80365

Зняття інформації з електронних інформаційних систем

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Зняття інформації з електронних інформаційних систем. Зміст поняття та правові засади негласної слідчої розшукової дії зняття інформації з електронних інформаційних систем. Прийнятий КПК змінює процесу здобування інформації негласним шляхом. Зокрема втручання в приватне спілкування є: аудіо та або відеоконтроль особи; арешт огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Украинкский

2015-02-16

35.82 KB

6 чел.

Конец формы

Лекція 5. Зняття інформації з електронних інформаційних систем

1. Зміст поняття та правові засади негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем.

  Прийнятий КПК змінює процесу здобування інформації негласним шляхом. Даним кодексом визначається цей процес як кримінально-процесуальну, слідчу (розшукову) дію. Прийняття даної норми надало можливість слідчому визначати та застосовувати конкретні негласні слідчі (розшукові) дія в процесі збирання доказової бази вини осіб (які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину). У випадках, якщо іншим способом отримати відомості про злочин і злочинця неможливо (Глава 21 КПК України).

       Особливу увагу в КПКУ приділено втручанню у приватне спілкування, оскільки відповідно до ст. 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування та іншої кореспонденції, а винятки можуть бути встановлені лише судом (КПК - слідчим суддею) із метою запобігти злочину чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо одержати інформацію іншими способами неможливо.

Втручанням у приватне спілкування на підставі ст. 254 проекту КПКУ визнається доступ до змісту спілкування за умови, що його учасники мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Зокрема втручання в приватне спілкування є: аудіо- та/або відеоконтроль особи; арешт, огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем. За порушення таємниці листування чи іншої кореспонденції, що передаються через комп'ютер, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 163 КК України.

Під час проведення лекції розглянемо негласну слідчу (розшукову) дію, передбачену ст. 264 КПК України,- зняття інформації з електронних інформаційних систем, як на підставі ухвали слідчого судді, так і порядок здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту для проведення яких не потрібен дозвіл слідчого судді.

Зняття інформації з електронних інформаційних систем є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують електронні інформаційні системи для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

Поняття “інформація” в широкому розумінні слова є однією з первинних філософських категорій і значною мірою збігається з таким поняттям як “знання”. Виходячи з цього можна дати таке спрощене визначення поняття “інформація”: це щось таке, що дає можливість абоненту при його отриманні логічно сформулювати або змінити своє розуміння певної системи. За означенням Академії наук України, інформація – це відомості, які є предметом зберігання, передачі і перетворення.

До електронних інформаційних систем відносяться :

-        електронно-обчислювальні машини (комп’ютери);

-         автоматизовані системи;

-        комп’ютерні мережі;

-         мережі електрозв’язку.

Робота електронних інформаційних систем також включає інформаційний обмін між окремими їх частинами, а також між собою. Зазвичай такі системи називають просто електронними системами (ЕС), маючи на увазі саме електронні інформаційні системи.

Інформація, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах та комп’ютерних мережах або пересилається каналами електрозв’язку, має притаманні ознаки фізичного, юридичного та економічного характеру.

Інформація (як сукупність даних і програм) є об’єктом права власності громадян, організацій (юридичних осіб) і держави, може бути об’єктом права власності як у повному обсязі, так і об’єктом лише володіння, користування чи розпорядження. Інформація, як предмет злочину, є для винного чужою (не перебуває у його власності чи законному володінні).

Електронно-обчислювальна машина (ЕОМ, комп’ютер) являє собою сукупність технічних засобів та системного програмного забезпечення, створює можливість автоматизованого оброблення інформації та отримання результату в необхідній формі. Крім того, відповідно до державних стандартів, комп’ютер − це функційний пристрій, що складається з одного або кількох взаємопов’язаних центральних процесорів і периферійних пристроїв й може виконувати обчислення без участі людини. Комп’ютер, призначений для обслуговування одного користувача, що характеризується невеликими габаритами, підвищеною надійністю, простотою зміни конфігурації та розвинутими засобами діалогу, є персональним комп’ютером.

Автоматизованою є система, що здійснює автоматизовану обробку даних і до складу якої входять технічні засоби їх обробки (засоби обчислювальної техніки і зв’язку), а також методи і процедури, програмне забезпечення.

Комп’ютерна (інформаційна) мережа − це сукупність територіально розосереджених систем оброблення даних, засобів та/або систем зв’язку і пересилання даних, що забезпечує користувачам дистанційний доступ до її ресурсів і колективне використання цих ресурсів.

Мережа електрозв’язку являє собою комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.

Основними компонентами ЕОМ (комп’ютерів), автоматизованих систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку є їх правове, організаційне, програмне, інформаційне, лінгвістичне та технічне забезпечення, а також персонал та користувачі.

Правовою основою  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є ст. 31 Конституції України, Глава 21 Кримінального процесуального кодексу України, а також п. 9 ч. 1 ст. 8 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ст. 15 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», ст.ст. 5, 8 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» та Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року №1169 «Про затвердження Порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації».

Сутність зняття інформації з електронних інформаційних систем полягає в тому, що орган, який її здійснює, на підставі ухвали слідчого судді проводить запис певної інформації, якою обмінюються обвинувачений (підозрюваний) з іншими особами, або інші особи з підозрюваним (обвинуваченим), або підозрювані (обвинувачені) між собою, і повідомляє про це слідчого, який її досліджує.

Підставами проведення негласної слідчої (розшукової) діє, зокрема зняття інформації з електронних інформаційних систем,- є необхідність отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, якщо неможливо отримати їх в інший спосіб.

Проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем здійснюється лише за вмотивованим рішенням слідчого судді і мають винятковий та тимчасовий характер. Зазначені дії застосовуються з метою запобігання тяжкого чи особливо тяжкого злочину, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.

Ініціаторами зняття інформації з електронних інформаційних систем є слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

Суб'єктами застосування зняття інформації з електронних інформаційних систем, як негласної слідчої (розшукової) дії, що пов’язана з тимчасовим обмеженням конституційних прав людини є працівники оперативно-технічних підрозділів.

Об’єктами зняття інформації з електронних інформаційних систем є: електронно-обчислювальні машини (комп’ютери), автоматизовані системи, комп’ютерні мережі, мережі електрозв’язку, які накопичують, обробляють, зберігають, або передають відомості про тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Зазначена негласна слідча (розшукові) дія проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Вона проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. У рішенні про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем зазначається строк її проведення. Строк проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем може бути продовжений:

прокурором, якщо дана негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням - до вісімнадцяти місяців;

керівником органу досудового розслідування, якщо дана негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням - до шести місяців;

начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо дана негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, – до дванадцяти місяців;

Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, головою державного бюро розслідувань якщо дана негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, – до вісімнадцяти місяців;

слідчим суддею, якщо дана негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

2. Організація «зняття інформації з електронних інформаційних систем».  

Зняття інформації з електронних інформаційних систем - один із найефективніших способів отримання інформації про осіб, які становлять інтерес в досудовому розслідуванні, який може дати позитивний результат, лише в разі проведення відповідних дій оперативного і технічного характеру.

Під організацією проведення зняття інформації з електронних інформаційних мереж, яке проводиться за дозволом слідчого судді із застосуванням технічних засобів, розуміємо систему цілеспрямованих дій з планування, підготовки, проведення і документального оформлення негласних слідчих (розшукових) дій, які здійснюються з дотриманням вимог законів, підзаконних актів та принципів кримінального процесу.

До етапів організації підготовки та проведення зняття інформації з електронних інформаційних мереж, яке проводиться за дозволом слідчого судді із застосуванням технічних засобів відносяться:

1. Вивчення, аналіз і оцінка ситуації, яка складається в процесі кримінального провадження.

2. Складання відповідних документів та отримання дозволу слідчого судді.

3. Планування заходів.

4. Організація взаємодії.

5. Підготовка до проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії.

6. Проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії.

7. Контроль за проведенням даної негласної слідчої (розшукової) дії.

8. Документальне оформлення отриманих результатів.

9. Аналіз та оцінка ефективності проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем.

У клопотанні на отримання дозволу на зняття інформації з електронних інформаційних систем слідчий або прокурор повинні зазначити наступні відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; короткий виклад обставин злочину, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання; правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію; обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину; обґрунтування строку проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем; обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб; відомості про ідентифікаційні ознаки ЕІС; обґрунтування можливості отримання під час проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.           

Рішення про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем приймає слідчий суддя за поданням слідчого або прокурора. Проводити заходи допускається лише якщо мова йде про тяжкі або особливо тяжкі злочини.

В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

Ідентифікаційними ознаками електронної інформаційної системи є:

− ІР-адреса (ІP − Іnternet Protocol), яка є унікальним ідентифікатором (адресою) пристрою (звичайно комп’ютера або маршрутизатора), підключеного до локальної мережі або Інтернету;

− доменне ім’я, що дозволяє ідентифікувати в мережі Інтернет веб-сайт або адресу електронної пошти;

− серійний номер та характеристики автоматизованої системи та ПОМ.

У відповідності до поданого клопотання слідчий суддя не пізніше як шість годин з моменту отримання даного клопотання виносить ухвалу в наданні дозволу або відмови проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем.

У випадках позитивного надання дозволу в ухвалі обов’язково конкретизуються строки зняття інформації з електронних інформаційних систем, зокрема дозвіл слідчого судді на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати два місяці. Також дозволяється продовжити дані строки за наявності відповідних підстав та визначається загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, який не може перевищувати шести місяців.

У виняткових випадках, пов’язаних з урятуванням життя людей та запобіганням здійснення тяжкого або особливо тяжкого злочину, КПК України допускає можливість почати проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем до отримання дозволу слідчого судді. При цьому прокурор зобов’язаний невідкладно звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді та, якщо останній не дасть свого дозволу, то почата вказана негласна слідча (розшукова) дія повинна бути негайно припинена, а отримана інформація - знищена (ст. 250 КПК України).

Проводити зняття інформації з електронних інформаційних систем має право, як сам слідчий, так і вповноважені ним оперативні підрозділи правоохоронних органів, які надають завдання до оперативно-технічного підрозділу та складають спільний план проведення.

Ухвала слідчого судді про надання дозволу на здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем підписується слідчим суддею, скріплюється гербовою печаткою, реєструються в апараті суду за правилами таємного діловодства.

За результатами здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем, що пов’язано з тимчасовим обмеженням конституційних прав складається протокол з відповідними додатками.

При знятті інформації з комп'ютерних мереж, з жорсткого диска комп'ютера програми, які становлять оперативний інтерес,- нерідко налаштовані на самознищення у разі несанкціонованого доступу. Подолати діючу систему захисту оперативний працівник самостійно, як правило, не в змозі, в зв’язку з чим для проводити дану негласну слідчу  (розшукову) дію повинен спеціаліст.

3. Порядок здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. 

Пунктом 2 ст. 264 КПК передбачено, що не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний   з подоланням системи логічного захисту.

До відомостей, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем відносяться відомості які вільно викладені в мережі «Інтернет» (файлообмінниках, форумах, сайтах та ін.). 

Під здобуттям відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту розуміють негласну слідчу (розшукову) дію, яка полягає у пошуку та отриманні інформації з комп’ютерних систем та мереж (див. стор. 6).

Необхідністю проведення даної негласної слідчої дії є особливості сучасної злочинності. Так як комп’ютерні мережі, насамперед Інтернет, все більше активно використовується зловмисниками для створення нелегальних ринків збуту зброї, наркотиків, людських органів, порнографічної продукції, вибухових пристроїв, пропозиції щодо надання «кілерських» послуг, а також є способом розповсюдження інформації щодо виготовлення саморобних вибухових пристроїв, пропаганди національної ворожнечі й закликів до розв’язання війни.

У даному випадку проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії, метою якої є здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний   з подоланням системи логічного захисту, не обмежують конституційні права особи.

Отримання інформації з електронних інформаційних систем здійснюється виключно через канали зв’язку (комп’ютерні лінії).

Отримання інформації з електронних інформаційних систем, призначеної для загального користування, визначається терміном «комп’ютерна розвідка» і відносить: зміст сайтів та Web-сторінок фізичних і юридичних осіб, а також повідомлення на форумах та електронних дошках об’яв. В зв’язку з цим «комп’ютерну розвідку» мають право проводити. Як слідчі, оперативні підрозділи, так і оперативно-технічні підрозділи[1].

Водночас, слід зауважити, що порядок проведення комп’ютерної розвідки сьогодні на рівні відомчих інструкцій не регламентований.

До основних напрямів здійснення комп’ютерної розвідки відносять:

-        пошук інформації, яка може свідчити про вчинення протиправних дій;

-        збирання матеріалів, щодо певних об’єктів: фізичних та юридичних осіб, предметів та подій у зв’язку з їх відношенням до протиправної діяльності;

-        здійснення в комп’ютерній мережі активних заходів.

Метою комп’ютерної розвідки є отримання інформації, яка міститься в комп’ютерних мережах (на серверах).

Знаючи IP-адресу комп’ютера або мережного обладнання ймовірного злочинця та розуміючи правила надання доменних імен і закріплення їх за зонами, працівник правоохоронного органу, у більшості випадків, має змогу самостійно визначити фізичне місцезнаходження комп’ютера, за яким дана адреса закріплена.

Місцезнаходження програмно-технічних засобів у мережі Інтернет визначається за ІР-адресою, яка належить певному провайдеру і є взаємопов’язаною з номером телефону користувача послуг доступу до мережі. А знаючи номер телефону користувача легко визначити і фізичну адресу, а саме де встановлено телефон, тобто місце ймовірного знаходження програмно-технічних засобів потерпілого (правопорушника, серверів провайдерів тощо), що використовують даний телефон для доступу до мережі Інтернет.

На сьогодні існує декілька програмних продуктів та утиліт за допомогою яких можна отримати відомості щодо власника домену (сайту), його ІР-адреси та дізнатися де розміщено сам сервер із сайтом (хостінг або Colocatіon). Одним із

програмних продуктів, що допомагає при визначенні інформації різного виду в мережі Інтернет, є програма IP-Tools, що містить такі корисні утиліти:

− Pіng Scanner – pіng по діапазону адрес або за списком адрес;

− Trace – показує маршрут по якому проходять ІP-пакети між комп’ютерами;

− Whoіs – одержання реєстраційної інформації про домени з офіційних Whoіs серверів;

− Fіnger – одержання інформації про користувачів певного хоста;

− LookUp – визначає ІP-адресу хоста або розташування самого серверу, по імені або навпаки.

Також, у мережі Інтернет існують інші безкоштовні сервіси, за допомогою яких можна отримати ту чи іншу інформацію щодо ресурсів мережі (сайтів) (наприклад SmartWhois, Mod IP City тощо).

За допомогою вказаних сервісів отримують інформацію про:

− належність конкретної ІР-адреси до сегменту Інтернет певної країни, провайдера, хост-провайдера, їх контакти;

− ІР-адресу певного сайту (ресурсу);

− реєстратора доменного імені певного сайту;

− технічну площадку (фізичне розташування) проксі-серверу;

− історію сайту, ресурс, який ним використовується, розрахунок трафіку;

− посилання на сайт тощо.

Так, щоб встановити IP-адресу сайту, доменне ім’я якого відоме (і взагалі довідатися, чи існує така адреса), можна скористатися програмою Ping (Packet Internet or Inter-Network Groper), що входить у комплект Windows. Для цього необхідно виконати команду Пуск > Виконати (Start > Run) і набрати, наприклад, наступний рядок: ping yahoo.com. Замість адреси пошукової системи Yahoo можна ввести адресу будь-якого іншого сайта.

Для отримання інформації про трафік ініціатор направляє провайдеру ухвалу слідчого судді про зняття інформації з технічних каналів зв'язку, комп'ютерних систем та інших технічних засобів, а також запит на офіційному бланку з грифом.

У запиті повинен вказуватися номер абонента і (або) IP-адресу та термін часу, за який необхідно надати відомості за здійсненими з'єднанням. Постанова на проведення заходу по зняттю інформації з технічних каналів зв'язку, комп'ютерних систем та інших технічних засобів не повинно містити відомостей, віднесених до державної таємниці Україна. Провайдер Інтернету реєструє видачу відомостей про зняття інформації з технічних каналів зв'язку, комп'ютерних систем та інших технічних засобів в окремих облікових документах з обмеженим доступом і повертає ініціатору ухвалу.

Провайдер самостійно здійснює підготовку інформації про здійснені з'єднаннях відповідно до вимог запиту і направляє відповідь ініціатору заходу.

4. Оформлення та використання інформації, отриманої під час проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Зміст інформації, яка отримана під час проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем, зазначається у протоколі про її проведення (ст.265).

Згідно ст. 104 КПК України протокол про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:

- місце, час проведення та назву даної процесуальної дії;

- особу, яка проводить дану процесуальну дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада);

- всіх осіб, які присутні під час проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

- інформацію про те, що особи, які беруть участь у даній процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2) описової частини, яка повинна містити відомості про:

- послідовність дій;

- отримані в результаті даної процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;

3) заключної частини, яка повинна містити відомості про:

- вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;

- спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;

- зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників даної процесуальної дії.

Відомості про осіб, які проводили зняття інформації з електронних інформаційних систем або були залучені до її проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.(ч.1 ст. 252 КК України)

Згідно ст. 105 КПК України додатками до протоколу проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем можуть бути:

1) спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів;

2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;

3) стенограма, аудіо-, відеозапис даної процесуальної дії;

4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

         Протоколи щодо проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Протоколи про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем, з додатками, не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору (ч. 3 ст. 252 КПК України).

Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов'язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації. Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів.

Забороняється використання відомостей, речей та документів, отриманих в результаті проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем для цілей, не пов'язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб (ч. 2 ст.255 КПК України). А якщо протоколи про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші особи, які мають право на ознайомлення з протоколами, попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб (ч. 2 ст.254 КПК України).

Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені.

Отже, у зв’язку зі стрімким розвитком програмного забезпечення проведення працівниками правоохоронних органів негласної  слідчої (розшукова) дія  «зняття інформації з електронних інформаційних систем» - один із найефективніших способів отримання інформації про осіб, які становлять інтерес в досудовому розслідуванні, який може дати позитивний результат, лише в разі проведення відповідних дій оперативного і технічного характеру.

На проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої статтею 264, необхідно отримати дозвіл слідчого судді, але у цій частині нічого принципово не змінюється, оскільки і до прийняття Кодексу на проведення аналогічних заходів, передбачених Законом України «Про оперативно розшукову діяльність», необхідно було отримати дозвіл суду. Тобто, з прийняттям Кодексу у слідчого та прокурора з’явилась велика кількість інструментаріїв, якими вони раніше не володіли. На підставі частини 1 статті 256  Кодексу результати негласних слідчих (розшукових) дій використовуються при доказуванні на тих самих підставах, що й результати проведення інших слідчих дій. Стаття 252 Кодексу визначає порядок фіксування ходу і результатів негласних слідчих дій. Зокрема, визначено, що фіксація ходу і результатів зняття інформації з електронних інформаційних систем повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом.

За результатами проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15229. Алфавит - рухани бірлік негізі 51 KB
  Иманғазы Нұрахмет филология ғылымдарының кандидаты АЛФАВИТ – РУХАНИ БІРЛІК НЕГІЗІ Қазір қазақ халқының рухани дамуы бір жолайрықта тұрған сияқты. Руханиятымызға батыс мәдениетін үлгі етеміз бе Жоқ дәстүрлі ұлттық мәдениетімізді негіз етіп алып ...
15230. Аударматану терминдерінің когнитивтік-семантикалық құрылымы 291 KB
  Сонымен бірге лингвистикалық терминдерді қазақ тіл білімінің метатілі мәселелеріне қатысты тезаурустық сипатта қарастырған Е.Қ.Әбдірәсіловтің, терминдердің танымдық сипатын зерттеу нысаны еткен С.Ақаевтың зерттеулері терминология саласын зерттеудің жаңа деңгейін көрсетеді.
15231. ТЕРМИНТАНУДЫҢ ТАРИХЫ ТЕРЕҢДЕ 60 KB
  ТЕРМИНТАНУДЫҢ ТАРИХЫ ТЕРЕҢДЕ Жуырда терминтану саласында өнімді еңбек етіп жүрген белгілі тілтанушы ғалым филология ғылымдарының докторы профессор Шерубай Құрманбайұлының €œАлаш және терминтану€ €œТерминологиялық әдебиеттердің библиографиялық көрсеткіші€ ...
15232. Басқару-ұйымдастырушылық құжаттары 139.5 KB
  Қазақ тіліндегі ресми ісқағаздары Басқару ұйымдастыру өкім шығару қызметіне қатысты құжаттар. Оған төмендегідей құжаттар жатады үкім өкім Жарғы жарлық Ереже хабарлама ...
15233. Ғұрыптық фольклор лексикасы: идиоэтникалық 251.5 KB
  Қазақ тіл білімінде әсіресе соңғы жылдары көбірек көңіл бөліне бастаған антропоцентристік бағыттағы зерттеулердің нәтижесі этностың байырғы тұрмыс-тіршілігінің, қазіргі болмысы мен өткендегі өмір сүру тәжірибесінің, күнкөріс мәдениетінің, өзіндік ежелгі заттық және рухани құндылықтарының түрлі тілдік көріністері тек лексика мен фразеологияда ғана емес, ономасиологияда да
15234. Дискурс 46 KB
  Дискурс Дискурс ұғымы XX ғасырдың 70жылдарынан бастап философияда кеңінен қолданыла бастады. Тұңғыш болып дискурс ұғымын Ю. Хабермас өзінің Коммуникативтік компетенция теориясына дайындық атты еңбегінде қолданған болатын. Содан бері бұл термин батыстық философи...
15235. І.Есенберлиннің Көшпенділер романындағы жылқы атауларының этнолингвистикалық мәні 324 KB
  Еліміз егемендік алып, тіліміз мемлекеттік мәртебеге ие болуына байланысты қоғамда тарихи сана мен ұлттық таным көкжиегі кеңейе бастады. Осыған байланысты ұлттық рухани-мәдени мұраның тарихи маңызын саралап, қайта бағалау мүмкіндігі туып отыр
15236. Етістіктің лексика-грамматикалық сипаты 69 KB
  Етістіктің лексикаграмматикалық сипаты Етістік қазақ тіліндегі сөз таптарының ішіндегі ең күр делілерінің бірі. Оның күрделілігі лексикасемантикалық сипатынан грамматикалық формалары мен категорияларының көптігінен синтаксистік қізметінен айқын көрінеді. Е...
15237. Әбілғазы баһадүр ханның «Түркі шежіресіндегі» араб-парсы сөздерінің қолданылу ерекшелігі 277 KB
  Әбілғазы шығармасының тіл ғылымы үшін, оның ішінде түркітану ғылымы үшін маңызы зор екендігін Г.С.Саблуков өзінің аудармасының кіріспесінде былайша көрсетеді: «Исправно изданный Родословной был бы при скудости литературы на восточно-джагатайском наречии