів, звичаїв, традицій українських ярмарків.

Украинкский

2015-02-16

72.5 KB

1 чел.

Ямпільська районна державна адміністрація

Сумської області

Відділ освіти

Свеська спеціалізована школа I – III ст. №1

41226 cмт. Свеса Сумської області, вулиця Леніна,25, тел. (0 54- 56) 6 -20 – 82

                               Учитель української мови та                              літератури Свеської спеціалізованої

                      школи І-ІІІ ступенів №1

                                        Посохова Наталія Миколаївна

Мета. Дослідити забуті народні свята осіннього циклу: Дмитра(8 листопада), Святої П’ятниці(10 листопада), Кузьми й Дем’яна(14 листопада); організувати пошукову роботу стосовно відродження втрачених обрядів, звичаїв, традицій українських ярмарків.

Зміст роботи. 1. Визначення актуальності теми проекту.

                        2. Поділ учнів на групи, розподіл обов’язків.

                        3. Дослідження теми.

                        4. Презентація проекту.

                        5. Оцінка та самооцінка ходу виконання проекту.

Тривалість проекту – три тижні.

Завдання. Дослідити: 1. Забуті народні свята осіннього циклу.

                                      2. Традиції українського ярмарку.

                                      3. Сучасний ярмарок(базар).

Анотація проекту

Кожна людина, котра вважає себе інтелігентною, не може, живучи в сучасному світі, не тримати в пам’яті історичного та культурного досвіду свого народу, цілого людства. Без цього багажу вона порожня і її годі назвати людиною мислячою. Сьогоднішній день – похідне вчорашнього, а завтрашній - похідне сьогоднішнього. Наша ж історія культури – це своєрідний храм, який цінний працею всіх прийдешніх поколінь. Даний проект призначений відродити забуті звичаї для усвідомлення їх значення в майбутньому.

Результати роботи

І група. Забуті народні свята осіннього циклу.

Сцена оформлена в стилі української хати. Бабуся займається хатньою роботою. Забігає весела й радісна онука.

Бабуся. З чого це ти, дівчино, радієш та веселишся?

Дівчина. А чого б і не радіти? Молода та й веселюся.

Бабуся. Ні. Тобі сумувати треба.

Дівчина. Чого б це?

Бабуся. Бо досі не засватана.

Дівчина. Нічого, ще час є, може хто й засватає.

Бабуся. Е ні, після свята Дмитра, яке припадає на 8 листопада, заборонялося справляти весілля й ходити у свати. Тому й казали: «До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі хоча за старця, аби не остаться». Не любили дівчата цього свята.

Дівчина. Не знала я про це свято.

Бабуся. У народі свято великомученика Дмитра здавна шанували через те, що воно завершувало хліборобський рік. За народною уявою Дмитро замикає землю, тримаючи при собі ключі, доки за ними не приїде верхи на білому коні весняний Юрій.

Дівчина сумує, сідає за стіл, бере в руки шиття.

Бабуся. Що це ти збираєшся робити? Поклади шиття зараз же.                    Дівчина. Сумно мені, бабусю, хочу собі нову спідничку пошити.                     2                                               

Бабуся. Не можна, люба. Сьогодні 10 листопада, жіноче свято. Свята П’ятничка. Це свята Параска, яка страждає за наші жіночі гріхи. Вона з’являється поміж людей у вигляді бідної жінки, з понівеченим обличчям, її тіло прошпиговане голками, понівечено веретенами, покремсане ножами, попроколюване цвяхами. І все це за те, що жінки не дотримуються обітниці й працюють на Параску( Святу П’ятницю). Літні жінки остерігалися прясти,шити, ткати, білити. Лише постилися. Святи Параска ходить по світу, щоб освятити людей на додав діла і покарати тих, хто вчинив провину. Гріх великий береш на себе, внученько. Як прийде Свята П’ятниця, то покарає – руки покорчить.

 Танець Святої П’ятниці.

Дівчина. Ще й сонечко не заходило,

              Щось до мене та й приходило.

              Чи то Середа чи П’ятінка,

              Чи то моя рідна матінка.

               Вона в мене не обідала,

               Вона в мене не полуднувала,

               Тільки прийшла та й пожаліла.

Українська хата. Ранок. Бабуся порається в хаті. Онука спить.

Бабуся. Уставай, внученько, прокидайся, вже час.

Дівчина. Ой, та ще не розвиднилося, я ще посплю.

Бабуся. Не можна, люба, сьогодні 14 листопада, свято двох чудотворців Кузьми та Дем’яна.

Дівчина. От і добре, що свято, можна довго спати.

Бабуся. Ні, Кузьма та Дем’ян завідують морозом. засухою. заметіллю. Їх називають безморозниками. Їх треба задобрити хлібом-сіллю ще до схід сонця.

Бабуся й онука беруть у руки хлід-сіль і промовляють 

Бабуся, онука. Святі безморозники, Кузьма та Дем’ян, вітаємо вас хлібом – сіллю, сонцем праведним, свічкою і ласкаво просимо до нас, у наше обійстя,

у наші стайні, обори, комори, бо бджілок та до нашої хати. Хай відійде мороз-морозище, люте холодище від нас, нашого двору.

Бабуся .От і добре, а тепер, внученько, готуйся до перших дівочих вечорниць. Сьогодні в нашій хаті буде «куряча складка».

Дівчина. Чому куряча?

Бабуся. Сьогодні ввечері запроси дівчат та хлопців, хай вони принесуть у складку різні продукти, але обов’язково курку. Хто принесе власну курку, у господарстві вестиметься птиця, курки справно доглядатимуть курчат, не буде кураїв.

Чутно голоси дівчат та хлопців.

Молодь. Добрий вечір, пані – матко!

Бабуся. Добрий вечір. Що принесли?

Молодь. Курку варену, курку смажену, гречану кашу, вареники, курячу юшку, пиріжки з курятиною.

Починаються танці, пісні.

Бабуся. Благословіть, Кузьма та Дем’ян, дітей наших.                                      3                             

ІІ група. Традиції українського ярмарку.

 На лавці сидить гарно зодягнена дівчинка, махає ніжками, Їсть солодощі. Біля неї стоїть корзинка, в якій лежать бублики, печиво та ін.

Оксана. Привіт, Катрусю!

Катя. Привіт, Оксанко!

Оксана. Що  це ти сяєш, як нова копійка? О-о, та у тебе стільки солодощів!!!

Катя. А це все мені батьки з ярмарку привезли. Чули, сьогодні в місті ярмарок був?

Оксана. От би й собі на ярмарку побувати, самій  подивитися і себе показати.

Катя. Хіба тепер ярмарок… От мені прабабуся розповідала, що в останню неділю жовтня в селі був свій осінній ярмарок. Ото був ярмарок!

Оксана. А чим же він був знаменитий?

Катя. По-перше, відбувався на передодні  храмового свята – Дмитра. По-друге, на ярмарку можна було продати, придбати, навчатися торгувати, економити, спілкуватися, дізнаватися про всі на світі новини, познайомитися, запастися багатющим фольклором та цікавими бувальщинами, дотепами; почути нову пісню і самому заспівати, вдарити лихом об землю і піти у запальний танок.., себе показати і на когось оком кинути…

Оксана. Дійсно, так. Ярмарку чекало і старе, і мале. Про нього мріяв і парубок, щоб купити гарну чумарку, чоботи, смушеву шапку і подарунок коханій дівчині. Дядько думав, як вигідніше продати коненят чи поросят, щоб розрахуватися з боргами, скупитися до храмового свята та з кумом відвести душу в шинку. Дівчина мріяла накупити якнайбільше прикрас, щоб комусь сподобатися.

Жінки – щоб продати пшеницю чи масло, а собі купити краму на спідницю або парчі, щоб більше подобатися чоловікові.

А дітвора готувалася до ярмаркового дня ще від Різдвяних свят. Заносивши вечерю, десь заникавши копійчину, мріяли накупити ласощів або глиняного півника-свистунця.

Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок просим гуртом, поодинці!

Чекають на всіх там чудові гостинці!

Мерщій – бо на ярмарок всі поспішайте

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Цього дня із нетерпінням ми чекали.

Кілька гривень на розваги назбирали.

Українці ми, ну що іще сказати,

Українці люблять поярмаркувати.

Сценка

  •  А де це нашого Івана не видно на ярмарку?
  •  Та ось він іде, поспішає.

(Іван виїжджає, а до нього чіпляються дівчата).

  •  Ой! Здоров був, Іване!
  •  Куди їдеш?
  •  На ярмарок.
  •  А що везеш?
  •  Купу дівчат.                                                                                                       4
  •  А почому продаєш?
  •  За сто доларів продам.
  •  Що так дорого?
  •  Бо хороші вони в мене.

(Дівчата відходять, перешіптуються).

Іван (до хлопців). Беріть, за 10 гривень віддам.

  •  Що так дешево?
  •  Бо ледачі!

Дівчата. А, ледачі! Ану геть звідси!

 Пісня «Ой там на веселім базарі»

Ой там на веселім базарі

Лежибоку молодого продавали.Стали думать і гадать / 2р.                                    Що за нього можна дать, можна дать.

Ой радились ми, говорили

Та на тому усі разом порішили

Лежибоку не продать,/ 2р.

Бо не хочуть купувать, купувать.

Ой там на веселім базарі

Нечипурика малого продавали.

Став і думать , і гадать/2р.

Що за нього можна , дать, можна дать.

Ой радились ми говорили

Та на тому усі разом порішили

Нечепурку не продать, /2р.

Бо не хочуть купувать, купувать.

(Виходить Явтух).

  •  А куди ти, Явтуше, Їдеш?

Явтух. На базар!

-Підвези.

Явтух. Добре, сідайте.Обережно, віз не поломайте.

Пісня «Да куди їдеш , ЯВтуше?»

Явтух. Скажу, коли відгадаєте загадки.

Стоїть пані чепуриста, бо вдягла сорочок триста.                                         (Капуста)

На городі молода пишні коси розпліта,

У зелені хустинки, золоті хова зернинки.

                                     (Кукурудза)

Сидить Марушка в семи кожушках.

Хто її роздягає, той сльзи проливає.

                                     (Цибуля)

Явтух. А чи є увас такі овочі?  

Діти. Є!

  •  Гей, старі і молоді,

Швидше йдіть до нас сюди!                                                                              5

Тут у нас і тари – бари,

Всякі різнії товари!

Картопля.

Купуйте, купуйте, усі бараболю.

Варіть і смажте із сіллю й без солі,

Сто страв господиня з картоплі зготує,

Картопля, як хліб, - вона всіх нагодує.

Капуста.  

Купуйте капусту, вона вітамінна,

І соляна в бочках, в салатах відмінна,

У борщику, в супі, в смачних голубцях,

І смажена в маслі, і терта в млинцях.

1-й хлопець. Агов люди! Купіть корову: спокійна, добре їсть, а що вже молока дає – видимо-невидимо!Всю посудину зайняв, немає чим води принести. Якби мав декілька зайвих відер – нізащо б не продав.                               2-йхлопець. Погляньте, яка цибуля уродила.

Цибуля. 

Я велика, ріпчаста, ну – справжнє диво.

Цибулю на зиму собі запасайте.

Тушкуйте, варіть і сирою вживайте.

Часник. 

Хто гострого хоче – часник хай придбає.

Він всілякі мікроби вогнем випікає.

Яблука.                                                                                                                                      А ще ви лоточка із яблуками не обминайте,

Які до смаку , такі вибирайте.  

(Вибігають цигани)

  1.  а циганка. Позолоти, дорогоцінний, рученьку! Всю правду скажу, сім міхів гречаної вовни набрешу. Скажу про те, як на вербі груші ростуть, а дід з бабою на печі гречку сіяли та решетом воду носили. Не маєте золотого, дайте срібного, бо мідяків ніде ховати. (Підходить до іншого хлопця). Заплющ очі, я пошепчу, щоб грошики до тебе прийшли.
  2.  а циганка. 

Я циганка молода, щира та завзята,

Я вам карти розкладу- чи на щастя чи на  біду.

 3-а циганка

Будеш гарно працювати, значить з того будеш мати.

Якщо будеш ти ледача – то не буде в тебе   вдачі!

4-а циганка.

Гей, подруги, всі сюди, давайте потанцюємо,

Усім гостям на ярмарку, усмішку подаруємо.

1-а циганка.

Ми циганки молоденькі, затанцюєм вам гарненько.

Нагадаєм щастя й долі, щоб було всього доволі.

2-а циганка.

Ми затанцюєм вам танок

Та лише дайте нам хусток.

Ну, а ти музико, грай!                                                                                      6

Веселіше! Не відставай!( танець)

  •  Ой, людоньки, послухайте, яка пригода трапилася з нашим сусідом на ярмарку.

Серед лісу, серед гаю, у недільний обід

Заснув мужик у чоботях, проснувся без чобіт.

Прокинувся, протер очі, разів кілька позіхнув,

Разів кілька босі ноги із подивом повернув.

Не мої,це, каже ноги! Присягаю на чим світ!

Бо мої в чоботях були, а ці - босі без чобіт.

  •  Ото й таке буває в житті!
  •  А в наших жінок свої турботи!

Жінка. Чоловіче, ти купив те, що я казала?

Чоловік. Ні.

Жінка. А гроші де?

Чоловік. Немає.

Жінка. А де ж ти їх дів?

Чоловік. Купив чоботи. За них просили чотири гривні, а я дав три – буде сім, гривня туди, гривня сюди – це девять. А одного ми з кумом проїли – от і всі десять.

Пісня «Ой що ж то за шум учинився»

 А тепер і покататися пора на каруселі.

Гра «Карусель»

Усі стають у коло, всередині кола одна дитина тримає великий круг, а до нього привязані різнокольорові стрічки. Кожна дитина бере в руку одну стрічку і всі ідуть по колу, співаючи:

Карусель спочатку тихо

Завертілась нам на втіху.

(З кожним разом все швидше і швидше).

Потім все пішло кругом

І бігом, бігом, бігом.

Тихше, тихше, не спішіть,

Раз, дав, раз, два,

Вже закінчилася гра.

  •  На доброму ярмарку ми побували-

Одні продавали, інші купували.

Сміялись , сміялись, та  ще й жартували,

Та про предків наших славних з шаною згадали.

  •  Наш ярмарок закінчується. Ми бажаємо всім, щоб у ваших родинах завжди був достаток, щоб було що продавати і за що купувати.

ІІІ група. Сучасний базар (Учасники готують сюжетний танець, в якому відтворено проблеми сучасного базару)

                                                                                                                             7


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8391. Политическая и правовая мысль Древнего Китая 162.69 KB
  Политическая и правовая мысль Древнего Китая Введение Расцвет общественно-политической мысли Древнего Китая относится кVI—III вв. до н.э. В этот период в стране происходят глубокие экономические и политические изменен...
8392. Особенности управления в Китае 21.83 KB
  Особенности управления в Китае. Зарождение управленческих идей. Управление в Древнем Китае представляет собой совокупность представлений, взглядов и учений китайских мыслителей той эпохи. Древнекитайская управленческая мысль рано выделилась из рел...
8393. Надельная система в Китае 22.01 KB
  Надельная система в Китае Формирование и расцвет надельной система Упадок надельной системы. Яркая особенность землепользование-система равных полей. Это оригинальная концепция повлияла на все соседние государства. Эта система очен...
8394. Система государственного управления. Методичка 302.5 KB
  Система государственного управления Настоящие методические указания подготовлены в соответствии с требованиями ГОСТа, предъявляемыми к работам, направляемым в печать с учетом практических рекомендаций, изложенных в методических рекомендациях для сту...
8395. История изучаемого региона (Китай) 111 KB
  История изучаемого региона (Китай) Введение Огромный интерес российских граждан к прошлому и настоящему нашего великого соседа, его культуре и экономическим успехам вполне объясним. Особенно значителен этот интерес у дальневосточников, чьи земли гра...
8396. Местоимения китайского языка 30 KB
  Местоимения китайского языка Личные местоимения Единственное число 1-е лицо [w] я 2-е лицо ты ? [n?n] Вы Вам(не имеет множественного числа) 3-е лицо он она оно, он, она (для неодушевленных предметов) Множественное чи...
8397. Мировые экономические отношения 142.5 KB
  Коренная причина возникновения и развития международных экономических отношений - это различия в наделенности стран факторами производства (экономическими ресурсами). С одной стороны, это ведет к международному разделению труда. С другой сторо...
8398. Чайное чувство. Особенности выращивания и разновидности чая в Китае 380 KB
  Чайное чувство. Содержание: Введение. Часть. От земли к небу. Растение чай. Виды китайского чая. Чай и вода. О пользе чая. Атмосфера чая: природа, образы и творения рук человеческих. Приготовление чая. Технич...
8399. История литературы Китая 121.41 KB
  История литературы Китая Литература Китая и вэнь Литературное творчество осмыслялось в Китае в рамках архаико-религиозных воззрений на вэнь и натурфилософских представлений, вэнь - это словесный узор. Исходная семантика вэнь - пиктограмма, и...