80282

Методи оцінки і аналізу тіньової економічної діяльності в сфері підприємництва

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Однією з причин перманентної економічної кризи в якій перебуває Україна є безпрецедентні розміри тінізації та криміналізації її економіки. Необхідно виробити нові підходи у протидії тонізації та криміналізації економіки. Безпосередні фрагментарні дослідження іллегального сектору полягають у визначенні розмірів тіньової економіки у конкретному секторі наприклад у виробництві товарів і послуг у розрізі асортиментних позицій у обміні валюти з урахуванням кількості офіційних пунктів обміну банків туристичних агентств реального курсу...

Украинкский

2015-02-16

123.5 KB

2 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 16

ТЕМА 3. Методи оцінки і аналізу тіньової економічної діяльності в сфері підприємництва.

Однією з причин перманентної економічної кризи, в якій перебуває Україна, є безпрецедентні розміри тінізації та криміналізації її економіки. За різними оцінками, ці згубні явища пронизали від 40 до 60 відсотків усього господарського обороту. Кримінально-правові заходи, застосовувані силовими структурами у боротьбі з тіньовиками, на жаль, не дають ефективних результатів. Необхідно виробити нові підходи у протидії тонізації та криміналізації економіки. Йдеться насамперед про те, щоб задіяти економіко - правові важелі у керуванні економічними процесами, вести таку законодавчу й господарську політику, яка виключала б можливість створення і розростання тіньових підприємств.

Безпосередні фрагментарні дослідження іллегального сектору полягають у визначенні розмірів тіньової економіки у конкретному секторі, наприклад, у виробництві товарів і послуг у розрізі асортиментних позицій, у обміні валюти (з урахуванням кількості офіційних пунктів обміну, банків, туристичних агентств, реального курсу національної валюти).

Структура іллегальної економіки досить складна і містить елементи різноманітної природи: пов'язані з реальним виробництвом законних та незаконних товарів і послуг; такі, що відносно легко виявляються і такі, що важко піддаються кількісній оцінці. Можливості реальної оцінки масштабів тіньової економіки досить обмежені у зв'язку із характером цього явища, що передбачає приховування від обліку, контролю і реєстрації господарської діяльності. Внаслідок цього для їх оцінки використовуються різні опосередковані методи, точність результатів яких залежить від дотримання багатьох умов.

Розрахунок показників обсягу тіньової економіки, як відзначається у монографічному дослідженні В. Бородюка, Т. Приходька, О. Турчинова «Оцінка стану тіньової економіки України та методи розрахунків її обсягів», незалежно від застосованого методу, передусім необхідно починати з визначення предмета (об'єкта) дослідження, тобто визначення рамок тіньового сектора, віднесення до нього структури видів і форм діяльності. Далі потрібно визначитися з предметом виміру тіньової економіки: капітал, оборот, дохід тощо. Найбільш часто предмети виміру — це обсяги товарно-матеріальних ресурсів, залучених у тіньову економіку, або вироблені в її рамках товари і послуги, тіньовий оборот і обслуговуючі його фінансові ресурси, тіньовий капітал, тіньова зайнятість, тіньові доходи тощо. При дослідженні різних сегментів тіньової економіки підсумовувати можна лише той цифровий матеріал, що об'єднаний єдиним економічним змістом. Узагальнюючі оцінки, як правило, робляться при багатьох припущеннях і носять достатньо умовний характер, тобто їх можна використовувати для визначення верхніх і нижніх меж реальних масштабів тіньової економіки. Застосовувані для оцінки обсягів тіньової економіки методи можна умовно поділити на п'ять груп:

1. Соціологічні методи:

  •  опитування;
  •  вибіркові обстеження.

2. Статистичні методи:

  •  аналіз розбіжностей даних офіційної статистики;
  •  оцінка неврахованої вартості складових ВВП.

3. Монетарні методи:

  •  аналіз попиту на наявні гроші;
  •  економетричні.

4. Структурні (галузеві) методи:

  •  експертний;
  •  метод домінування;
  •  зіставлення галузей.

5. Спеціальні методи:

  •  дослідження зайнятості;
  •  метод стійких взаємозв'язків.

  1.  Соціологічні методи засновані на проведенні опитувань населення,експертів, вибіркові обстеження суб'єктів економічної діяльності, а також на аналізі податкових перевірок і даних правоохоронних органів. При проведенні опитувань припускається, що частина респондентів є активними чи пасивними учасниками тіньової економічної діяльності. На основі отриманих таким шляхом даних робиться оцінка складових тіньового сектора країни або регіону. Основна вимога для таких досліджень — це репрезентативність вибірки.

За допомогою цього методу проводиться аналіз даних податкових перевірок. З усіх перевірених платників податків виявляється кількість порушників, що приховують частину одержуваних доходів. Припускаючи, що вибірка є репрезентативною стосовно всіх платників податків, одержуємо загальний неврахований доход по країні. Слід враховувати, що населення при опитуваннях щодо прихованих доходів не бажає повідомляти правдиву інформацію і, як правило, не погоджується давати дані про купівлю нелегальних товарів і послуг. Тому при розробленні анкет і організації подібних опитувань слід забезпечувати гарантії анонімності.

Перевагою соціологічних методів є те, що вони дають можливість уникнути ускладнень, пов'язаних з агрегованими показниками.

Їх основним недоліком є складність, трудомісткість і велика вартість збирання інформації, пов'язаної з вивченням тіньової економіки. З другого боку, у тих випадках, коли використовується непряма інформація (зібрана для інших цілей), можуть бути упущені достатньо важливі моменти, що може суттєво вплинути на точність і якість результатів. Масштабні обстеження достатньо статичні, потребують багато часу і не дають можливості виявляти характерні для тіньової економіки тенденції і процеси, що швидко змінюються. Істотним недоліком є можливе навмисне спотворення громадянами інформації, одержуваної внаслідок опитувань, чи їх відмова від участі в опитуваннях через острах переслідування з боку державних органів чи кримінальних структур. Цим пояснюється те, що оцінки, отримані внаслідок опитувань і вибіркових обстежень, мають тенденцію до зменшення розмірів тіньової економіки.

1. Опитування.

В Україні практично не проводяться систематичні репрезентативні опитування серед підприємств та приватних домогосподарств щодо неофіційної економічної діяльності. Разом з тим Світовим банком в 1993-1995 роках проводились. не репрезентативні опитування підприємств та приватних осіб. Результати цих опитувань свідчать, що адміністративне регулювання, включаючи податкове законодавство та їхню нечіткість, часто відкривають контролюючим органам широкий простір для самостійного трактування тих чи інших норм і прийняття рішень є однією з суттєвих підстав для того щоб підприємства, які працюють офіційно в легальному секторі, добровільно платили державним чиновникам у вигляді хабарів, так звані неофіційні податки. Роблять вони це для того, щоб уникнути ускладнень у своїй офіційній підприємницькій діяльності. Насамперед це стосується:

  •  регулювання питань пов'язаних з зовнішньою торгівлею;
  •  валютних операцій;
  •  оптової та роздрібної торгівлі;
  •  оренди службових приміщень;
  •  інспектування з боку працівників фінансових органів, установ охорони здоров'я, санепідемстанцій, пожежної служби і т.д. Згідно з проведеним у 1994 році опитуванням малих і середніх підприємств, на зазначені платежі вони тратили від 10 до 25% свого обороту [4с.62.]

Ці втрати слід трактувати як неофіційний додатковий податок на офіційну економічну діяльність, бо вони виникають для того, щоб можна було офіційно продовжувати економічну діяльність. Якщо врахувати, що ВВП у 2010 році становив 1030 млрд. грн., а малі і середні підприємства мають в ньому питому вагу приблизно 9% (103 млрд. грн.) то сума цього неофіційного податку складала в середньому (17%)- 17 млрд. грн.  і це при бюджеті приблизно 190 млрд. грн.. або 21 млрд. $ (1/10 бюджету країни осідає в кишені чиновників - це така сума, яку підприємці віддають, щоб тільки можна було працювати легально- і яку отримали чиновники).

Крім цього за результатами опитувань у приватних підприємствах, статистичним обліком та оподаткуванням охоплювалося в середньому лише 47% обсягу нової вартості. Це означає, що в тій сфері частка тіньової економіки в "офіційному" процесі створення нової вартості складала 113%. В державних підприємствах ця частка ймовірно є меншою і ці підприємства показали її середній розмір за 1994 рік на рівні 35% (тобто частка тіньової економіки в «офіційному» процесі додаткової вартості складала, очевидно, 54%).

Ще одне опитування осіб, які раніше або на момент опитування (середина 1994року) працювали в державних підприємствах, показало, що 70% з них мали додаткову неофіційну роботу. Дохід, отримуваний у такий спосіб, складав 50% їх сукупного доходу.

2. Статистичні методи грунтуються на використанні системи національних рахунків (СНР) або інших даних, що формуються за допомогою офіційної статистики. Тут можна виділити два напрями розрахунків:

2.1. Аналіз розбіжностей даних офіційної статистики.

2.2. Оцінка неврахованої вартості складових ВВП.

2.1. Метод аналізу розбіжностей даних офіційної статистики заснований на припущенні, що перевищення видатків над офіційно визначеними доходами чи різниця в реальних (з урахуванням тіньової компоненти) і офіційних доходах є індикаторами тіньової економіки.

У найбільш часто використовуваному варіанті методу розбіжностей аналізується різниця між валовим внутрішнім продуктом, розрахованим як сукупний дохід від виробничої діяльності, і загальними видатками на купівлю товарів і послуг. Для економіки, яка не має тіньового сектора, ці показники за один часовий інтервал повинні бути близькими. Але наявність тіньового сектора призводить до перевищення видатків над офіційними доходами через використання при купівлі товарів і послуг не врахованих доходів.

Відомості про сукупні офіційні доходи одержують за даними державної статистичної чи податкової служби. Для отримання більш точної інформації про видатки найчастіше проводять обстеження окремих підприємств і сімей чи роблять експертне коригування. Дані про видатки, отримані за допомогою опитувань, достатньо точні, бо опитувані не приховують цю інформацію (за винятком видатків на алкоголь, наркотики, заборонені послуги). Різниця між валовим внутрішнім продуктом (ВВП), що визначається на основі реальних видатків, і ВВП, обчисленим на основі доходів, отриманих за рахунок приховування частини доходів, може служити індикатором тіньової економіки. Однак такий підхід дає значну похибку в результатах при динамічній зміні заощаджень населення.

В іншому варіанті методу розбіжностей зіставляються сукупний дохід за даними національної статистики і сукупний (реальний) дохід, отриманий методом опитування або експертним шляхом.

Використання для України розрахунків за цією методикою, заснованих на офіційних даних про видатки, не може дати об'єктивних результатів, бо ці дані значно занижені через приховування реальної звітності торгівлею і підприємствами, що реалізують свою продукцію, реальних оборотів та наявність величезного неформального сектора (тобто домашніх господарств), виробництво якого має натуральний характер. Тому отримані дані можна інтерпретувати лише як нижню межу тіньових доходів.

2.2. Метод оцінки неврахованої вартості заснований на оцінці вартості, не врахованої в окремих компонентах ВВП. Для оцінки тіньової економіки проводиться перевірка на достовірність офіційних рахунків створення і використання ВВП і виявлення протиріч. Простежується зміна вартісних показників у процесі створення доданої вартості з урахуванням зміни обсягів продукції, що випускається в натуральному виразі.

Провадиться визначення обсягів нової вартості, не облікованої в компонентах ВВП за виробничим методом та за категоріями використання, за допомогою статистичних даних по роздрібній торгівлі, виробництву товарів і надання послуг, податках, ринку робочої сили та зовнішній торгівлі. Недостатність цього статистичного методу компенсується врахуванням іншої інформації, наприклад, статистикою туризму та спостережень будь-якого іншого характеру;

Цей метод вимагає значних витрат часу, знання національної статистичної системи, а також проведення значного обсягу спостережень і опитувань.

До цієї групи методів відносять також метод, побудований на визначенні залежності між рівнем зростання (чи зниження) ВВП і споживанням електроенергії. При цьому слід робити певні припущення. Зокрема необхідно, виходити  з того що еластичність  споживання електроенергії від реального ВВП дорівнює одиниці і  є величиною сталою.

Тобто зростання обсягів ВВП на 1% призводить цей же період до зростання споживання електроенергії теж на 1%. Роблячи такі розрахунки у промислово розвинутих країнах, як правило, нехтують можливі зміни цін на спожиту електроенергію поскільки вважають, що за відносно короткий період часу, протягом якого вони здійснюються, зміна ціни на спожиту електроенергію буде впливати із значним запізненням і суттєво не відіб'ється на результатах оцінки.

Однак такий метод теж має деякі суттєві недоліки, що не тільки звужує сферу його застосування, а й вимагає вводити деякі кореляційні показники. Найбільший недолік методу заключається в тому, що прийнята пряма залежність між зміною ВВП та обсягами використаної електроенергії є відносно умовна. Вона є придатною для розвинутих країн із стабільним економічним розвитком за умови, що за досліджуваний період не відбулося кардинальних змін у споживанні електроенергії (Наприклад в країні за досліджуваний період реалізація побутової електротехніки виросла на 20%, що природно повинно дати приріст споживання електроенергії, який аж ніяк не може вплинути на ріст ВВП).

В країнах з перехідною економікою, і зокрема для України, цей метод не може забезпечити належної достовірності розрахунків, тому що, є некоректним, основне припущення, що при зниженні ВВП на 1% рівень використання електроенергії має знизитися в офіційному секторі економіки теж на 1%.

Тим не менше з певною імовірністю цей метод дає основну уяву про розміри тіньової економіки і у країнах з нестабільною економічною ситуацією. Так, наприклад, у більшості країн Східної Європи на першому етапі перехідного періоду, коли офіційний ВВП знижувався, рівень споживання електроенергії теж знижувався, але значно менше, ніж офіційний реальний ВВП. В країнах Східної та Центральної Європи (Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччині, Чехії та Угорщині) це відхилення було відносно невеликим, однак воно було дуже великим у країна СНД і в тому числі в Україні. На цій підставі, а також за результатами опитувань щодо неофіційної економічної діяльності був зроблений висновок, що розміри зниження офіційного реального ВВП у колишніх радянських республіках були значно перебільшеними і пов'язані з ростом тіньової економіки [4.С.65.].

При використанні даного методу важливо найбільш точно визначити яку еластичність попиту на електроенергію від сукупного ВВП у перехідний період слід допускати. Припущення, які робляться при таких розрахунках повинні бути добре обґрунтовані. Є різниця між еластичністю попиту, яка є на етапі зростання реального ВВП, та еластичністю попиту на етапі його зниження.

При зменшенні ВВП суттєвими факторами, які викликають зменшення еластичності попиту на електроенергію (в абсолютному виразі) є:

1) зростання цін на електроенергію відносно цін на інші альтернативні енергоресурси (це приводить через деякий час до впровадження певних технічних та організаційних заходів щодо її заощадження (зменшення споживання);

  1.  зміни у компонентах ВВП , коли частка енергозатратних секторів народного господарства та промислових галузей порівняно з менш енергозатратними зменшується;
  2.  технічний прогрес (наприклад, внаслідок впровадження менш енергозатратних основних засобів - машин, механізмів, технологічних процесів, що дозволяє ефективніше використовувати електроенергію).

Суттєвими факторами, які зумовлюють збільшення еластичності попиту на електроенергію ( в абсолютному виразі) на етапі зменшення ВВП є:

  1.  зниження цін на електроенергію порівняно з цінами на інші види енергії, котрі потім заміщуються електроенергією;
  2.  зростання не завантаженості виробничих потужностей;
  3.  старіння основних фондів через відсутність інвестицій, що теж призводить до збільшення споживання електроенергії.

Аналіз впливу цих факторів в Україні з 1990 до 1995 року дав такі результати[4.с.65-66]:

Фактор 1 (відносне підвищення цін на електроенергію) у цей період був присутній. Реальні ціни на електроенергію в першій половині 90-х років надзвичайно зросли, що змушувало підприємства і домогосподарства, щоб уникнути надмірних витрат пов'язаних з оплатою за електроенергію вирішувати проблему її заощадження. Однак при врахування даного фактору приходилось вносити поправку пов'язану з тим, що бажання до заощадження послаблювалось субсидіями при оплаті електроенергії для домогосподарств, та недосконалістю законодавства, щодо доступу до майна боржників, наслідком чого була значна несплата частини рахунків за електроенергію для промислових підприємств.

Фактор 2 (зміни в компонентах ВВП) теж діяв, тому що частка енергомістких галузей економіки в створенні ВВП у цей період постійно знижувалася (спад виробництва, розвал і банкрутство крупних виробничих комплексів) тоді як частка менш енергомістких галузей зростала.

Фактор 3 і 4 були майже відсутні, не брались також до уваги фактори 5 і 6, які важко було розрахувати емпіричним шляхом, а статистичні дані в цей період теж не були абсолютно достовірні.

Порівнюючи ці фактори можна прийти до висновку, що вони діють у протилежних напрямках впливаючи на еластичність попиту на електроенергію від реального ВВП.

3. Монетарний метод.

3.1. Розрахунок змін попиту на гроші.

Монетарний метод побудований на дослідженнях попиту на гроші, зокрема на готівку, структурованих грошових потоків та визначенні позабалансового обігу готівки, аналізі та вивченні обсягів грошових операцій, угод, тощо. При використанні монетарного методу вважають, що обіг в тіньовій економіці здійснюється не за допомогою безготівкових грошей, а за допомогою готівки. Оцінивши, яка частка готівки  у національній валюті використовується для обігу в тіньовій економіці, можна визначити розміри отримуваних там доходів. Цей метод був "запропонований у 1958 році Кейганом і одержав подальший розвиток у роботах Файге. Даний метод не враховує діяльність тіньової економіки, яка не фінансується національною готівкою. Тому при його використанні в Україні слід враховувати неофіційне створення нової вартості у бартерній торгівлі, а також в операціях з використанням іноземної готівкової валюти.

Найбільш просту і доступну схему використання методу, заснованого на аналізі попиту на готівкові гроші, використав Гутманн при дослідженні тіньової економіки США. Він розглянув співвідношення готівкових грошей і вкладів. Зміна цього співвідношення розраховується за формулою:

де:      - зміна співвідношення готівкових грошей і вкладів у t –му (часовому) розрахунковому періоді відносно t0-го (нульового) базового періоду;

      - готівкові гроші у розрахунковому t –му періоді і базовому t0-му (нульовому) періодах;

      - вклади (строкові депозити, депозити до запитання) в банках.

При використанні цього методу слід враховувати, що зроблені припущення дають досить велику погрішність. Так, зміна часового інтервалу нормального періоду дає значні відхилення в оцінках. Крім того, припущення про відсутність тіньової економіки протягом певного часу є некоректним.

Недостатньо обгрунтованим є також припущення, що всі зміни у співвідношенні готівкових грошей і вкладів відбуваються під впливом тіньової економіки. На це співвідношення впливають також такі чинники, як інфляція, податкова система, зміна реального доходу на душу населення, співвідношення попиту і пропозиції на товари, що реалізуються в роздрібній торгівлі, рівень розвитку фінансових послуг і т.ін.

При використанні монетарного методу в Україні слід розглядати три варіанти:

а) оцінка обсягів т.е., яка фінансується готівкою в національній валюті;

б) оцінка обсягів т.е., яка фінансується готівкою в іноземній валюті;

в) оцінка обсягів т.е., яка фінансується готівкою у бартерній торгівлі.

а) .Оцінка обсягів тіньової економіки, яка фінансується готівкою в національній валюті.

При оцінці функцій попиту на готівку для України залежною змінною виступає реальний обсяг готівки, а незалежними змінними є реальна процентна ставка та реальний ВВП. При цьому для незалежних змінних тут є такі тенденції:

  1.  при зростання реальної процентної ставки попит на готівку зменшується;
  2.  при зростанні реального ВВП попит на готівку підвищується.

Крім цього при цих розрахунках можна ще скористатися як змінними показниками, обтяження економічної діяльності адміністративним регулюванням, тому що це зумовлює появу тіньової економіки і збільшує попит на готівку. При соціологічних опитуваннях саме таке регулювання називають поряд з високими податками та інфляцією основними причинами переміщення діяльності у сферу тіньової економіки. При використанні оцінок Світового банку про обтяження економічної діяльності жорстким контролем за експортом та імпортом товарів і послуг і взявши при цьому індекс споживчих цін як показник, що відображає усі інші причини виникнення тіньової економіки в Україні було отримано результати які свідчили про те, що середньорічна частка тіньової економіки, профінансованої національною готівкою у 1993-1995 року складала відповідно 39%, 48%, 51% від офіційного ВВП.

б) Оцінка обсягів тіньової економіки, яка фінансується іноземною готівкою.

Обсяги тіньової економіки, яка фінансується іноземною готівкою, можна оцінити лише приблизно: за існуючими підрахунками на початку 1996 року в обігу знаходилося від 5 до 10 млрд. доларів США. Цю грошову масу необхідно помножити на швидкість обертання, яка береться як припущення, щоб таким чином отримати розмір доходу, який там виникає. Швидкість обертання буде відносно малою лише у тому випадку, якщо частка доларів США, що є на руках, заощаджується і тому не використовується для здійснення платежів. Враховуючи, що в середині 90-х років іноземна валюта була єдиним наявним ліквідним інструментом вкладення коштів без відчутної реальної втрати вартості можна було припустити, що швидкість обертання доларів США була нижчою, ніж у промислово розвинутих країнах. Наприклад, в Японії у 1995 році швидкість обертання грошової маси МІ дорівнювала приблизно двом, у Федеративній Республіці Німеччина - приблизно чотирьом, в США - дещо більше п'яти. [4.С.69.]. В Україні в цей період можна було взяти швидкість обертання долара США за одиницю, тоді при грошовій масі в розмірі 5 млрд. доларів США і середньому ринковому обмінному курсі можна було отримати частку тіньової економіки обсягом 16% від офіційного ВВП.

в) Оцінка обсягів тіньової економіки у бартерній торгівлі.

У бартерній торгівлі також, очевидно, є «неофіційні» трансакції. За офіційною статистикою в 1995 році частка бартерної торгівлі в експорті складала 34%, в імпорті – 28%. Консервативна оцінка може базуватися на припущенні, що частка «неофіційних» трансакцій у бартерній торгівлі складає лише половину середніх обсягів інших операцій в тіньовій економіці. Якщо вважати нижньою межею частки тіньової економіки в 1995 році 30% від офіційного ВВП і взяти її половину, щоб отримати відповідне значення для бартерної торгівлі, тоді отримаємо суму в 1,3 млрд. доларів США. Це відповідає 4,1%) від офіційного ВВП.

  1.  Економетричні методи.

Які ми вже відзначали при використанні схеми Гутманна недостатньо обґрунтованим є припущення, що всі зміни у співвідношенні готівкових грошей і вкладів відбуваються під впливом тіньової економіки. На це співвідношення впливають також такі чинники, як інфляція, податкова система, зміна реального доходу на душу населення, співвідношення попиту і пропозиції на товари, що реалізуються в роздрібній торгівлі, рівень розвитку фінансових послуг і т.п.

Всі ці фактори можна врахувати при використанні економетричних методів.

На основі припущень, що підпільна діяльність є наслідком високих податкових ставок і готівкові гроші використовуються в основному в тіньових операціях, американський вчений Танзі розглянув попит на готівкові гроші як функцію рівня оподаткування, банківських процентних ставок на вклади, розміру заробітної плати та інших реальних доходів на душу населення. Рівняння, запропоноване Танзі, виглядає так:

де: С - готівкові гроші;

- обсяг грошової маси в обігу;

- середній рівень загальних податків на доходи;

- частка зарплати та інших виплат у національному доході;

- середня ставка процента;

- реальний дохід надушу населення;

- помилка;

- коефіцієнти.

Визначивши за дуже складним економетричним рівнянням обсяг готівкових грошей, які необхідні для фінансування обігу в тіньовому секторі, Танзі з урахуванням швидкості обігу грошей дав оцінки обсягів тіньової економіки.

Методичний підхід, пов'язаний з використанням методу Танзі, дає досить точні результати для оцінки тіньової економіки у промислово розвинених країнах.

4. Структурні методи.

Структурні методи засновані на використанні інформації про розміри тіньового сектора в різних сферах економічної діяльності.

В експертному методі на основі існуючої інформації експертним шляхом визначаються розміри тіньової економіки в кожній галузі виробництва товарів і послуг. Оцінка розмірів усієї тіньової економіки країни здійснюється шляхом зважування розмірів тіньової економіки в окремих секторах з частками цих секторів у ВВП:

Обсяг тіньової економіки країни визначається на основі порівняння варіантних значень цього показника. Даний підхід дає також можливість порівнювати рівні тінізації різних галузей економіки.

Метод домінування грунтується на припущенні, що внесок деяких галузей в тіньову економіку (наприклад торгівлі, будівництва, сфери послуг, і т.ін.) значно вищий, ніж інших галузей. Виходячи з цього, оцінюються масштаби тіньової економічної діяльності тільки в межах цих галузей. Частка всіх інших секторів приймається як додаток до домінуючих в тіньовому аспекті галузей у вигляді співвідношення до них.

Метод домінування може бути прийнятним за умови його деякої модифікації, для дослідження обсягів тіньових процесів в умовах різкої структурної неоднорідності економічного простору з точки зору домінант тінізації, наявності елітного його прошарку як головного носія тінізуючих процесів.

Метод зіставлення галузей грунтується на припущенні, що рівні тінізації окремих галузей пропорційні рівню тінізації всієї економіки і співвідношення галузевих рівнів тінізації змінюється незначно. Для отримання оцінки тіньової економіки проводяться детальні дослідження в одній із галузей, а також визначаються співвідношення в рівнях тонізації інших галузей економіки по відношенню до тієї, де проводяться дослідження. З використанням отриманих даних робиться оцінка всієї тіньової економіки:

Дані методи практично завжди включають опитування і дослідження суб'єктів економічної діяльності. Достовірність зроблених за їх допомогою оцінок залежить від кваліфікації експертів, що залучаються до їх проведення, і якості одержаної інформації. їх недоліки схожі на недоліки соціологічних методів.

  1.  Спеціальні методи.

До спеціальних методів оцінки обсягів тіньової економіки належать-метод оцінки за показником зайнятості та метод стійких взаємозв'язків.

Метод оцінки за показником зайнятості заснований на припущенні, що зниження офіційного рівня зайнятості (зростання рівня безробіття) викликає переміщення робочої сили з офіційного сектора в тіньовий.

Одним з недоліків методу є те, що на зайнятість впливає багато чинників, у тому числі й ті, що не мають прямого відношення до тіньової економіки.

Для отримання оцінки розмірів тіньової економіки щодо валового національного продукту на основі даних про зайнятість в тіньовому секторі необхідно визначити продуктивність праці в цьому секторі, що досягається за допомогою опитувань і обстежень.

Для умов України складним є також завдання визначення офіційного рівня зайнятості через існуюче в країні приховане безробіття.

Цей метод не одержав широкого розповсюдження і практично використовується лише в Італії.

Метод стійких взаємозв'язків грунтується на врахуванні взаємозв'язку між офіційним валовим внутрішнім продуктом і певною змінною, пов'язаною з більшістю галузей економіки. У вигляді змінної можливе використання споживання електроенергії, води, газу та інших енергоносіїв. Однак найефективнішим є використання як змінної показника споживання електроенергії, який тісно пов'язаний з формуванням валового внутрішнього продукту (і ми його вже розглянули).

До одних із найбільш поширених і дієвих методів дослідження масштабів тіньової економіки належать статистичні методи і показники оцінки.

Статистичні служби розвинених країн світу намагаються використовувати практично всю множину методів. Це обумовлено тим, що тіньова діяльність набуває різноманітних форм, тому для системної оцінки напрямів та масштабів тіньових процесів необхідно застосовувати різні підходи.

Існує високий потенціал конструктивних засобів у системі захисних механізмів безпеки, за допомогою яких суспільство намагається здійсню вати управління процесом детінізації економічних процесів, зняттям напруження в кризовій економіці.

5. Методи прогнозування появи нових форм тіньової економічної діяльності

Економічна теорія використовує для прогнозування економічних процесів різні методи, більшість з яких може бути використана і для прогнозування появи нових форм і методів прояву тіньової економічної діяльності, у тому числі й у сфері фінансово-грошових відносин.

Можна виділити чотири групи методів прогнозування, які можуть бути використані в дослідженнях прояву нових форм тіньової економічної діяльності:

  1.  опрацювання статистичної інформації;
  2.  економіко-математичне моделювання;
  3.  експертні оцінки;
  4.  комплексні методи.

  1.  Група методів опрацювання статистичної інформації включає в себе наступні різновиди, кожний з яких має свою економічну суть і сферу використання.
    1.  проста екстраполяція.

Економічна суть: перенесення визначених залежностей досліджуваних показників на перспективу.

Сфера використання: може використовуватися для розроблення короткострокових прогнозів за умови, що на прогнозний період не відбудеться кардинальних змін.

  1.  метод найменших квадратів.

Економічна суть: знаходження емпіричних залежностей між досліджуваними показниками та перенесення їх на перспективу.

Сфера використання: для розроблення короткострокових прогнозів.

  1.  метод плавних середніх та метод експотенціального вирівнювання.

Економічна суть: знаходження емпіричних залежностей досліджуваних показників від часового фактора.

Сфера використання: для розроблення короткострокових і середньострокових прогнозів із урахуванням змін, що відбулися в ретроспективному періоді.

  1.  методи дисперсійного, регресійного, кореляційного аналізу.

Економічна суть: визначення кількісних залежностей між головним критерієм та показниками, що впливають на його величину.

Сфера використання: а) результати двофакторного або багатофакторного аналізу переносяться на прогнозний період; б) для розроблення короткострокових і середньострокових прогнозів.

  1.  Група методів прогнозування, побудована на економіко-математичних моделях.
    1.  структурні, функціональні моделі.

Економічна суть: ураховують характер відображення співвідношень між зовнішніми умовами і внутрішніми параметрами досліджуваних явищ.

Сфера використання: для розроблення середньотермінових прогнозів які мають імовірнісний характер, відповідають типові тих змінних, які закладені в моделях.

  1.  оптимізаційні моделі.

Економічна суть: визначення максимальної або мінімальної величини прогнозного показника при заданих обмежених складових.

Сфера використання: програмно-цільові прогнози.

  1.  Група методів прогнозування, побудована на основі використання експертних оцінок.
    1.  індивідуальні експертні оцінки (інтерв’ю, аналітичні узагальнення, соціологічні опитування).

Економічна суть: виявлення думки окремих респондентів стосовно розвитку виділених показників або економічних явищ у перспективі.

Сфера використання: суб’єктивні методи прогнозування, доцільно використовувати за відсутності більш об’єктивних джерел інформації.

  1.  Різновиди групових методів. До них можна включити:

а) колективні експертні оцінки;

б) метод мозкової атаки;

в) метод комісій;

г) метод Дельфі;

д) матричний метод.

Економічна суть: проведення соціологічних досліджень на базі анкетування, виявлення думки певних груп населення або фахівців стосовно перспектив розвитку досліджуваних явищ та опрацювання анкетних даних на основі певних математичних формул, які дозволяють визначити достовірність прогнозів, виділити пріоритетність факторів, що впливатимуть на розвиток подій у перспективі.

Сфера використання: суб’єктивність методів дещо знижується на основі узагальнення думки великої кількості респондентів. Рекомендується використовувати при розробленні середньострокових і довгострокових прогнозів.

  1.  Комплексні методи прогнозування.

До комплексних методів відносять методи прогнозування які побудовані на основі використання статистичного опрацювання інформації, експертних оцінок, тощо.

Економічна суть: одночасне використання різних методів прогнозування дозволяє підвищити достовірність результатів дослідження, але збільшує витрати на їх здійснення.

Сфера використання: для підвищення достовірності прогнозних показників. Пропонується використовувати для прогнозування важливих показників за наявності коштів, необхідних для дослідження.

У практиці при визначенні прогнозних величин досить часто використовують комплексні методи або сукупність методів перелічених вище груп. Це дає можливість підвищити достовірність прогнозів та уникнути повністю або частково недоліків, які притаманні кожному з методів окремо.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62660. Понятие о выходе продукта химической реакции 27.32 KB
  Цели: Образовательная: Вооружить учащихся системой знаний по теме: «Понятие о выходе продукта химической реакции»; показать особенности решения задач такого типа.
62661. Молодежь в современном обществе 27.47 KB
  Сегодня мы будем изучать важную и интересную для вас тему. Но чтобы перейти к ней назовите основные социально-демографические группы в современном обществе?
62662. Конституция РФ 23.39 KB
  Основные вопросы урока: основной закон страны; правовой статус гражданина РФ; что значит быть гражданином РФ; основные права и обязанности человека и гражданина. Основные понятия урока: конституционное право конституция права обязанности.
62663. Літературна дискусія 1925-1928 років 34.43 KB
  Мета: ознайомити учнів із літературним життям України 20 х початку 30 х років із поняттям дискусія; розвивати уміння визначати звязок між змінами в суспільстві та розвитком літератури а також аналізувати отриману інформацію та робити висновки...
62666. Стихотворения Э. Успенского «Всё в порядке», «Если был бы я девчонкой» 71.2 KB
  Цели: образовательные: способствовать совершенствованию техники чтения развивать устную речь обогащать кругозор и словарный запас; познакомить учащихся со стихотворениями...
62667. Весна в лирических произведениях И. Никитина, А. Плещеева, И. Шмелева, Т. Белозерова и произведениях живописи А. Куинджи 27.85 KB
  А теперь послушайте внимательно стихотворение чтобы ответить на вопросы Весенняя гостья Милая певунья Ласточка родная К нам домой вернулась Из чужого края. Под окошком вьется С песенкой живой...
62668. Научно-познавательные рассказы Л. Н. Толстого 21.71 KB
  Ребята как вы думаете для чего Толстой написал этот рассказ Что нового мы можем узнать из этого рассказа А теперь давайте дополним этот рассказ. Толстой был четвертым ребенком в большой дворянской семье.