80318

Підприємство в сучасних умовах господарювання

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Господарський комплекс, або, інакше кажучи, національна економіка країни, являє собою сукупність взаємопов’язаних галузей, які відрізняють її національне господарство від господарства інших країн. Економіка країни має особливу структуру, формування і розвиток якої відбувається залежно від суспільних потреб

Украинкский

2015-02-16

90 KB

0 чел.

Лекція № 1

Тема лекції:

Вступ. Підприємство в сучасних умовах господарювання

План лекції:

1. Галузева структура народного господарства

2. Підприємство як суб’єкт ринкових відносин. Сутність підприємства, його цілі та завдання

3. Організаційно-економічні особливості функціонування різних видів підприємств

4. Об’єднання підприємств.

5. Створення, реєстрація, ліквідація та реорганізація підприємств в Україні

Література:

  1.  Основна:
  2.  Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV зі змінами і доповненнями від 06.11.2012 № 5480-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main.cgi?nger=2755-17.
  3.  Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII зі змінами і доповненнями від 18.12.2011 № 3384-17 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1576-12.
  4.  Афанасьев Н.В. Экономика предприятия: Учеб. пособие [Текст] / Н.В. Афанасьев, А.Б. Гончаров — X. : ИНЖЭК, 2004. — 528 с.
  5.  Василькое В.Г. Організація виробництва: Навч. посіб [Текст] / В.Г. Василькое. — К. : КНЕУ, 2005. — 524 с.
  6.  Вінш Ж. А. Планування діяльності підприємства. Підручник [Текст] / Ж. А. Вінш, М.О. Турчінюк — К. : Професіонал, 2004. — 320 с.
  7.  Додаткова:
  8.  
  9.  Додаткова:
  10.  Економіка підприємства: Підручник [Текст] / За ред. С.Ф. Покропивного. — 2-ге вид., перероблене та доповнене. — К. : КНЕУ, 2004. — 528 с.
  11.  10. Економіка підприємства: Підручник [Текст] / За ред. А.В. Шегди. — К. : Знання, 2006. — 614 с.
  12.  11. Кожекин Г. Л. Организация производства: Учеб. пособие [Текст] / Г. Л. Кожекин, Л.М. Синица. — Минск : ИП "Экоперспектива", 1998. — 334 с.
  13.  12. Лафта Дж. К. Теория организации: Учеб. пособие [Текст] / Дж. К. Лафта — М. : Изд-во "Проспект", 2005. — 416 с.


Зміст лекції

1. Галузева структура народного господарства

Національне господарство будь-якої країни формується в результаті економічного та соціального розвитку суспільства, поглиблення  спеціалізації та кооперування праці, міжнародного  співробітництва з іншими країнами.

Господарський комплекс, або, інакше кажучи, національна економіка країни, являє собою сукупність взаємопов’язаних галузей, які відрізняють її національне господарство від господарства інших країн. Економіка країни має особливу структуру, формування і розвиток якої відбувається залежно від суспільних потреб у матеріальних благах і послугах, суспільного розподілу праці та об’єктивних зв’язків між окремими видами виробництва.

Господарський комплекс України

Сфера матеріального виробництва

Сфера нематеріального виробництва

Галузі:

Промисловість

Сільське господарство

Будівництво

Транспорт та зв’язок

Торгівля та громадське харчування

Матеріально-технічне постачання та збут

Галузі:

Житлово-комунальне господарство

Освіта та наука

Фінансово-кредитні установи

Страхування

Пенсійне забезпечення

Побутові послуги

У сфері матеріального виробництва здійснюється створення матеріальних благ у формі продуктів, енергії та надання послуг з їх постачання споживачам у формі транспортування, зберігання продукції тощо, які можна розглядати як продовження виробництва у сфері обігу.

У сфері нематеріального виробництва здійснюється надання суспільству різноманітних послуг, необхідних для підтримання певного рівня його життя.

Структура виробництва в будь-якому суспільстві формується під впливом суспільного поділу праці. Цей поділ праці призводить до виділення окремих виробництв і формування галузей.

Галузь промисловості - це якісно однорідна сукупність підприємств, об'єднань та інших господарських одиниць різних форм власності, що виконують однакові функції в системі суспільного поділу праці.

Галузеву структуру промисловості характеризують кількісне співвідношення між окремими галузями і певні виробничі взаємозв'язки між ними.

Промисловість є основною ланкою народногосподарського комплексу України і вона являє собою велику галузь народного господарства, яка здійснює переробку сировинних ресурсів та випуск готових виробів.

З розвитком економічних відносин подальше поглиблення спеціалізації виробництва  спричинює формування нових галузей та видів виробництв.

Міжгалузевий комплекс – це інтеграційна структура, яка характеризується взаємодією господарських одиниць різних галузей, різних стадій виробництва та розподілу продукту (агропромисловий комплекс, будівельний,  металургійний, паливно-енергетичний комплекси).

Під сектором економіки розуміють сукупність інституціональних одиниць, які мають однакові економічні цілі, функції та поведінку. До них відносять:

  •  сектор підприємств,
  •   сектор домашніх господарств,
  •  сектор державних установ
  •  зовнішній сектор.

Сектор підприємств поділяється на сектор нефінансових та фінансових підприємств. Сектор не фінансових підприємств об’єднує підприємства, які здійснюють виробництво продукції та надання послуг з метою отримання прибутку, та некомерційні організації, які не мають за мету прибутковість своєї діяльності (благодійні фонди, громадські організації). Сектор фінансових підприємств охоплює інституціональні одиниці, які виконують фінансові посередницькі функції (банки, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, страхові компанії тощо).

Сектор державних підприємств – це сукупність органів законодавчої, судової та виконавчої  влади, органів соціального забезпечення та контрольованих ними некомерційних організацій.

Сектор домашніх господарств охоплює переважно споживчі одиниці, тобто домашні господарства та підприємства, які ними створені.

Зовнішній сектор являє собою сукупність інституціональних одиниць – нерезидентів даної країни, що підтримують з нею економічні зв’язки, а також мають на території даної країни посольства, консульства, війскові бази, міжнародні організації.

2. Підприємство як суб'єкт ринкових відносин. Сутність підприємства . його цілі та завдання

Виготовлення необхідної суспільству продукції здійснюється на рівні первинної ланки господарства країни - підприємства. 

Підприємство є самостійним господарюючим уставним суб’єктом, яке володіє правами юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку (доходу).

Мета функціонування підприємства на ринку – задоволення суспільних потреб у певних видах продукції (роботах, послугах; далі – «продукції») та одержання прибутку. Підприємство повинно одержувати прибуток, але забезпечити досягнення такої цілі можна лише через виготовлення за допомогою наявних у нього ресурсів необхідної споживачем продукції відповідного призначення профілю і асортименту.

Розвиток підприємства відбувається за таким циклом:

  •  «дитинство», або період виникнення. У цей період  перед підприємством виникає проблема виживання, оскільки з’являються труднощі, пов’язані з нестачею грошових коштів як для фінансування його поточної діяльності, так і для здійснення необхідних підприємству інвестицій. Для періоду характерні невисокі темпи зростання обсягів виробництва. Зазвичай діяльність підприємства в цей час є збитковою;
  •  Період юності. За цей період перші отримані прибутки дають змогу підприємству вирішити проблеми з грошовими коштами, що спричиняє виникнення нової цілі його функціонування – економічного зростання.
  •  Період зрілості. Протягом цього часу підприємство намагається одержати максимум прибутку з усіх можливостей, які дають його розміри, технічний, виробничий та комерційний потенціал. Характерною є здатність підприємства до самофінансування своєї діяльності.
  •  Період старіння. У цей період обсяги випуску продукції та отримуваних прибутків зменшуються. Це пов’язано із застарілістю технічної та виробничої бази, невідповідністю продукції підприємства вимогам ринку, жорстокою ринковою конкуренцією.

Головну ціль створення підприємства називають його місією. На основі місії формулюються стратегічні і тактичні цілі підприємства.

Стратегічні цілі визначають поведінку підприємства на перспективу. Для їх досягнення розробляється програма перспективних заходів, яка втілюється у відповідній стратегії підприємства. Під стратегією прийнято розуміти комплексну програму дій (заходів), яка забезпечує здійснення місії (генеральної мети) підприємства і досягнення її можливих цілей.

Тактичні цілі підпорядковані стратегічним і реалізація їх є засобом досягнення цілей на перспективу.

Статут затверджується власником майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу. В статуті підприємства визначається найменування підприємства, його місце знаходження, предмет та мета діяльності, органи управління підприємством, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу, порядок утворення майна, характер організації трудових відносин, членства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

Колективний договір – це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією або власником, яка щорічно переглядається і регулює їх виробничи, економічні і трудові відносини.

Підприємство підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація підприємства проводиться у виконавчому комітеті виробничого органу влади або державній адміністрації за місцем знаходження суб’єкта господарювання.

3. Організаційно-економічні особливості функціонування

різних видів підприємств.

Види підприємств за різними класифікаційними ознаками

Класифікаційні ознаки

 Види підприємств

 1. Мета і характер діяльності

 Комерційні, некомерційні

2. Форма власності майна

 Приватні, колективні, державні, комунальні

 3. Приналежність капіталу

 Національні, іноземні, спільні

 4. Організаційно-правова форма господарювання

 Індивідуальні, кооперативні, орендні, товариства

 5. Галузевий, функціональний вид діяльності

 Промислові, селянські, будівельні, страхові та інші 

 6. За розміром

Малі, середні, великі.

7. Технологічна (територіальна) цілісність і ступінь підпорядкування

Основні (материнські), дочірні, самостійні, філії.

Для забезпечення ефективного господарювання та кваліфікованого управління підприємства класифікують за певними ознаками.

За метою і характером діяльності:

  •  Комерційні підприємства, діяльність яких спрямована на отримання прибутку. До цієї групи належить переважна більшість суб’єктів господарювання;
  •  Некомерційні організації, що не ставлять за мету отримання прибутку. До них належать благодійні фонди, суспільні, наукові та інші організації.

За формою власності:

  •  Приватні підприємства, що засновані на власності фізичної особи з правом найму робочої сили. До таких також відносяться індивідуальні та сімейні підприємства, які базуються тільки на особистій праці.
  •  Колективні підприємства, що засновані на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, а також іншого статутного товариства або громадської організації;
  •  Комунальні підприємства, що засновані на власності певної територіальної громади;
  •  Державні підприємства, що засновані на державній власності. До таких належать також і казені підприємства (це підприємства, які чинним законодавством не підлягають приватизації);
  •  Підприємства, засновані на змішаній формі власності. До них належать підприємства, створені на базі обєднання майна різних форм власності.

За правовим статусом і формою господарювання розрізняють:

  •  Одноосібні підприємства, які є власністю однієї особи або родини. За своїм зобов’язанням вони несуть відповідальність усім майном (капіталом) власника;
  •  Кооперативні підприємства. Вони являють собою добровільні обєднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності. При цьому кожен член кооперативу бере участь у спільній діяльності, яка передбачає використання власного або орендованого майна.
  •  Господарські товариства, які створюються на принципах угоди між юридичними особами або громадянами шляхом обєднання їх майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. До них належать:

- акціонерні товариства (АТ) статутний капітал такого підприємства розподілений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Загальна номінальна вартість акцій становить статутний капітал підприємства.

- відкриті акціонерні товариства (ВАТ) , акції яких можуть розповсюджуватись шляхом відкритої передплати та купівлі-продажу на біржах, і закриті акціонерні товариства (ЗАТ), акції яких розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом передплати, купуватись і продаватись на біржі.

- товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном.

- товариством з додатковою відповідальністю (ТДВ) є господарське товариство, статутний капітал якого розподілений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до внеску кожного з учасників.

- повним товариством (ПТ) є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору, здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

- командитним товариством (КТ) є господарське товариство, в якому на рівні  з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за його зобов’язаннями усім своїм майном, є учасники, відповідальність яких обмежується тільки їхніми внесками у майно товариства.

За ознакою національної належності капіталу :

  •  Національні, капітал яких повністю належить суб’єктам господарювання своєї країни;
  •  Іноземні, якщо 100% капіталу підприємства є власністю суб’єктів господарювання іноземних країн;
  •  Змішані або спільні підприємства, що створені як вітчизняними, так і іноземними суб’єктами господарювання для здійснення спільної діяльності.

За способом утворення (заснування) та формування статутного фонду розрізняють:

  •  Унітарне підприємство, створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки, розподіляє доходи, безпосередньо, або через керівника керує підприємством і формує його трудовий колектив.
  •  Корпоративне підприємство, утворюється, зазвичай, двома та більше засновниками за їхнім спільним рішенням (договором).

4. Об’єднання підприємств

З метою координації діяльності, захисту загальних комерційних інтересів та підвищення ефективності функціонування підприємства можуть на добровільних засадах об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольну законодавству України.

Об’єднання підприємств є господарська організація укладена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних проблем.

Формами цих об’єднань є такі:

  •  Асоціації – договірні об’єднання, створювані з метою постійної координації господарської діяльності їх учасників шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення господарських потреб.
  •  Консорціуми – тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу, що створюються для конкретних завдань протягом певного періоду часу. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.
  •  Концерни – статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі та інших організацій на основі повної фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання.
  •  Картелі – договірні об’єднання підприємств переважно  однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності.
  •  Синдикати – договірні об’єднання, які дають на основі різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію створюваної учасниками продукції через спільну збутову мережу або збутову мережу одного учасника.
  •  Трести – монополістичні об’єднання в єдиній виробничо-господарській  комплекс підприємств, що раніше належали різним підприємцям. Такі підприємства повністю втрачають  свою юридичну та господарську самостійність, оскільки інтегруються всі напрями їхньої діяльності.
  •  Холдингові компанії являють собою засновані на об’єднанні капіталів інтегровані товариства, які безпосередньо не здійснюють виробничої діяльності, а використовують свої фінансові кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств з метою контролю за їхньою діяльністю.
  •  Промислово-фінансові групи є інтеграційними утвореннями, які складаються з різних суб’єктів господарювання всіх форм власності для реалізації державних програм розвитку приоритетних галузей, а також структурної перебудови економіки.

Об’єднання є юридичною особою, що може мати самостійний і зведений баланси, розрахунковий і інший рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.

Об’єднання не відповідає за зобов’язаннями підприємств, що входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов’язаннями об’єднання, якщо інше не передбачене установчим договором.

5. Створення, реєстрація, ліквідація та реорганізація підприємств в Україні

Створення та порядок реєстрації підприємства визначаються Законом України «Про підприємства в Україні» від 27березня 1991 року. З 1 січня 2004 року створення та порядок реєстрації підприємств здійснюється згідно з Господарським кодексом України.

Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації. Для цього до державної адміністрації місцевої влади підприємством подаються документи згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, серед яких – заява та установчі документи. До установчих документів чинне законодавство відносить: статут – рішення власника про створення підприємства , якщо ж таких власників два і більше, таким рішенням виступає установчий договір. Доя акціонерних товариств до складу установчих документів належить ще протокол установчих зборів.

Статут підприємства являє собою правовий акт, що регулює нарівні з нормами чинного законодавства правову основу його діяльності. У статуті визначаються: власник, найменування та місцезнаходження підприємства, мета і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутку та збитків, органи управління, їх компетенція та порядок формування, умови реорганізації та ліквідації, інше.

Засновницький договір являє собою громадсько-правовий акт, яким засновники юридично закріплюють свій намір створити підприємство з тією або іншою назвою. У цьому документі обов’язково мають бути відомості про організаційно-правову форму, найменування та місцезнаходження майбутнього підприємства(Юридична адреса),про розміри часток у статутному капіталі кожного з засновників, встановлюється порядок розподілу прибутків та збитків, управління діяльністю підприємством, процедура вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності підприємства.

Державна реєстрація здійснюється за певну плату.

Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства проводяться у випадках:

  •  Прийняття відповідного рішення його власником;
  •  За рішенням суду або арбітражного суду згідно з вимогами  антимонопольного законодавства;
  •  Визнання підприємства банкрутом;
  •  Невиконання вимог, встановлених чинним законодавством.

Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником або уповноваженим органом, а у випадку визнання підприємства банкрутом – судом або арбітражем. В обов’язки ліквідаційної комісії входить оцінка наявного майна підприємства, що ліквідується , розрахунок з кредиторами, а також складання та передача власнику чи уповноваженому органу ліквідаційного балансу підприємства.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23850. Теоретическая модель цифровой сети связи 83 KB
  Суть сети – соединение разного оборудования. Следовательно, одной из основных проблем является проблема совместимости. Поэтому, в настоящее время, все возможные пути развития сетей отражены в стандартах.
23851. О славянах 61.3 KB
  Владимир был сыном Святослава и всего лишь Ольгиной ключницы.Однако после гибели его более знатных братьев Владимир начинает княжить в Киеве один. Сам Владимир охвачен похотью: помимо четырех жен у него триста наложниц в Вышгородетриста в Белгороде двести в сельце Берестове. Приходят к Владимиру волжские булгарымагометане и предлагают: Тыо князь мудр и разумен но неведомо тебе цельное вероучение.
23852. Житие протопопа Аввакума, им самим написанное 21.96 KB
  Протопоп Аввакум написал житие по благословению инока Епифаниясвоего духовного отца. В это время Аввакума и его сторонников остригли и бросили в темницу. Родился Аввакум в Нижегородской земле.
23853. Житие Сергия Радонежского 21.96 KB
  Преподобный Сергий родился в Тверской земле в годы княжения тверского князя Дмитрия при митрополите Петре. Варфоломей позвал к себе в пустыньку старца игумена Митрофанакоторый постриг его в монашество с наречением имени Сергий. После пострижения Сергий причастился и церковь при этом наполнилась благоуханием. Однажды когда Сергий в церкви пел заутреню стена расступилась и вошёл сам дьявол со множеством бесов.
23854. Житие Феодосия Печерского 23.97 KB
  Мать хотела чтобы Феодосий одевался почище и играл со сверстниками. Услышав о святых местах Феодосий молился Богу о том чтобы посетить их. Феодосий снова стал ежедневно ходить в церковь. Феодосий так разумно отвечал ей о важности этого делачто мать на целый год оставила его в покое.
23855. Из Англии — в Россию 23.75 KB
  Мы знаем только что Англия была крайним пределом его путешествия там он сказал себе что пора возвратиться в отечество и сел в Лондоне на корабль идущий в Россию. Жива ли ты о Лила или в волнах окончила жизнь свою Герой хотел броситься к юноше утешить его но тут капитан взял его за руку и сказал что дует благоприятный ветер и надо отправляться. Был закат корабль летел на всех парусах вокруг на разном отдалении развевались разноцветные флаги а по правой стороне чернелось чтотонапоминающее землю. На вопрос героя капитан...
23856. Николай Михайлович Карамзин 34.5 KB
  В 1789 году в журнале Детское чтение появилась первая оригинальная повесть Карамзина Евгений и Юлия. К середине 1790х Карамзин становится признанным главой русского сентиментализма открывавшего новую страницу в русской литературе. В 180203 годах Карамзин издавал журнал Вестник Европы в котором преобладали литература и политика.
23857. Что нужно автору 14.11 KB
  Когда ты хочешь писать портрет свой то посмотрись прежде в верное зеркало: может ли быть лицо твое предметом искусства которое должно заниматься одним изящным изображать красоту гармонию и распространять в области чувствительного приятные впечатления Если творческая натура произвела тебя в час небрежения или в минуту раздора своего с красотою: то будь благоразумен не безобразь художниковой кисти оставь свое намерение. Ты берешься за перо и хочешь быть автором: спроси же у самого себя наедине без свидетелей искренно: каков...
23858. Оды 16.41 KB
  Первая ода Ломоносова На взятие Хотина 1739 посвящена победе над турками. Полная мифология российской истории разворачивается в одах посвящённых императрице Елисавете Петровне. Хотя по временам Он насылает на неё Свой гневно затем переменяет его на милость: Я в гневе Россам был ТворецНо ныне паки им Отец Ода 1742 г. Бог как и в прежних одахсокрушает злобу разрушая умыслы врагов России там же и в других местах.