80520

Організаційно - методичні основи створення та функціонування інформаційних систем

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

В наш час відбувається глобальний перехід від індустріального суспільства до інформаційного, розвиток якого безпосередньо повязаний з інтенсифікацією інформаційних процесів, необхідністю збору, обробки і передачі величезних обємів інформації, перетворенням інформації у товар, як правило, значної вартості

Украинкский

2015-02-17

43.13 KB

0 чел.

Лекція 8. Організаційно - методичні основи створення та функціонування інформаційних систем

План

1. Інформаційні системи і технології в сучасному суспільстві

2.  Основні етапи розвитку інформаційних систем

3.  Класифікація інформаційних систем.

1. Інформаційні системи і технології в сучасному суспільстві

В наш час відбувається глобальний перехід від індустріального суспільства до інформаційного,  розвиток  якого  безпосередньо  пов'язаний  з  інтенсифікацією інформаційних процесів, необхідністю збору, обробки і передачі величезних об'ємів інформації, перетворенням інформації у товар, як правило, значної вартості. Поява всесвітньої  мережі  Інтернет  спричинила  лавиноподібне  зростання  міжнародних спілкувань у різних сферах людського життя.

Технологічне  інформаційне  середовище  руйнує  сталу  ієрархію  управління, створюючи на її місці більш гнучкі вільні структури. Автоматизовані інформаційні системи  і  нові  технології  дають  можливість  оптимізувати  і  раціоналізувати управлінські  функції,  відкривають  нові  шляхи  побудови  збалансованого суспільства, вдосконалюючи всі сфери його життя і діяльності.

Впровадження  таких  автоматизованих  інформаційних  систем  як  "Парус", "1С:Бухгалтерія", R/3, Oracle Applications, "Галактика" дозволило у десятки і сотні раз збільшити швидкість і якість обробки економічної та управлінської інформації при мінімальних затратах людських ресурсів. Громіздкий паперовий документообіг замінив  багатофункціональний  і  оперативний  електронний  процес.  Це  дало можливість  забезпечити  високий  рівень  гнучкості  виробництва,  його  здатність миттєво реагувати на потреби ринку.

В  сфері  торгівлі  на  заміну  паперовим  грошам  прийшли  електронні  гроші  (e-money)  і  пластикові  картки,  електронні  касові  апарати,  система  штрих-кодів  та автоматизовані системи обліку. За прикладом Інтернет створюються спеціалізовані глобальні інформаційні системи, такі як Товариство Міжнародних Міжбанківських Фінансових  Телекомунікацій  SWIFT  (Society  for  Worldwide  Interbank  Financial Telecommunication).

Вплив  сучасних  технологій  відобразився  і  на  освітньо-інформаційному просторі:  локальні  комп'ютерні  мережі  об'єднують  навчальні  класи  і  аудиторії  на основі  клієнт-серверної  технології;  передача  навчальних  матеріалів  відбувається засобами  електронної  пошти  за  допомогою  глобальної  мережі  Інтернет;  лекційні аудиторії  оснащуються  цифровими  відеокамерами  та  сучасними  аудіо-  і  відео проекторами  для  організації  телеконференцій.  В  освітньому  процесі  також застосовується ряд інших засобів як колективного, так і інтерактивного спілкування викладача  і  студента,  створюються  і  розвиваються  електронні  бібліотеки  та навчальні комплекси.

При  розробці  навчальних  матеріалів  широко  використовуються  нові інформаційні  технології,  такі  як  гіпертекстові  системи,  Case-технології,  спеціальні програмні  комплекси  для  створення  дистанційних  навчальних  курсів  чи моделювання навчальних процесів. Серед пакетів програм, що дозволяють створити сучасний мультимедійний дистанційний навчальний курс з можливістю організації online-семінарів і  конференцій,  з  вбудованими  системами  пошуку,  навігації, словниками  та  електронними  методичними  розробками,  найбільшої  популярності набули "eLeaning Office 3000", "LearningSpace" та "TeachLab CourseMaster".

Широко  застосовуються  інформаційні  системи  (ІС)  і  в  галузі  медицини. Наприклад, інформаційна медична система MEDLARS щомісяця збирає дані за 15-ма параметрами з 2300 медичних журналів, що видаються на планеті. Ввід та обмін інформацією  відбувається  в  США  і  ще  9  країнах,  що  з'єднані  каналами  прямого зв'язку.  Система,  крім  доступу  для  спілкування  в  режимі  online,  випускає щомісячне підсумкове інформаційне видання.

Програмні комплекси, які застосовуються в українській медицині, дозволяють оптимізувати  як  процес  діагностики,  так  лікування  хворих.  Наприклад,  система "Артеміда"  складається  з  2-х  підсистем:  "Поліклініка"  (містить  системи "Реєстратура",  "Медицина",  "Бухгалтерія",  "Кадри",  "Поліклінічні  служби")  і "Стаціонар"  (містить  системи  "Прийомний  покій",  "Відділення",  "Аптека", "Бухгалтерія", "Кадри").

Для зберігання і зчитування медичної інформації про пацієнта (історія хвороб, група крові, тощо) було розроблено спеціальний пристрій на основі флеш-пам'яті - MedCip. Це  протиударний вологонепроникний пристрій, який складається з карти пам'яті і додатка MedKey HER (Electronic Health Record). Він схожий на звичайний USB-брелок і може носитись пацієнтом на зап'ясті замість кулона чи ланцюжка.

Широке  використання  персональних  комп'ютерів  у  побуті  дозволяє автоматизувати управління домашніми пристроями, забезпечити швидкий і дешевий зв'язок з найвіддаленішою точкою планети (наприклад, ІР-телефонія), переглядати фільми, вивчати іноземну мову, відвідувати Інтернет-магазини, бібліотеки, виставки і т.п. Прогрес  мінімізації  у  сфері  комп'ютерних  технологій  призвів  до  появи багатофункціональних  надкомпактних приладів. Наприклад, пристрій, за розміром не  більший  за  запальничку,  може  бути  одночасно  МРЗ-плеєром,  радіоприймачем, диктофоном, носієм даних тощо.

Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології стають одним з найбільш прибуткових та швидко зростаючих секторів економіки. Інформація стала важливим виробничим і комерційним ресурсом (електронна комерція, комп'ютерна імітація та моделювання процесів і подій, Інтернет-технології).

Внаслідок  глобалізації  інформаційних  технологій  суспільні  проблеми  і протиріччя  часто  відображаються  у  вигляді  інформаційно-психологічних  операцій або війн.

Інформаційні війни мають дві складові:

  1.  технічну, спрямовану на засоби телекомунікацій та інформаційні системи;
  2.  психологічну, спрямовану на індивідуальну і масову психологію.

Прикладами таких операцій можуть бути: проголошення американцями війни з міжнародним  тероризмом  з  метою  виправдання  інтервенції  в  Іраку,  "касетний скандал" в Україні, вибори в парламент чи президента в будь-якій розвинутій країні.

Використовуючи власні засоби інформації потужні фінансово-політичні групи за  допомогою  інформаційних  технологій  здійснюють  трансформацію  фінансового капіталу в політичний і навпаки.

Юридичний  консалтинг  та  інформаційні  технології  поєднують  у  своїй діяльності  ряд  організацій,  які  пропонують  своїм  клієнтам  комп'ютерно-правові системи  з  потужними  базами  даних  і  супроводом  в  режимі  реального  часу.  В Україні такими організаціями є інформаційно-аналітичний центр "Ліга", управління комп'ютерних інформаційних систем і мереж секретаріату Верховної Ради України, акціонерне товариство "Інформ-технологія".

Юридичний консалтинг – це комплекс послуг, спрямованих на побудову ефективної системи юридичного захисту інтересів бізнесу, виявлення правових ризиків та розробки механізмів їх мінімізації.

В  державному  секторі  функціонують  ефективні  галузеві  інформаційні комплекси,  такі  як  автоматизована  інформаційна  система  "Податки", автоматизована  система  фінансових  розрахунків,  система  міжбанківських електронних платежів Національного банку України, геоінформаційні системи.

Серед  некомерційних  інформаційних  технологій  необхідно  відзначити  такий асіб  спілкування  громадян  та  організацій  з  органами  влади  різних  рівнів,  як  " електронний  уряд".  Це  -  спілкування  засобами  телекомунікацій,  яке  складається наступних підсистем: контакти з фізичними особами, взаємодія з підприємствами та організаціями, обмін інформацією між органами влади. Головним  завданням  держави  в  сфері  інформаційної  політики  є  забезпечення необхідного  рівня  розвитку  національної  інформаційно-комунікаційної інфраструктури  і  загальнодоступності  її  послуг.  Основними  напрямами  державної політики у сфері комп'ютеризації є: 

  1.  створення національних телекомунікаційних систем і мереж;
  2.  інформатизація  стратегічних  напрямів  розвитку  економіки,  безпеки  та соціальної сфери держави;
  3.  створення  нормативно-правової  бази  інформатизації,  включно  із  системою захисту авторських прав і особистої інформації;
  4.  розробка національних стандартів у галузі інформатизації;
  5.  формування  комп'ютерної  мережі  освіти,  науки  та  культури  як  частини всесвітньої інформаційної мережі;
  6.  сприяння виробництву і освоєнню засобів сучасної обчислювальної техніки і телекомунікацій;
  7.  створення  системи  інформаційно-телекомунікаційного  забезпечення міждержавного співробітництва у сфері торгівлі, охорони здоров'я, боротьби з міжнародною злочинністю, гідрометеорології тощо.

Стратегія  і  головні  принципи  діяльності  української  держави  в  галузі інформатизації викладені в Національній програмі інформатизації та в законах: "Про інформацію"  від  02.10.92р.;  "Про  науково-технічну  інформацію"  (від  25.06.93р.); "Про  захист  інформації  в  автоматизованих  системах"  (від  05.07.94р.);  "Про електронні  документи  та  електронний  документообіг"  (від.  22.05.03р.);  "Про електронний  цифровий  підпис"  (від.  22.05.03р.);  "Про  телекомунікації"  (від. 18.11.03р.) та інших законодавчих і нормативних актах.

2. Основні етапи розвитку інформаційних систем

Історія  створення  і  розвитку  інформаційних  систем  тісно  пов'язана  з автоматизацією  діяльності  підприємств  та  організацій,  розвитком  моделей  їх управління.

Інформаційні системи першого покоління виникли на початку 60-х років 20-го століття при необхідності автоматизації управління підприємством на базі великих ЕОМ  (електронних  обчислювальних  машин)  і  централізованого  оброблення інформації. Вони створювались для управління окремими підрозділами чи видами діяльності  і  з  часом  інтегрувались  у  комплексні  автоматизовані  системи.  В зарубіжній  літературі  дані  системи  мають  назву  Data  Processing  System  -  DPS (системи  електронної  обробки  даних).  У  вітчизняній  -  автоматизовані  системи управління (АСУ) - позадачний підхід. В них для кожної задачі окремо готувалися дані і створювалась математична модель. Серед відомих моделей це такі, як MRP (Material  Requirements  Planing  -  планування  потреби  в  матеріалах),  MRPH (Manufactory Resource Planing - планування ресурсів підприємства).

Для  інформаційних  систем  першого  покоління  характерним  є  ефективна обробка запитів, використання інтегрованих файлів для зв'язування між собою задач і  генерування  зведених  звітів  для  керівництва.  Кожна  система  була  націлена  на конкретне застосування, і тому опис її функцій був мінімальний і призначався для спеціаліста в цій предметній галузі.

Другий  етап  (70-80-і  роки  XX  ст.)  характерний  розробленням  програмних продуктів відповідно до концепцій MRP і MRP II:

  1.  MRP (Material Requirements Planning) - планування потреби в матеріалах.
  2.  MRPII  (Manufactory  Resource  Planning)  -  планування  ресурсів підприємства.

Однією з передумов виникнення інформаційних систем другого покоління було створення  концепції  комп'ютеризованого  інтегрованого  виробництва  СІМ  на початку 80-х років, яка передбачала автоматизацію інтеграції гнучкого виробництва й системи керування підприємством на основі потужних комп'ютерів.  

СІМ  (Computer  Integrated  Manufactoring)  -  комп'ютеризоване  інтегроване виробництво,  передбачає  інтеграцію  всіх  підсистем:  керування  постачанням, виробництвом, транспортно-складськими системи, якістю, збутом тощо.

Розвиток автоматизованих систем управління підприємством в технологічному плані  йшов  шляхом  від  файлових  систем  до  систем  управління  базами  даних (СУБД),  ускладнення  технічних  засобів  і  збільшення  їх  потужності,  розширення переліку завдань, які вирішувалась.

В  основі  створення  цих  систем  покладено  концепцію  єдиної  бази  даних,  яку обслуговує  спеціальна  програма  -  СУБД.  Проте  обчислення  здійснювались  на єдиній апаратній платформі (одній машині).

Третій етап (початок 90-х років) характерний розробкою програмних продуктів відповідно  до  концепції  ERP  (Enterprise  Requirements  Planning)  -  планування ресурсів  підприємства  та  переходом  на  нову  технічну  платформу  -  ПК,  тобто  від мейнфреймів  із  централізованою  обробкою  інформації  до  відкритих  систем  з розподіленою обробкою даних і комп'ютерних мереж.

Широкого застосування набувають сучасні корпоративні інформаційні системи R/3, Вааn IV, Scala, Галактика та ін. Розвиваються клієнт-серверні, web-серверні та Інтернет-технології.

Концепція розподільної обробки економічної інформації, що реалізована на базі сучасних  ПК  та  локальних  комп'ютерних  мереж,  передбачає  формування автоматизованих  робочих  місць,  які  дають  можливість  автоматизувати  громіздкі обчислювальні операції, що виконуються на робочому місці відповідним фахівцем, активно впливати на процес обробки інформації з врахуванням реальної обстановки, користуватись спільними інформативними ресурсами. Автоматизоване робоче місце забезпечує діалогову інформаційну взаємодію користувачів і оперативний доступ до централізованих баз даних.

Автоматизоване  робоче  місце  (АРМ)  -  програмно-технічний  комплекс,

призначений для автоматизації певного виду діяльності

АРМ є професійно орієнтованою інформаційно-обчислювальною системою, яка працює як автономно, так і в складі мережі. Його організовують за функціональною ознакою.

Основними функціями АРМ можуть бути:

  1.  ввід, накопичення та зберігання даних;
  2.  пошук даних за заданими ознаками;
  3.  виконання прикладних програм обробки інформації;
  4.  вивід отриманих результатів у заданому вигляді;
  5.  контроль усіх етапів обробки інформації;
  6.  автоматичне протоколювання робочих процесів;
  7.  відображення інформації та результатів її обробки на моніторі.

Протягом  90-тих  років  XX  ст.  автоматизовані  системи  управління підприємствами розвивались у напрямку застосування систем підтримки прийняття рішень,  експертних  систем  та  систем  штучного  інтелекту.  Набув  розвитку  процес впровадження  комплексних  рішень  на  основі  локальних  мереж,  потужних  СУБД, новітніх  технологій  проектування  і  розробки  програмних  систем.  Все  ширше  для цілей  управління  підприємством  застосовуються  Інтернет-технології.  Вже  існують підприємства, діяльність яких повністю відбувається в середовищі Інтернет.

Четвертий  етап  (початок  третього  тисячоліття)  характерний  глобальною комп'ютеризацією  суспільства.  Основу  структури  корпоративних  інформаційних технологій визначає методологія CSRP (Customer Synchronized Resource Planning) - планування  ресурсів,  що  синхронізоване  з  покупцем.  Відображає  весь  цикл виробництва  -  від  проектування  і  взаємодії  із  замовниками  до  подальшого сервісного обслуговування.

Сучасний стан розвитку інформаційних технологій характеризується переходом на використання Internet/Intranet-технологій.

Особливості інформаційних систем четвертого покоління полягають в:

  1.  максимальному  використанні  потенціалу  ПК  і  середовища  розподіленої обробки даних;
  2.  модульній побудові системи (поєднання різних типів архітектурних рішень у межах одного комплексу);
  3.  економії  ресурсів  системи  за  рахунок  централізації  зберігання  та  обробки даних на вищих рівнях системи;
  4.  наявність  ефективних  централізованих  засобів  мережевого  системного адміністрування.

Зазначимо,  що  на  кожному  етапі  розвитку  інформаційні  системи  нового покоління  не  заважали  розвитку  попередніх,  а  просто  розширяли  діапазон  їх застосування.  В  деяких  сучасних  гібридних  системах  присутні  елементи  всіх поколінь ІС.

3. Класифікація інформаційних систем

Різноманітність сфер і форм застосування сучасних інформаційних технологій породжує різноманітність способів їх класифікації.

За масштабністю інформаційні системи поділяються на такі групи:

  1.  одиничні;
  2.  групові;
  3.  корпоративні;
  4.  глобальні.

Одиничні  ІС  реалізуються,  як  правило,  на  автономному  персональному комп'ютері  без  використання  комп'ютерної  мережі.  Така  система  може  містити декілька простих додатків із спільним інформаційним фондом. Подібні комплекси можуть  бути  створені  за  допомогою  таких  локальних  систем  управління  базами даних  як  Clipper,  FoxPro,  Paradox,  MS  Access  тощо.  Наприклад, "ІС:  Бухгалтерія", АРМ.

Групові  ІС  орієнтовані  на  колективне  використання  інформації  і  найчастіше будуються на базі локальної обчислювальної мережі. При розробці таких додатків найчастіше використовуються сервери баз даних (SQL-сервери) для робочих груп.  Серед найбільш відомих таких серверів є Oracle, InterBase, Sybase, тощо.

Корпоративні  ІС  призначені  для  великих  компаній  і  можуть  підтримувати територіально віддалені вузли і мережі. Як правило, вони мають ієрархічну клієнт-серверну структуру зі спеціалізацією серверів. При розробці таких систем можуть використовуватись  ті  ж  сервери  баз  даних,  що  й  при  розробці  групових  ІС.  Для корпоративних систем найбільш поширеними є сервери Oracle, DB2, Microsoft SQL Server.

Глобальні ІС охоплюють територію держави чи континенту. Прикладом такої інформаційної системи є глобальна мережа Інтернет.

За  сферою  застосування  інформаційні  системи  можна  умовно  поділити  на чотири групи:

  системи  обробки трансакцій  (операцій з базою даних)  - призначені для ефективного відображення предметної області в будь-який момент часу (OLTP - OnLine Transaction Processing);

  1.  системи підтримки прийняття рішень - за допомогою комплексу запитів здійснюється  аналіз  даних  в  різних  аспектах:  часових,  просторових,  і т.п.;
  2.  інформаційно-довідкові  системи  базуються  на  гіпертекстових документах  і  мультимедійних  засобах.  Найбільший  розвиток  такі системи отримали в мережі Інтернет;
  3.  офісні  інформаційні  системи  -  призначені  для  перетворення  паперових документів  в  електронні,  автоматизації  діловодства  і  управління документообігом.

За  способом  організації  автоматизовані  ІС  можуть  бути  класифіковані наступним чином:  

  1.  на основі архітектури файл-сервер;
  2.  на основі архітектури клієнт-сервер;  
  3.  на основі багаторівневої архітектури;  
  4.  на основі Інтранет-технологій.

Інтранет — внутрішньо корпоративна мережа, що використовує стандарти, технології і програмне забезпечення Інтернету.

Комп'ютерна мережа, що використовує технології інтернету, але в той же час є приватною корпоративною мережею. Мережа підтримує сервіси Інтернет, наприклад, такі, як електронна пошта, веб-сайти, FTP-сервери і т.д., але в межах корпорації. Інтранет-мережа, підключається до зовнішніх мереж, у тому числі і до інтернету, як правило, через засоби захисту від несанкціонованого доступу. Інтранет може бути ізольований від зовнішніх користувачів або функціонувати як автономна мережа, що не має доступу ззовні.

За рівнем або сферою діяльності:

  1.  державні;
  2.  територіальні (регіональні);
  3.  галузеві;
  4.  підприємств або установ;
  5.  технологічних процесів.

Державні ІС призначені для вирішення господарських проблем країни на базі використання  обчислювальних  комплексів  та  економіко-математичних  методів.

Наприклад:

1.  автоматизована  система  державної  статистики  -  основне  джерело статистичної інформації;

2.  автоматизована  система  планових  розрахунків  (Міністерство  економіки України); 3.  державна  інформаційна  система  фінансових  розрахунків  (Міністерство фінансів України).

Таблиця 3.1. Різновиди та призначення АСУ

Територіальні

управління адміністративно-територіальним регіоном (область, місто, район)

Галузеві

управління підвідомчими підприємствами та організаціями сфери

Кооперативні

розв'язування задач управління виробничо-господарською діяльністю підприємства

АСУ ТП

керування станом технологічних процесів

Інтегровані (ІАСУ)

багаторівневі ієрархічні системи, які забезпечують комплексну автоматизацію управління на всіх його рівнях

 

За типом підтримки, яку вони забезпечують в організації управління, системи можуть бути поділені на такі групи:

  1.  системи  обробки  операцій,  які  реєструють  та  обробляють  дані,  одержані внаслідок ділових операцій. Воно може проводитись або способом пакетного оброблення даних, або в масштабі реального часу;
  2.  автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУТП), що приймають  рішення  з  типових  питань,  таких,  як  управління  виробничим процесом;
  3.  системи  співробітництва  на  підприємстві,  які  використовують  комп'ютерні мережі  для  забезпечення  зв'язку,  координації  та  співробітництва  відділів  і робочих груп, що беруть участь у процесі;
  4.  інформаційні  менеджерські  системи  -  системи  забезпечення  менеджменту, що  продукують  заздалегідь  визначені  звіти,  подають  відображення  даних  і результати  вжитих  заходів  на  періодичній  чи  винятковій  основі  або  за запитом;
  5.  системи  підтримки  прийняття  рішень  -  ІС,  які  використовують  моделі прийняття рішень.

Корпоративні  системи,  системи  підтримки  прийняття  рішень  (СППР)  та експертні  системи  характеризують  новий  етап  автоматизації  управління підприємством.

Системи підтримки прийняття рішень (або англ., Decision Support System - DSS) призначені для підтримки прийняття рішень керівників різного рівня при вирішенні неструктурованих  і  слабо  структурованих  проблем  і  використовують  нові  засоби інформаційних  технологій  -  програмні  агенти,  сховища  і  вітрини  даних,  OLAP- системи тощо.

СППР  використовують  не  тільки  загальне  інформаційне  забезпечення,  а  й загальне математичне забезпечення - бази моделей.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46079. Система коррекционного воздействия при ринолалии в послеоперационный период 28.5 KB
  Постановка гласных звуков. Занятия снова начинают с проговаривания гласных звуков а и э. Как только небо станет удерживаться в подъеме 1 2 секунды следует приступать к нормализации резонанса гласных звуков. Ребенок упражняется в начале в проговаривании изолированных гласных звуков а затем в сочетаниях по 23 звука.
46080. Характеристика различных аспектов изучения дизартрии 14 KB
  Характеристика различных аспектов изучения дизартрии. Основные проявления дизартрии состоят в расстройстве артикуляции звуков нарушениях голосообразования а также в изменениях темпа речи ритма и интонации. Причинами дизартрии являются органические поражения центральной нервной системы в результате воздействия различных неблагоприятных факторов на развивающийся мозг ребенка во внутриутробном и раннем периодах развития. Клиническая картина дизартрии впервые была описана более ста лет назад у взрослых в рамках псевдобульбарного...
46081. Дизартрия. Этиология, механизмы нарушения, симптоматика 19.5 KB
  Этиология дизартрии определяется органическим поражением центральной и периферической нервной системы под влиянием различных неблагоприятных внешних экзогенных факторов воздействующих во внутриутробном периоде развития в момент родов и после рождения. Основными признаками дизартрии являются дефекты звукопроизношения и голоса сочетающиеся с нарушениями речевой моторики и речевого дыхания. При дизартрии в отличие от дислалии может нарушаться произношение как согласных так и гласных звуков. В зависимости от нарушений все дефекты...
46082. Классификация дизартрии, характеристика основных форм и степеней нарушения 35 KB
  У детей с описываемой формой дизартрии наблюдается атрофия мышц языка и глотки снижается также тонус мышц атония. Иногда при подкорковой дизартрии у детей наблюдается снижение слуха осложняющее речевой дефект. Наблюдается инертность иннервационного импульса. Наблюдается при поражении мозжечка и его связей с другими отделами ЦНС.
46083. Характеристика основных направлений коррекционной работы при различных формах дизартрии 29 KB
  Развитие артикуляционной моторики речевого дыхания постановка и закрепление звуков в речи. Важная задача – развитие слухового восприятия и звукового анализа а также восприятия и воспроизведения ритма. Основная цель: развитие речевого общения и звукового анализа. Проводится работа по коррекции артикуляционных нарушений: при спастичности – расслабление мышц артикуляционного аппарата выработка контроля над положением рта развитие артикуляционных движений развитие голоса; коррекция речевого дыхания; развитие ощущений артикуляционных движений...
46084. Этиология и классификация нарушений голоса 27.5 KB
  Этиология и классификация нарушений голоса. Проблема нарушений голоса у детей остается актуальной так как голосовые перегрузки связанные с коллективным воспитанием ребенка в д с участие в разнообразных вокальных и хоровых коллективах не имеющих опытных педагогов экологические и социальные проблемы приводят к тому что в фониатрической и логопедической практике нередко приходится сталкиваться с детьми страдающими заболеваниями голосового аппарата. Нарушения голоса – это отсутствие или расстройство фонации вследствие патологических...
46085. КОМПЛЕКС МЕДИКО-ПЕДАГОГИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРИ УСТРАНЕНИИ РАЗНЫХ ФОРМ НАРУШЕНИЯ ГОЛОСА 27 KB
  КОМПЛЕКС МЕДИКОПЕДАГОГИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРИ УСТРАНЕНИИ РАЗНЫХ ФОРМ НАРУШЕНИЯ ГОЛОСА. Нарушение голоса – это отсутствие или расстройство фонации вследствие патологических изменений голосового аппарата. Восстановление голоса необходимо начинать как можно раньше. Восстановление голоса при парезах и параличах гортани.
46086. ХАРАКТЕРИСТИКА НАРУШЕНИЙ ТЕМПО-РИТМИЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ РЕЧИ 24.5 KB
  ХАРАКТЕРИСТИКА НАРУШЕНИЙ ТЕМПОРИТМИЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ РЕЧИ. К нарушениям темпа речи относятся брадилалия и тахилалия. При указанных расстройствах нарушается развитие как внешней так и внутренней речи. При тяжёлой степени нарушается процесс коммуникации и расстройства темпа речи определяются как патологические.
46087. ЗАИКАНИЕ. АНАЛИЗ ОСНОВНЫХ ТЕОРИЙ ЗАИКАНИЯ И СОВРЕМЕННЫХ ВЗГЛЯДОВ НА МЕХАНИЗМ ЗАИКАНИЯ 20.5 KB
  ЗАИКАНИЕ. Заикание – нарушение темпоритмической организации речи обусловленное судорожным состоянием мышц речевого аппарата. заикание пытались объяснить как следствие несовершенства периферического аппарата речи Санторини – отверстие в твёрдом нёбе Вутцер – ненормальное углубление нижней челюсти ЭрведеШегуан – неправильное соотношение между длиной языка и полостью рта. Другие исследователи связывали заикание с нарушениями в функционировании речевых органов: В начале 19 в.