80388

Земельні правовідносини

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Цією лекцією з теми «Земельні правовідносини» ми продовжуємо вивчення теоретичної частини навчальної дисципліни «Земельне право». Змістом цієї лекції є загальнотеоретичні положення щодо земельних правовідносин.

Украинкский

2015-02-16

45.98 KB

0 чел.

міністерство внутрішніх справ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Кафедра трудового та аграрного права

лекція

з дисципліни « Земельне право»

Тема № 2     Земельні правовідносини

(2 години)

Для студентів 3 курсу денної форми навчання ННІ «Права та безпеки»

Дніпропетровськ – 2012


Лекцію підготував  доцент кафедр
и трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к.ю.н. Малий В.Ю.

Рецензент:

Уркевич В.Ю., доцент кафедри аграрного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», д.ю.н., доцент

 

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри трудового та аграрного права

14 серпня 2012 р.,

протокол № 1


ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Вступ

  1.  Поняття земельних правовідносин в Україні. Види земельних правовідносин в Україні. Особливості земельних правовідносин в Україні.
  2.  Суб’єкти земельних правовідносин. Об’єкти земельних правовідносин. Зміст земельних правовідносин.
  3.  Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.

Висновки

РЕКОМЕНДОВАНА Література:

 

Конституція України. З останніми змінами, внесеними згідно із Законом  № 2952-VI від 01.02.2011 Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт.  // Управлiння комп'ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України © 1996-2012. [Електронний ресурс].– Режим доступу :http://zakon.rada.gov.ua. – Заголовок з екрану.  

Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р.  З  наступними змінами і доповненнями   //   Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт.  // Управлiння комп'ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України © 1996-2012. [Електронний ресурс].– Режим доступу :http://zakon.rada.gov.ua. – Заголовок з екрана.

Земельне право: Академічний курс: Підручник// Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького;  Київ,  університет  права /  За ред.  В.І.Семчика, П.Ф.Кулинича. - К., Ін-ЮРЕ, 2007. –  424с.

Земельне право України. Навч. посіб./ За ред. чл.-корр. АПрН України О.О. Погрібного // Х.,0диссей, 2008. – 452с.

Земельне право. За ред. проф. М.Д. Казанцева. Українське видання – за ред. к.ю.н. В.З. Янчука. – К., «Видавництво Київського університету». – 1960. – 304 с.

Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. навч. закл./В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2008. – 600с.

Земельное право: Учебник / С. А. Боголюбов, Е. А. Галиновская; 3-51 Под ред. С. А. Боголюбова. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. - 400 с.

Земельне право України : підручник / Одеська національна юридична академія ; ред.: О. О. Погрібний, І. І. Каракаш ; рец.: А. Г. Бобкова, В. В. Носік, М. В. Шульга. - 2-е вид., перероб. та доп. - К. : Істина, 2009. - 600 с.

Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.: За ред М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

Земельне право України. Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2 перероб. і доп. – К., Істина, 2009. – 496 с.

Мірошниченко А.М. Земельне право України: Підручник. –  К.: КНТ; ЦУЛ, 2010 – 712 с.


Вступ

Цією лекцією з теми «Земельні правовідносини » ми  продовжуємо вивчення теоретичної частини навчальної дисципліни « Земельне право». Змістом цієї лекції є загальнотеоретичні положення  щодо земельних правовідносин.

Метою цієї лекції  є визначення поняття, видів, змісту, структури, умов настання та припинення земельних правовідносин.

Зв'язок лекції з попередніми темами. Лекція з теми «Земельні правовідносини » тісно пов’язана із усіма наступними лекціями курсу, має базове теоретичне та методологічне значення для їх опанування студентами.

Зв'язок лекції з іншими навчальними дисциплінами:

1) із загальною теорією держави і права. Саме загальна теорія права займається питаннями галузі права, її ознаками, визначає критерії самостійності галузі права; поняття «галузь права», «предмет галузі права», «метод галузі права», «правовідносини» розробляються на загальнотеоретичному рівні саме цією наукою;

2) із конституційним правом. Основи правового регулювання  земельних відносин базуються на положеннях конституційного права;

3) із цивільним правом, господарським правом, оскільки вони забезпечують загальне правове регулювання статусу фізичних та юридичних осіб приватного права, зокрема, суб’єктів земельного права; крім того, ці галузі стосуються регулювання майнових та зобов’язальних відносин в  земельному праві;

4) із аграрним правом, оскільки саме земля є основним засобом аграрного виробництва;

5) із адміністративним правом, оскільки  визначені земельні відносини мають характер відносин управління;

6) із фінансовим, у тому числі податковим правом, оскільки   відносини в  з приводу справляння плати за землю також охоплюються предметом  земельного  права;

7) із   адміністративно-деліктним правом, оскільки відносини з приводу відповідальності за порушення земельного законодавства регламентуються відповідними нормами адміністративно-деліктного права;

8)із кримінальним правом, оскільки деякі порушення земельного устрою мають характер кримінальних злочинів і є підставою для настання кримінальної відповідальності.

1. Поняття земельних правовідносин в Україні. Види земельних правовідносин в Україні. Особливості земельних правовідносин в Україні.

Зміст поняття «земельні правовідносини» безпосередньо пов'язаний з визначенням предмета земельного права, котрий регулює сферу земельних відносин. 

Земельні правовідносини являють собою суспільні земельні відносини, що виникають у сфері взаємодії суспільства з навколишнім природним середовищем і врегульовані нормами земельного права. Земельні відносини є особливим видом майнових відносин з приводу землі, які врегульовані земельним законодавством. Специфіка відносин, пов'язаних з землею, обумовлена особливостями предмета цих відносин — землі — як об'єкта природи, просторово-територіального базису, території й основного засобу сільськогосподарського виробництва.

Земельні відносини різноманітні як за суб'єктами, так і за предметом і змістом правовідносин. Для будь-яких земельних правовідносин обов'язковим об'єктом є земля; для всіх суб'єктів земельних правовідносин визначається комплекс прав і обов'язків, які мають універсальний характер; у земельних правовідносинах беруть участь не будь-які особи, а лише ті, які в установленому законом порядку можуть бути визнані суб'єктами земельних правовідносин. Ця обставина відрізняє майнові відносини від інших майнових відносин і обумовлює публічний характер їх регулювання. Земельні правовідносини є правовою формою відповідної сфери майнових земельних відносин.

На земельно-правові відносини поширюються загальні принципи, що стосуються суспільних відносин, урегульованих нормами права, здійснення яких забезпечується державою. Основою будь-яких правовідносин є визнання, що вони є вольовими суспільними відносинами між фізичними і юридичними особами, державою.

На основі загального поняття розкриваються специфічні риси,притаманні конкретним видам земельних правовідносин. Так, змістом конкретних земельних правовідносин буде сукупність правомочностей громадянина, якому земельна ділянка передана у власність за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (Закон України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 р., ст. 7). Інший зміст правомочностей буде у громадянина, якому земельна ділянка передана у власності для будівництва та обслуговування житлового будинку (ЗК ст. 38, 91,81).  

Земельні правовідносини можна класифікувати за інститутами земельного права та залежно від їхнього матеріального або процесуального характеру.

До першої групи (за інститутами) належать: земельні правовідносини у сфері права власності на землю; правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням права загального користування землею; правовідносини в сфері управління використанням і охороною земель.

Земельні правовідносини у сфері права власності на землю є основоположними. Установлення тієї чи тієї форми власності на землю здійснюється після приватизації державних або комунальних земель, укладання угод щодо землі, у разі конфіскації земель, продажу земельних ділянок на конкурентних засадах (Гл. 14 ЗК, ст.127, 129,135).

Правовідносини з приводу прав на землю, похідних від права власності, виникають тоді, коли власник заінтересований у передачі прав на земельну ділянку іншим особам. У цьому разі між власником і такою особою виникають правовідносини землекористування, у межах яких обидві сторони беруть на себе взаємні права й обов'язки. Ця група земельних правовідносини поділя-
ється на дві підгрупи: правовідносини, що мають характер речових прав (право постійного користування земельними ділянками, земельний сервітут) і правовідносини, які мають зобов'язальний характер [оренда, застава (іпотека)]. Крім того, ці правовідносини можна класифікувати залежно від категорії земель на правовідносини щодо використання земель сільськогосподарського призначення і т. д.

Правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням загального користування землею, — користування вулицями, майданами, проїздами, шляхами. Користування цими землями здійснюється необмеженим колом осіб і не потребує наявності в них спеціальної правосуб'єктності.

Правовідносини в галузі управління використанням і охороною земель мають місце у випадках, коли держава і місцеві органи влади виконують відповідні функції, — надання у власність чи в користування земельних ділянок з видачею та реєстрацією відповідних документів, ведення державного земельного кадастру.

До другої групи (За ознаками регулятивного призначення) земельно-правові норми поділяються на норми земельного матеріального права і земельного процесуального права, тож земельно-правові відносини поділяються на земельні матеріальні правовідносини і земельні процесуальні правовідносини.

Земельні матеріальні правовідносини виникають і здійснюються згідно з земельно-правовими нормами, якими встановлюється, визначається право на землю чи на земельну ділянку. До них належать:

^ правовідносини, які виникають і здійснюються щодо реалізації прав та обов'язків, передбачених нормами права про визначення (віднесення) земель до певної категорії (сільськогосподарського призначення, транспорту, промисловості, рекреаційного,
оздоровчого призначення і т. д.);

^ відносини права власності на землю чи земельну ділянку
(державна, комунальна, приватна);

^ відносини права землекористування (постійного, тимчасового, зокрема на умовах оренди);

^ відносини щодо реалізацій права на спадщину, заставу,
сервітут, земельний пай;

^ правовідносини, що виникають із земельних договорів: купівлі-продажу, дарування і т. д.;

^ правовідносини, що стосуються правового режиму земель відповідної категорії, цільового використання та охорони, збереження її природних властивостей;

^ правовідносини щодо плати за землю;

^ правовідносини, що виникають з питань здійснення земельного кадастру і землеустрою.

Земельні процесуальні правовідносини складаються згідно з нормами, якими встановлюється порядок виникнення, зміни і припинення земельних матеріальних правовідносин, спосіб їх реалізації.

До земельних процесуальних правовідносин належать відносини, що складаються згідно з нормами права, якими встановлюється порядок:

а) переведення земель з однієї категорії до іншої;

б) проведення приватизації земельних ділянок, тобто зміни права державної власності на право приватної чи комунальної форми власності на землю;

в) передавання земельних ділянок сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення у приватну власність громадян, юридичних осіб України, а також передавання земель несільськогосподарського призначення у приватну власність іноземних громадян, іноземних юридичних осіб.

г) передавання земель у постійне чи тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди;

д) припинення права власності та права користування земельною ділянкою (гл. 22 ЗК, ст. 140);

е) вилучення, викупу земельних ділянок з метою передавання їх у власність або в користування громадянам і юридичним особам;

є) справляння плати за землю;

ж) здійснення захисту прав власників земельних ділянок і землекористувачів;

з) використання за цільовим призначенням ділянок, віднесених до різних категорій;

й) відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам втрат сільськогосподарського виробництва;

і) вирішення земельних спорів;

к) здійснення контролю за використанням і охороною земель, ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою.

Однією з особливостей земельних правовідносин є те, що держава регулює земельні відносини перш за все як орган влади. До такого виду регулювання відносяться: обов'язкові приписи при веденні державного земельного кадастру, санітарні і ветеринарні правила, вимоги щодо охорони природи, земельно-планові обмеження і приписи й т. п. однак, будучи власником землі, держава виступає в ролі господарюючого суб'єкта, зацікавленого в найбільш продуктивному і раціональному використанні належної їй землі

Висновок. Таким чином земельні правовідносини – це суспільні відносини з приводу володіння,користування, розпорядження та управління землею на державному,господарському і внутрігосподарському рівнях як об'єктом господарювання, так і засобами виробництва у сільському господарстві. Поняття земельних правовідносин охоплює широке коло питань економічного(виробничого) і правового характеру. В основі земельних відносин  полягає  категорія власності на землю. Тому зміну і розвиток земельних правовідносин пов'язують зі зміною і розвитком форм власності на землю. Земельні відносини як складова виробничих відносин можуть бути як стимулюючим, так і стримуючим фактором у розвитку продуктивних сил.

2.Суб’єкти земельних правовідносин. Об’єкти земельних правовідносин. Зміст земельних правовідносин.

Суб'єктами земельних правовідносин є особи, наділені чинним законодавством правами та обов'язками, достатніми для участі в тих чи інших правовідносинах. Відповідно до Конституції України та Земельного кодексу суб'єктами земельних правовідносин можуть бути: фізичні особи (громадяни, іноземні громадяни та особи без громадянства), юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України та іноземні), територіальні громади (реалізують свої правомочності безпосередньо або через органи місцевого самоврядування), держави (Україна та іноземні держави реалізують свої земельні правомочності через відповідні органи державної влади).

Суб'єкти земельних правовідносин мають правовий статус, що складається з певних правомочностей, на які впливають вид суб'єкта, його поведінка, особливості об'єкта та обстановка, у якій діє цей суб'єкт. Так, згідно зі ст. 130 ЗК України покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути: громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва; юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.

З наведеного прикладу випливає, що суб'єктом відносин власності на землі сільськогосподарського призначення можуть бути лише громадяни України та юридичні особи України. Але придбати такі землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть лише такі громадяни України, які мають відповідну освіту або досвід, а юридичні особи повинні мати відповідні цілі, закріплені в установчих документах. Таким чином, на правовий статус покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення впливають законодавчі вимоги щодо виду даних суб'єктів та їх можливої правомірної поведінки, які зумовлені особливостями об'єкта правовідносин.  За змістом прав та обов'язків усі суб'єкти земельних правовідносин поділяються на чотири категорії: органи державної влади і місцевого самоврядування, що мають право на регулювання використання земель; власники землі і землекористувачі — носії прав та обов'язків з раціонального використання і охорони земель; громадські екологічні об'єднання, наділені правом громадського контролю за використанням земель; органи судово-прокурорського нагляду, що здійснюють нагляд за законністю у сфері земельних правовідносин.

 Об'єктами земельних правовідносин є землі в межах території України, індивідуально-визначені земельні ділянки, земельні частки (паї) та права на них.
Земельна ділянка — це частина землі, відокремлена і визначена на місцевості за допомогою меж, з визначеними щодо неї правами. Земельні частки (паї) на місцевості не виділяються. Вони є ідеальними частками земельної ділянки, що перебувають у загальній спільній (частковій) власності. Земельні частки є самостійним об'єктом земельних прав, а право на земельну частку (пай) — це право її власника вимагати виділення в натурі (на місцевості) конкретної земельної ділянки.

 Під змістом земельних правовідносин розуміють права та обов'язки їх учасників щодо використання і охорони земель. Законодавством використовуються особливі способи визначення змісту земельних правовідносин: публічно-правовий і приватноправовий. Публічно-правовими способами є: визначення основного цільового призначення земель шляхом поділу земель на категорії, зонування і встановлення обмежень прав власників. Приватноправовим способом визначення змісту прав та обов'язків власників землі та землекористувачів є сервітут і правила добросусідства. Встановлюючи правила добросусідства, власники земель та землекористувачі самостійно регулюють деякі земельні відносини, які виникають між ними.

На зміст земельних правовідносин впливають такі обставини:
1) основне цільове призначення земельної ділянки та її правовий статус. Усі землі мають різну якість, різняться природними характеристиками і показниками, мають різне економічне й соціальне значення. Враховуючи ці обставини, для організації раціонального використання і охорони земель усі землі поділяються на різні категорії. Ці категорії виділяють залежно від основного цільового призначення відповідних земель. Перебування земельної ділянки у складі тієї чи іншої категорії визначає зміст та обсяг прав та обов'язків відповідного суб'єкта, що використовує землю на законних підставах. Так, якщо на землях сільськогосподарського призначення основним обов'язком суб'єктів є підвищення родючості ґрунтів, то на землях промисловості — максимальна економія земель, які відводяться під об'єкти будівництва. Правовий статус земельної ділянки залежить також від розташування на ній окремих об'єктів. За цією ознакою земельні ділянки незалежно від категорії земель, до яких вони належать, поділяються на: земельні угіддя і ділянки, на яких немає ніяких інших природних і майнових об'єктів; земельні угіддя і ділянки, на яких розташовані природні об'єкти; земельні угіддя і ділянки, на яких розташовані нерухомі майнові об'єкти; земельні угіддя і ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості і природні об'єкти;

2) правовий статус суб'єктів земельних правовідносин. Так, іноземні громадяни і юридичні особи не можуть бути власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

 

Висновок. Як і інші правовідносини, земельні також складаються із декількох елементів:

  1.  норми права, якою необхідно керуватись при вирішенні тих чи інших

земельно-правових питань;

  1.  суб'єктів права, тобто учасників земельних відносин;
  2.   об'єкта права – індивідуально визначеної земельної ділянки, з приводу

якої виникають земельні відносини;

  1.  змісту земельних правовідносин, тобто права і обов'язки їх учасників, які здійснюють свої дії у точній відповідності з нормами права;
  2.  мети, заради якої складаються дані земельні відносини. При цьому враховуються особливості суб'єкта і об'єкта цих відносин.

 

3.Підстави виникнення, зміни та припинення  земельних правовідносин.

Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти — юридично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обставин можна віднести: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав та обов'язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов'язки; набуття земельних прав та обов'язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридичних осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов'язує виникнення, зміну і припинення земельних відносин.

За характером виникнення юридичні факти поділяються на дії та події. Дії являють собою такі юридичні факти, в яких виявляється поведінка людей або їх колективів. Дії (бездіяльність) можуть бути правомірними, тобто такими що відповідають вимогам законодавства, і неправомірними, тобто такими, що суперечать закону. Основні види правомірних дій — землекористування та охорона земель.

Дії, як підстави припинення земельних правовідносин, традиційно поділяють на дві групи: 1) ті, які відбуваються за волею землевласника чи землекористувача (відчуження земельної ділянки за рішенням власника, відмова від використання земельної ділянки тощо); 2) ті, які відбуваються за волею органів держави, уповноважених на охорону земельних ресурсів, у тому числі правоохоронних органів загальної компетенції (вилучення земельної ділянки, позбавлення права користування нею у зв'язку з порушенням закону тощо).

Події — це такі юридичні факти, настання яких відбувається незалежно від волі учасників правовідносин (наприклад, засуха, повінь, землетрус або інше стихійне лихо).

Одним з найпоширеніших правовстановлюючих юридичних фактів є приватизація земель. Зміни земельних відносин у процесі використання земельних угідь завжди пов'язані з подальшою еволюцією тих чи інших дій та подій, а також змінами, які відбуваються у чинному законодавстві. Так, орендодавець за умов збільшення розміру земельного податку має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.

Динаміка у земельних правовідносинах особливо характерна для сільськогосподарського виробництва, де якісні характеристики об'єкта таких відносин — земельної ділянки — не є постійними. Однак важливим у таких земельних правовідносинах є те, що вони повинні ґрунтуватися тільки на законних підставах.
Земельне законодавство окремо закріплює перелік правоприпиняючих юридичних обставин. Згідно зі статтями 140 і 141 ЗК України до них належать: добровільна відмова власника або користувача від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця або припинення діяльності юридичних осіб за відсутності правонаступника; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених земельним законодавством; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених земельним законодавством; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Охоронні земельні правовідносини припиняються після здійснення учасником (учасниками) цих відносин дій, які усувають правопорушення. Якщо порушника земельного законодавства притягнуто до юридичної відповідальності, то акт застосування стягнення (покарання) означає припинення охоронних земельних правовідносин.

 

Висновок. Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти — юридично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі.  За характером виникнення юридичні факти поділяються на дії та події. Дії, як підстави припинення земельних правовідносин, традиційно поділяють на дві групи: 1) ті, які відбуваються за волею землевласника чи землекористувача; 2) ті, які відбуваються за волею органів держави, уповноважених на охорону земельних ресурсів, у тому числі правоохоронних органів загальної компетенції.

Події — це такі юридичні факти, настання яких відбувається незалежно від волі учасників правовідносин.

 

    

 

ВИСНОВКИ

 

Нами завершено розгляд  земельних правовідносин як провідної складової теорії земельного права.

Таким чином земельні правовідносини – це суспільні відносини з приводу володіння,користування, розпорядження та управління землею на державному,господарському і внутрігосподарському рівнях як об'єктом господарювання, так і засобами виробництва у сільському господарстві. Поняття земельних правовідносин охоплює широке коло питань економічного(виробничого) і правового характеру. В основі земельних відносин  полягає  категорія власності на землю. Тому зміну і розвиток земельних правовідносин пов'язують зі зміною і розвитком форм власності на землю. Земельні відносини як складова виробничих відносин можуть бути як стимулюючим, так і стримуючим фактором у розвитку продуктивних сил.

Як і інші правовідносини, земельні також складаються із декількох елементів:

  1.  норми права, якою необхідно керуватись при вирішенні тих чи інших

земельно-правових питань;

  1.  суб'єктів права, тобто учасників земельних відносин;
  2.   об'єкта права – індивідуально визначеної земельної ділянки, з приводу

якої виникають земельні відносини;

  1.  змісту земельних правовідносин, тобто права і обов'язки їх учасників, які здійснюють свої дії у точній відповідності з нормами права;
  2.  мети, заради якої складаються дані земельні відносини. При цьому враховуються особливості суб'єкта і об'єкта цих відносин.
  3.  Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти — юридично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі.  За характером виникнення юридичні факти поділяються на дії та події. Дії, як підстави припинення земельних правовідносин, традиційно поділяють на дві групи: 1) ті, які відбуваються за волею землевласника чи землекористувача; 2) ті, які відбуваються за волею органів держави, уповноважених на охорону земельних ресурсів, у тому числі правоохоронних органів загальної компетенції.
  4.  Події — це такі юридичні факти, настання яких відбувається незалежно від волі учасників правовідносин.

 

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДАНОЇ ТЕМИ

При підготовці цієї теми студентові слід:

  1.  опрацювати конспект лекції;
  2.  ознайомитися із навчальною літературою з цієї теми;
  3.  опрацювати монографічну літературу, статті в періодичних виданнях з цієї теми;
  4.  вести конспект підготовки до семінарського заняття.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти повинні використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.

Студентам необхідно засвоїти поняття   земельних правовідносин, визначити їх структуру, зміст, умови настання та припинення.

Необхідно сформувати уявлення про поняття, систему, зміст   земельних правовідносин.  

 

Засвоєння матеріалу має відбуватися із урахуванням розуміння основних завдань та мети  земельної реформи. 

Для самоперевірки доцільно використати такі контрольні запитання та завдання: 

  1.   Поняття земельних правовідносини.
  2.    Особливості земельних правовідносин.
  3.    Види земельних правовідносин
  4.    Суб’єктно-об’єктний склад земельних правовідносин.
  5.  Умови настання та припинення земельних правовідносин.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44410. Разработка мероприятий по безопасности жизнедеятельности при строительстве и эксплуатации производственного объекта 374.5 KB
  Подсчитываем усилие действующее на полиспаст: кгс 1.1где масса поднимаемого груза кг; масса захватного устройства траверса кг; кгс. Определяем усилие действующее на верхний неподвижный блок полиспаста по формуле: кгс...
44411. Соосный редуктор 2.38 MB
  1 Кинематический и силовой расчёт привода Кинематический расчёт привода состоит из выбора электродвигателя установления общего передаточного числа привода распределения этого числа между редуктором и другой какойлибо передачей входящей в привод разбивка передаточного числа редуктора по ступеням определения крутящих моментов и частот вращения на валах. Затем определяем необходимую частоту вращения приводного вала 1.1 Передача Твёрдость Быстроходная в соосных редукторах НВ до 350 10 Тихоходная и промежуточная во всех редукторах НВ до...
44412. Водоснабжение, канализация и санитарно-техническое оборудование продуктового магазина 317.5 KB
  Расчет холодного водопровода Определяем вероятность действия сантех приборов. Вероятность действия для участков 2ВВ определяем как общий через Вероятность действия для участка...
44414. Разработка производственного процесса лесопильного цеха на базе вертикальных однопильных ленточнопильных станков 1011 KB
  Величина пифагорической зоны определяется по формуле: 1 где d диаметр бревна в вершине мм; диаметр бревна в комле мм. Величина пифагорической зоны для полупостава определяется по формуле: 2 Параболической зона – зона бревна из которой выпиливаемые доски укорачиваются по длине эта зона находится за пифагорической зоной. Предельный охват бревна поставом определяется по формуле: 3 где С – сбег бревна см м; – минимальная длина доски м; – минимальная...
44415. Разработка конструкцию многоступенчатого мотор-редуктора с цилиндрическими зубчатыми колёсами 342.5 KB
  Целью курсового проекта является разработать конструкцию многоступенчатого моторредуктора с цилиндрическими зубчатыми колёсами в соответствии с предложенными техническими требованиями и кинематической схемой. Расчет кинематических параметров многоступенчатого редуктора. Метод разбивки передаточного общего отношения редуктора по ступеням.910 Расчет конструктивных параметров многоступенчатого редуктора Расчет крутящих моментов на валах...
44416. Разработка специального ПО системы нештатных ситуаций тренажера «ФГБ» средствами тренажерной распределенной исполнительной оболочки (ТРИО) 1.26 MB
  Тренажер CМ представляет собой комплекс вычислительной и телевизионной техники в значительной мере чувствительной к колебаниям и провалам сетевого напряжения, уровням кратковременных и длительных помех, перерывам в электропитании. СЭП предназначена для преобразования и распределения электрической энергии к токоприемникам...