80497

Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.)

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи. Особливості економічного розвитку країн Центральної ПівденноСхідної і Східної Європи. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи Протягом 1618 ст. В економічному розвитку Західної Європи велику роль відіграли географічні відкриття кінця ХV початку XVI ст.

Украинкский

2015-02-17

54.5 KB

5 чел.

PAGE  4

Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської

цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.)

1. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи.

2. Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної і Східної Європи.

3. Меркантилізм та його історичне значення.

1. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи

Протягом 16-18 ст. Європейська цивілізація перейшла від феодального до індустріального суспільства. Англійська буржуазна революція 1640-1660рр. поклала початок новій історії. Сутність перехідної епохи полягала в розкладі феодального господарства і появі основних ознак індустріального суспільства, яке внаслідок промислового перевороту в Англії і Французької буржуазної революції (1789-1794рр.) перетворилося на панівний клас.

Перехідний період характеризується значними досягненнями в галузі науки і техніки, посиленням між- і внутрішньогалузевим поділом праці, розвитком ремесла.

Удосконалилися водяні млини, які застосовувалися у всіх галузях виробництва. Істотні зрушення відбулися у текстильній промисловості. Самопрядка замінила веретено, горизонтальні й стрічкові ткацькі верстати – примітивні вертикальні. З’явилися в’язальні машини, примітивні токарні, свердлильні, шліфувальні, гвинторізні верстати, механічні молоти тощо. Технічний прогрес охопив гірниче і металургійне виробництво. Розвивалося доменне виробництво для добування заліза.

В Європі почали виготовляти папір. Розвивалося книгодрукування за допомогою друкованого набору, використовувалися годинникові механізми з маятником. Були сконструйовані телескоп, мікроскоп, термометр, барометр, гідрометр.

Відбулися агрокультурні зміни: перехід до травосіяння та багатопілля, широке застосування добрив, багаторазова оранка, порайонна спеціалізація сільського господарства, підвищення продуктивності праці. Таким чином, всі ці технічні передумови підготували перехід від дрібного до великого виробництва.

В економічному розвитку Західної Європи велику роль відіграли географічні відкриття кінця ХV - початку XVI ст. Їх важливою економічною передумовою була криза левантійської торгівлі з другої половини XV ст. Значним стимулом до географічних відкриттів було золото як матеріалізація багатства.

Розвиток абсолютизму в Західній Європі створив політичні передумови для організації великих морських експедицій для колоніальних загарбань. Монархам потрібні були гроші для утримання війська, чиновників, двору. За державний рахунок знаряджалися перші експедиції, що поклали початок великим географічним відкриттям. Серед таких відкриттів успішною була подорож 1497-1498 рр. Португальця Васко да Гама, який відкрив морський шлях з Європи в Індію через Атлантичний океан. Генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспанією у 1492 р., відкрив Америку. Першу навколосвітню подорож здійснила експедиція Магеллана в 1519-1521 рр.

Великі географічні відкриття мали важливе значення для господарства Західної Європи. Почалася перебудова європейських економічних відносин. Виникли економічні зв’язки між найвіддаленішими землями і народами різної матеріальної культури. Торгові шляхи перемістилися з країн Середземного моря на океани: Атлантичний, Індійський, Тихий. Зовнішня торгівля в XVI - XVIII ст. досягла розмірів світової. До її обігу були залучені нові товари: тютюн, кава, какао, чай та ін. Почалося формування світового ринку як складової частини індустріальної економіки. Центрами світової торгівлі стали спочатку Лісабон, Севілья, з середини XVI ст. - Антверпен, у XVII ст. - Амстердам, у XVIII ст. - Лондон.

Великий приплив до Європи благородних металів зумовив так звану революцію цін, яка мала значні наслідки. Збагатилися купці, прискорився перехід до мануфактурного виробництва, росли прибутки промисловців, в аграрному укладі європейських країн зменшилися реальні розміри фіксованої грошової ренти або орендних платежів, а ціни на сільгосппродукцію росли.

Безпосереднім результатом великих географічних відкриттів було створення колоніальної системи. Першими на шлях колоніального захвату стали Іспанія і Португалія. Поступово їх витиснули Голландія, Англія, Франція, перемігши на зовнішньому й внутрішньому ринках.

Почалася перебудова європейських економічних відносин. Розклад феодального господарства був пов’язаний з розвитком товарного господарства; спеціалізацією ремесла, що наближалася до мануфактурного поділу праці; посиленням майнової і соціальної диференціації; формуванням великих капіталів і розвитком розширеного відтворення.

Генезис індустріальної цивілізації пов’язана з розвитком мануфактурного виробництва, тому господарство XVI – XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне.

Мануфактура – підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Існували два типи мануфактур – розсіяна (децентралізована) і централізована. Зародження мануфактур відбувалося у двох напрямах: 1) торговий капітал підпорядковував виробництво; 2) виробник став і підприємцем, і купцем.

Передумови індустріалізації сільського господарства формувалися у трьох напрямах: створення буржуазних форм земельної власності, перетворення феодальної ренти на капіталістичну, зростання товарності.

Відбулися значні зрушення у сфері обігу і розподілу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, розвивався міжнародний поділ праці, формувалися національні, європейські й світові ринки товарів і грошей. Панівну роль тут відігравали Голландія і Англія.

Сталися радикальні зміни в організації світової торгівлі. З’явилися монопольні торгові компанії, вдосконалювалися товарні біржі. Зародилася страхова справа. Доходи розподілялися через зарплату, прибуток і ренту. Значну роль у процесі генезису індустріальної цивілізації відіграли буржуазні революції в Нідерландах (1566 - 1609 рр.), Англії (1640 - 1660 рр.), Північній Америці (1775 - 1783 рр.), Франції (1789 - 1794 рр.).

Створилися монопольні торгові компанії – Левантійська, Віргінські, Гвінейська, Вест-Індійська, Ост-Індійська, Російська.

Отже визначальним моментом господарського розвитку країн Західної Європи була підприємницька перебудова на ринкових засадах, формування індустріального укладу. Але на кінець XVIII ст. нові відносини перемогли частково. В Іспанії, Італії, Португалії запанувала феодальна реакція, економіка характеризувалася занепадом і відносним застоєм.

2. Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної та Східної Європи

Для аграрної еволюції країн Центральної, Південно-Східної і Східної Європи протягом XVI – XVIII ст. визначним було утвердження панщинно-кріпостної системи господарства. Вона характеризувалася захопленням феодалами селянських і громадських земель, зростанням доменів і створенням великих маєтків, закріпаченням селян з переважно відробітковою рентою, орієнтацією господарства не на особисті потреби феодала, а на виробництво товарної маси сільськогосподарської продукції для збуту на внутрішньому і зовнішньому ринках. Цей процес в історії має назву „повторне закріпачення селян”.

У сферах промисловості й обігу повільно розвивалося дрібне товарне і мануфактурне виробництво. Зовнішній ринок переважав над внутрішнім. Країни Центральної і Східної Європи перетворилися на аграрно-сировинний додаток до економічно розвинених західноєвропейських країн. Причинами цього були як місцеві закономірності та особливості, так і загальноєвропейські економічні фактори. Порівняно із Західною Європою ці країни не були готові до перебудови. В аграрних відносинах збереглися дворянські землеволодіння, елементи особистої та адміністративно-судової залежності селян від феодалів і відробіткова рента.

Товаризація селянських господарств була незначною. Наявність колонізаційного земельного фонду, зокрема у Східній Німеччині, Польщі, Росії ще більше гальмувала темпи розвитку. Урбанізація була меншою, ніж у Західній Європі. Міста були відносно слабко розвинені і не могли взяти на себе роль рушія суспільного прогресу, що було властиве західноєвропейським містам. Великі географічні відкриття віддалили ці країни від головних шляхів світової торгівлі. Продукція місцевих ремесел не могла конкурувати з мануфактурними західноєвропейськими виробами. Слов’янські народи, крім російського, не мали своєї державності, належали до багатонаціональних Російської, Австрійської держав, Речі Посполитої, Туреччини.

Селянська війна в Німеччині (1524 - 1525рр.), народні рухи в Чехії, Угорщині, Росії на початку XVII ст. були придушені й не закріпили прогресивних тенденцій розвитку.

У процесі розпаду панщинно-кріпосної системи господарства визначилися два напрями розвитку європейських країн. У Західній Європі відновлювалося парцелярне господарство, капіталістичні відносини утверджувалися фермерським шляхом. У більшості країн Центральної і Східної Європи, зокрема в Росії аграрна революція відбувалася повільно, із збереженням феодальних пережитків. Підприємницьке сільське господарство перемогло в середині 19 ст.

3. Меркантилізм та його історичне значення

Першим проявом економічних ідей буржуазного суспільства став меркантилізм

В період розпаду феодалізму, коли в його надрах виникають передумови капіталістичного ладу, в епоху первісного нагромадження капіталу, коли провідною формою капіталу був торгівельний капітал створюється преша система економічних поглядів – МЕРКАНТЕЛІЗМ.

Велику роль у виникненні капіталістичного способу виробництва відіграв торговий капітал, який у добу розкладу феодалізму був переважаючою формою капіталу. Світова торгівля привела до зосередження величезних багатств у окремих осіб, передовсім у купців і монопольних торговельних компаній. Торговий капітал підпорядковував дрібних виробників і одночасно сам проникав у сферу виробництва.

Переважною сферою діяльності у той час (XV-XVIст.) була сфера обігу; (саме від італійського слова mercante – торговець, купець походить термін). під терміном М. відома економічна політика феодально-абсолютиської держави епохи первісного нагромадження капіталу, яка відображала інтереси торгової буржуазії. М. також називається економічне вчення, метою якого було теоретичне обґрунтування М. економічної політики. М. не був ще наукою, у власному розумінні слова, тому що його основні положення – це результат не теоретичного аналізу, а простого опису спостережних явищ і певною мірою їх класифікації.

Об’єктом вивчення М. була сфера обігу, зокрема багатство та джерела його зростання.

Основними рисами М. є:

  1.  багатство ототожнюється з грошима, а гроші із золотом та сріблом як з річчю
  2.  держава вважається тим багатшою чим більше грошей вона має
  3.  накопичення багатства може бути збагачено за допомогою державної влади від зовнішньої торгівлі або видобутку дорогоцінного каміння.
  4.  з’являється поняття «світового ринку».
  5.  Будь-який обіг грошей і товарів є джерелом багатства.

6) баланс зовнішньої торгівлі має бути активним, тобто треба менше купувати в іноземців і більше їм продавати (проте щодо розуміння активного балансу погляди ранніх та пізніх меркантилістів дуже різнилися).

Джерелом багатства є лише зовнішня торгівля.

Така особливість М. об’єктивно зумовлена розвитком торгівельно-грошових відносин і зростанням потреби у грошах.

В своєму розвитку М. пройшов 2-ва етапи:

  1.  з XV до сер. XVI ст. – ранній М. або монетарна система
  2.  II половина XVI – XVII (І половина XVIII ст.) – пізній (розвинутий) м., який одержав назву мануфактурної системи.

Ранній меркантилізм виник іще до епохи великих географічних відкриттів. Ранній (монетарний) меркантилізм грунтувався на теорії грошового балансу.

Основними представниками раннього меркантелізму були:

  1.  в АнгліїВільям Стаффорд (1554 - 1612)
  2.  в ІталіїГаспар Скаруффі (1519 - 1584)

А представниками пізнього:

  1.  в АнгліїТ.Ман (1571 - 1641) та Джем Стюард (1712 - 1781)
  2.  в ІталіїАнтоніо Серра та Антоніо Джевонезі (1712 - 1769)
  3.  у ФранціїАнтуан Монкрет’єн (1575 - 1621) та Жан Кольбер (1619 - 1683)

Пізні меркантилісти центр ваги перенесли зі сфери грошового обігу у сферу товарного обігу. Вони ставили своїм завданням скасування заборони вивезення грошей, обмежень імпорту іноземних товарів; форсування експорту національної продукції передовсім промислової; завоювання ринків, у тім числі колоніальних, і забезпечення активного торгового сальдо, тобто перевищення вартості вивезених з країни товарів над вартістю товарів, увезених у країну.

В багатьох питаннях погляди ранніх та пізніх М.-істів є як схожі, але й є суттєві відмінності.

Спільним є:

1) дослідження багатства та його джерел

2) зосередження уваги на сфері обігу

3) відстоювання інтересів раннього капіталу

Але якщо ранні М-істи ототожнювали багатство з грошима, то пізні – під багатством розуміли надлишок продуктів, які мають на зовнішньому ринку перетворитися на гроші; виходячи з цього ранні М-істи з метою збільшення багатства проповідували накопичення скарбів, а пізнівиступали за розвиток зовнішньої торгівлі, зокрема посередницької, а також були прихильниками розвитку мануфактури.

Ідеї раннього М. грунтувалися на теоріях грошового балансу, а пізнього на теорії торговельного балансу.

Пізні М-істи в грошах бачили не тільки засіб накопичення (як ранні), а також засіб обігу; можна сказати, що саме вони тлумачили гроші як капітал, виступаючи за необхідність їх руху (Г – Т – Г*)

Представники М. займалися збиранням опису та класифікацією фактів. Категорії економічної науки в той час були ще не з’ясовані, вони визначалися поступово. Накопичення і класифікація фактів були необхідні для з’ясування категорій.

Метод слідування від конкретного до абстрактного був неминучим в період виникнення економічної науки.

Значення меркантилізму полягає ще в тому, що він являє собою не тільки першу спробу аналізу суспільно-економічних відносин,  що існували, а й обґрунтування ідей та політики протекціонізму.

У цілому меркантилізм (особливо на другому етапі свого розвитку) мав історично прогресивний характер. Активне сальдо «торгового балансу» справді було важливим джерелом збагачення буржуазії, до того ж постійним і надійним, не зв'язаним із випадковостями політичного життя та адміністративної діяльності. Це значить, що пізні меркантилісти, відкривши одне з важливих джерел нагромадження капіталу, правильно розуміли економічні завдання своєї епохи, оскільки час промислових переворотів іще не наспів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9399. Уголовное преследование. Реабилитация 35.5 KB
  Тема №6. Уголовное преследование. Реабилитация. Понятие, сущность и основания уголовного преследования. Соотношение уголовного преследования с обвинением. Уголовное преследование одно из назначений уголовного судопроизводства...
9400. Гражданский иск. Основания, предмет и процессуальный порядок предъявления гражданского иска 33 KB
  Гражданский иск Понятие гражданского иска. Основания, предмет и процессуальный порядок предъявления гражданского иска. УПК предусматривает возможность рассмотрения гражданского иска в рамках производства по уголовному делу. Гражданский иск...
9401. Общие положения теории доказательств 100.5 KB
  Тема №8. Общие положения теории доказательств. Общетеоретические и философские проблемы доказывания в уголовном процессе. Доказательственное право не является самостоятельной отраслью права, оно является подотраслью УПП. Под доказательственным право...
9402. Возбуждение уголовных дел 42.5 KB
  Тема №9: Возбуждение уголовных дел. Понятие сущность задачи и значение стадии возбуждения уголовных дел. О возбуждении уголовного дела можно говорить в различных смыслах, как: 1. стадия 2. институт 3. акт, действие Возбуждение уголовного дела ...
9403. Предварительное расследование. Понятие, сущность и значение предварительного расследования (ПР). 47.5 KB
  Тема №10: Предварительное расследование. Понятие, сущность и значение предварительного расследования (ПР). ПР рассматривают как: - как стадию - как деятельность ПР это 2 ая стадия. Основное содержание данной стадии образует основанная на законе деяте...
9404. Следственные действия и порядок их производства 106.5 KB
  Тема 11: Следственные действия и порядок их производства. Понятие, виды и система следственных действий. Двойственный подход к определению понятия следственных действий. С принятием УПК под следственными действиями понимаются процессуальные де...
9405. Приостановление предварительного расследования 57 KB
  Тема №12. Приостановление предварительного расследования. понятие, основания и условия приостановления предварительного следствия. процессуальный порядок приостановления предварительного следствия. возобновление предварительного сл...
9406. Прекращение уголовного дела. 36 KB
  Тема № 13. Прекращение уголовного дела. понятие и сущность прекращения УД. Прекращение уголовного преследования. основания прекращения УД и уголовного преследования. процессуальный порядок прекращения УД и уголовного преследования....
9407. Окончание предварительного следствия. Составление обвинительного заключения 49 KB
  Тема №14. Окончание предварительного следствия. Составление обвинительного заключения. основания окончания предварительного следствия и сущность осуществляемой при этом деятельности процессуальный порядок осуществления действий по оконча...