80371

Домогосподарство в системі економічних відносин

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Мета заняття: розглянути сутність і функції домогосподарств; визначити походження доходів та витрат домогосподарств; означити та зясувати сутність диференціації доходів населення а також поняття Крива Лоренца. На самостійне опрацювання виносяться такі питання: Місце домогосподарства в кругообігу продуктів ресурсів і доходів. Диференціація доходів населення. Щоб домогосподарства успішно виконували свої функції вони повинні отримувати певний обсяг доходів.

Украинкский

2015-02-16

159.5 KB

5 чел.

Лекція 2 (2 год)

Тема 9.

Домогосподарство в системі економічних відносин

Вступ до теми

Сьогодні інтерес до „домашніх господарств” посилюється як з боку науковців, так і з боку практиків. Нині спостерігаються надзвичайно високі темпи зростання питомої ваги продукції особистих підсобних господарств у сукупному сільськогосподарському продукті. З утвердженням товарних відносин і плюралізму форм власності роль домашніх господарств у економічному розвитку все більше зростає. Цим і визначається актуальність даної теми. На сучасному етапі, коли в Україні відбувається перехід до ринкової системи господарювання, домашні господарства мають посісти чільне місце в економічній політиці держави.

Мета заняття: розглянути сутність і функції домогосподарств; визначити походження доходів та витрат домогосподарств; означити та зясувати сутність диференціації доходів населення а також поняття “Крива Лоренца”. 

План

  1.  Домогосподарство як суб`єкт ринкових відносин та його економічні функції.
  2.  Доходи домогосподарства і їх розподіл.
  3.  Витрати домогосподарства.

На самостійне опрацювання виносяться такі питання:

  1.  Місце домогосподарства в кругообігу продуктів, ресурсів і доходів.
  2.  Поведінка споживача. Ефект заміни. Споживчий надлишок.  
  3.  Диференціація доходів населення. Крива Лоренца.

Література:

1. Політична економія: Навч. посібник /За ред. д-ра екон. наук, проф. К. Т. Кривенка.– К.: КНЕУ, 2001. – С. 194-203

2. Поітекономія: Підручник / За ред. Ю. В. Ніколенка. – К.: ЦУЛ, 2003. – С. 185-194

1. Домогосподарство як суб`єкт ринкових відносин та його економічні функції.

У вітчизняній навчальній літературі немає визначення терміна „домогосподарство”. Така ситуація склалась невипадково. Адже в різних культурах практично не існує єдиного поняття, яке б визначало цей термін. Виникають труднощі з поняттям сумісного проживання, власності, загального доходу, відтворювальних відносин. Для остаточного з'ясування суті категорії „домогосподарство” найкраще звернутись до трактування цієї категорії в матеріалах ООН.

Домогосподарство визначається як особа або група осіб, поєднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто об'єднаних спільним веденням господарства.

Поняття „домогосподарство” ні в якому разі не слід ототожнювати з поняттям „сім'я”.

Сім’я — це сукупність осіб, що живуть разом, пов'язаних родинністю та спільним бюджетом.

Відповідно до системи національних рахунків ООН до домашніх господарств відносять домашню прислугу та населення, яке перебуває в різних колективах: вихованці будинків дитини та інтернатів, військовослужбовці строкової служби, інваліди в будинках інвалідів, ув'язнені та ін.

В Україні налічується 13,2 млн. домогосподарств, які є дуже важливою складовою приватного сектору країни.

Термін „домогосподарство” більш чітко прив'язаний до територіальних меж окремої господарської одиниці, включає членів домогосподарства, що не є родичами, і передбачає існування економічних відносин власності всередині домогосподарства та виробничих відносин (якщо вони існують).

Домогосподарство — основна одиниця соціального і біологічного відтворення, пов'язана із соціально-економічною макроструктурою.

Функції домогосподарств (їх роль в економічному розвитку суспільства).

В будь-якій економіці домашні господарства є постачальниками ресурсів. У першу чергу — робочої сили людини, її особистої праці. Кожен господарник, працюючи на підприємстві чи в установі, а також виробляючи власну продукцію та реалізуючи її на ринку, приносить користь державі, забезпечуючи її ресурсом праці.

Згідно із Законом України „Про власність” кожен громадянин України може мати в індивідуальній власності майстерні, малі підприємства у сфері побутового обслуговування, торгівлі, громадського харчування, землю, житлові будинки і господарські будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби, сировину, матеріали та ін. Застосовуючи майно, що є в особистому розпорядженні, з метою виробництва товарів, домовласник ставить на службу інтересам суспільства такий важливий економічний ресурс, як капітал.

Крім праці та капіталу домогосподарства можуть постачати і грошові ресурси, які необхідні для організації суспільного виробництва. Вони купують акції великих промислових корпорацій і банків, кладуть гроші на ощадні рахунки, придбавають облігації.

Економічна роль сім’ї у ринковій економіці досить важлива і складна. Сім’я вирішує різноманітні проблеми ведення домашнього господарства, сімейного бізнесу, відтворення робочої сили, забезпечення необхідного рівня споживчого попиту, формування споживчого потенціалу. Вирішення проблем сім’ї, яка веде домашнє господарство та займається підприємницькою діяльністю в умовах ринкової економіки, слід шукати у:

  •  формуванні нових потреб і можливостей сім’ї;
  •  створенні умов розвитку і реалізації економічних функцій сім’ї;
  •  забезпеченні нормальних побутових умов сім’ї;
  •  підвищенні її соціально-економічного статусу.

Соціально-економічний статус сім’ї — це інтегральний показник, який відображає в сімейних відносинах особливості соціально-політичного устрою держави, її правові основи, рівень розвитку економіки, культури та суспільної самосвідомості.

Даючи економічну оцінку домашнім господарствам, слід проаналізувати не тільки функції, які вони виконують у суспільстві, а і їх сумарні доходи та розподіл.

2. Доходи домогосподарств і їх розподіл.

Щоб домогосподарства успішно виконували свої функції, вони повинні отримувати певний обсяг доходів. Головне джерело доходів — це доходи від ресурсів, які домогосподарства поставляють суспільному виробництву, або ж доходи від факторів виробництва. Але цим не вичерпуються доходи, що отримують домогосподарства, слід враховувати також трансферти.

Трансфертні платежі — це всі виплати, які відповідають реальному економічному внеску домогосподарства, але не еквівалентні виробничим витратам.

Статистика України виокремлює такі статті доходів населення:

– оплата праці членів сім'ї;

– пенсії, стипендії, допомоги, субсидії, дотації на путівки до
санаторно-курортних установ для дорослих і дітей, на утримання
дітей у дошкільних закладах;

– надходження від особистого підсобного господарства;

– дохід з інших джерел.

Структура доходів населення за джерелами досить різноманітна і залежить від структури суспільних відносин країни, рівня розвитку продуктивних сил.

Сукупний дохід домогосподарства — це вся сума доходів, які воно отримує в грошовій чи натуральній формі з будь-яких джерел.

Сукупний дохід домогосподарства не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто нижчий ніж вартість набору товарів і послуг, розрахована за нормами і нормативами споживання і забезпеченості населення першочерговими життєвими засобами. Прожитковий мінімум використовується для встановлення мінімального рівня доходів сімей, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат і пільг.

Для оцінки доходів населення, крім прожиткового мінімуму, має враховуватись і оптимальний споживчий бюджет — вартість набору життєвих засобів, розрахована за нормами і нормативами споживання, які задовольняють розумні раціональні потреби людей. Цей показник використовують для оцінки досягнутого рівня життя населення і вибору найбільш ефективних шляхів його підвищення.

Даючи економічну оцінку домашнім господарствам, слід проаналізувати не тільки джерела їхніх доходів, а й розподіл їх між собою.

Розподіл доходів дає змогу отримати уявлення про рівень життя в країні, вирішення соціальних проблем, спосіб існування пануючої соціально-економічної системи. Кожному типу суспільства відповідають певні принципи розподілу доходів.

Історія знає розподіл за працею, капіталом, власністю, факторами виробництва. У змішаній економіці всі ці форми співіснують, переплітаються, взаємодіють між собою, їх удосконалення сприяє підвищенню суспільного добробуту.

У вивченні проблем розподілу доходів зарубіжна економічна наука виділяє два основних підходи: функціональний розподіл доходів та особистий розподіл доходів.

Функціональний розподіл доходів означає, що грошовий дохід країни поділяється на заробітну плату, ренту, процент і прибуток. Тобто сукупний дохід суспільства розподіляється відповідно до функцій, які виконують отримувачі доходів. Заробітна плата виплачується за роботу; рента і процент — за ресурси, що перебувають у чиїйсь власності; прибуток надходить до власників підприємств.

Особистий розподіл доходів пов'язаний зі способом, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється серед окремих домогосподарств.

Розуміння як функціонального, так і особистого розподілу доходів є ключовим моментом в оцінці ролі домогосподарств у економіці. Статистичні дані свідчать про значну нерівність розподілу особистих доходів населення. Подібна тенденція спостерігається і в Україні. Питання нерівномірності розподілу доходів становить одну з фундаментальних проблем зарубіжної економічної науки. Дане явище пояснюється різними причинами: здібності кожної окремо взятої людини, здобута освіта, види діяльності.

Основу для нерівномірного розподілу доходів створюють: володіння нерухомістю, засобами виробництва, сільськогосподарськими угіддями тощо; становище на ринку; інші фактори, а саме — щасливий випадок, наявність особистих контактів із членами уряду, сила політичного впливу, дискримінація і т. ін. Вітчизняні економісти все більше переконуються в тому, що надто високу диференціацію в доходах населення України обумовлюють не тільки перелічені причини, а й труднощі економічного характеру, з якими доводиться стикатися Україні сьогодні, загальним низьким рівнем життя основної частини населення.

3. Витрати домогосподарства.

Після аналізу категорії „доходи домогосподарства” та їх розподілу доцільно перейти до розгляду поняття „витрати домогосподарства”. Вивчення цих двох понять є нероздільним. Якщо розподіл доходу домогосподарства уявити в загальних рисах, то постає досить ясна картина: частина доходу надходить державі у вигляді особистого прибуткового податку, а залишок розподіляється на витрати на споживання і заощадження.

Споживання домогосподарства — це придбання товарів особистого користування, тобто купівля продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів культури і побуту, автомобілів, витрати на соціально-культурні та побутові послуги.

Споживчі витрати можуть бути класифіковані по-різному, наприклад, поділені на товари та послуги.

Міністерство торгівлі США ділить споживчі витрати на такі групи:

  1.  витрати на товари довгострокового користування, тобто такі, які служать більше ніж один рік: автомобілі, персональні комп'ютери, магнітофони, телевізори, холодильники тощо;
  2.  витрати на товари короткострокового користування — такі, що служать менше ніж один рік: продукти харчування та більшість предметів одягу;
  3.  витрати на послуги: лікаря, перукаря, установ освіти, культури та ін.

Витрати домогосподарства на споживання пов'язані з попитом та з такими явищами, як ефект доходу, ефект заміщення, споживчий надлишок, максимізація корисності.

Ефект доходу. Якщо грошовий дохід домогосподарства є сталим, то збільшення ціни для нього рівнозначне зменшенню його реального доходу або купівельної спроможності. Точніше, ефект доходу означає вплив зміни ціни на реальний дохід споживачів. За зниження цін попиту реальні доходи домогосподарств за сталості їх доходів зростатимуть.

На самостійне опрацювання виносяться такі питання:

  1.  Місце домогосподарства в кругообігу продуктів, ресурсів і доходів.

В узагальненому вигляді домашнє господарство виконує подвійну роль в сучасній економіці. З одного боку, воно є активним суб’єктом ринкових відносин, а з іншого — важливою ланкою в економічному кругообігу ресурсів, товарів (послуг), доходів. Спрощену модель включення домогосподарств у виробничо-розподільчий кругообіг і місце сім’ї у сучасній економіці ілюструє рис. 3.

Рис 3. Місце сім’ї (домогосподарства)
в ринковій економіці
*

Як видно, домогосподарства є одним з основних суб’єктів економічної діяльності в суспільстві. Досить рельєфно це проявляється в ряді їх функцій.

2. Поведінка споживача. Ефект заміни. Споживчий надлишок.  

Ефект заміни. Одну і ту саму потребу можна задовольняти не одним, а декількома продуктами, кожен з яких відіграє роль замінника. Отже, якщо лосось став дорожчим продуктом харчування, то домогосподарства будуть менше купувати лосося і більше коропа чи ляща. Так само і зі зменшенням ціни на відеокасети відносно квитків у кіно — споживачі шукатимуть більше розваг за нижчу ціну.

Ефект заміни полягає в тому, що коли ціна на товар зростає, то споживачі намагаються замінити цей товар іншим, аби отримати бажане за найнижчу ціну.

Споживчий надлишок. Аналіз закону спадної корисності показує, що існує розрив між загальною корисністю блага і його ринковою вартістю, що виражається додатковою вигодою для домогосподарства, або споживчим надлишком. Ця вигода виникає, бо споживач отримує більше ніж платить унаслідок дії закону спадної граничної корисності. Споживачі платять одну ціну за кожну одиницю продукту. Отже, вони платять за кожну одиницю стільки, скільки коштує остання одиниця.

На рис. 1. зображено графік граничної корисності мінеральної води. Спадно-ступінчастий попит на воду відображає спадну граничну корисність води. Бачимо, наскільки великим є надлишкове, або додаткове, задоволення від попередніх одиниць для господарства, оскільки ціна пляшки води коштує лише 1 грн. Підсумувавши всі затемнені на графіку додаткові вигоди від першої до восьмої одиниці отримуємо загальну додаткову вигоду в 3 гривні під час покупки, води. Отже, домогосподарство отримує додаткову вигоду від усіх перших одиниць товару.

Рис.1. Додаткова вигода (споживчий надлишок для домогосподарства)

Домогосподарство як споживач намагається максимізувати свою корисність або величину задоволення, які є наслідком покупки споживчих товарів. Домогосподарство як покупець повинне так упорядкувати своє споживання, щоб кожен окремий товар приносив йому однакову граничну корисність на кожну витрачену гривню. У такій ситуації члени домогосподарства матимуть максимальне задоволення або корисність від закупок товарів.

Головна умова максимального задоволення корисності така: споживач зі сталим доходом за таких ринкових цін досягне максимального задоволення або корисності, якщо гранична корисність останньої гривні, витраченої на певний товар, є такою самою, як і гранична корисність останньої гривні, витраченої на будь-який інший товар.

Середня гранична корисність на гривню всіх товарів за стану рівноваги для споживача називається граничною корисністю доходу.

Цю фундаментальну умову стану рівноваги для споживача (домогосподарства)                 П. Самуельсон запропонував визначати у вигляді формули:

Гранична корисність товару 1 = Гранична корисність товару 2 =
                                      Ціна
1                                                Ціна 2

= Гранична корисність товару 3... = Гранична корисність
                                         Ціна
3                                                                                     на гривню доходу.   

Цим правилом максимізації корисності керується на ринку кожен споживач, купуючи товари.

Заощадження домогосподарств.

Тепер доцільно з'ясувати суть терміна „заощадження”. Дохід, що залишається у розпорядженні споживача після внесення податків та інших виплат, може використовуватись лише двома способами — або на заощадження, або на споживання.

Заощадження — це та частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання.

Причини для збереження доходу можуть бути найрізноманітнішими. Якщо зробити спробу ці причини класифікувати, то їх можна розділити на дві групи:

1) захист доходів, наприклад, прагнення забезпечити себе на „чорний день” у разі виникнення непередбачуваних обставин, бажання покращити взагалі фінансову забезпеченість своєї сім'ї;

2) спекуляція на біржі, тобто зберігання частини доходу з метою витрачання його на придбання цінних паперів, щоб у майбутньому отримати прибуток від підвищення їх номінальної вартості.

У сучасній неокласичній теорії існує постулат про рівність заощаджень та інвестування. Це означає, що заощадження, які робить населення, повинні дорівнювати інвестиціям, що здійснюються фірмами. Тільки за даної умови попит на ринку дорівнюватиме пропонуванню, ситуація стане стабільною. Порушення ж наведеної рівності призводить до виникнення негативних явищ в економіці, до деформації ринкових структур.

Зважаючи на це звертаємо увагу ще на одну умову ринкової рівноваги: сукупні витрати повинні дорівнювати вартості виробленого продукту. Невиконання цієї умови у свою чергу призводить до негативних наслідків — до дефіциту або перевиробництва продукції на ринку.

Вивчення сукупного попиту, який формують витрати домогосподарств, дає орієнтир підприємцям у тому, яка продукція користується попитом на ринку, а яка — ні, які товари слід випускати, а які — ні. Існує окрема наука про вивчення попиту — маркетинг. Без знання її методики в сучасному світі не може обійтись жодне підприємство цивілізованої країни.

Вивченням сукупного попиту займаються не тільки великі корпорації, фірми, а й держава, для того щоб здійснювати ефективне регулювання економікою. Використовуючи різні інструменти, держава може впливати на сукупний попит, стимулюючи або звужуючи його, і за допомогою цього вирішувати проблеми безробіття, інфляції, стабілізації економічного зростання, забезпечення ефективної зайнятості.

3. Диференціація доходів населення. Крива Лоренца.

Причини нерівномірності у розподілі доходів населення:

- відмінності в освіті і особистих здібностях;

- нерівномірний розподіл економічних ресурсів;

- відмінності у становищі на ринку;

- різне ставлення до ризиків;

- наявність зв’язків або дискримінації.

Для визначення нерівномірності використовують криву Лоренца

Частка доходу,

% його загальної суми    

 

 А

 

 

L С

   Частка сімей,

                              O                                                   % загальної  чисельності

      

 

              

ОА - ситуація абсолютної рівності у розподілі доходів, коли 20%сімей володіють 20%сукупних доходів суспільства і т.д.

ОВ - ситуація абсолютної нерівності у розподілі доходів, коли 1% отримує 100%усіх доходів.

ОСА - стан фактичного розподілу доходів, тобто реальний пайовий розподіл сімей між сукупними доходами всього виробництва.

Крива Лоренца показує ступінь розриву між фактичним розподілом доходів і станом рівності.   

Отже, на сьогоднішньому занятті ми розглянули сутність і функції домогосподарств; визначити походження доходів та витрат домогосподарств; означити та зясувати сутність диференціації доходів населення а також поняття “Крива Лоренца”.

Можливо, у вас виникли якісь питання?

Питання для закріплення матеріалу.

  1.  Які  функції виконує домогосподарство в економіці?

Що складає основу доходів домогосподарств?

Охарактеризуйте структуру та використання сімейного бюджету?

Який зв’язок між витратами на споживання і поведінкою споживача?

Які умови визначають оптимальний план споживання домогосподарства?

Проаналізуйте, як зміна доходу може впливати на попит домогосподарства?

Як на пропозицію праці може впливати отримання домогосподарством доходів, що не залежить від чинника праці (прибуток, рента, відсоток, соціальна допомога тощо)?

Розкрийте сутність процесу заощадження домогосподарств.

Структура лекційного заняття

Хід (структура) заняття

Орієнтовний час

(хв.)

  1.  Організація заняття (перевірка відвідування, готовності аудиторії і студентів до заняття, з’ясування незрозумілих питань...)

1-2

  1.  Оголошення теми, мети, ознайомлення з ходом заняття (створити чітку мотивацію навчання, продемонструвати, на скільки важливим у професійній діяльності, є тема, що розглядається, визначити зв’язок з іншими дисциплінами...)

3-4

  1.  Повідомлення плану лекції (основні вузлові питання відповідно до робочої програми...)

1

  1.  Ознайомлення зі списком літератури (основна, додаткова, в т.ч., що є в бібліотеці, Інтернет-ресурси та коментар джерел  в розрізі питань...)

2

  1.  Перехід до викладення матеріалу (нагадування змісту попереднього матеріалу, зв’язок його з новим матеріалом...)

2-3

  1.  Виклад матеріалу (тез) лекції, змістової частини (пояснення першого питання із забезпеченням емоційного виховного впливу на студентів, використання нормативно-правової бази, матеріалів статистики, цитат тощо для втілення принципу науковості ведення лекційного заняття, дотримання правильного темпу і зосередження уваги на матеріалі, який слід обов’язково записати...)

70

  1.  Підведення підсумків по першому питанню (назвати основні терміни, їх взаємозв’язок, виділити основні складові...)

  1.  Подача матеріалу (тез) лекції, змістової частини (пояснення наступних питань з використанням емоційних прийомів, матеріалів статистики, цитат...)

  1.  Підведення підсумків з кожного питання, що розглядається (назвати основні терміни, їх взаємозв’язок, виділити основні складові...)

  1.  Підведення підсумків лекції (в кінці лекції необхідно пов’язати закінчення з початком, щоб підкреслити вичерпність змісту даної теми...)

2

Хід (структура) заняття

Орієнтовний час

(хв.)

  1.  Відповіді на запитання (необхідно давати чіткі і короткі відповіді на питання студентів, що мають велику смислову цінність, доводять і уточнюють матеріал лекції...)

2-3

  1.  Рекомендації щодо підготовки до семінарських і практичних занять (потрібно акцентувати необхідність вивчення питань лекції, роботи із запропонованою літературою, особливо з питань, що винесені на самостійне опрацювання, довести до відома план семінарського заняття, назвати тему та основний зміст практичного заняття...)

2-3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76504. Алиментные правоотношения родителей и детей 21.08 KB
  80 СК РФ Родители обязаны содержать своих несовершеннолетних детей.27 ГК РФ обязанность родителей содержать своих детей прекращается ст. Гражданский кодекс РФ наделяет детей достигших 14-летнего возраста заключать соглашение об уплате алиментов с согласия своего родителя или иного законного представителя ст.
76505. Алиментные правоотношения родителей и совершеннолетних детей 19.06 KB
  И здесь следует остановиться на соглашении об уплате алиментов. Соглашение об уплате алиментов способ добровольной уплаты алиментов. Родители вправе заключить соглашение о предоставлении алиментов своим совершеннолетним детям независимо от их нетрудоспособности и нуждаемости.
76506. Алиментные правоотношения других членов семьи 17 KB
  Трудоспособные совершеннолетние братья и сестры обладающие необходимыми средствами обязаны содержать своих нуждающихся в помощи несовершеннолетних братьев и сестер в случае невозможности получения ими содержания от своих родителей а также нетрудоспособных нуждающихся в помощи совершеннолетних братьев и сестер если они не могут получить содержание от своих трудоспособных совершеннолетних детей супругов бывших супругов или от родителей ст. 94 СК РФ предусмотрена алиментная обязанность дедушки и бабушки в отношении своих внуков. К...
76507. Соглашение об уплате алиментов (понятие, форма, содержание, правовое значение) 17.43 KB
  Заключить соглашение может также лицо не являющееся алиментообязанным когда нет оснований для назначения алиментов в судебном порядке. Соглашение об уплате алиментов должно быть заключено в письменной форме с последующим нотариальным удостоверением п. В содержании соглашения об уплате алиментов должны быть указаны размер алиментов; порядок и способы их уплаты.
76508. Порядок взыскания и уплаты алиментов 19.8 KB
  2 ст 104 Семейного кодекса РФ установлены следующие способы уплаты алиментов: долевой в процентах к заработку и или доходу плательщика; в твердой сумме уплачиваемой периодически; в твердой сумме уплачиваемой единовременно; путем предоставления имущества это может быть единовременно или периодически в согласованные периоды; смешанные варианты. 81 Семейного кодекса Российской Федерации размер алиментов зависит от материального или семейного положения сторон и иных заслуживающих внимания обстоятельств. Взыскание алиментов...
76509. Взыскание задолженности по алиментам 17.93 KB
  Задолженность по уплате алиментов может образоваться в двух случаях: Судом установлен размер алиментов в твердой денежной сумме однако алиментообязанное лицо по какимто причинам не платит положенные алименты. Судом установлен размер алиментов в процентах от заработка однако алиментообязанное лицо нигде не работает и не получает иного дохода. В первом случае расчет задолженности по алиментам не составляет особого труда: необходимо умножить количество месяцев в течение которых не производилась уплата алиментов на твердую денежную сумму...
76510. Прекращение алиментных правоотношений 17.14 KB
  Так если алиментные обязательства были установлены соглашением сторон об уплате алиментов то они согласно п. 120 СК прекращаются: смертью одной из сторон; истечением срока действия соглашения; по иным основаниям непосредственно предусмотренным соглашением об уплате алиментов например при восстановлении трудоспособности или прекращении нуждаемости бывшего супруга на содержание которого другим бывшим супругом выплачивались алименты. Что же касается алиментов взыскиваемых в судебном порядке то основания...
76511. Формы контроля знаний, умений и навыков учащихся на уроках русского языка 33 KB
  Формы контроля знаний умений и навыков учащихся на уроках русского языка. Устный опрос На уроках контроль знаний учащихся осуществляется в виде фронтальной и индивидуальной проверки. При фронтальном опросе за короткое время проверяется состояние знаний учащихся всего класса по определенному вопросу или группе вопросов. Индивидуальный устный опрос позволяет выявить правильность ответа по содержанию его последовательность самостоятельность суждений и выводов степень развития логического мышления культуру речи учащихся.
76512. Понятие «компетенция» в методике русского языка. Виды компетенций 28 KB
  Понятие компетенция в методике русского языка. Введение понятия компетенция в методику преподавания русского языка в школе связано с поисками более точного строгого определения целей обучения с выявлением уровней владения языком иначе говоря с ответом на вопрос как ученик владеет языком. Коммуникативная компетенция предполагает овладение всеми видами речевой деятельности и основами культуры устной и письменной речи базовыми умениями и навыками использования языка в жизненно важных для данного возраста сферах и ситуациях общения....