80293

Економіка та цивільний захист

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Коли ми кажемо що одна країна багатша за іншу то в якості мірила приймаємо такий показник як національне багатство. Так що ж ми розуміємо під національним багатством країни Національне багатство – це сукупність матеріальних і духовних благ суспільства що охоплює основні та оборотні виробничі фонди будинки споруди машини сировина паливо тощо всіх форм власності...

Украинкский

2015-02-16

77.5 KB

2 чел.

Предмет: “ЕКОНОМІКА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ”

Тема № 1.1. Економіка та цивільний захист.

Лекція 1.1.1.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Питання:

  1.  Економіка, яка наукова дисципліна.
  2.  Національне багатство країни, як головний об’єкт охорони від надзвичайних ситуацій.
  3.  Необхідність економічних знань в сфері цивільного захисту.

 


ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Закон України „Про правові засади цивільного захисту” (24.06.2004)
  2.  Постанова КМУ від 24 березня 2004 р. № 368 „Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями.
  3.  Рішення колегії МНС України № 10 від 11 липня 2003р.
  4.  Аболенцев Ю.И.. Экономика противопожарной защиты. Москва,1985.
  5.  Ануфрієв М.І., Бандурка О.М., Ярмиш О.Н. Вищий заклад освіти МВС України: Науково-практичний посібник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1999. – 369с.
  6.  Економічний словник-довідник. Під редакцією С.В. Мочерного. Київ, 1995.
  7.  Экономика. Учебник для экономических академий, вузов и факультетов. Под ред. к. э. н., доцента А.С.Булатова. «БЕК». М., 1995.
  8.  Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України IIV рівнів акредитації / За ред. Є.П. Желібо і В.М. Пічі. – Київ: „Каравела”; Львів: „Новий Світ - 2000”, 2001. – 320с.
  9.  Курс экономики. /Под. ред. проф. Б.А. Райзберга. М., “Инфра-М”, 1999.
  10.  Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: „Укр. енцикл.”, 1998 – 2003.


1.
ЕКОНОМІКА, ЯКА НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА.

СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕКОНОМІКИ.

Економіка (від грецької oikonomia – керування домашнім господарством) – найважливіша сфера суспільних відносин, виробництва, розподілу, обміну і споживання результатів людської діяльності, а також їх ефективного використання.

Економіка, розглядається у кількох значеннях:

  •  Сукупність виробничих відносин, які визначаються характером власності на засоби виробництва. Економіка в умовах різних суспільно-економічних формацій визначається перш за все властивою їй системою виробничих відносин між людьми, що здійснюються у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг;
  •  Господарство району, країни або всього світу. Економіка кожної країни розвивається в системі суспільного поділу праці. Тому економіка країни складається з економіки окремих галузей (промисловості, будівництва, с/г тощо) В економіці кожної країни виділяються також основні виробничі ланки – підприємства, фірми, організації, тощо.
  •  Наукова дисципліна, яка займається вивченням суспільного господарства, його галузей, а також деяких умов та елементів виробництва (праця, управління і тощо).

2. НАЦІОНАЛЬНЕ БАГАТСТВО КРАЇНИ, ЯК ГОЛОВНИЙ ОБ’ЄКТ ОХОРОНИ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.

ПОНЯТТЯ І СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОГО БАГАТСТВА.

Коли ми кажемо, що одна країна багатша за іншу, то в якості мірила приймаємо такий показник, як національне багатство. Він характеризує економічну могутність і рівень добробуту народу. Так що ж ми розуміємо під національним багатством країни?

Національне багатство – це сукупність матеріальних і духовних благ суспільства, що охоплює основні та оборотні виробничі фонди (будинки, споруди, машини, сировина, паливо тощо) всіх форм власності, резерви й страхові запаси, особисте майно населення, культурні й духовні цінності, інші блага та природні ресурси. Це один з головних показників економічного стану країни. Національне багатство поділяють на природне багатство (природні ресурси країни: розвідані й нерозвідані поклади корисних копалин, земля, ліси, води та інше) та суспільне багатство (виробничий та науково-технічний потенціал населення, його культурно-освітній рівень тощо).

Розділяючи національне багатство на природне і суспільне, ми бачимо, що ці визначення є похідними від термінів „природа” та „суспільство”, тому, для того, щоб зрозуміти про що йде мова і чим відрізняються ці глобальні складові, розглянемо основні визначення. Отже, природа – в широкому значенні – матеріальний світ у всій багатогранності його виявлення, об’єкт людської практики і пізнання. Людина і людське суспільство є частиною природи, найвищим продуктом її розвитку. А у вузькому значенні – сукупність природних умов існування людини і суспільства.

Суспільство – у широкому розумінні відособлена від природи частина матеріального світу, яка є формою життєдіяльності людей; сукупність відносин між людьми, які складаються у процесі їх спільної діяльності; у вузькому розумінні історично конкретний тип соціальної системи, певний соціальний організм, що належить до такого типу, або певна форма соціальних відносин (первіснообщинне суспільство, рабовласницьке суспільство, феодальне тощо).

Вирішальну роль у соціально-економічному розвитку держави відіграє суспільне багатство. Поряд з матеріальним національним багатством суспільство володіє також нематеріальним багатством – нагромаджене науковим, освітнім, кваліфікаційним, культурним потенціалом, тощо. Національне багатство є найважливішим узагальнюючим показником економічної могутності країни. До складу національного багатства також входять домашнє майно населення і товарні запаси агропромислового комплексу (АПК).

Головним об'єктом заходів щодо забезпечення цивільного захисту є захист населення та економіки країни від надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного, та воєнного характеру. Іншими словами, коли ми кажемо про економіку країни мова йде про національне майно. Те, що повністю відтворюється працею людини, називається національним майном (будівлі, споруди, виробниче устаткування, інвентар і інструмент, худоба, запаси сировини, палива, напівфабрикатів і готових товарів, споживче майно тощо).

Праця – цілеспрямована діяльність людини, яка потребує фізичної або розумової енергії та орієнтована на створення матеріальних і духовних цінностей. Була і залишається важливим фактором формування і розвитку людини.

Те, що створює сама природа, називається природними ресурсами (ліси, ріки, корисні копалини тощо). Зрозуміло, що характер та час відтворення окремих елементів національного багатства не однаковий, тому і заходи по їх збереженню та накопиченню повинні відрізнятися. Накопичена частина національного багатства залежить від ефективності та потужності суспільного виробництва та збитків у суспільному господарстві. Дуже важливим, на даному етапі розвитку цивілізованих країн, є вдосконалення та впровадження утилізації, як одного з ефективних методів господарювання та раціонального використання природних ресурсів.

Загальнодержавне прагненням до збільшення економічної потужності країни, що виражається, у кінцевому рахунку, величиною національного багатства безпосередньо пов'язане з попередженням настання та прагненням до зменшення розміру втрат від наслідків надзвичайних ситуацій.


ВИРОБНИЧА ТА НЕВИРОБНИЧА СФЕРИ.

Національне багатство розподіляють на галузі виробничої та невиробничої сфери суспільного господарства. Рис. 2.1. Цивільний захист, як галузь суспільного господарства відноситься до невиробничої сфери, але коли ми кажемо про об’єкт захисту, тобто що саме, (?) захищає цивільний захист, такий поділ не проводиться, тому що об’єктом захисту є національне багатство без поділу на складові.

Рис. 2.1. Галузі виробничої та невиробничої сфери

Невиробнича сфера – сукупність галузей суспільного господарства і видів діяльності, де надаються різноманітні нематеріальні послуги для задоволення соціальних та духовних потреб людей і суспільства в цілому. Ці потреби необхідні для всебічного розвитку особи, збереження і зміцнення здоров’я людей. До невиробничої сфери належать житлово-комунальне і побутове обслуговування населення; пасажирський транспорт, зв’язок, охорона здоров’я, фізична культура і соціальне забезпечення, освіта, культура, мистецтво, наука і наукове обслуговування, управління, громадські організації.

Розвиток невиробничої сфери залежить від рівня продуктивності праці у матеріальному виробництві, характеру відносин власності, економічної політики держави та інших факторів.

Суспільний продукт і національний доход створюються лише в, сфері матеріального виробництва. Це є основним критерієм розмежування двох сфер народного господарства й обумовлює головну роль виробничої сфери.

3. НЕОБХІДНІСТЬ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ В

СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ.

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ.

Найважливішою умовою нормального процесу відтворення є його сталий розвиток, безперервність і безперебійність. Постійне оновлення виробництва необхідно для забезпечення поточних життєвих потреб людей у всіх суспільно-економічних формах, у тому числі й у сучасному суспільстві. Якщо ж процес суспільного виробництва переривається або порушується в результаті негативних наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, то суспільство змушене насамперед приймати різні запобіжні заходи і відновлювати нормальні умови відтворювального процесу. Однак у силу непередбачених причин цілком виключити виникнення тієї або іншої надзвичайної ситуації неможливо. Тому існує загроза її виникнення, за якої можуть бути пошкоджені, зруйновані або знищені складові національного майна, тобто постійно існує небезпека виникнення надзвичайної ситуації. Суспільство змушене розробляти заходи, що знижують цю небезпеку. Система державних і суспільних заходів, спрямованих на охорону людських, природних і матеріальних ресурсів та цінностей від надзвичайних ситуацій, обумовлює економіку цивільного захисту.

Ризикований характер суспільного виробництва, пов'язаний з виникненням надзвичайних ситуацій, породжує відношення між людьми по попередженню, подоланню, локалізації і ліквідації руйнівних сил надзвичайних ситуацій. Ці відношення відрізняє певна специфічність, в сукупності вони складають економічну категорію цивільного захисту суспільного господарства. Специфічність даної економічної категорії обумовлена трьома основними ознаками:

  •  випадковий характер настання надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;
  •  вагомість наслідків надзвичайної ситуації, яка розраховуються у натуральному та грошовому вимірі;
  •  об'єктивна необхідність попередження і подолання наслідків надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

При впровадженні заходів щодо запобігання та зниження небезпеки виникнення надзвичайної ситуації необхідно пам'ятати, що вони зв'язані з матеріальними витратами. Ці витрати доцільні тільки в тому випадку, якщо вони компенсують втрати від надзвичайної ситуації.

Наприклад, оцінюючи статистичні данні та аналіз і облік надзвичайних ситуацій на типових об’єктах, ймовірні збитки від настання надзвичайної ситуації (аварії, пожежі, повені тощо) на підприємстві, установі або організації, становлять 200 умовних одиниць, а впровадження та застосування запобіжних заходів щодо забезпечення захисту та безпеки від надзвичайної ситуації оцінюються в 100 умовних одиниць. Зрозуміло, що за таких умов матеріальні витрати по впровадженні заходів щодо запобігання та зниження небезпеки виникнення надзвичайної ситуації доцільні. Але, якщо, запобіжні заходи, для цього ж підприємства, установи або організації дорівнюють або перевищують 200 умовних одиниць, можна зробити висновок, про недоцільність таких заходів, тому що вони є економічно невигідними. В такому випадку необхідно, по можливості, зменшити вартість заходів по запобіганню та зниженню небезпеки виникнення надзвичайної ситуації, щоб перевищення вартості запропонованих заходів відносно збитків було мінімальним. Звісно мова не йде про об’єкти з масовим перебуванням людей, де головним об’єктом захисту виступає людське життя, яке не має вартісних показників.

Необхідність у розрахунках оцінки доцільності пропозицій щодо впровадження та застосування запобіжних заходів та використанню технічних засобів, з’являється ще до початку безпосередньої практичної діяльності, на етапі підготовки та написання дипломної роботи. Мова йде про внесення власних пропозицій по темі дослідження, так одне із завдань дипломної роботи. Пропозиції мають сенс, якщо розкрита їх економічна доцільність. Доцільним є надання ретельного розрахунку економічних затрат на впровадження або застосування запропонованих заходів. Розробляючи пропозиції найбільш цінним є використання їх в майбутньому у практичній діяльності, але зрозуміло, що при економічно невигідних умовах використання пропозиції не будуть реалізовані. А отже практична доцільність дослідження зникає.

 


Галузі виробничої сфери

успільне господарство

Національне багатство

Галузі невиробничої сфери

Промисловість

Сільське господарство

Будівництво

Суспільне харчування

Видобувна

промисловість

Державне управління

Транспорт

Наука та освіта

Зв'язок

Охорона здоров'я та фізкультура

Металургія

Культура та мистецтво


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65007. ЗОЛОТОЕ КОЛЬЦО И НАСЛЕДНИКИ ЗОЛОТОЙ ОРДЫ 374 KB
  Настоящее состояние межнациональных отношений народов населяющих современный Татарстан и действия некоторых радикально настроенных деятелей вызывают сегодня глубокое беспокойство. Искажение национальной политики в республике возведено в Татарстане на государственный уровень.
65008. Семантика этнонима «татар» в западноевропейских источниках 40 KB
  Ко второму классу он причисляет турков, крымских, узбекских, башкирских, киргизских и туркменских тартар, имеющих почти один и тот же диалект со следующими народами: 1) сибирско-магометанскими тартарами, живущими вблизи городов Тобольск, Тюмень и Тора; 2) якутами-язычниками, живущими на реке Лена; 3) чувашами-язычниками.
65010. Тамга (к функции знака) 567 KB
  Очевидная популярность данного термина в тюрко-монгольской среде откуда он и был заимствование в другие языки в том числе и в русский все же не может считаться доказательством именно тюрко-монгольского происхождения тамг как принципиально новой знаковой системы отличной например от письменности.
65011. Гегемония ойратов в Монголии в XV веке 32 KB
  Монгольское государство продолжило свое существование уже на территории Монголии которая превратилась в самостоятельный политический и экономический организм. В послеюаньский период по мере роста хозяйственной и политической самостоятельности феодальных княжеств реальная власть и авторитет верховного хана...
65012. О времени великой борьбы в степях Монголии 64 KB
  У каждого современного тюркского народа есть средневековые этнические предки. Например, казахи считаются потомками кыпчаков, поэтому они претендуют на их богатейшее историческое и культурное наследие.
65013. Воинское снаряжение и оружие монгольского воина XIII—XIV веков 157.5 KB
  Рассмотрение вопроса о вооружении монгольского воина до недавнего времени в основном базировалось на данных письменных источников и реже — на находках отдельных предметов «татаро-монгольского облика», преимущественно наконечников стрел...
65014. Когда монголы жили по-монгольски 34 KB
  Они оказались рукописными копиями монгольских законов составленных на съездах князей Халки Северной Монголии в период с 1603 по 1639 годы. Так стал известен юридический документ получивший в науке название Восемнадцать степных законов...
65015. Влияние исламских и татарских монет на Российскую денежную систему 423 KB
  Исламские монеты формировали основу русской денежной системы веками. В начале существования славянского княжества, ввезенные дирхамы Аббасидов и Саманидов были основными монетами, находящимися в обращении в Киеве.