80285

Соціально-економічна сутність тіньової економічної діяльності

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Соціальноекономічні причини виникнення та джерела походження тіньової економіки. Основні складові тіньової економіки. Класифікація форм і видів прояву тіньової економіки. Тому кожна держава розробляє стратегію форми і методи протистояння тіньовій економічній діяльності упроваджує механізми зниження її негативного впливу на розвиток національної економіки.

Украинкский

2015-02-16

86.5 KB

3 чел.

Тема 1

Соціально-економічна сутність тіньової економічної діяльності.

  1.  Соціальна природа тіньової економічної діяльності.
  2.  Соціально-економічні причини виникнення та джерела походження тіньової економіки.
  3.  Основні складові тіньової економіки.
  4.  Класифікація форм і видів прояву тіньової економіки.

1.Соціальна природа тіньової економічної діяльності.

Посилення тіньової економічної діяльності у світовій економіці викликає занепокоєння у всіх розвинутих країнах світу і спонукає до пошуку спільних форм протистояння її негативним наслідкам.

Теперішній етап розвитку економічних систем характеризується наростанням таких явищ, які можна об’єднати в один термін «тіньова економічна діяльність».

Сутність тіньової економічної діяльності полягає в тому, що вона існує одночасно і паралельно з офіційною економікою, але при цьому її результати приховуються від держави та суспільства і використовуються обмеженим колом осіб (так званих – тіньовиків). Тіньова економічна діяльність порушує чинне законодавство держави з питань формування державних фінансових ресурсів і, перш за все формування державного бюджету, різних соціальних фондів. Тому, кожна держава розробляє стратегію, форми і методи протистояння тіньовій економічній діяльності, упроваджує механізми зниження її негативного впливу на розвиток національної економіки.

У вітчизняній та зарубіжній економічній літературі не існує єдиних і чітких критеріїв визначення сутності поняття тіньової економіки, конкретних форм її впливу, причин існування, співвідношення з іншими поняттями та ін.. Нерідко в науковій літературі, ЗМІ поряд з поняттям «Тіньова економіка», а деколи і замість неї використовують терміни:

  •  підпільна;
  •  вторинна;
  •  неконтрольована;
  •  криміногенна;
  •  нелегальна;
  •  незаконна;
  •  чорна;
  •  неформальна і т.п.

Існує декілька точок зору на сутність тіньової економічної діяльності:

Перша точка зору – полягає в тому, то тіньова економіка існує як загально - світове явище, характерне певною мірою для усіх господарських систем і у усіх країн і це пов’язане з посиленням криміналізації у сфері економіки в загально планетарному масштабі, а також з тенденціями корупції та зрощення владних структур з криміналітетом.

Друга точка зору заключається в тому, що тіньова економіка формується і розвивається внаслідок деформацій в господарській системі держави.

Третя точка зору – розширення тіньової економіки помилковою стратегією трансформації економіки командного типу у ринкову.

Четверта точка зору – тіньова економіка є противагою легальній економіці і своєрідною реакцією  на перекоси в легальній економіці, що дає можливість утримувати господарську систему у відносній рівновазі.

Більшість дослідників,які займаються цією проблемою, вважають, що тіньова економіка є неминучим і в певній мірі нормальним явищем у господарській діяльності кожної країни.

Резюмуючи можна дати наступне визначення тіньової економіки:

Тіньова економіка – сфера вияву економічної активності, спрямованої на отримання доходів від здійснення заборонених видів діяльності або від ухилення від суспільного (державного) контролю та сплати податків при здійсненні легальних видів діяльності.

Це найбільш точне визначення тому, що воно охоплює обидві сторони процесу тінізації економіки, а саме здійснення заборонених видів діяльності і друге – легальна діяльність, але приховування частини доходів.

Основною формою тіньової економіки є економічні злочини, скоєні організованими кримінальними групами для привласнення надприбутків. Важливий елемент такої діяльності є «відмивання грошей» тобто здійснення фінансових операцій з метою приховування дійсного джерела походження грошових засобів і розміщення незаконно привласнених грошей в легальній виробничій, банківській і фінансовій системі країни (банківські депозити, придбання акцій підприємств та облігацій, внески в статутні фонди підприємств, перетворення готівки на кредитні картки, створення фіктивних фірм та ін..).

Через великі обсяги тіньової економіки і недосконалість методів її виявлення розвинуті країни визначають її обсяги з похибкою в декілька десятків відсотків:

  •  США – 5-21% (за деякими джерелами 3-33%);
  •  Швеція – 2,5-12%;
  •  Канада – 3,5-19%;
  •  Італія – 9-19%;
  •  Індія – 8,5-47%;
  •  СРСР – на початку 80-х років ХХ століття 0,09%. А наприкінці 80-х років 10-22%.

За деякими оцінками у 1981 році США втратила 6,1 млрд. доларів в результаті приховування доходів від операцій з наркотиками, 1,9 млрд. доларів – від жіночої проституції, 900 млн. доларів – від азартних ігор. Загалом ці втрати становили майже 13% від податкового доходу країни.

В певні періоди розвитку економіки країни масштаби тіньової економіки можуть розростатись або скорочуватись.

Як правило, наростання тіньової економіки відбувається у кризові періоди розвитку країни і тоді з нею пов’язують певні надії на виживання суспільства. Крім того, наростання тіньової економічної діяльності або її скорочення пов’язано також з рівнем державного переслідування за подібні злочини. Класичним прикладом наростання тіньової економіки можна вважати процеси які відбулися у США на початку 30-х років минулого століття у період великої депресії , а також реформування економіки країн Західної Європи після ІІ світової війни, і т.п. Так наприклад У США в період кризи 1929-1933рр. обсяги тіньової економіки становили більше 40%, під час ІІ світової війни вони знизились до 3% (діяли закони повоєнного часу), а у перші повоєнні роки знову зросли до 27%.

Аналогічну ситуацію ми спостерігаємо і в Україні, коли у 90-ті роки минулого століття в час розвалу пострадянської індустрії з кожним роком рівень тонізації економіки наростав. За розрахунками, зробленими спеціалістами Світового банку, ці показники були наступними:

Роки

Частка т.е. в офіційному ВВП, %

Частка т.е. в оцінюваному фактичному ВВП, %

1990

18

15

1991

33

25

1992

52

34

1993

64

39

1994

92

48

1995

106

51

2.Соціально-економічні причини виникнення та джерела походження тіньової економіки.

Соціально-економічні причини виникнення та функціонування тіньової економічної діяльності можуть бути наступні:

  1.  Непомірний податковий тиск який не дає можливості вести ефективну підприємницьку діяльність і спонукає підприємців частину дільності переводити в тінь;
  2.  Прагнення до швидкого збагачення, що не можна зробити легальним шляхом;
  3.  Бажання через збагачення увійти у владні структури;
  4.  Для організації терористичної діяльності або інших дій пов’язаних з ідеологічною за ангажованістю;
  5.  Бажання реалізувати економічні ідеї які не можна реалізувати легально;
  6.  Держава нездатна задовольнити основні потреби зубожілих мас населення і населення через тіньову економіку спасає себе;
  7.  Населення країни стає жертвою свого роду правового та економічного апартеїду, отже змушуване порушувати закони, щоб вижити;
  8.  Втягнуті у тіньову діяльність члени суспільства живуть краще, коли порушують закони, ніж тоді коли вони їх дотримуються.

У країнах з ринковою економікою основними джерелами виникнення і живлення тіньової економічної діяльності є такі як:

  1.  Ухилення від сплати податків шляхом заниження результатів господарювання, створення нелегальних фірм;
  2.  «Відмивання» доходів тіньового походження в легальній економічній діяльності;
  3.  Виробництво та розповсюдження серед населення заборонених чинним законодавством країни продукції та послуг, які завдають шкоду здоров’ю людини;
  4.  Виготовлення і збут підроблених цінних паперів, грошей, документів;
  5.  Шахрайство та обдурювання споживачів;
  6.  Обман замовників, недоброякісна конкуренція, тощо.

Джерела походження живлення тіньової економічної діяльності мають не тільки різні форми її прояву, а й спільні риси. Зокрема такі:

  1.  Тіньова економіка переслідує корисливі цілі окремих осіб, які її організують в обхід чинної законодавчої бази;
  2.  Тіньова економіка як супутник офіційної економічної діяльності набуває розвитку саме в тих сферах, які не охоплені законодавчою базою держави або недостатньою мірою контролюються нею;
  3.  Пріоритетними напрямами розвитку тіньової економічної діяльності  є можливість швидкого збагачення, отримання квазі прибутку від незаконної діяльності;
  4.  Наявність високого рівня тонізації в економічній діяльності сприяє формуванню кримінальних структур щодо її обслуговування та зрощування кримінальних суб’єктів з офіційними посадовими особами.

3. Основні складові тіньової економіки.

Основними складовими тіньової економіки є:

  1.  Підпільна економіка – економічна діяльність різних СГ, яка спрямована на задоволення індивідуальних і колективних потреб, що здійснюється у неконтрольованих державою формах з метою привласнення доходу та ухилення від сплати податків, нелегальне виробництво товарів та послуг;
  2.  Фіктивна економіка – економічна діяльність, що пов’язана з шахрайством, фальсифікацією (виготовлення і збут  фальшивих грошей, цінних паперів, кредитних карток, обман кредиторів);
  3.  Кримінальна економіка - пов’язана з наркобізнесом, проституцією, торгівлею зброєю, дітьми, окремими людськими органами для їх трансплантації,  а також привласнення доходів у процесі професійної злочинної діяльності (торгівля коштовними металами, скуповування та перепродаж краденого і т.д.).

Тіньова економіка поділяється:

  1.  За умовами діяльності – на легальну, напівлегальну, нелегальну;
  2.  За відношенням до офіційної економіки – на альтернативну, не альтернативну, незіставну;
  3.  За відношенням до товарного виробництва – на виробничу, невиробничу, супровідну;
  4.  За соціальними наслідками – соціально-позитивну, соціально-нейтральну, соціально-негативну, антисоціальну;
  5.  За методами нейтралізації, державного обмеження і переслідування – на конспіративну, завуальовану, еміграційну, корумповану, політизовану (соціально активну), адміністративно захищену;
  6.  За впливом на офіційну економіку – на деструктивну, конструктивну;
  7.  За видом зв’язку з офіційною економікою – на сумнівну, безсумнівну;
  8.  За суворістю визначеного законодавством покарання – на безкарну, адміністративно-відповідальну, кримінально-карну.

4. Класифікація форм і видів прояву тіньової економіки.

Фінансово-господарські відносини між суб’єктами ринкової економіки виникають на різних етапах створення та реалізації продукції та послуг і проявляються у різних формах, які передбачені чинним законодавством України.

Основними суб’єктами господарювання, між якими відбуваються фінансово-господарські відносини і де може проявлятися тіньова економічна діяльність, є наступні:

  1.  Держава в цілому як інституційна структура суспільства та державний апарат управління економічними процесами;
  2.  Виробничий сектор (з усіма сегментами підприємців та промисловців) як основний суб’єкт економіки, який має розгалужену мережу взаємовідносин з іншими суб’єктами господарювання. Тому тіньові операції можуть проявлятися у підприємницькому середовищі в різних формах і проявах;
  3.  Домашні господарства, які в ринковій економіці є основними споживачами продукції і послуг, що виробляються, залишаючись одночасно основним постачальником робочої сили в інші сектори економіки через ринки праці;
  4.  Бюджетний сектор економіки, який утримується за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, виконуючи важливі соціально-економічні функції у сфері забезпечення потреб населення в освіті, охороні здоров’я, культурі, науці тощо;
  5.  Фінансові посередники (банки, інвестиційні, інноваційні, пенсійні фонди, страхові компанії, трасти і т.п.), що забезпечують потреби державного і недержавного секторів економіки, домашніх господарств у фінансово-кредитних ресурсах, і через які відбуваються різні форми фінансово-господарських відносин між суб’єктами господарювання.

Аналізуючи фінансові відносини, що виникають між основними суб’єктами господарювання, можна досить умовно виділити два сектори економіки: офіційний та тіньовий.

Офіційний сектор представляють усі суб’єкти економіки, діяльність яких зареєстрована у відповідних органах виконавчої влади. Такі структури сплачують податки в державний і місцевий бюджети, згідно з чинним законодавством взаємодіють з органами державної влади, суспільством, створюють багатство держави, забезпечують потреби населення і його зайнятість.

Тіньовий сектор економіки представляють структури, діяльність яких – нелегальна, незареєстрована в офіційних органах держави. Такі структури, як відомо, не сплачують податків до державної казни, але при цьому користуються ресурсами держави (матеріальними і трудовими).

Діяльність тіньових виробничо-господарських структур може суттєво відрізнятися за ступенем корисності для населення, впливу на розвиток національної економіки і суспільства в цілому.

В кожному середовищі, що формується навколо основних суб’єктів економіки, акумулюються певні види тіньової діяльності. Розглянемо як це відбувається:

А) Держава і державний апарат.

Мета і завдання держави та її апарату полягає у забезпеченні стабільного і ефективного розвитку національної економіки, економічної та політичної безпеки на міжнародному рівні, конкурентоспроможності вітчизняної продукції і товарів на міжнародному ринку, забезпечення зайнятості і добробуту населення.

Але в реальному житті тіньову економічну діяльність формує людина, яка користується можливістю забезпечення в першу чергу власних інтересів. У випадку недосконалої законодавчої бази і наявності досить великих владних повноважень державних чиновників у вирішенні питань управління економічними процесами, у них появляється спокуса і можливості задовольнити свої власні інтереси за рахунок суспільства. При цьому вони можуть потурати розвитку тіньових структур. Маючи від них тіньовий зиск або надавати певні так звані дозволи і отримувати при цьому нелегальні доходи. Тут можуть бути тіньові і не тіньові структури, але з користю для чиновника.

Б) Домашні господарства.

Домашні господарства, які в національній економіці представлені найбільшою кількістю юридичних та фізичних осіб, частина з яких займається підприємницькою діяльністю для власних потреб або реалізує вироблену продукцію на ринках, не створюючи при цьому виробничих структур і не сплачуючи при цьому податків із виробничої діяльності.

Аналіз впливу домашніх  господарств на розвиток тіньової економіки показує:

  1.  З одного боку ця сукупність СГ є найбільш структурованою та представленою в офіційній статистиці;
  2.  З другого боку – більшість домашніх господарств виробляє продукцію не тільки для домашнього споживання, а й для реалізації на ринках, однак це не фіксується офіційно. Важливим аспектом дослідження тіньової діяльності цієї категорії населення є його трудова діяльність в офіційній і неофіційній економіці.

Рис.1. Прямі і непрямі зв’язки домашніх господарств із секторами тіньової та офіційної економіки.

Діяльність громадянина у тіньовому секторі економіки завжди пов’язана з підвищеною ризикованістю і, крім того, з такими негативними явищами як:

  •  Відсутність соціального захисту в разі втрати здоров’я, нещасних випадків, каліцтва, тощо;
  •  Працюючи в тіньовій економіці громадянин не отримує трудового стажу, не отримує права на нарахування пенсії.

З цієї точки зору у більшості випадків нелегальна діяльність людини є вимушеним кроком, пов’язаним із необхідністю забезпечення умов для виживання.

Причини, які сприяють розвитку процесів тонізації у сфері домашніх господарств є наступні:

  •  Наростання безробіття у країні, скорочення обсягів виробництва фірм і корпорацій у легальному секторі економіки;
  •  Рівень оплати праці у структурах офіційної економіки, як правило, значно нижчий, ніж в тіньовій економіці;
  •  Високий рівень оподаткування підприємницької діяльності;
  •  Недосконалість чинного законодавства, яке регулює підприємницьку діяльність;
  •  Слабкий рівень державного контролю у сфері управління економічними процесами в інтересах суспільства, що сприяє розвитку корумпованості;
  •  Недостатня державна підтримка малого і середнього бізнесу.

В) Третя група – підприємства, фірми.

Діяльність підприємницьких структур щодо їх участі у тіньовій економіці зумовлює необхідність їх певної диференціації. За рівнем участі у тіньовій економіці їх можна класифікувати наступним чином:

  1.  Підприємства, діяльність яких є повністю легальною, а участь у тіньовій економіці повністю відсутня;
  2.  Підприємства, які зареєстровані в державному реєстрі, працюють в основному легально, але частина їх виробничо-господарської діяльності знаходиться в тіні;
  3.  Підприємства, офіційно зареєстровані, однак їх діяльність є тіньовою і не відповідає задекларованим у статутних документах формам;
  4.  Підприємства, діяльність яких не зареєстрована в державному реєстрі і які повністю працюють в тіні.

В реальній практиці підприємства другої і третьої групи є найбільш потужними суб’єктами тіньової економіки. Такі СГ офіційно реєструються в державному реєстрі. Випускають продукцію або надають послуги, які не заборонені чинним законодавством, але при цьому занижують результати господарювання в офіційній звітності, ведуть подвійний бухгалтерський облік, використовують різні схеми ухилення від податків або їх мінімізації, використовуючи для виробництва тіньові ресурси і сировину.


податки

оходи від діяльності в тіньовому секторі

Держава

Домашні господарства

Тіньові ринки ресурсів і продуктів

Фінансовий ринок

соціальні втрати

праця в тіньовому секторі

витрати

заощадження

депозитні відсотки


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70314. ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ 1.36 MB
  Конспект лекцій з дисципліни «Податковий менеджмент» охоплює питання ведення обліку платників податків, порядку нарахування податків та облік фактично внесених сум, методики проведення камеральних і документальних перевірок, правильності нарахування й своєчасності сплати...
70321. Средневековая музыка 1.36 MB
  В современном музыковедении термин часто применяется в значении характеристики западно-европейской музыки XIV в.. Гл. черта в этом смысле - рождение внутри средневековой готической культуры новых предренессансных тенденций, которые были полностью реализованы в эпоху Возрождения...