80075

Моя родина (урок довкілля в 3 класі)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Сім’я, мов сонечко, зігріває дитину від народження і до кінця днів. Сім’я – це гніздечко любові і тепла для кожного з нас. У родині має панувати злагода і повага до близьких, менші повинні шанувати старших, особливо бабусь і дідусів.

Украинкский

2015-02-16

43 KB

1 чел.

Решетилівська ЗОШ 1 – ступеня

Моя родина (урок довкілля в 3  класі)

Гречко С. І.

                                      вчитель

                                            початкових

                                  класів

Решетилівка

    Тема: рід, родина, рідня. Склад сім’ї, імена батьків, бабусь, дідусів. Про родовід. Сімейний календар. Традиційна сімейна мораль українців.

Мета: з’ясувати значення понять "рід", "родина", "рідня"; вчити учнів складати родовідне дерево; розвивати уміння будувати висловлювання; виховувати шанобливе ставлення до рідних.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Повторення вивченого матеріалу.

– Відгадайте загадку:

Стало біло навкруги – Я розтрушую сніги, Наганяю холоди, Води сковую в льоди. В дружбі з дітьми я всіма. Здогадались: Я –... (Зима).

– Назвіть ознаки зими. Як називаються зимові місяці? Який зараз місяць? Яку роботу виконують люди взимку?

III. Фенологічні спостереження

– Яка погода переважала протягом тижня? Яке небо? Який день був холодніший? Коли йшов сніг? Чи були інші опади?

(У календарі спостережень учні позначають, який стан неба сьогодні, наявність опадів.)

IV.Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда про сім’ю, рід, родину, родовід.

– У кожного з нас є найдорожчі нам люди. Хто це? Так, тато, мама, братик, сестричка – це сім’я.

Сім’я, мов сонечко, зігріває дитину від народження і до кінця днів. Сім’я – це гніздечко любові і тепла для кожного з нас. У родині має панувати злагода і повага до близьких, менші повинні шанувати старших, особливо бабусь і дідусів. Адже вони – коріння сім’ї, прожили довге життя, багато знають і уміють. Кожна сім’я – це частинка великого українського народу.

– Назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові. Яка у вас сім’я? Як звати маму, тата, сестричку, братика, бабусю, дідуся?

2. Робота з родовим деревом (учні говорять своїх родичів, а вчитель створює родове дерево для кожного з них).

– Розгляньте малюнки. Кого на них зображено? Що роблять діти? Мама і тато? Що роблять бабуся і дідусь? Як назвати їх одним словом?

– Колись на Україні жили великими сім’ями: і дідусь, і бабуся, і тато, і мама, і сини, й доньки, і онуки, і онучки. Ось про таку сім’ю ми послухаємо зараз народну примовку.

У нашого Омелька – невеличка сімейка. Тільки він, та вона, та старий, та стара, та дві дівки косаті, та два парубки вусаті, та дві Христі в намисті, та дві ляльки в колисці.

– То велика чи маленька сімейка у дядька Омелька?

3. Продовження бесіди.

– Чи знаєте ви, що означає слово рід? Рід – це багато-багато поколінь. Це кілька родин від давніх часів і до сьогоднішніх днів.

Що ж таке родина? Родина – це група людей або рідня, що складається з батьків, дітей, онуків і близьких родичів.

Якщо ви прослідкуєте шлях від себе до ваших прабабусь і прадідів, то побачите свій родовід. (Робота за таблицею «Мій родовід»)

4. Фізкультхвилинка.

5. Бесіда про сімейні традиції та реліквії.

(Учні демонструють фотографії, альбоми, розповідають по родинні традиції, звичаї, виконують улюблені родинні пісні).

– Які свята у ваших сім’ях найулюбленіші? Чи святкуєте ви дні народження, іменини? Кого з рідних запрошуєте на сімейні свята? На які свята збирається вся ваша родина? Що даруєте один одному?

– На Україні існував звичай: на щастя дарувати рушники. Ними прикрашали портрети, квартири, образи, обв’язували снопи на обжинках. А коли дорослі одружувалися, молодий і молода ставали на рушник щастя, щоб їхнє життя було щасливим. У кожний рушник вкладена праця ваших предків. Рушники залишалися у дітей і переходили з покоління в покоління як згадка про батьків, як сімейна реліквія.

– Реліквія – це все те, що переходить до дітей і онуків на згадку про батьків. Родинною реліквією були також вишиті сорочки, фотографії рідних, намисто, національний одяг тощо.

6. Робота з презентацією.

– У давнину люди самі виготовляли одяг, взуття, посуд, а тому і веретено, і прядка, і мисник, глечики, горщики, макітра – теж переходили від одного покоління до другого як реліквії.

7. Відгадування загадки.

Найрідніша, наймиліша, Всіх вона нас пестить, тішить, Завжди скрізь буває з нами. Відгадайте: хто це? (Мама)

– Мати – гордість сім’ї, усього роду, його святиня. її скрізь шанують, величають.

– За що ви любите свою маму? Опишіть свою маму. Яку колискову співала вам мама? Яка улюблена пісня вашої мами? Хто з вас допомагає мамі? Як? Як ви звертаєтесь до своєї матері?

(Мамо, матусю, ненько і т. д.)

Як ви звертаєтеся до батька?

(Тато, татку, татусю, таточку.)

– Діти, ви повинні поважати маму, тата, усіх членів сім’ї, шанувати їх, допомагати їм.

8. Робота з підручником (с. 29).

– Розгляньте малюнки і розкажіть про обов’язки членів сім’ї.

V.Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 1. Впишіть імена своїх рідних.

Завдання 2. Прочитайте прислів’я: "На сонці тепло, а біля матері добре."

– Як ви його розумієте? Які ще прислів’я про маму ви знаєте? (Дитина плаче, а матері боляче. Лише мати – вірна порада. Ластівка радіє весні, а дитина – матері.)

Завдання 3. Намалюйте, які старовинні речі зберігаються у вашій сім’ї.

2. Підсумкова бесіда.

Що треба робити кожному, щоб стати гідним продовжувачем свого роду і народу?

– Любити рідний край.

– Ніколи не забувати рідної мови, дбати про її чистоту.

– Любити і шанувати батька й матір своїх, всю свою родину, український народ.

– Пам’ятати звичаї і традиції свого народу.

– Шанувати свої обереги (свій дім і все, що в ньому є, мамину пісню і калину в лузі, маленьке джерельце і велику річку – все, що дороге і близьке серцю).

VI. Підсумок уроку.

"Бути хорошою людиною, принести щастя матері й батькові, не допускати, щоб старість їх стала горем, – нехай все це стане бажанням всього твого життя" (В. О. Сухомлинський).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23462. Просто и легко о татарском языке. Что такое грамматика 362.5 KB
  Просто и легко о татарском языке Что такое грамматика Грамматика – это правила. Если у человека плохо с грамматикой то он путает род имен существительных и выстраивает слова не связывая их по принятым в языке законам: моя твоя не понимай – яркий пример того что человек не владеет русской грамматикой. Но он говорит на этом языке а ты не можешь. Итак: Самое главное в татарском языке Итак в чем же особенности грамматики татарского языка Чем он отличается от русского в своих правилах.
23463. Татарский язык на рубеже веков 36 KB
  АН РТ доктор филологических наук Казань Как известно татарский язык наряду с английским китайским индийским испанским немецким и другими языками был признан ЮНЕСКО одним 14 развитых и широко употребляемых языков мира. Будучи близок к тюркским языкам с древней письменностью он обнаруживает сходство также и с тюркскими языками Алтая. А ведь на тюркских языках разговаривают судя по некоторым данным более 250 миллионов человек В формировании татарского народа приняли участие несколько этнических компонентов групп. Поэтому...
23464. Русско-литовско-польский разговорник 1.77 MB
  Жегнайче Простите Atleiskite атляйскитя Proszę mi wybaczyć Проше ми выбачычь Извините Atsipraau атсипрашау Przepraszam Пшепрашам Спасибо Ačiu ачу Dzieńkuję Дзенькуе Пожалуйста Praom прашом Proszę Проше Помогите пожалуйста. прашом падети Proszę o pomóc. Проше о помуц Передайте пожалуйста Praom perduoti прашом пярдуоти Proszę przekazać Проше пшеказачь Скажите пожалуйста Praom pasakyti прашом пасакити Proszę mi powiedzieć Проше ми поведзечь Будьте здоровы. Сакикитя лечау Proszę mówić wolniej.
23465. Личные местоимения 199.5 KB
  Слоговое приращение augmentum syllabicum представляет собой гласный ἐ10 который помещается перед основой начинающейся с согласного звука: παιδεύω я воспитываю – impf. Глаголы начинающиеся с ρ при добавлении приращения удваивают этот согласный: ῥίπτω я бросаю – impf. Девять глаголов принимают приращение εἰ вместо ἐ: ἐθίζω я приучаю – impf. εἴθιζον я приучал ἕλκω я тащу – impf.
23466. Возвратные местоимения 184 KB
  свой4 были заменены в аттическом диалекте родительным падежом5 личных местоимений αὐτοῦ αὐτῆς αὐτῶν занимающим позицию либо позади либо реже впереди существительного или родительным падежом возвратных местоимений ἑαυτοῦ ἑαυτῆς ἑαυτῶν который всегда помещается между артиклем и существительным: ὁ υἱὸς αὐτοῦ или реже αὐτοῦ ὁ υἱός но ὁ ἑαυτοῦ υἱός. Точно так же вместо притяжательных местоимений 1го и 2го лица ἐμός σός ἡμέτερος ὑμέτερος может ставиться родительный падеж либо соответствующих им личных местоимений – энклитических...
23467. Средний и страдательный залоги 256.5 KB
  1 действительный залог activum средний залог medium страдательный залог passivum αἱρέω я беру захватываю αἱρέομαι я беру для себя выбираю αἱρέομαι меня берут захватывают προσάγω я привожу коголибо προσάγομαι я привожу к себе привлекаю к себе склоняю на свою сторону коголибо προσάγομαι меня приводят к комулибо λούω я мою купаю λούομαι я моюсь купаюсь λούομαι меня моют купают δικάζω я сужу творю суд как судья δικάζομαι я сужусь веду тяжбу как сторона в судебном процессе δικάζομαι надо мною творят суд...
23468. Указательные местоимения 133 KB
  отложительные глаголы страдательного залога deponentia passiva которые в аористе имеют формы страдательного залога а в будущем времени – формы либо среднего либо страдательного залога либо обе параллельные формы: βούλομαι – я желаю βουλήσομαι fut. промежуток времени в который чтолибо происходит в течение чего в продолжение чего во время чего: παρ᾿ ὅλον τὸν βίον – всю жизнь παρ᾿ ἡμέραν – ежедневно день за днём букв. приближение к какомулибо качеству в некоторых выражениях: παρὰ μικρόν παρ᾿ ὀλίγον – без малого почти...
23469. II аттическое склонение 174.5 KB
  образованное от основы перфекта будущее завершённое futurum exactum или futurum III обозначающее состояние в будущем которое станет результатом будущего действия: πεπαιδευκὼς ἔσομαι – я уже буду воспитавшим и тогда буду иметь коголибо воспитанным. Причастие будущего времени указывает на цель или намерение совершить какоелибо действие часто в сочетании с ὡς а также обозначает действие будущее по отношению к действию управляющего глагола например в обороте accusativus cum participio4: παρεσκευάζετο ὡς ἀπαντησόμενος τοῖς...
23470. Первое склонение 168.5 KB
  В сочетании с окончаниями именного склонения конечные элементы основ первого склонения образуют следующий набор практических окончаний: Окончания имён женского рода первого склонения singularis pluralis основа ᾱ ᾰ ᾱ ᾰ nominativus ᾱ purum η ᾰ purum ᾰ impurum αι genetivus ᾱς ης ᾱς ης ων dativus ᾳ ῃ ᾳ ῃ αις accusativus ᾱν ην ᾰν ᾱς ανς vocativus = nom. νῑκ singularis nominativus ἡ στρατιά [ᾱ] χώρᾱ τιμή μάχη νίκη genetivus τῆς στρατιᾶς χώρᾱς τιμῆς μάχης νίκης dativus τῇ στρατιᾷ χώρᾳ τιμῇ μάχῃ νίκῃ...