80450

Гілка сакури та кетяг калини. Діалог японської та української культур

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Показати зарубіжну країну через її народ, прослідкувати своєрідні риси національної культури та літератури, провести паралель між японською та українською культурами. Виховна мета. Прищеплювати інтерес до культури народів світу,прагнення до пізнання життя, повагу до самобутності...

Украинкский

2015-02-17

484.5 KB

0 чел.

Урок- презентація

 

Тема.            Гілка сакури та кетяг

                    калини /діалог

            японської та української

                         культур/   


Мета.
 Показати зарубіжну країну через її народ, прослідкувати своєрідні риси національної культури та літератури, провести паралель між японською та українською культурами.

Виховна мета. Прищеплювати інтерес до культури народів світу,прагнення до пізнання життя, повагу до самобутності японської та української літератур.

Розвиваюча мета. Розширювати світогляд  учнів,їх мислення,навички самостійної роботи із додатковою літературою.                 

Хід уроку

                       Звучить японська музика

Учень.     Коли боги Ізанагі та Ізанамі по райдузі спускалися

                з небес,щоб розділити земну твердь від води, Ізанагі вдарив своїм богатирським списом по хвилях, що колихались.

І тоді з його списа скотилась низка крапель,що утворила зігнутий ланцюг островів.Ці острови й справді схожі на скам *янілі краплини

                               

                                                                

Учень-географ. Японія-це країна зелених гір і морських заток; країна,що вся складається з наймальовничіших панорам.

В ландшафтах Японії переважають  м  *які тони, які можуть порушити тільки сезонні фарби. Бамбук,який схилився від снігу – символ того,що в Японії знаходяться поруч північ і південь.

А ще Японія – країна найсвоєріднішого клімату: тут весна,літо й зима настають  на рідкість пунктуально.

                                                                                                                            

Учень-історик.   Шлях гір»- саме так тлумачать давню назву країни,яка раніше називалась Ямато.

    

 Назва, якою китайці позначали острови,записується  ієрогліфами: «ЖИ-БЕНЬ-ГО»,що означає «СОНЦЕ-КОРІНЬ-КРАЇНА». Ієрогліфи «ЖИ-БЕНЬ у діалектах Південного Китаю вимовляються як»Я-ПОН», а самі японці читають їх як НІППОН /саме це слово й утвердилось як офіційна назва японської держави замість стародавнього ЯМАТО.   

Учень-релігієзнавець.    

                                                                                                                    Своєрідним є у японців відношення до релігії.    

       Споконвічна японська релігія СИНТО /шлях богів/ стверджує, що все у світі живе і наділене святістю: вогнедишна гора,лотос,що цвіте у болотяній трясовині і райдуга після грози.

      Світлосяйна богиня Аматерасу-дочка Ізанагі та Ізанамі- є главою всіх божеств. Священна книга синто-КОДЗИКІ не містить моральних заповідей,норм поведінки або застережень від гріхів. По суті, синто-це обоготворення природи внаслідок захоплення нею і поклоніння.

      Саме віра синто виховала в японця чутливість до природи, вміння насолоджуватись її безкінечною мінливістю,радіти її красі.

     У японців особливе відчуття краси і її мірилом слугують 4 поняття -сабі, вабі, сибуй та юген.

За поняттями «сабі», що в перекладі означає іржа криється уміння вбачати особливу чарівність в ознаках віку. Її приваблює колір старого дерева,каменю,сліди рук на картині. 

Вабі важко пояснити словами. Це чарівність повсякденного, стриманого,простого. Тому будь-який предмет домашнього побуту – чашка, підставка для чайника-може бути витвором краси.

А от сибуй поєднує в собі красу простоти і красу природності. Наприклад, кинджал не треба прикрашати, бо він має бути гострим і добре загартованим.

 Джерелом для початку таких понять як  вабі, сабі і сибуй стала чайна церемонія. Цей ритуал прийшов з Китаю, а склався ще в15 ст. В Японії ж набув своєї найвищої форми.

   (Учні демонструють чайну церемонію,

Танок  з віялами

Учень - літературознавець

      Такою ж неповторною і гармонійною як японська культура є японська література: кожному її рядку і кожному слову притаманний глибокий філософський зміст, численні відтінки людської душі. Вир людських почуттів у поєднанні з різноманітними явищами природи змушують читача задуматись над сенсом життя, збудити в ньому творче начало. Все це можна продемонструвати на прикладі поезії Мацуо Басьо. 

Лауреат Нобелівської премії Кавабата Ясунарі назвав вірші свого земляка, поета 17 ст..Мацуо Басьо,найвищим досягненням японської  літератури.

Уявіть собі річку, на її березі-хижку,поряд з нею бананову пальму, а в затінку пальми - похилого віку чоловіка у ветхому бранній у ветхому брилі, котрий натхненно малює пензликом на білому папері ієрогліфи,загадкові,схожі чимсь на екзотичні рослини знаки. Це і є поет Мацуо Басьо. Басьо – його псевдонім ( мистецьке вигадане ім*я ), яким підписував він свої вірші. Японське слово «басьо» в перекладі українською – «бананова пальма».

 

    Не випадково взяв собі такий псевдонім Мацуо Манефуса. А трапилось це так:у поета було чимало учнів. Один з них подарував йому бананову пальму, котра скрашувала життя бідного митця:все його багатство складалось із цієї  бананової пальми і хижки,яку, до речі, теж подарував йому хтось із учнів.

   А ще були в нього вірші…Вірші - малюнки, вірші-гномики

Бо складаються всього з 3 рядочків, але мають надзвичайно глибокий зміст. Хоку або Хайку, саме так називають ці вірші.

   Неможливо сприймати без домислення,але відразу зрозуміти підтекст нелегко. Провідним поетом цього жанру став Мацуо Басьо.

   А перед тим було дитинство та юнацькі роки у місті Уено,де він,син учителя каліграфії, робив перші кроки на тернистому шляху життя. Коли ще був малюком,навчався читати і писати ієрогліфи. Навчався по написаних батьком на сувоях прислів*ях. Одне з них « день без праці – день без їжі». Запам*ятав цю мудрість назавжди.

  Усіх, хто знав Мацуо в дитинстві, вражала його допитливість. Завжди запитує, дивується -чому соняшник голову за сонцем повертає, а інші рослини ні, чи швидший вітер за ластівкуу, хто штовхає каміння,яке падає з гори. Може,про ті часи його згадка:

                  Учні письмовики дістають…

                  А зчиєї сумки—

                  Сьогоднішній ранок весняний?

 

Змалку Мацуо Басьо віддано любив природу, милувався засніженими гірськими  вершинами, сл хав шум водоспадів,

вдивлявся в морську далечінь,дихав ароматом квітів,дивувався нескінченній фантазіїї  солов*їв,спостерігав за квітуванням дивовижних японських вишень- сакур…

                   Під час цвітіння сакур

                   Горам краси не додасть                                  

                   Навіть ранкова зоря.                                       Або

                               Весняні ночі

                               Куди й поділися,

                               Як розквітла сакура.

                              Задивився сенсей на маленьку співучу цяточку в небесній блакиті.замилується-і з*являються нові чарівні «гномики»:

                               І цілого дня

                               твоїм пісням не вистачає,

                               жайворонку!

Або ось такий вірш Хайку:

                               Перед вродою квітів

                               соромно  стало місяцю? –

                               сховався за хмаркою.

А квіти в Японії звичайні й водночас незвичайні.Японці –найкращі квіткарі у світі,сказав би Мацуо Басьо, якби дожив до сьогодні. І це не було б перебільшенням.

«Життя квітів» або «квіти,що живуть»-приблизно так можна перекласти слово «ікебана»-мистецтво розтановки квітів у вазах. Воно бере свій початок у стародавньому звичаї покладання на алтар до божества, який поширився в Японії разом з буддизмом у 9 ст. За традицією в ікебані обов*язково відтворюється пора року,а сполучення рослин утворює символічні побажання- довголіття,процвітання і миру,радості, духовної чистоти.

Композицію визначають три основні гілки,що мають символічне значення- висока – небо.середня-людина. Нижня-земля. Якщо подумки зв*язати лініями кінці трьох гілок,створюється враження трикутника з нерівними кутами.

Кожний виготовляє ікебану для себе,

         для  своєї родини.

А ось на лісовій галявині принишк під сосною маленький дідок у брилі,ні,то не дідок,то…

                    Грибок під сосною.

                    А до шапки прилип

                    Якийсь невідомий листок.

               

 А ось  схоже на ієрогліф ще одне дитя природи…

     Маленьке крабеня

                    Побігло вгору по нозі.

                    Чисте джерельце.   

Але ж є на цьому світі одна самотня істота.

                    Ночівля просто неба.

                    І собака десь плаче під дощем.

                     Скавуління темряви.

Спостерігав Басьо, як чарує світ своїм буйно квіттям сакура, - і з*явилося хоку, в якому вишня господиня, а він - один із  запрошених

                    Гостював я в сакури

                     Від початку і до кінця-

                    Цілісіньких двадцять днів.

А треба розпитати, де забута стежина—мерщій до равлика — він, хоч і пересувається поволі, а все знає…

                     Равлику!

                      Ріжками покажи,

                     Де Сума, де Акасі…

І знову про самотність

                      На всохлу гілку

                      сів ночувати крук

                      Глибока осінь…

А ти чому зажурився, соловейку!

                      Соловей улітку

                      В заростях молодого бамбука

                       Оплакує старість свою.

Дуже хотів поет, щоб світ став кращим.

Може тому і написав такі рядки:

           Росинки—крап—крап.

           Може, спробувати ними

           Змити бруд зі світу!                    

Отже,коли ви стомитесь від суєти, від навчання,від телефонних розмов, візьміть в руки маленький томик японської поезії—і ви відчуєте,як спокій наповнює ваше серце. Щезнуть утома,суєта,залишиться тільки цілюща магія слова,магія вічної невмирущої краси  й мудрості.

Українська  сторінка

УРОКУ – ПРЕЗЕНТАЦІЇ

«Діалог  культур»

1 учень.    Україно!Не зміряти й віками вроду твою

                                           журавлину,

                  Не завіяти навіть снігами мову твою

                                                тополину!

2 учень.         Україно!Під небом твоїм калинові

пливуть острови, у зелених вітрилах               вишневі гудуть заметілі.

3 учень.         Україно!Я-промінь живий в твоїм

                      сонячнім тлі!

                      З твого цвіту і грому я на світ

                      народивсь,Україно!

4 учень.         Хліб і сіль-символи праці і життя,

            любові й добра,  сердечності й гостинності.

               Так повелося в    нашого народу здавна.

  Тож прийміть із наших рук цей неоціненний дар.

              Хай рушником стелиться ваша життєва

дорога, і нехай вона буде щедрою на добро, як хліб!

Діти вручають гостям хліб і сіль на рушнику.

5 учень.         Найбільш оспіваною рослиною в Україні  є калина,її вважають одним із символів  України.

                   Колись у   сиву давнину калина пов’язувалась з народженням Всесвіту,вогненної трійці:Сонця, Місяця і Зірки. Тому і назву мала від давньої назви Сонця-«коло».Завдяки червоним ягодам, які нагадують краплі крові,калина в Україні стала символом пролитої козацької крові.

6 учень.          Звучить легенда про  калину.

7 учень.           Українська пісня!Хто не був зачарований нею,хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність,своє бажання бути красивими і ніжними,сильними і хоробрими.

8 учень.       Який митець не був натхнений  її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів,   чарівною силою,що викликає в душі людській  асоціації,почуття і прагнення до всього,що є    кращого в людині, до творчості.

9 учень.         Нині,мабуть,мало хто може уявити,що співали наші бабусі і прабабусі,дідусі і  прадідусі у  молоді літа, як підтримувалась спадкоємність народних традицій,як збереглись вони упродовж  віків. А починалося опанування пісенними скарбами  народу, прилучення до його обрядів, вірувань з дитинства. Тож давайте помандруємо у чарівний світ української пісні!

Танок «Подоляночка».

10 учень.          Квіти!Постійні супутники нашого життя. Вони –на клумбах,у кімнатах, у вазонах…На вишитих    рушниках ,скатерках,фіранках. Ними розмальовували  печі,стіни осель. Засушені, їх клали за  образи, з них робили різні напої,відвари. А ще квіти –на нашому національному одязі.

11 учень.           Український віночок. Оспіваний у піснях,оповитий легендами,переказами, опоетизований  майстрами  пензля і слова, він був  і є одвічним символом добра і надії. Віночок –це сплетене  коло із  листя,гілок.

12 учень.          Найбільша відзнака українського національного вбрання-віночок зі стрічками.

13 учень.          Сплетімо вінок український сьогодні із мальв,чорнобривців, калини, з барвінку та жита,із м’яти, нагідок,з жоржин,чебрецю та вербини.

14 учень.           І ромашок, і волошок,повні поли             нарвемо,

                           На межі з квіток пахучих ми  віночки сплетемо!

15 учень.           А чи знаєте ви  ці квіти?Давайте проведемо квіткову вікторину «Віночок»!

                             1.На городі тичка,а в тичці капличка,без вікон,без верха, а в ній людей без

                               числа!(МАК)

                             2.Синьоока чарівниця,де вінки вона спліта,- часто в полі в нас вертиться;пшениці

                                   рідкі і жита.

                               (ВОЛОШКА)

16 учень.               3. Без рук,без ніг, а на повітку

                                           збіг.(ХМІЛЬ)

                             4. А що за квітка є,що і сліпий

                                        взнає? (БУДЯК)

                              5.Стоять красуні на воді,вінки на

                             них білі й золоті.(ВОДЯНІ ЛІЛІЇ)

17учень.                Чарівна краса української природи стала невичерпним джерелом натхнення для багатьох поетів і серед них наш славетний земляк, наша гордість -Т.Г. Шевченко.

Група учнів читають уривки з поезій Шевченка про природу.

18 учень.                 Як не пригадати наш національний невмирущий танець «Гопак», без якого не обходилось  жодне свято!

Танок «Гопак»

19 учень.          Дозвольте побажати  всім присутнім щастя, здоров’я, добра! Нехай лунає весела пісня і звеселяє ваші  серця!

Звучить весела пісня «Сто відсотків щастя бажаємо вам,радості,кохання і телеграм,миру на цілий вік бажаємо всім…!» і віршовані побажання.

Бажаємо щастя ціле море!Щоб ви не знали ніколи горя!Щоб ніколи не хворіли,посміхались, молоділи…Друзів щоб не забували і в житті щоб, неодмінно, все було завжди відмінно!

15

PAGE  2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78983. Научная специальность и основные этапы ее становления 40.5 KB
  С этой характеристикой тесно связана потребность в такого рода вознаграждении которое служило бы достаточным стимулом для профессионалов будучи в то же время подконтрольно не столько посторонним сколько самой профессии. Внутренний мотив – это познавательная потребность – информация заключенная в объекте на который направлено внимание человека. Познавательная потребность характеризуется следующими основными критериями: интенсивное стремление субъекта к знанию и к познавательной деятельности на основании чего избирается его...
78985. Сциентизм и антисциентизм, их философские основания и историческая эволюция. Сциентизм и технократизм в их соотношении 16.8 KB
  В Новой Атлантиде Бэкон подробно рассказывает о том как наука практически может улучшать жизнь людей. Здесь наука расценивается как наивысшая культурная ценность наивысший вид духовной деятельности; техника играет главную и решающую роль в развитии общества. Три главных положения сциентизма: Наука может разрешить основные моральные и этические проблемы общества заменяя философию и метафизику.
78986. Взаимодействие наук, его модели, механизмы и типология. Проблема редукционизма, её философско-методологический смысл. Современная интеграция и дифференциация научного знания 18.1 KB
  В процессе развития науки происходит все более тесное взаимодействие естественных социальных и технических наук. Различные науки и научные дисциплины развиваются не независимо а в связи друг с другом взаимодействуя по разным направлениям. Использование данной наукой знаний полученных другими науками.
78987. Синергетика как современная общенаучная парадигма, её основные положения, роль и функции в междисциплинарном взаимодействии наук 78.5 KB
  Неустойчивость означает несохранение близости состояний системы в процессе ее эволюции. Открытость означает признание обмена системы веществом энергией информацией с окружающей средой и следовательно признание системы как состоящей из элементов связанных структурой так и включенности в качестве подсистемы элемента в иное целое. Подчинение означает что функционирование и развитие системы определяются процессами в ее подсистеме сверхсистеме при возникновении иерархии масштабов времени. Это принцип самоупрощения системы т.
78988. Социологический дискурс научного знания. Институциональные формы научной деятельности: история и перспективы развития 80 KB
  В конгломерате объединенном общим наименованием социология сосуществуют наука и идеология логика и риторика высокая абстракция и житейский опыт. Одни социологии основаны на умении убеждать и агитировать другие стремятся доказывать свои истины третьи ставят единственной целью сбор и обобщение данных. Джонатан Тернер вероятно высказался слишком безоговорочно когда предположил что социологическая теория представляет собой словесный...
78989. Научное сообщество, его типология и историческая эволюция. Научная школа как информациогенная среда. Особенности научного сообщества в постиндустриальную эпоху 49.5 KB
  Исторические типы научных сообществ: Философские школы школа Эпикура – Сад школа Аристотеля – Лицей школа Платона – Академия Стоики Александрийская школа – сосредоточены все виды наук; богословские школы монастырские школы; республика ученых начало XVII века научные сообщества эпохи дисциплинарно – организационной науки XVIII – XIX в.; междисциплинарные сообщества деятелей науки XX век; научные школы сообщества единомышленников в решении одних и тех же проблем; научные направления; научные коллективы...
78990. Культурологический дискурс науки. Гуманитарные аспекты развития научного знания. Научная рациональность и проблема диалога культур 39 KB
  Научная рациональность и проблема диалога культур Наука является одной из определяющих особенностей современной культуры и возможно самым динамичным ее компонентом. Научная рациональность один из типов рациональности как таковой. Рациональность от лат. Научная рациональность абсолютизирует роль логикометодологических процедур в познании отделяет познавательные акты от ценностных ориентаций сознания и в целом любых проявлений человеческой неразумности иррациональности.
78991. Этические аспекты научной деятельности. Понятие научного этоса и проблема его современного расширения 28.5 KB
  Этика науки изучает нравственные основы научной деятельности совокупность ценностных принципов принятых в научном сообществе и концентрирует в себе социальный и гуманистический аспекты науки. Этические проблемы современной науки являются чрезвычайно актуальными и значимыми. На страже этических принципов стоит институт ссылок как академическая составляющая науки. Этос науки – правило деятельности ученого отвечает следующим требованиям: 1 универсализм неличностный характер научного знания его объективность деятельность в области...