80517

Основи створення комп’ютерних технологій

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Основи створення комп’ютерних технологій. Основи створення комп’ютерних технологій. Стрiмкий розвиток цифрової обчислювальної технiки ОТ та становлення науки про принципи її побудови i проектування розпочалося в 40х роках ХХго сторiччя коли технiчною базою ОТ стала електронiка потiм мiкроелектронiка а основою для розвитку архiтектури компютерiв електронних обчислювальних машин ЕОМ досягнення в галузi штучного iнтелекту.

Украинкский

2015-02-17

40.35 KB

1 чел.

Лекція 5. Основи створення комп’ютерних технологій

План

1. Основи створення комп’ютерних технологій.

2. Розвиток систем обробки економічної та фінансової інформації.

3. Інформаційні ресурси та інформаційно-комунікаційні технології.

1. Основи створення комп’ютерних технологій.

Стрiмкий розвиток цифрової обчислювальної технiки (ОТ) та становлення науки про принципи її побудови i проектування розпочалося в 40-х роках ХХ-го сторiччя, коли технiчною базою ОТ стала електронiка, потiм мiкроелектронiка, а основою для розвитку архiтектури комп'ютерiв (електронних обчислювальних машин ЕОМ) - досягнення в галузi штучного iнтелекту.

До цього часу протягом майже 500 рокiв цифрова обчислювальна технiка зводилася до найпростiших пристроїв для виконання арифметичних операцiй над числами. Основою практично усiх винайдених за 5 столiть пристроїв було зубчате колесо, розраховане на фiксацiю 10 цифр десяткової системи числення.

Перший у свiтi ескiзний малюнок тринадцятирозрядного десяткового пiдсумовуючого пристрою на основi колiс iз десятьма зубцями належить Леонардо да Вiнчi (Leonardo de Vince, 1452-1519). Вiн був зроблений в одному iз його щоденникiв (учений почав вести щоденник ще до вiдкриття Америки в 1492 р.).

У 1623 р. через 100 iз лишком рокiв пiсля смертi Леонардо да Вiнчi нiмецький вчений Вiльгельм Шиккард (Wilhelm Schikkard, 1592-1636) запропонував своє рiшення тiєї ж задачi на базi шестирозрядного десяткового обчислювача, що складався також iз зубчатих колiс, розрахованого на виконання додавання, вiднiмання, а також табличного множення та дiлення. Обидва винаходи були виявленi тiльки в наш час i обидва залишилися тiльки на паперi.

Першим реально здiйсненим i ставшим вiдомим механiчним цифровим обчислювальним пристроєм стала "паскалiна" великого французького вченого Блеза Паскаля (Blaise Pascal, 1623-1662) - 6-ти (або 8-ми) розрядний пристрiй на зубчатих колесах, розрахований на пiдсумовування та вiднiмання десяткових чисел (1642 р.).

Через 30 рокiв пiсля "паскалiни" у 1673 р. з'явився "арифметичний прилад" Готфрiда Вiльгельма Лейбнiца (Gottfried Wilhelm Leibniz, 1646-1716) - дванадцятирозрядний десятковий пристрiй для виконання арифметичних операцiй, включаючи множення i дiлення, для чого, на додаток до зубчатих колiс використовувався схiдчастий валик. "Моя машина дає можливiсть чинити множення i дiлення над величезними числами миттєво" - iз гордiстю писав Лейбнiц своєму другу.

Про машину Лейбнiца було вiдомо в бiльшостi країн Європи. У цифрових електронних обчислювальних машинах, якi з'явилися понад два столiття потому, пристрiй, що виконує арифметичнi операцiї (той же самий, що i "арифметичний прилад" Лейбнiца), одержав назву арифметичного. Пiзнiше, зi збiльшенням логiчних дiй, його стали називати арифметико-логiчним.

Вiн став основним пристроєм сучасних комп'ютерiв. Таким чином, два генiї XVII столiття, установили першi вiхи в iсторiї розвитку цифрової обчислювальної технiки. Заслуги В.Лейбнiца, однак, не обмежуються створенням "арифметичного приладу". Починаючи зi студентських рокiв i до кiнця життя вiн займався дослiдженням властивостей двiйкової системи числення, що стала надалi, основною при створеннi комп'ютерiв.  Вiн надавав їй деяке мiстичне значення i вважав, що на її базi можна створити унiверсальну мову для поясненя явищ свiту i використання у всiх науках, у тому числi у фiлософiї. Збереглося зображення медалi, намальоване В.Лейбнiцем у 1697 р., що пояснює спiввiдношення мiж двiйковою i десятковою системами числення.

Пройшло ще понад сто рокiв i лише наприкiнцi XYIII сторiччя у Францiї були здiйсненi наступнi кроки, що мають принципове значення для подальшого розвитку цифрової обчислювальної технiки - "програмне" за допомогою перфокарт керування ткацьким верстатом, створеним Жозефом Жакардом (Joseph Jacquard, 1752-1834) i технологiя обчислень при ручному рахунку, запропонована Гаспаром де Пронi (Gaspar de Prony, 1755-1838), котрий розподiлив числовi обчислення на три етапи: розробка чисельного методу обчислень, який зводив рiшення задачi до послiдовностi арифметичних операцiй, складання програми послiдовностi арифметичних дiй, проведення власне обчислень шляхом арифметичних операцiй над числами вiдповiдно до складеної програми. Цi два нововведення були використанi англiйцем Чарльзом Беббiджем (Charles Babbege, 1791-1881), котрий здiйснив якiсно новий крок у розвитку засобiв цифрової обчислювальної технiки - перехiд вiд ручного до автоматичного виконання обчислень по складенiй програмi. Ним був розроблений проект Аналiтичної машини - механiчної унiверсальної цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням (1830-1846 рр.).  Машина включала п'ять пристроїв (як i першi ЕОМ, що з'явилися 100 рокiв по тому): арифметичний (АП), що запам'ятовує (ЗП), керування, вводу, виводу. АП будувалося на основi зубчатих колiс, на них же пропонувалося реалiзувати ЗП (на 1000 50-розрядних чисел!). Для вводу даних i програми використовувалися перфокарти. Гадана швидкiсть обчислень - додавання i вiднiмання за 1 сек, множення i дiлення - за 1 хв. Крiм арифметичних операцiй була команда умовного переходу.

Програми для розв'язання задач на машинi Беббiджа, а також опис принципiв її роботи були складенi Адою Августою Лавлейс - дочкою Байрона (Ada Augusta Lavelace, 1816-1852).

Були створенi окремi вузли машини. Всю машину через її громiздкiсть створити не вдалося. Тiльки зубчатих колiс для неї знадобилося б понад 50000. Змусити таку махину працювати можна було тiльки за допомогою парової машини, що i намiчав Беббiдж.

В СРСР, у тому числi в Українi, поняття "обчислювальна технiка" довгий час використовувалося як для позначення технiчних засобiв, так i науки про принципи їхньої побудови i проектування.

Проте, на наступному етапi цифрова технiка зробила безпрецендентний ривок за рахунок iнтелектуалiзацiї ЕОМ, у той час як аналогова технiка не вийшла за рамки засобiв для автоматизацiї обчислень.

Подальшому розвитку цифрової технiки сприяв розвиток в другiй половинi ХХ ст. науки про комп'ютери. Науковi основи цифрових ЕОМ у цей час поповнилися теорiєю цифрових автоматiв, основами програмування, теорiєю штучного iнтелекту, теорiєю проектування ЕОМ, комп'ютерними технологiями рiзноманiтних iнформацiйних процесiв, що забезпечили становлення нової науки, яка отримала назву "Computer Science" (комп'ютерна наука) у США i "iнформатика" у Європi. Великий внесок у її розвиток зробили вченi України про що буде сказано нижче.

Термiн "iнформатика" стосувався науки про отримання, передачу, збереження й опрацювання iнформацiї. У свою чергу, її подiляли на теоретичну i прикладну.

Теоретична iнформатика включала математичне моделюванням iнформацiйних процесiв. Прикладна охоплювала питання побудови та проектування ЕОМ, мереж, мультимедiа, комп'ютернi технологiї iнформацiйних процесiв та iн. Головною науковою базою прикладної iнформатики були електронiка (мiкроелектронiка) i теорiя штучного iнтелекту.

Період використання комп'ютерних інформаційних технологій

У першій ері (з кінця 50-х до початку 60-х років XX ст.) Експлуатувалися комп'ютери першого (20000 операцій в секунду) і другого (до 500 000 операцій в секунду) покоління для вирішення окремих розрахункових (інженерних) і найбільш простих, але трудомістких економічних завдань (наприклад, матеріального обліку), тобто застосовувалася часткова електронна обробка даних.

У другій експлуатаційній ері (до середини 70-х років XX ст.) Використовується електронна обробка даних на всіх етапах управління діяльністю підприємства, тобто здійснюється перехід до автоматизованих систем управління (матеріальнотехнічного постачання, товароруху, контролю запасів і транспортних перевезень, обліку реалізації готової продукції і т. д.).

Особливо успішно комп'ютерна інформаційна технологія почала впроваджуватися з середини 70-х рр.. XX ст., Коли були створені перші персональні комп'ютери, що дозволили формалізувати і зробити широкодоступними для автоматизації багато важко формалізованих процесів людської діяльності. Поява персонального комп'ютера з досить широкими для непрофесійного користувача можливостями спричинила інформаційну революцію і знаменувала початок безпаперової фази розвитку інформаційних технологій. Зовсім неймовірне і виключно швидке його поширення та розвиток саме в якості інструментального засобу накопичення, перетворення та передачі інформації і дозволили комп'ютерним інформаційним технологіям впровадитися практично в усі області людської діяльності.

З появою персональних комп'ютерів пов'язується третя інформаційна ера (з кінця 70-х до початку 80-х років XX століття), прикладним акцентом в якій було використання інформації для прийняття рішень. До 80-х років комп'ютерні інформаційні технології розвинулися в системах підтримки прийняття рішень і ранніх стратегічних системах планування.

З 80-х років XX століття істотно стала змінюватися концепція побудови технологічних процесів переробки інформації. Від централізованої технології обробки інформації, яка була характерна при застосуванні великих ЕОМ, стали переходити до децентралізованої і розподіленої технології з використанням персональних комп'ютерів на робочих місцях користувачів.

У четвертій ері, що почалася в середині 80-х років XX ст., у взаємопов'язаному суспільстві величезна увага стали приділятися можливостям отримання стратегічних і конкурентних переваг за рахунок використання комп'ютерних інформаційних технологій в якості елемента ділової стратегії.

Зараз настали п'ята ера - глобальне взаємопов'язане суспільство, в якому фірми можуть використовувати комп'ютерні інформаційні технології, щоб працювати зі своїми діловими партнерами та клієнтами в світовому масштабі. "Інформація стає ресурсом нарівні з матеріалами, енергією і капіталом. Вона перетворюється в один з найбільш цінних за змістом і масових за формою продуктів цивілізації, споживачем якої стає все людство. Машинна інтуїція (експертні системи) перетворюється на продуктивну силу, а штучний інтелект дозволяє вирішувати якісно нові завдання технічного прогресу».

Сьогодні комп'ютери та відповідне програмне забезпечення радикально змінюють методи і технологію обробки інформації. Комп'ютери забезпечують устаткування для зберігання і виготовлення інформації. Комп'ютерні програми, або програмне забезпечення, є наборами керівництва по обслуговуванню, які управляють роботою комп'ютерів. Комп'ютери і програми для них - це інструментальні засоби та матеріали сучасних інформаційних технологій, але вони самі по собі не можуть виробляти потрібну для організації інформацію.

2. Розвиток систем обробки економічної та фінансової інформації.

Швидкий розвиток технічних засобів та обчислювальної техніки міг мати практичне втілення та значення лише за умови паралельного розвитку засобів і систем програмування, прикладного програмного забезпечення, що робили комп'ютер живим інструментом в руках користувачів та фахівців. Якщо уявити комп'ютер як музичний інструмент, то програмне забезпечення - нотний запис. Таким чином програмне забезпечення (Software) і апаратне забезпечення (Hardware) - це дві невід'ємні складові частини одного цілого.

Першою операційною системою (ОС) для персональних комп'ютерів, що набула масового поширення була система MS-DOS (Microsoft Disk Operating System), створена під керівництвом Біла Гейтса на замовлення фірми IBM. Очолювана Б.Гейтсом фірма "Microsoft", стала лідером на ринку програмних продуктів універсального застосування для ПК. Операційна система (ОС) є організована сукупність програм (підсистем), що забезпечує інтерфейс між апаратним забезпеченням та користувачами, набором засобів для полегшення проектування, програмування, супроводу програм і керує розподілом ресурсів для забезпечення ефективної роботи.

Одним з перших програмістів прикладного програмного забезпечення для персональних комп'ютерів, що мало саме практичне примінення в фінансових та інших установах, став Джон Барнебі. В 1978 році Рубінштейн разом з Джоном Барнебі випустили в світ на продаж свою першу програму - текстовий процесор (редактор), яку назвали «WordStar». Задум Рубінштейна, що організував збут, був вдалим, «WordStar» швидко завоював ринок і фактично став стандартом текстових процесорів для персональних комп'ютерів.

В той час, коли Рубінштейн готовив свій текстовий процесор, Деніель Бріклін, випускник МТІ, вчився на курсах в Гарвардській школі бізнесу і працював інженером-програмістом у фірмі DEC. Одного разу, займаючись рутинною роботою з обчислень суми податку в залежності від росту процентної ставки він зрозумів, що існує спосіб автоматизації цих обчислень. Проблема заключалась в тому, що при зміні однієї цифри приходилось розраховувати всі похідні від її величини. Свою ідею він обговорив з інженером-програмістом Робертом Френкестоном і таким чином в кінці 1978 року з'явилася перша електронна таблиця «VisiCalk» (Visable Calculator). «VisiCalk» створювала на екрані персонального комп'ютера стовпчики чисел які могли швидко автоматично перераховуватись при зміні будь-якого числа в таблиці. Фінансисти з допомогою такої програми могли швидко провести калькуляцію залежності прибутку фірми від 5%-го росту заробітної плати при одночасному 6%-му збільшенні ціни на готову продукцію. Перша програма була написана для «Арріе-2», розійшлася тиражом 100 тисяч по 200 доларів за штуку і мала велике значення в реалізації цього комп'ютера.

В1980 році інженером із НАСАУейном Ретліфом була створена перша система управління базами даних (СУБД) для персональних комп'ютерів, яку він назвав «Вулкан» і пробував сам безуспішно її продавати. Однак після того як він попався в поле зору Джорджа Тейта, що займався комп'ютерним бізнесом, цей програмний продукт отримав іншу назву «dBase» і в 1981 році став новим бетселером.

В 1982 році Мітчел Кепор випустив у світ нову електронну таблицю «Lotus 1-2-3», що мала широке визнання і об'єднувала в собі кращі можливості «VisiCalk» та графічного інтерфейсу.

Всесвітня павутина Інтернет, що була створена зусиллями багатьох фахівців в галузі інформаційних технологій, змінила картину світового бізнесу і сьогодні активно використовується фінансовими та банківськими установами. Основоположником і по праву батьком всесвітньої павутини є Тім Бернерс-Лі, що заклав основу, фундамент даної пошукової системи на базі поняття гіперзноски. Ідеї побудови систем пошуку інформації цікавили Тіма з дитинства, однак перша реалізація була в 1980 році, коли Бернерс-Лі працював в Європейському центрі ядерних досліджень у Женеві. Саме тоді було створено систему «Телефонний довідник CERN» та написана перша програма, що дозволяла вводити і відсліджувати різного роду зноски в документах. Програма називалась Enquire і призначалась для власних потреб пошуку та збереження даних про людей, техніку тощо. Саме вона заклала в той час фундамент майбутньої всесвітньої павутини і стала першим примітивним прообразом інформаційних порталів WEB. Це була перша спроба полегшити доступ до різнобічної інформації, яка вилилась в можливість об'єднати дані про людей, технології і суспільство в дещо єдине ціле. На початку 90-х, Бернерс-Лі і його колега Роберт Кейліау розмістили перше програмне забезпечення для обробки гіпертексту в вільний доступ, Марк Андріссен, після першого браузера ViolaWWW, створив знаменитий Mosaic, після чого кількість користувачів системи виросла з 10 до 100 тисяч чоловік. Таким чином в 1994 році було створено Консорціум всесвітньої павутини (World Wide Web Consortium або W3C).

3. Інформаційні ресурси та інформаційно-комунікаційні технології

Сьогодні не можливий якісний менеджмент без комп’ютерних знань, без використання новітнього програмного забезпечення та корисної інформації, яку пропонує віртуальний простір для справи менеджменту. В Україні складно знайти підприємство, на якому б у тій чи в  іншій мірі не застосовувалися інформаційні системи (ІС) управління господарською діяльністю. Проте, як правило, комп'ютеризація охоплює лише окремі сфери управління.

Відповідно до розміру підприємства системи управління умовно можна поділити на два великих класи. Великі системи, які сьогодні найповніше відповідають вимогам стандарту ERP ("BAAN", "Oracle Applications", "R/3" тощо). Це в основному великі інтегровані комплекси ERP-класу, які окрім інструментів управління виробництвом можуть утримувати ще й модулі, що суттєво розширюють рамки традиційної ERP-системи: CRM, ASP, OLAP. Дані системи потребують значних фінансових та людських ресурсів для впровадження та експлуатації. Оскільки не кожне підприємство має достатньо ресурсів для впровадження таких систем, то використовуються середні системи ("1С:Підприємство 8.0", "Парус", "Флагман" тощо), що наближені до стандарту ERP і включають різноманітні засоби для комп'ютеризації бухгалтерського обліку, управління персоналом, організації документообігу, комп'ютеризації складського обліку, фінансового аналізу, бізнес-планування, технологічної підтримки виробництва тощо .

Для того, щоб забезпечити ефективне управління, ІС повинні відповідати певним вимогам. Визначають наступні основні характеристики ІС:

масштабність. ІС повинна функціонувати на масштабній програмно-апаратній платформі (сервери, операційні оболонки, системи комунікації);

– багатоплатформне обслуговування. Подібність схем екрана, елементів меню та діалогової інформації, що надається користувачеві різними платформами; інтегрованість з операційним середовищем тощо;

–  можливість роботи в мережах, до яких входять комп’ютери, що працюють під управлінням різних операційних систем або побудовані на різних обчислювальних платформах. При цьому має бути забезпечена взаємодія всіх робочих обчислювальних платформ і операційних систем;

–  розподілені обчислення – це один із видів роботи в клієнт-серверній архітектурі, коли дані, що надходять з клієнтських машин чи запити розподіляються поміж кількома машинами, наприклад між кількома серверами, що збільшує пропускну здатність для користувача і дає можливість виконання багатьох завдань. Це сприяє максимальному використанню обчислювальних ресурсів, зниженню витрат і підвищенню ефективності системи.

Отже, якщо ІС не відповідає зазначеним вимогам, то її впровадження не принесе очікуваного ефекту: комп’ютеризованими будуть лише окремі ділянки управління, без взаємозв’язку та взаємообумовленості.

Перед здійсненням комп’ютеризації управління необхідно звернути увагу на ряд проблемних аспектів, які при правильному застосуванні можуть звести ризик невдалого впровадження до мінімуму, а саме:

– необхідно переконатися у правильній організації проекту, тобто правильно вибрати штатного керівника проекту з впровадження системи. Повинні бути чітко визначені і відображені в документах функції, обов’язки, а також сфера компетенції кожного із групи фахівців, що працюють над проектом. Обов’язковий докладний план роботи, розбитий на етапи, зі строками виконання конкретних завдань;

– перш ніж перейти до впровадження системи, необхідно проаналізувати існуючі бізнес-процеси. Для цього необхідно докладно описати методи ведення господарської діяльності (при необхідності – змінити їх так, щоб вони забезпечували більш ефективну роботу й інтеграцію в нову систему);

– створення необхідної технічної інфраструктури. Варто провести оцінку наявної інфраструктури, повинна бути визначена роль відділу інформаційних систем і те, яким змінам він піддається в новому середовищі;

– система повинна відповідати потребам всіх користувачів. Для цього необхідно документально зафіксувати потреби бізнесу. Отримані документи потім використовуються, щоб переконатися, що реалізовані функції відповідають потребам;

– зміни в організації управління варто проводити відповідно до потреб співробітників. Проводити зміни треба поступово, не забуваючи про те, що за один раз люди здатні освоїти обмежену кількість інформації. План навчання повинен бути розроблений так, щоб користувачі не просто навчилися вводити дані в систему, але й зрозуміли, як зміниться характер їхньої роботи.

Таким чином, використання інформаційних систем управління робить будь-яке підприємство більш конкурентоспроможним за рахунок підвищення його керованості й адаптивності до змін ринкової кон’юнктури. Побудова ІС управління на підприємствах з урахуванням їх основних характеристик (масштабність, багатоплатформне обчислювання, розподілені обчислення, робота в неоднорідному обчислювальному середовищі) буде залежати від розміру та специфіки діяльності підприємства.

У ряді галузей економіки спостерігаються революційні зміни, пов'язані із впровадженням засобів інформаційного обміну, внаслідок чого частина відтворювального процесу переноситься у мережне середовище. З'являються нові ринкові інститути такі, як мережна економіка, глобальний електронний ринок, мережні організації тощо. Середовищем комунікацій учасників інформаційного обміну стає інформаційно-економічний простір. Його технологічним базисом є інноваційні комунікативні технології й комп'ютерні мережі, що грають все більшу роль в інтенсифікації відтворювального процесу, особливо тієї його частини, яка заснована на інформаційних взаємодіях його суб'єктів. На нашу думку, формування та розвиток інформаційного простору стає важливим фактором підвищення ефективності функціонування економічної системи.

Звідси виникає новий об'єкт дослідження економічної науки – інформаційно-економічний простір як макроекономічне явище та підсистема народного господарства. Актуальність дослідження визначається відсутністю достатньої теоретико-методологічної бази аналізу та регулювання такого  простору не тільки у нашій країні, але й у світі. Інституціональна специфіка інформаційного простору виражається у нормах і правилах, обумовлених особливостями ринків, їхніх суб'єктів і об'єктів.

Підвищення ефективності взаємодії суб'єктів різних сфер, сегментів і секторів економіки припускають обмін адекватною інформацією для ринкової координації їхньої діяльності. Об'єктивний процес перетворення інформації в один із провідних ресурсів і факторів сучасного виробництва приводить до необхідності якісної зміни форм і методів роботи з нею. Для підвищення ефективності процесів генерації, обробки, передачі та використання суспільно значимої інформації необхідно забезпечити можливість її циркуляції між учасниками інформаційного обміну з мінімальними тимчасовими, технічними, та головне, грошовими витратами.

Необхідність переносу частини інформаційних взаємодій до електронного середовища також дозволяє значно підвищити інтенсивність і швидкість комунікацій при істотному зниженні їхньої вартості. Логічне продовження перерахованих процесів – формування єдиного середовища реалізації інформаційних взаємодій усього суспільства. Таким середовищем сьогодні є інформаційно-економічний простір, представлений як нове макроекономічне явище та підсистема народного господарства. Суб'єктами цього простору стають усі економічні агенти та споживачі суспільно значимої інформації, цільові ринки, мережні інститути, мережна телекомунікаційна інфраструктура, органи державної влади. Як макроекономічне явище інформаційно-економічний простір має певні якісні та кількісні характеристики, які вимагають державного керування та регулювання відповідно до своєї специфіки.

Змини, які відбуваються при переході до інформаційного суспільства, охоплюють всі елементи структури економіки та суспільства у цілому. Їхньою першоосновою стало протиріччя між швидко зростаючим обсягом інформаційних потреб суспільства та відставанням ефективності економіки, нездатної їх задовольнити. Це приводить до змін у технологічній, відтворювальній, інституціональній, галузевій і територіальній структурах економіки, системі відносин власності, формах організації виробництва і його інфраструктурі тощо.

У сучасних умовах інформація виступає не тільки необхідним ресурсом і фактором виробництва, але й неодмінною умовою поновлення відтворювального процесу, що залежить від інформаційного забезпечення. Інформаційний ресурс здатний значно підвищити ефективність функціонування економічної системи без помітного збільшення споживання праці, землі та капіталу. Розвиток інформаційного суспільства та інформаційно-економічного простору супроводжується модернізацією існуючих і створенням нових ринкових інститутів. Найбільш значимими новими мережними інститутами є глобальна мережна економіка, електронна комерція, мережні організації та мережний механізм координації. Нові інститути мають істотну організаційну специфіку, що вимагає серйозного наукового осмислення та подальших глибоких досліджень.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76350. Технология УЗК и дефектоскопические средства 174.5 KB
  Для обнаружения дефектов пороговые УЗД. Для обнаружения дефектов измерения глубин их залегания и измерения отношения амплитуд сигналов от дефектов. Для обнаружения дефектов измерения глубин их залегания и измерения эквивалентной площади дефектов по их отражающей способности или условных размеров дефектов. Для обнаружения дефектов распознавания их форм или ориентации для измерения размеров дефектов или их условных размеров.
76351. Контроль изделий просвечиванием 439 KB
  Гаммаизлучение рентгеновское излучение и линейчатые характеристические спектры. В решении производственных задач имеют место разновидности ионизирующих излучений как корпускулярные потоки альфачастиц электронов бетачастиц нейтронов и фотонные тормозное рентгеновское и гаммаизлучение рис. Альфаизлучение представляет собой поток ядер гелия испускаемых главным образом естественным радионуклидом при радиоактивном распаде имеют массу 4 у. Бетаизлучение поток электронов или позитронов при радиоактивном распаде.
76352. РГД-контроль с использованием рентгеновского источника излучения 74 KB
  Источники излучения: рентгеновские аппараты гамма дефектоскопы линейные ускорители и микротроны. Выявление внутренних дефектов при просвечивании основано на способности ионизирующего излучения неодинаково проникать через различные материалы и поглощаться в них в зависимости от толщины рода плотности материалов и энергии излучения. Для выявления дефектов в изделиях с одной стороны устанавливают источник излучения с другой детектор регистрирующий информацию о внутреннем строении контролируемого объекта Рис.
76353. Гидравлические методы контроля герметичности 77.23 KB
  Область применения пробные и контрольные вещества. Контроль на герметичность = течеискание относится к виду НК качества изделий проникающими веществами ГОСТ 18353 79. Степень герметичности количественная характеристика герметичности которая характеризуется суммарным расходом вещества через течи. Натекание проникновение вещества извне внутрь герметизированного объекта под действием перепада общего или парциального давлений.
76354. Галоидные и другие методы контроля герметичности 546.5 KB
  Особенности массспектрометрического контроля герметичности. Общие критерии оценки герметичности сварных и паяных соединений Манометрический метод контроля герметичности изделий основан на регистрации изменения испытательного давления контрольного или пробного вещества в результате имеющихся в изделии неплотностей. В качестве контрольного вещества при манометрическом методе контроля в зависимости от требований к контролю могут быть применены рабочие жидкости вода а также газы воздух азот аммиак аргон а в ряде случаев гелий.
76355. Индикаторные и экспресс - методы контроля 262 KB
  Краткая характеристика экспресс методов контроля: стилоскопирование измерение твёрдости травление поверхностей. Целью Эконтроля является обнаружение и определение координат источников сигналов акустической эмиссии связанных с поверхностными или внутренними дефектами исследуеиого объекта рис.2 приведена схема контроля стыкового сварного соединения.
76356. Неразрушающий контроль оборудования АЭС 138 KB
  Контроль сварных соединений оборудования АЭС. ПНАЭГ703191 УЗК Унифицированные методики контроля основных материалов полуфабрикатов сварных соединений и наплавки оборудования и трубопроводов АЭУ Часть 3 ПНАЭ Г703291 УЗК Унифицированные методики контроля основных материалов полуфабрикатов сварных соединений и наплавки оборудования и трубопроводов АЭУ Часть 4 ПНАЭ Г703091 УЗК Унифицированные методики контроля основных материалов полуфабрикатов сварных соединений и наплавки оборудования и трубопроводов АЭУ Часть 2 продолжение...
76357. Разрушающий контроль при изготовлении оборудования АЭС 236 KB
  Неразрушающий контроль оборудования АЭС окончание. Разрушающий контроль при изготовлении оборудования АЭС начало. Контроль сварных соединений оборудования АЭС. Таблицы контроля качества устанавливают необходимость выполнения конкретных контрольных операций.