80086

Лариса Письменна «Чарівна гостя»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Продовжити знайомити учнів із художніми творами, у яких зображується зима; звернути увагу учнів на образні слова і вислови, вжити у творі Л.Письменної «Чарівна гостя»; удосконалювати навички читання, розвивати усне мовлення учнів. Обладнання. малюнки, ілюстрації...

Украинкский

2015-02-16

36 KB

3 чел.

Вчитель Криворізької загальноосвітньої школи №90

Яковенко Оленка Василівна

Вища категорія, старший вчитель

Тема. Лариса Письменна «Чарівна гостя».

Мета. Продовжити знайомити учнів із художніми творами, у яких зображується зима;

 звернути увагу учнів на образні слова і вислови, вжити у творі Л.Письменної «Чарівна гостя»; удосконалювати навички читання, розвивати усне мовлення

         учнів.

Обладнання. малюнки, ілюстрації,

Хід уроку 

І. Нова тема

ІІ. – Сьогодні, діти, я поведу вас у незвичайну і дивовижну країну. Розшифруйте її назву.

                  А      К       З        А       К

                   2      1        3        5        4

              (казка)

ІІІ. Мовленнєва розминка

2. Слово вчителя.

- Зима – примхлива пора року. То лагідна і привітна, а то грізна і сердита. Тоді про неї говорять так: Сонце блищить, а мороз тріщить.  Такий мороз, аж зорі скачуть.

- А ще й загадку склали:

  Пішла баба між осель, закрутила карусель. (Завірюха)

3. Криптограма  (Маршрутна)

Ч    А            В       Н                Г         С                  Я

 Р             І                 А              О         Т

4.Увага! «Чорний ящик»

- Що в ньому?

Навколо неї всі танцюють.

Веселить всіх дітей.

Під нею іноді можна знайти подарунки.

Пухнаста, яскрава в зимову пору.

ІV. Фізпауза

«Маятник». «Катання з гірки», «Рух по квадрату».

5. Мікрофон (Слова дітей).

1.Осінь минула. Пішов сумний листопад. Та ось прийшов Грудень: беручкий і завзятий, він враз знайшов собі роботу – сховав під кригою річки та озера, вкрив пухнастим інеєм дерева.

2. Заморозив Грудень розтовчені шляхи, зробив грудку з кожної купочки землі, заморозив поля і луки, щоб сніг, який випаде, не танув, а лежав довго, щоб усі, хто мерзне, сховалися – під м’якою білою ковдрою.

3. Зима

Ой зима, зима, зима!

Веселіш пори нема

Гірки, сани, гомін, сміх,

Синій вечір, білий сніг.

Дітлахи на ковзанах.

Скільки радості в очах.

4. Грудень дає мало сонячних днів. Тож цей місяць інколи звуть: хмурень, студень, ворота зими. Земля своє тепло віддає повітрю. Перший сніг змінюється відлигою, потім морозом.

5. Спочатку сніг падає легесенький і пухнастий. Та полежавши кілька днів, він ущільнюється, стає міцним і твердим.

6. Робота над текстом.

- читання казки вчителем з учнями.

Пояснення маловідомих слів:

Віднедавнечка – недавно

Вмить – мгновенно, відрядження – командировка.

  •  читання тексту мовчки з помітками.

! – знаю, можу пояснити;

+ - знаю, але пояснити не можу.

? – не знаю, але хочу знати.

  •  читання по абзацам
  •  вибіркове читання : прочитайте на стор. 68 найдовше слово: віднедавнечка (13).

Прочитайте речення зі знаком оклику ! 4. зі знаком ? 2.

   - продовжи речення: Хитнула вона…      Вона славна…

Бесіда за змістом

  •  Чому занедужала завірюха?
  •  Яка погода була надворі? (Відлига).
  •  Якою була ялинка? Як про це сказано в тексті? (Вона була до останньої голки привітна і добра.)

Розвиток мовлення (словесне малювання).

  •  Уявіть себе художниками. Які б ілюстрації ви створили до цієї казки?
  •  Прочитайте слова.

Завірюха, метелиця, хурделиця, хуга, хуртеча, завія, зима. Заметіль, мороз.

- Знайдіть серед цих слів зайві.(Зима, мороз)

Залишились слова синоніми

7. В театр ми пограємо, в особах почитаємо.

Слова автора.

Ялинка.

Завірюха

Горобці.   Синичка.

Інсценування.

8. Характеристика героїв.

Ялинка                                                Завірюха

Привітна                                              зажурена

Добра                                                   знесилена

Чарівниця                                            соромзлива

V. Підсумок уроку.

9. Діти, якою б могла бути ялинка, якби її прикрасила для себе завірюха.

Працюємо на своїх місцях. Практичне завдання.

VІ. Підготовитися до переказу казки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75313. Отечественная историография о феодализме 39.5 KB
  Гуревича многих других исследователей продвинулось вперед выяснение отдельных явлений и событий истории средневекового мира прогрессировало теоретическое осмысление проблематики феодализма. Конрад хотя он сам как и другие востоковеды сталкивался с трудноразрешимыми проблемами при рассмотрении феодализма во всемирноисторическом масштабе. Но подобное понимание феодализма оказывается крайне обедненным сводимым к малосодержательной социологической абстракции....
75314. Периодизация истории средних веков и феодализма в отечественной и зарубежной историографии 34.5 KB
  Западной Римской империи. Встреча двух миров античного грекоримского и варварского германского кельтского славянского стала началом глубокого переворота который открыл новый средневековый период в истории Западной Европы. В практике преподавания пока принято считать условным концом средневековья первую буржуазную революцию общеевропейского значения английскую революцию 1640-1660х годов положившую начало господству капитализма в Западной Европе и совпавшую с окончанием первой общеевропейской Тридцатилетней войны 16181648 гг....
75315. Источники по истории средних веков (V-XV вв) 41.5 KB
  Источники по истории средних веков VXV вв. Законодательные и документальные источники по истории средних веков. Они являлись ценными источниками по истории VI в. Источники по истории XI XV вв.
75317. Понятие “феодализма” в западноевропейской историографии 39.5 KB
  Понятие феодализма в западноевропейской историографии. Понимание феодализма в историографии XVIII в. Главными чертами феодализма некоторые из них считали политическую раздробленность и как следствие ее господство в средние века папской теократии. в определении сущности феодализма недалеко ушли от историков эпохи Просвещения хотя в отличие от них оценивали феодализм как положительное историческое явление: реакционные романтики потому что видели в нем свой политический идеал...
75318. Проблема генезиса феодализма в отечественной и зарубежной историографии 46.5 KB
  Проблема генезиса феодализма в отечественной и зарубежной историографии. Проблема генезиса феодализма и связанный с нею вопрос о путях складывания феодально зависимого крестьянства представляет трудность и с источниковедческой и с теоретической точек зрения. В советской историографии становление феодализма рассматривалось в первую очередь в аспекте вскрытия сдвигов в производительных силах в отношениях собственности...
75319. Образование государства и возникновение писаного права у франков 38.5 KB
  Образование государства и возникновение писаного права у франков. В исторических памятниках имя франков появилось начиная с III в. Франки распадались на две большие ветви приморских или салических франков от латинского слова slum что значит море живших у устья Рейна и прибрежных или рипуарских франков от латинского слова rip что значит берег живших южнее по берегам Рейна и Мааса. Из вождей франков известен Меровей при котором франки сражались против Аттилы на Каталаунских полях 451 г.
75320. Рост крупного землевладения и ослабление центральной власти у франков при преемниках Хлодвига. Объединение страны майордомами Австразии 33.5 KB
  После смерти Хлодвига началось дробление королевства. намечается обособление самостоятельных политических единиц в составе Франкского королевства: Нейстрии СевероЗападной Галлии с центром в Париже; Австразии северовосточной части Франкского королевства включавшей исконные франкские области по обоим берегам Рейна и Мааса; Бургундии территории бывшего королевства бургундов. В Нейстрии которая к моменту франкского завоевания была сильно романизована галлоримляне составлявшие и после завоевания большинство населения раньше чем в...
75321. Франция в IX-XI веках 39.5 KB
  В начале этого периода в стране имелось еще много крестьян не находившихся в какойлибо зависимости от частных лиц и подчинявшихся непосредственно короне. Вместе с тем возрастало число крестьян находившихся в личнонаследственной зависимости сервов и колонов а также жителей иммунитетных территорий. В результате все жители округи будь они в личной либо поземельной зависимости от данного или какогонибудь другого феодала или нет становились его людьми в судебноадминистративном отношении. Для по земельно и лично зависимых крестьян...