80458

Закріплення знань про звук (дз), буквосполучення дз

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Закріплення вміння читати склади,слова і текст з буквосполученням «дз», вміння робити звуко-буквенний аналіз слів. Розвивати мовленнєві навички,словниковий запас, пам’ять,увагу. Виховувати бережливе ставлення до природи,любов до птахів.

Украинкский

2015-02-17

34 KB

14 чел.

Навчання грамоти   

Тема. Закріплення знань про звук   з], буквосполучення  дз.

Мета. Закріплення вміння читати склади,слова і текст з буквосполученням «дз»,  вміння  робити звуко-буквенний аналіз слів. Розвивати мовленнєві навички,словниковий запас, пам'ять,увагу. Виховувати бережливе ставлення до природи,любов до птахів.

Обладнання. Мультимедійна установка, фішки для звуко-буквенного  аналізу, зошити.

Хід  уроку.

І Організаційний момент                                         

Доброго ранку — травам  росистим,

Доброго ранку – квітам  барвистим,

Доброго ранку — сонечку ясному

Людям усім і усьому прекрасному!                                                                                                                    

-- Сьогодні у нас з вами незвичайний урок. Ми вирушаємо у подорож до лісу. Зупинки ми будемо робити на галявинах.      А  ще разом з нами в подорож вирушає лісовий кореспондент. Зараз він візьме у вас інтерв’ю.        (слайд 1)

2.Гра «Мікрофон»

--Давайте пригадаємо правила  поведінки у лісі.

--Чого не можна робити у лісі? (смітити. кричати. ламати гілки,рвати  квіти,  руйнувати гнізда)

--- Тоді  вирушаємо! (Діти тупають  ногами)

--Так, ми  прийшли на галявину. (слайд  2)

ІІ Мотивація навчальної діяльності.

--Щоб урок пройшов не марно.

Треба сісти рівно, гарно

І виконувати те

Про що мова зараз йде.

А ми будемо закріплювати вміння читати  склади, слова і текст з буквосполученням «дз» і продовжимо роботу над  звуко- буквенним аналізом слів.

ІІІ Актуалізація  опорних знань,вмінь і навичок

1.Мовна розминка     (слайд  3)

--Які звуки  вивчали на минулому уроці? Якими буквами їх позначали?

-Я прочитаю віршик, а ви уважно послухайте і скажіть які слова із звуком [дз] ви почули.

Струмочок дзюркотить у гаї,

Пташина пісня   дзвінко ллється,

Дзвіночки  голови  схиляють,

В джерельну воду заглядають

І сонечко з гори сміється.

(дзюркотить,  дзвінко, дзвіночки  )

--Як іще можна назвати дзвіночки? Дзвоники

3.Роботах в парах

Звуко-буквенний  аналіз слова дзвіночки.

-Діти, чому у слові  9 букв, 8 звуків?

3.Читання складової таблиці. (слайд 4)

Дза     дзо    дзу     дзи   дзе

Дзя     дзьо    дзю   дзі

-Чим відрізняються звуки верхнього рядка від звуків нижнього?

4.читання піраміди  (слайд   5)

Дзьоб

Дзвін

Дзиґа

Дзвоник

Дзеркало

Дзвіночки

Дзюрчить

Видзьобую

-Яке слово найкоротше?

--Яке-- найдовше?

5.Складання речення.

Складіть речення із словом дзюрчить.  (слайд 6)

У лісі дзюрчить струмок.

--Давайте скажемо у якому лісі і який струмок.

У весняному лісі дзюрчить веселий струмок.  ( слайд 7)

Зараз давайте підійдемо ближче і послухаємо як дзюрчить струмок.(Діти тупають  ногами)

ІV Фізхвилинка.

V Робота над текстом

--Вірно визначити про кого говориться в тексті допоможе загадка. ( слайд 8)

1.Відгадування загадки

Вірно людям я служу,

Я дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним відганяю. (дятел) ( слайд 9)

--Давайте підійдемо до дерева і подивимось на дятла..(Діти тупають  ногами)

2.Читання слів  (слайд  10)

Дзвінку

Видзьобує

Шкідливі

знищують

3.Читання тексту вчителем

--Послухайте текст і скажіть, що казкового він містить?

4.Словникова робота.

Затишна-гарна,тепла,зручна.

5.Напівголосне читання учнями.

6.Читання тексту в особах.

7.Гра «Плутанина». ( слайд 11)

8.Робота над змістом тексту. (слайд 12)

-Хто розповів нам текст?

-Про кого в ньому говориться?

-Як треба читати слова дятла?(голосно,ритмічно)

--З якою інтонацією треба передати слова сойки? (здивовано)

9.Складання речення. (слайд 13)

тел     най   са  лі  кра  ні  су  тар  щий   Дя

2          3        6    9    4    7     10   8     5        1

Розставте числа в порядку зростання і прочитайте речення.

Дятел найкращий санітар лісу.

Чому?

VІ Фізхвилинка

10 Робота над прислів’ям.

Де багато пташок нема комашок.

-Як ви розумієте це прислів’я?

-Як треба людям відностись до пташок?

-Чому?

VІІ Робота в зошиті.

Заучування скоромовки

Дзьобнув хлібця горобець,-

Дзьоб обтер об стовбурець,

Барабольки подзьобав,-

По бруківці пострибав.

-Подивіться на нашу галявину. Що ви на ній бачите?  Так, сонечко нам посміхається. Це тому, що ми гарно і плідно працювали. На цьому наша подорож закінчилась.  (слайд  14)

VІІІ  Підсумок  уроку.

-Якими враженнями від уроку ви поділитесь вдома?

- Що для вас було найцікавішим?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69109. Теорія і методи структурного програмування 143 KB
  Згодом вона поділяється на підпрограми які декомпонуються на підмодулі наступного рівня. Під час низхідного проектування програми на верхніх рівнях абстракції деталі приховують а на нижніх рівнях вони описуються конкретною мовою програмування.
69110. Використання модулів у Borland Pascal 7.0. Структура модуля 55 KB
  Структура модуля. Структура модуля 3. До складу модуля можна включати оголошення констант типів змінних а також оголошення і реалізацію процедур і функцій. Структура модуля Модуль складається із заголовка інтерфейсної реалізаційної й ініціалізаційної частин.
69111. Основні концепції об’єктно-орієнтованої методології програмування. Базові поняття об’єктна-орієнтованого програмування. Класи і об’єкти в мові Pascal 79.5 KB
  Методологія об’єктно-орієнтованого програмування виникла як результат природної еволюції мов структурного програмування. 3 погляду цієї методології програма є сукупністю об’єктів, кожен об’єкт є екземпляром певного класу, а класи утворюють ієрархію успадкування
69112. Одномірні масиви. Поняття масиву та його властивості. Базові операції обробки одновимірних масивів 214.5 KB
  Характерною ознакою простих типів даних є те, що вони атомарні, тобто не містять як складові елементи дані інших типів. Типи даних, що не эадовольняють зазначеній властивості, називаються структурованими. У мові Раsсаl означено такі структуровані типии: масиви, рядки, множини, записи та файли.
69113. Багатовимірні масиви. Оголошення багатовимірних масивів. Доступ до елементів. Базові операції їх обробки двовимірних масивів. Двовимірні масиви в задачах 96.5 KB
  Як було зазначено вище, одновимірні масиви застосовуються для зберігання послідовностей. Проте для багатьох структур даних зображення у вигляді послідовності є неприйнятним. Наприклад, результати матчів футбольного чемпіонату найзручніше подавати у вигляді квадратної таблиці.
69114. Рядки. Поняття рядка та оголошення змінних рядкового типу. Операції над рядками та рядкові вирази. Процедури та функції обробки рядків 79 KB
  Один з різновидів одновимірних масивів — масив символів, або рядок, — посідає особливе місце у багатьох мовах програмування. І це не випадково, адже алгоритми перетворення рядків застосовуються для вирішення вкрай широкого кола задач: редагування та перекладу текстів, алгебричних перетворень формул...
69115. Записи. Запис та його оголошення. Доступ до компонентів та операцій над записами. Масиви записів. Записи з варіантами 100 KB
  Визначальною характеристикою масиву є однорідність, тобто однотипність його елементів. Проте реальний світ насичений неоднорідними структурами даних. Прикладами таких структур можуть стати: календарна дата, що скла-дається з номера дня, номера року та назви місяця...
69116. Множини. Поняття множин та множинного типу даних. Оголошення змінних множинного типу. Операції над множинами 96.5 KB
  Математичне поняття множини широко використовується в задачах, для яких існує ефективне програмне розв’язання. Так, у багатьох комбінаторних задач серед усіх підмножин деякої множини необхідно знайти ті, які задовольняють певну умову. При розв’язанні задач на графах користуються поняттями...
69117. Фізичний і логічний файли. Технологія роботи з файлами. Тинпи файлів і оголошення файлових змінних. Установка відповідності між фізичним і логічним файлами. Системні операції з файлами 141 KB
  Дані, що використовувались у задачах із попередніх розділів, існували протягом одного сеансу роботи певної програми. Такі дані зберігаються в оперативній пам’яті комп’ютера. Проте бльшість програм оперує із даними, що залишаються доступними як після завершення роботи програми, так і після перевантаження...