80457

Звуки (с), (с’), позначення їх буквами Сс

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Навчити читати склади, слова з новими буквами. Розвивати уміння читати анаграми. Виховувати бережливе ставлення до природи. Обладнання. Фішки звуків; демонстраційні картки з великою і малою буквами Сс...

Украинкский

2015-02-17

155 KB

2 чел.

1

Тема  уроку.  Звуки  [с],  [с'],  позначення  їх  буквами  

                       Сс.

Мета  уроку.  Ознайомити  учнів  із  буквою  Сс,  яка

                        позначає  звуки  [c],  [с'].

                        Навчити  читати  склади,  слова  з      

                        новими  буквами.

                        Розвивати  уміння  читати  анаграми.

                        Виховувати  бережливе  ставлення  до  

                        природи.

Обладнання.  Фішки  звуків;

                        демонстраційні  картки  з  великою  і      

                        малою  буквами  Сс;  

                        картки  розрізної  азбуки  з  буквами

                        А, И, І, О, У, В, Л, М, Н;  

                        картки-”хмаринки”  для  впізнання  

                        слів;

                        предметний  малюнок  (сонечко - жов-

                        тий  круг,  промінці жовті смужки).

2

ХІД  УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ  КЛАСУ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ.

    Повторення вивченого матеріалу.

    -Діти, ви вже знаєте, що до нас на урок можуть приходити різні гості. Сього-дні до нас завітав незвичайний гість. Який, дізнаєтеся, коли відгадаєте загадку.

Хоч ніхто мене не сіє,

Але кожен розуміє:

Дочекаюся світанку -

Й зійду в небі спозаранку.

                                          (Сонце.)

    -Це сонце. Його ще називають ласкаво: “Сонечко”. Воно сьогодні до нас заві-тало із цікавими завданнями.

    -Подивимося, що приготувало нам Сонечко. Завдання на першому промінці: “Назвіть виставлені букви”.

        а  и  і  о  у  в  л  м  н 

    -Які з них позначають голосні звуки?

    -Вимовте звуки, які можуть позначати букви н, л.

    -Утворіть із виставлених букв слово, яким можна замінитислово “сонечко”, якщо воно часто повторюється. (Воно.)

    Читання слів із вивченими буквами.

    Учитель читає завдання наступного промінчика.

    -Дізнайтеся, які слова заховалися за хмаринками. (Мило, лимон, нива.)

    -Назвіть слова, у яких наголошений перший склад. (Мило, нива.)

    -На який склад падає наголос у слові, що заховалося за другою хмаркою? (На другий.)

    -Виконайте звуковий аналіз слів. Побудуйте схеми.

    

3

ІІІ.МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ.

    -А тепер Сонечко пропонує нам послухати загадку, у слові-відгадці назвати всі звуки і скласти його з виставлених букв.

    Учитель зачитує завдання на наступній картці-промінці.

Без рук, без ніг,

а всіх кладе на постіль.

                                 (Сон.)

     -Вимовте послідовно всі звуки в цьому слові. ([с],[о],[н].)

    -Подивіться на виставлені букви. Чи можемо ми скласти це слово з поданих букв? (Ні, ми не знаємо, якою буквою позначити звук [с]. Цієї букви ми ще не вивчали.)

ІV.ПОВІДОМЛЕННЯ  ТЕМИ  І  ЗАВДАНЬ  УРОКУ.

    -Сьогодні ми дізнаємося, якою буквою позначається звук [с], а також що ще може позначати ця буква. Будемо навчатися читати склади і слова з новою бук-вою.

V.ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ.

    Виділення звуків [с],[с'].

    -Cонечко вас прохає вимовити звук [с] і сказати, який він.

    -Як будемо позначати у схемі?

    -А тепер Сонечко пропонує іще разуважно послухати загадку про нього і ска-зати, чого воно чекає щоразу? (Сонечко чекає світанку.)

    -Вимовте перший звук у слові світанок. ([с'].)

    -Який це звук? (Приголосний, м'який.)

    -Як будемо позначати в схемі?

    Упізнавання звуків [с],[с'] у мовленні.

    -Іще раз послухайте загадку і скажіть, у яких словах вимовляється м'який приголосний звук [с']. ((Не) сіє, дочекаюся.)

    -Визначте місце звука [с'] в цих словах.

    -Назвіть слово з твердим приголосним [с]. (Спозаранку.)

    -Сонечко пропонує вам іще одну загадку.

Золоте пішло, срібний прийшов.

(Сонце і місяць.)                    

    -Коли заходить сонце, на небі з'являється місяць.

    -Який звук -[с] чи [с'] чується в слові сонце? Де він стоїть? (На початку сло-ва.)

    -Який зі звуків [с] чи [с'] є в слові місяць?

    -Де він стоїть у слові? (У середині слова.)

    Ознайомлення з буквою Сс.

    -Сонечко дуже зраділо, оскільки ви впоралися з загадками, правильно охара-ктеризували звуки. І тепер воно просить вас запам'ятати, що і звук [с], і звук [с']

4

на письмі позначаються буквою Сс.

    -Розгляньте і порівняйте ці букви.

    -Чим вони відрізняються?

    -Чим схожі і чим відрізняються букви С і О, С і А?

    -На що схожа друкована буква С? (Буква нагадує місяць у зоряному небі, по-ловинку бублика, підкову тощо.)

    -Послухайте, як про це говориться у віршах.

Подивіться до небес,

Чи не видно букви С?

Буква С не стулить віч — Світить місяцем всю ніч.

І.Січовик

Буква “ес”, буква “ес”...

Усміхається Олесь:

Мов півбублика смачного,

І чому це він не весь?   

В.Гринько  

    Друкування букви Сс. (В зошиті.)

    -А тепер Сонечко пропонує надрукувати букву С за зразком, поданим у зо-шиті з читання.

    Читання прямих та обернених складів із буквою Сс.

    -Сонечко просить вас допомогти велосипедистові доїхати до будинку. Прочи-тайте склади на доріжці.

СА

СУ

ОС

УС

СО

СИ

АС

ІС

 

    Фізкультхвилинка.

    Читання складів і слів із буквою С. (с.44-45 букваря.)

  

   

    5

    -Розгорніть буквар. Сонечко приготувало для нас багато цікавих завдань.  

    Учитель читає на промінчику Сонечка: “Перш ніж читати склади, слова, по-працюйте з предметними малюнками та схемами”.

    -Отже, назвіть, що зображено вгорі с.44. (Намисто, сім, сир.)

    -Вимовте послідовно звуки в односкладових словах. ([с'],[і],[м];[с],[и],[р].)

    -Пригадайте, чи треба визначати наголос у таких словах.

    -Назвіть перші звуки цих слів.

-Вимовте послідовно звуки в слові, що означає назву прикраси. ([н],[а],[м],

],[с],[т],[о].)

    -На який склад падає наголос? (На другий.)

    -Визначте місце звука [с] в цьому слові.

    Опрацьовуючи матеріали, подані на с.44-45 букваря, учні спершу навчаються утворювати і читати склади.

    -А тепер Сонечко пропонує нам попрацювати зі складовими будиночками та утворити склади і слова за промінцями.

    -Розгляньте таблицю складів, подану у верхній частині с.44. Поясніть, як утворені склади цієї таблиці. Прочитайте утворені склади і слова.

    -А тепер Сонечко пропонує вам позмагатися. Хто швидшеі правильно утво-рить слова з букв, поданих унизу с.44. (Учні утворюють слова сам, сум, сім, сом.)

    Аналогічна робота проводиться і з таблицями, поданими на с.45 букваря. Після прочитування утворених слів можна поставити запитання за змістом:

    -Знайдіть і прочитайте слова, до яких можна поставити запитання які? (Нові, сині.)

    Розвиток мовлення учнів.

    -Роздивіться зображення жучка на с.44. Який вигляд він має? Опишіть його. (Невеличкий жучок круглої форми, що має червоне забарвлення з чорними ця-точками.)

    -Хто знає назву цього симпатичного жучка? (Сонечко.)

    -Отже, існують два слова, що звучать однаково, але мають різні значення: со- нечко — жучок, сонечко — лагідна назва сонця.

    -Послухайте вірш про сонечко. Як у ньому описується жучок?

Сонечко вгору повзе по травинці,

чорний горошок у нього на спинці,

грає проміння довкола яскраве,

сонечку сонце всміхнулось ласкаве.

Л.Лобанов   

    Робота з анаграмами.

    -Сонечко пропонує нам попрацювати з дуже цікавими парами слів. Для вико-нання цього завдання треба вийти до дошки і з букв розрізної азбуки скласти слово сосна.

    Учень викладає слово сосна.

   6

    -А тепер змінимо порядок букв так, як це показано цифрами в букварі на

с.45.

    -Яке слово утворилося? (Насос.)

    -Отже з одних і тих самих букв ми утворили нове слово. Порядок букв ново-го слова позначений цифрами. Таку вправу називають анаграма.

    -А тепер Сонечко пропоную самостійно попрацювати з другою анаграмою і назвати нове слово. (Зі слова смола можна утворити слово масло.)

 

VІ.ПІДСУМОК  УРОКУ.

    І останнє завдання, яке було записане на промінчику Сонечка:

    -Із якою буквою ви сьогодні навчалися читати склади, слова?

    -Чим різняться велика і мала букви?

    -Яке завдання виявилось для вас найцікавішим?

    -Діти, Сонечко дуже задоволене вашими відповідями і всією вашою роботою на уроці. Подивіться, воно вам щиро посміхається.

    -Дякуємо тобі, Сонечко, за завдання. Урок завершано.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84159. Общая характеристика античной философии. Ее космоцентризм. Основные натурфилософские школы и виднейшие их представители 63.92 KB
  Слово космос для эллинов не было названием какойлибо природной сферы окружающего мира наоборот этим термином древние греки характеризовали некую неприродную суть мира. Поэтому естественно что понимая мир как космос античные философы пытались выявить источники космической разумности порядка и гармонии мира. И начали они эти попытки с наиболее наглядной данности мира с окружающей природы. Именно на этом этапе древнегреческая мысль стала философией поскольку отказалась от мифологических объяснений возникновения мирового порядка из...
84160. Античная классика: моральная философия сократа; проблема «эйдосов-идей» в философии платона; Аристотель о материи и форме 42.93 KB
  Поэтому чувственно воспринимаемые вещи обязаны своим существованием только приобщением к идеям. Но в этом приобщении вещи не могут брать от идей всё их совершенство поскольку являясь миром вещей они не истинны а поэтому они бледные несовершенные копии этих идей. Они не верят тому из них кто сумев вырваться из подземелья и увидев реальные вещи возвращается к ним и говорит им о мире за пределами пещеры. В своём учении о материи и форме Аристотель пытается ответить на вопрос почему существуют вещи : 1.
84161. Общая характеристика средневековой философии. Ее основные направления и виднейшие представители. Теоцентризм средневековой философии 43.24 KB
  Так за счет чего же возникает эта реальная общность некоей группы единичных вещей Только за счет того что в каждой из единичной вещи растворено нечто реально общее которое и образует их реальную общность и это реально общее во всех единичных вещах есть универсалии; универсалии существуют после вещей в человеческом разуме как понятия как результат абстракции. В природе же их уже нет потому что в природе онтологически существуют только единичные вещи. Нет реально универсалий и в голове человека поскольку даже при всплывании из...
84162. Характеристика философии эпохи возрождения. Социально-исторические и научные предпосылки ее становления. Антропоцентризм и гуманизм в философии возрождения 40.06 KB
  Гуманизм то есть признание человека главной ценностью жизни. Антропоцентризм то есть тип мышления который центром и смыслом исследования содержит человека и его жизнь. Как возрождение приоритета человека в социальном укладе и в общем смысле жизни. Мировоззрение таким образом приобрело в эту эпоху ярко выраженный гуманистический характер где главной ценностью мира признавались личность человека его права на свободу и счастье.
84163. Характеристика философии нового времени (XVI-ХVIII). Ее основные направления и виднейшие представители (Бэкон, Декарт, Гоббс, Локк, Спиноза, Лейбниц, Беркли, Юм) 58.21 KB
  Активный процесс философского осмысления новых проблем и новых знаний пробудил интерес к разработкам в методологии познания. Исходя из этого опыт имеет три преимущества перед рациональными способами познания: 1. Следовательно опыт объективен в отличие от рационального познания и вследствие этого полученные из него знания имеют общепринимаемую обязательность. Потому что сами чувства которыми человек воспринимает природу это не чистый инструмент познания собирающий в себя сведения таковыми каковы они есть в природном виде.
84164. Философия французского просвещения XVIII века и ее представители 41.15 KB
  Таким образом жизнь человека определяется не Богом а его собственными делами и поэтому у церкви нет никаких оснований и никакого права насаждать предрассудки суеверия и страхи перед Богом. Равенство между людьми возможно поразному например с точки зрения естественного права равенство людей несомненно и обязательно поскольку естественные права человека проистекают из природы человека а она у всех людей одна. Но с появлением частной собственности возникла цивилизация основанная на неравенстве жестокости и эксплуатации народа и она же...
84165. Немецкая классическая философия и ее главные проблемы. Философия Канта: понятие «вещи в себе» и трансцендентального знания. Антиномии чистого разума 40.59 KB
  Поскольку познание вещи есть результат рассудочной деятельности а не просто суммой ощущений органов чувств то на первый взгляд проблема познания состоит в том насколько корректно взаимодействуют категории рассудка с чувственным сознанием снимающим информацию с вещи. В этом случае вопрос познавательной способности человека сводился бы только к тому насколько категории рассудка адекватно схватывают суть результатов чувственного познания. Вещь лишь провоцирует всплеск активности разума ощущениями которые мгновенно преобразуются в...
84166. Философия Фихте и Шеллинга. Основоположения «наукоучения» в философии Фихте. Понятие «абсолютного тождества» в философии Шеллинга 42.24 KB
  Кроме того следует признать недостаточным у Канта и то что он всего лишь только описал формы мышления умственные категории и законы мысли но не выявил основного единого общего принципа познания. Ведь только наличием подобного единого общего принципа познания можно объяснить не только слаженность форм мышления умственных категорий и законов мысли но и само их внутреннее единство между собой. И это есть вопрос не только выявления недостаточности кантовской философии это вопрос концептуальный потому что задача раскрытия данного единого...
84167. Абсолютный идеализм Гегеля. Система и метод философии Гегеля. История как процесс саморазвития «абсолютного духа» 35.72 KB
  А что же такое Абсолютный Разум сам по себе Абсолютный Разум сам по себе это есть некая идея его самоочевидного существования идея о том что Абсолютный Разум вообще существует безотносительно того что такое есть при этом Абсолютный Разум. Но если эта идея содержит в себе самоочевидное существование Абсолютного Разума как такового то она же содержит в себе и то каков есть этот Абсолютный Разум по своей природе. Потому что если идея определяет что Абсолютный Разум есть то она же эта самая же идея определяет и то что такое есть...