80083

Урок позакласного читання в 4 класі за історичною повістю Марка Вовчка «Кармелюк»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: прищеплювати любов до читання, цікавість до історичного минулого України; виховувати почуття національної гідності, повагу до історичного минулого України; вдосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання і самостійного читання мовчки; розвивати мислення...

Украинкский

2015-02-16

42.5 KB

1 чел.


 Урок позакласного  читання  в 4  класі за  історичною  повістю  Марка    Вовчка  «Кармелюк»
Мета уроку: прищеплювати   любов  до читання, цікавість до історичного минулого  України; виховувати  почуття  національної  гідності, повагу  до  історичного  минулого України; вдосконалювати  навички  правильного, свідомого, виразного читання  і  самостійного  читання  мовчки; розвивати мислення, память, інтерес до навчання, створюючи оптимальні умови навчання через групову роботу. 


                                                              
Хід уроку 

1.     Повідомлення теми уроку

Робота в групах
Записати  жанри  літературних  творів,  з  якими  зустрічалися  на  уроках  читання (Додаток 1 ).

2.     Знайомство з  фактами біографії  письменниці.

«Довідкова служба»  повідомляє  заздалегідь  підготовану  інформацію  про письменницю (Додаток 2).

    - Коли народилася письменниця?

    - Яке її  справжнє  імя?

    - Де  народилася  Марко  Вовчок?

    - Скількома  мовами  вона  володіла?

    - Які  назви  творів  Марка  Вовчка  ви  запамятали?

3.     Робота  над  змістом  повісті  (Підготовка  до тесту).

    - Де   відбувалися  події, описані  в  повісті?

    - Хто  головний  герой  повісті?

    - Які  думки  непокоїли  Кармелюка?

    - Куди якось  зник  Іван?

    - Про  які  дива  стали  говорити  люди  після  його  зникнення?

    - Чи  повірила  мати  Кармелюка  в  те, що  казали  люди?

    - Чому  одної  ночі  Кармель  зявився  вдома?

    - Що  сталося  тієї  ночі?

    - Чим  закінчилася  повість?

4.  Робота  над  текстом.

    Вибіркове  читання:

    1 група:  Знайти  і  зачитати  уривки  про  матір  Кармелюка.

    2 група:  Знайти  і  зачитати  уривки  про  Івана  Кармелюка.

3 група: Знайти  і  зачитати  уривки  про Марусю.

4 група: Знайти  і  зачитати  уривки  про село, в  якому жив Кармелюк.

5 група: Знайти  і  зачитати  уривки  про  дивні  події, які  стали  відбуватися       після  зникнення  Івана  Кармелюка.

6 група:  Зачитати  кінцівку  повісті.

5.  Складання  образу  Івана  Кармелюка.

    Робота в  групах.

    Асоціативний  кущ.

    Серед  запропонованих  прикметників  вибрати  ті, які  асоціюються з  образом  Івана  Кармелюка. ( Додаток 3).

6.     «Знайди відповідність»

    Згідно  змісту повісті  утворити  пари  слів  із  слів  першого  та  другого стовпчиків ( Додаток 4)
Фізкультхвилинка  

7.     Тест ( Додаток 5 ) 

8.     Підсумок уроку.

     Робота в групах. Діти обговорюють питання:

- Яка  головна  думка  повісті? (1,2, 3 група)

-Чого  нас  навчає  ця  повість?

                                              Додатки

Додаток  1

Казка, оповідання, байка, легенда, міф, вірш, повість.

Додаток  2

   Марко Вовчок  народилася 22 грудня 1833 р. в с. Єкатерининському Орловської губернії  в Росії  в родині збіднілого дворянина. Її справжнє ім’я Вілінська  Марія  Олександрівна. Батько Марійки помер, коли вона була ще зовсім маленькою. Мати одружилася з поміщиком, який жорстоко ставився до своїх кріпосних (спогади про нього і його поводження з людьми стали матеріалом для її  творів..

Марія навчалася в жіночому пансіоні в Харкові, потім повернулася в Орел, де виховувала дітей своєї тітки.

У 1851 р. Марія одружилася з О. Марковичем і виїхала в Україну,де  вивчила українську мову, яку чула з дитинства у своєму домі (її мати любила народні пісні й часто їх співала).Збираючи фольклор в українських селах, Марія засвоювала наші  звичаї, обряди, побут. Страждання українських селян стали її власними. Майбутня письменниця усвідомлювала, що треба якось протидіяти рабству в закріпаченій Україні. Марія почала писати твори. Літературна діяльність письменниці веде відлік від 1856 р. Вона пише під вигаданим ім'ям — Марко Вовчок.

У 1857 р. в Петербурзі побачила світ збірка «Народні оповідання» Марка Вовчка, твори молодої письменниці здобувають велику популярність. Через два роки вона з чоловіком переїздить до російської столиці. У Петербурзі Марко Вовчок стає окрасою гурту українських культурних діячів.

У  1860  році  Марко Вовчок переїздить до Парижа, де проводить кілька років. Знання французької мови відкрили великі можливості для її письменницької діяльності у Франції: вона пише, перекладає. Деякі твори з «Народних оповідань» Марка Вовчка настільки полюбилися парижанам, що  витримали декілька перевидань. Це повість-казка «Маруся», яка видавалася у Франції 20 разів, нагороджена премією Академії Франції і стала класичним твором французької дитячої літератури.

     За кордоном Марко Вовчок прожила вісім років, потім повернулася до Петербурга, де провела наступні десять років. Тут були видані (у журналі «Отечественные записки») кращі її повісті російською мовою: «Живая душа», «Тёплое гнёздышко» та ін. У ці роки письменниця редагує журнал «Переводы лучших иностранных писателей», перекладає твори Ж. Верна, Ч. Дарвіна, Г. Андерсена.

За чітку громадянську позицію Марка Вовчка починають переслідувати, за повість «Кармелюк» її збиралися навіть притягнути до суду. Вона переживає душевне потрясіння, починає хворіти й покидає Петербург назавжди..
Кінець свого життя Марко Вовчок прожила на Кавказі. Померла письменниця 10 серпня 1907 р. в Кабардино-Балкарії — на хуторі Долинськ, що в межах міста Нальчик, де й похована.
 
     Марко Вовчок написала понад сто оригінальних творів і стільки ж перекладів. Письменниця перекладала з французької, німецької, англійської й польської мов. Серед перекладних творів — п'ятнадцять романів Жуля Верна. Французькою вона писала оповідання й казки. До найвідоміших творів російською мовою належать оповідання «Маша», «Игрушечка», повість «Живая душа». Саме українською мовою написані її найкращі твори: казки; повісті «Інститутка», «Кармелюк», «Маруся», «Гайдамаки»; збірка «Народні оповідання».

 Додаток 3

Невтелепний, спритний, неповороткий, чесний, кмітливий, ледачий, чесний, щедрий, брехливий, справедливий, боязкий, сміливий, ледачий, підступний, товариський, відповідальний, жадібний, порядний, ненадійний, ввічливий, грубий.

Додаток  4

Марко                                                                    Вовчок

Село                                                                       українське

Іван                                                                        Кармелюк

Дружина                                                                Маруся

Стара                                                                      Кармелиха

Чорний                                                                   ліс

Додаток  5

Тест

1.Хто  написав  повість «Кармелюк»?

  а) Тарас Шевченко;

  б) Леся Українка;

  в) Марко Вовчок?

2. Яке прізвище  головного  героя?

  а) Кармель;

  б) Кармелюк;

  в) Карамель;

3. Як звали  головного  героя?

  а) Ігор;

  б) Микола;

  в) Іван;

4. Де  жив Кармелюк?

  а) у  селі;

  б) у  великому  місті;

  в) у маленькому  місті;

5. Скільки  хат  було  у  селі?

  а) 5;

  б) 10;

  в) близько  20;

6. Скільки  було  дітей  у  матері  Кармелюка?

  а) троє;

  б) двоє;

  в) один;

7. Яким  був  Іван  у  дитинстві?

  а) боязким;

  б) спритним;

  в) незграбним;

8. Задля  друга  Кармель  був  готовий:

  а) піти  куди  завгодно;

  б) з-під землі  дістати  те,  що потрібно  другові;

  в) нічого  не  зробити;

9. Чому  Іван  почав  смутніти?

  а) тому, що  був  бідний;

  б) тому, що  скрізь  бачив  убогих  людей;

  в) тому, що бачив  багатих;

10. Що сталося  одного  разу?

  а) Іван  зник  кудись;

  б) Іван  поїхав  на  заробітки;

  в) Іван  пішов  до  лісу;

11. Які  дива  після  цього  стали  відбуватися?

  а) бідних  стали  оббирати;

  б) багатим  стали  гроші  давати;

  в) багатих  стали  оббирати;

12. Чи  можна  назвати  Івана  Кармелюка  народним  героєм?

   а) так;

   б) ні;


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21372. Аппаратура передачи данных и связи 103.36 KB
  Устройство и принцип работы АСП Р 325У и Р378АБ Занятие №14Аппаратура передачи данных и связи Состав и назначение РРС Р – 415В – предназначена для обмена телекодовой информацией с АПУ Р–330К и организации служебной связи при централизованном режиме управления. В режиме КОНТРОЛЬ предусмотрена возможность ручного контроля узлов. В режиме РАБОТА обеспечивается индикация уровня входных сигналов ПРМ по прибору БКУ которая осуществляется схемой формирования уровней...
21373. Система электропитания станций. Дополнительное оборудование 191.77 KB
  НАЗНАЧЕНИЕ ТЕХНИЧЕСКИЕ ДАННЫЕ И СОСТАВ системы электропитания станций Р378А Система электропитания предназначена для питания аппаратуры станции от первичных источников переменного тока напряжением 380 В От промышленной сети переменного трёхфазного тока 380В аппаратура питается через стабилизатор напряжения. При напряжении сети равном 380 19 В предусматривается электропитание непосредственно от сети минуя стабилизатор. УСТРОЙСТВО И ПРИНЦИП РАБОТЫ Напряжение на ввод силовой поступает от промышленной сети через щит...
21374. Назначение, технические характеристики, состав АСП Р330Б 24.08 KB
  АСП Р330Б предназначена для обнаружения пеленгования технического анализа радиоизлучений и радиоподавления прицельными помехами линий радиосвязи в тактическом звене управления противника в диапазоне частот 30100 МГц. АСП обеспечивает: автоматический поиск и обнаружение источников радиоизлучений ИРИ в пределах частотного диапазона или в заданном участке диапазона; автоматическое пеленгование обнаруженных ИРИ; отображение значений частоты и пеленга обнаруженных ИРИ на табло УУС устройство управления станцией; определение...
21375. Общее устройство и принцип работы станции Р330Б 234.16 KB
  При необходимости если есть исходные данные разведки в соответствующие ЗУ заносятся запрещённые для подавления частоты и частоты подлежащие подавлению с параметрами помехи. В УУС производится сравнение значения частоты обнаруженного ИРИ со значениями ранее записанными в ДЗУ ОЗУ и если они совпадают то РПУ продолжает перестройку. Если обнаруженный ИРИ не является объектом РЭП то значение частоты целесообразно записать в ОЗУ чтобы исключить его из анализа при повторном обнаружении. Если на частоте ИРИ планируется создание помех то...
21376. Назначение составных частей станции. Аппаратура поста оператора: устройство поисково-пеленгаторное Р – 381Т2 – 1 601.3 KB
  Вопрос№1 Назначение состав ТТХ режимы работы УПП Устройство поисковопеленгаторное Р381Т21 Т210 совместно с пеленгаторной антенной предназначено для: автоматического обнаружения и настройки на средние значения частот сигналов в диапазоне от 30 до 100 мГц; автоматического пеленгования обнаруженных сигналов; слухового приёма телефонных и телеграфных радиопередач с частотной модуляцией манипуляцией; Состав УПП Т201 – радиочастотный блок; Т202 – блок первого гетеродина; Т203 – блок синтезатора;...
21377. Назначение составных частей АСП Р330Б. Аппаратура поста оператора: устройство управления станцией УУС-3 172.13 KB
  УУС предназначено для: управления аппаратурой обнаружения Т210 при поиске ИРИ; осуществления частотной и секторной дискриминации по 3м различным признакам ДЗУ ОЗУ ЗУС; хранения информации об обнаруженных источника излучений; формирования команд по которым устройства входящие в состав станции обмениваются информацией по заданным алгоритмам в различных режимах работы станции; УУС выполняет следующие основные операции: занесение и хранение в ДЗУ ОЗУ ПЗУ до 7000 значений частот в пределах рабочего диапазона станции; ...
21378. Назначение составных частей АСП Р330Б. Аппаратура передающего тракта 128.5 KB
  Сформированный в ФМС помеховый сигнал через электронный ключ ЭК поступает на синтезаторы которые формируют выходные модулированные помеховыми напряжениями сигналы с дискретностью установки несущей частоты 1 кГц в пределах рабочего диапазона частот. Технические данные ЧЗТ обеспечивает формирование радиопомех для подавления радиолиний связи: частотной телефонии несущей модулированной шумами с параметрами: спектром по уроню 3 дБ от 025 до 15 кГц и до 2 кГц по уровню 20 дБ; с...
21379. Аппаратура передающего тракта: устройство и работа усилителя мощности ГА-210 98.49 KB
  В состав УМ входят: широкополосный транзисторный усилитель ШТУ блок ГА730; фильтр гармоник блок ГА711; три блока ламповых усилителей с распределенным усилением УРУ ГА 71801; блок согласованной нагрузки для сеточной линии блоков УРУ блок ГА724; два блока согласующих трансформаторов сопротивлений для анодной линии блоков УРУ блоки ГА732; блок защиты ламп блок ВГ723; блок питания ШТУ блок ГА708: блок питания накальных цепей ламп УРУ блок ГА706: блок питания управляющих сеток ламп УРУ блок ГА705: блок...
21380. Аппаратура передающего тракта: устройство и работа фидерного тракта ГА-230 49.71 KB
  В состав АФС Р – 330Б входят : передающая логопериодическая антенна ГА – 480; передающая ненаправленная антенна ГА – 482; приемо – пеленгаторная антенна Эдкока – Комолова Т – 251; направленная антенна РРС Р – 415В Z образная ДБ 11; ненаправленная антенна РРС ДБ12; штыревая антенна АШ – 4 р станции Р – 173; штыревая антенна АШ – 4 УПП Т – 210. Передающая логопериодическая антенна ГА – 480 предназначена для излучения р сигнала помехи в пространство с вертикальной поляризацией и используется при работе АСП на стоянке....