80523

Організація оціночних досліджень із виеористанням інформаційних технологій

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

АРМ є професійно орієнтованою інформаційнообчислювальною системою що працює як автономно так і в мережі. Масова поява персональних компютерів в офісі й обєднання їх у мережі створила принципово нове технологічне середовище для ефективного управління документообігом. Сукупність прикладних процесів і БД що використовуються спільно обчислювальними процесами в ІС називають розподіленою системою PC а вузли мережі вузлами PC.

Украинкский

2015-02-17

168.95 KB

6 чел.

Лекція 11. Організація оціночних досліджень із виеористанням інформаційних технологій

План

1. Автоматизоване робоче місце фахівця, основні функції та компоненти

2.Доступ до інформаційного середовища

3. Основи структури та функціонування мережі Інтернет

1. Автоматизоване робоче місце фахівця, основні функції та компоненти

Автоматизоване робоче місце (АРМ) - це програмно-технічний комплекс, що забезпечує автоматизацію функцій його діяльності, поєднуючи комплекс технічних, програмних, інформаційних та інших засобів. При розробці АРМ для управління технологічним обладнанням зазвичай використовують БСАПА-системи. АРМ об'єднує програмно-апаратні засоби, що забезпечують взаємодію фахівця з ПК, надає можливість введення інформації та її виведення на екран монітору, принтер або інші пристрої. Як правило, АРМ є частиною 1С.

Важливі задачі АРМ - підтримка функціонування 1С для роботи певного АРМ та взаємодії між іншими АРМ і зовнішніми БД. Так, для АРМ бухгалтера підприємства, економіста, керівника інформація надходить із різних облікових ділянок, проте БД, словники, таблиці є спільними для всіх фахівців, водночас один об'єкт (матеріал, товар, виріб) на різних АРМ може ідентифікуватися по-різному.

АРМ є професійно орієнтованою інформаційно-обчислювальною системою, що працює як автономно, так і в мережі. Його традиційно організовують за функціональною ознакою. Воно забезпечує діалогову інформаційну взаємодію користувачів і оперативний доступ до централізованих баз даних.

 Основними функціями АРМ можуть бути: 

  1.  введення, нагромадження та зберігання інформації;
  2.  її пошук за заданими ознаками;
  3.  виконання прикладних програм оброблення інформації;
  4.  видача результатів у потрібному вигляді;
  5.  контроль усіх етапів оброблення інформації;
  6.  автоматичне протоколювання робочих процесів;
  7.  відображення інформації та результатів її оброблення на екрані ПЕОМ тощо.

Для будь-якого АРМ характерні такі спільні ознаки:

  1.  доступність користувача до сукупності технічних, програмних, інформаційних засобів;
  2.  розміщення обчислювальної техніки безпосередньо на робочому столі користувача;
  3.  можливість створення та вдосконалення проектів автоматизованої обробки даних у конкретній сфері діяльності;
  4.  здійснення обробки даних самим користувачем.

 АРМ у системі управління - це проблемно орієнтований комплекс технічних, програмних, лінгвістичних засобів, установлений безпосередньо на робочому місці користувача, що використовується для автоматизації операцій взаємодії користувача з комп'ютером у процесі проектування та реалізації завдань.

 Класифікація АРМ може бути розглянута щодо:

а) сфери використання (наукова діяльність, проектування, виробничо-технологічні процеси, менеджмент тощо);

б) типу ЕОМ (електронно-обчислювальної машини: мікро-, міні-, макроЕОМ);

в) режиму експлуатації (індивідуальний, груповий, мережевий);

г) кваліфікації користувачів (професійні і непрофесійні).

АРМ менеджерів, у свою чергу, поділяються на АРМ керівників організацій, підрозділів, планових працівників, бухгалтерів, консультантів тощо.

Типи АРМ офісних систем

Організація роботи з документами - ключове завдання управління в будь-якій установі: від офісу невеликого підприємства до транснаціональної корпорації. Масова поява персональних комп'ютерів в офісі й об'єднання їх у мережі створила принципово нове технологічне середовище для ефективного управління документообігом.

Основними етапами обробки документів в організації є прийом, реєстрація, передача, відправлення, інформаційно-довідкова робота, оперативне збереження, контроль виконання, систематизація, формування справ, складання описів, передача в архів тощо.

Об'єднання АРМ охоплює ЄШ, створює єдину технічну, організаційну та методологічну БД підприємства.

При об'єднанні АРМ засобами комунікацій підтримуються АРМ сектору, відділу, організації та формування колаборатив-ної технології.

Типове АРМ містить:

  1.  транслятори (інтерпретатори) різних мов програмування;
  2.  засоби проектування й обробки даних (редактори текстової, графічної інформації, табличні процесори, генератори вихідних форм);
  3.  програми користувача (обробні, навчальні, СУБД тощо). Розв'язок задач за допомогою АРМ пов'язаний з пошуком необхідної інформації в Б Д, подальшою її обробкою за алгоритмами і видачею результатів на екран чи принтер.

Зручний інтерфейс користувача з ПЕОМ може реалізуватися за допомогою лінгвістичних процесорів, що здійснюють різні види аналізу вхідного повідомлення (синтаксичний, морфологічний, семантичний) та орієнтовані на роботу з конкретною ПрО. Лінгвістичний процесор відіграє роль посередника між користувачем і базою даних, в якій зберігається інформація, що цікавить його. Завданням цього процесора є перетворення тексту на певний набір семантичних структур, що є формальним представленням "змісту" вихідного тексту. Мета такого перетворення - забезпечення вихідних даних для роботи пошукових механізмів СУБД.

В АРМ взаємодія ґрунтується на макетуванні зображень екрана у вигляді зразків-прототипів документів. Для цього використовуються різноманітні технічні прийоми забезпечення діалогу користувача з ПЕОМ: керування положенням курсору на екрані із застосуванням світлового пера, мерехтіння і підсвічування полів екрана, програмування функціональних клавіш.

Діалог реалізується на основі попередньо розробленого сценарію, що представляється семантичними мережами, таблицями діалогу, фреймами для зображення моделей ПрО.

 ПЗ АРМ містить засоби управління довідниками, що забезпечують:

  1.  створення та актуалізацію інформаційної бази;
  2.  пошук інформації згідно із заданими атрибутами;
  3.  організацію введення-виводу інформації;
  4.  обробку за заданими алгоритмами.

Одні з основних вимог до технології АРМ: 

а) технологія електронної обробки текстів при реалізації функцій:

  1.  введення набору тексту із завданням параметрів для його верстки, перегляду;
  2.  обробка (сортування тексту за змістом, обчислення в таблицях);
  3.  відтворення тексту;
  4.  форматування тексту й одержання документа;

б) технологія електронної обробки форм, що підтримує електронні таблиці, шаблони, прототипи;

в) технологія електронної обробки ділової графіки, що реалізує графіки, різного типу діаграми, гістограми, фотографії, малюнки.

Бажання користувачів отримати доступ до інформації з можливостями відстеження змін у реальному часі привело до появи АРМ з десятками телефонів, дисплеїв, табло, планшетів. Проектування дружніх інтерфейсів користувача вирішує проблему пошуку потрібної інформації шляхом розробки процедур конвертації форматів даних в автоматичному режимі, інтеграції текстових даних, електронних таблиць, ділової графіки, модулів аналітичного програмного забезпечення. ОС є центральною ланкою ІС, вона забезпечує ефективну взаємодію з електронною поштою й іншими програмами.

2.Доступ до інформаційного середовища

Сучасні інформаційні системи розробляються на основі архітектури розподілених компонент. Це забезпечує розподіл застосувань на: 1) презентаційні компоненти (клієнти); 2) компоненти прикладної логіки (сервер застосувань); 3) компоненти доступу до даних (сервер БД).

Така архітектура сприяє захищеності даних, а також високій масштабованості та можливості повторного використання програмного коду і передбачає гнучкі підходи для розподіленої обробки даних. Основним елементом трирівневої архітектури є сервер застосувань, який реалізує прикладні функції, оформлені у вигляді сервісів. Сервери застосувань надають певні набори послуг, а деталі їх реалізації повністю закриті від клієнтів.

За наявності міжкорпоративної взаємодії нерідко одне джерело даних (фінансова, біржова інформація) використовують системи е бізнесу різних корпорацій. Тут особливе значення покладається на сервери застосувань або Web-сервери як механізми взаємодії підприємств через Web-вузли телекомунікаційних мереж. Використання багаторівневої архітектури "клієнт - сервер" забезпечує додаткову гнучкість при розподілі навантаження на вузли систем е-бізнесу і підвищує її функціональність.

Система управління базами даних (СУБД) дає змогу оптимізувати розподіл навантаження у стандартному багаторівневому застосуванні (application), представленому сервером БД, Web-сервером та браузером клієнта. Більшість сучасних СУБД застосовують реляційну модель даних (логічна модель даних, розроблена Б. Коддом у 1970 p., що описує: 1) структури даних у вигляді наборів відношень; 2) теоретико-множинні операції з даними; 3) спеціальні реляційні операції і спеціальні правила, що забезпечують цілісність даних.

Для розподіленої обробки економічної інформації вагомого значення нині набувають також багатовимірні, постреляційні й об'єктно-орієнтовані БД, здатні зберігати та обробляти складні структури даних з можливістю аналітичної обробки в режимі реального часу OLAP (On-Line Analytical Processing) та інтелектуальної обробки даних на основі бізнес-інтелекту ВІ-платформ.

Розподілений доступ до СІП можна представити через модель розподіленої системи, подану у вигляді схеми на мал. 2.1.

Сукупність прикладних процесів і БД, що використовуються спільно обчислювальними процесами в ІС, називають розподіленою системою (PC), а вузли мережі - вузлами PC.

Мал. 2.1. Розподілена модель транзакцій е-бізнесу в Internet

Універсальний клієнт (браузер) забезпечує взаємодію із серверами застосунків, а також інтерпретацію та візуалізацію HTML-документа. Функція сервера - передача інформації за запитом клієнта. Функціональність і ефективність сервера здебільшого залежать від технології обробки інформаційних ресурсів. Для застосунків, що потребують потужної внутрішньої обробки даних (приміром, складна бізнес-логіка, яка реалізується з боку сервера), передбачені стандартні способи відповідного розширення потужності сервера, що можна здійснити шляхом приєднання додаткових серверів до Web-сервера.

3. Основи структури та функціонування мережі Інтернет

У 1961 році Defence Advanced Research Agensy (DARPA) за завданням Міністерства оборони США розпочало розробку експериментальної мережі передачі інформаційних пакетів. Ця мережа, що мала назву ARPANET (Advanced Research Projects Agency Network), призначалася насамперед для підтримки наукових досліджень у військово-промисловій галузі - вивчення методів забезпечення надійного зв'язку між комп'ютерами різних типів; дослідження принципів побудови мереж, що здатні функціонувати в умовах часткового пошкодження (у разі ядерного удару). Основною метою побудови ARPANET було забезпечення надійного зв'язку між комп'ютером-джерелом та комп'ютером-приймачем незалежно від наявності будь-якої частини мережі. Також підтримувалась умова однакового статусу усіх комп'ютерів мережі - забезпечувався зв'язок із довільним комп'ютером мережі.

Передачу даних в мережі було організовано на основі протоколів IP (Інтернет Protocol), що містить в собі правила і опис роботи мережі та TCP (Transmission Control Protocol) - протокол управління передачею даних.

Експеримент із ARPANET був настільки успішним, що в 1973 році до неї було підключено мережі у Великобританії та Норвегії - вона стала міжнародною. Відповідальність за адміністрування мережі взяло на себе Defence Communication Agency (DCA), що сьогодні має назву Defence Information Systems Agency (DISA). В цей період з'явились комп'ютери, що отримали назву робочих станцій та використовувались при побудові локальних мереж (Local Area Network, LAN) багатьох організацій. На більшості станцій було встановлено ОС UNIX, що дало можливість роботи в мережі з IP або близьким до нього комунікаційним протоколом. Виникла необхідність забезпечення зв'язку між локальними мережами з метою обміну інформацією.

Однією з найважливіших новостворених локальних мереж була NSFNET, розроблена за ініціативою Національного Наукового Фонду (National Science Foundation - NSF). Наприкінці 80-х років налічувалось п'ять суперкомп'ютерних NSF-центрів, що містили різноманітні наукові дані. Причому фізичний доступ до них був відкритий для будь-яких наукових організацій.

Для спільного використання центрів необхідно було їх об'єднати та забезпечити доступ до них різним категоріям користувачів. Спроби застосувати для цього комунікації ARPANET виявились невдалими через той факт, що у 1983 році з ARPANET виділилася MILNET (від "Military"), і обидві мережі відносились до Міністерства оборони США. В 1990 році мережа ARPANET повністю припинила своє існування.

В 1984 році NSF розпочав розробку власної мережі (саме вона називається тепер Інтернет), в основі якої були технології ARPANET. Центри були об'єднані спеціальними телефонними лініями з пропускною здатністю 56 Kbps. Для економії коштів на фізичне об'єднання локальних мереж із центрами було розроблено регіональний спосіб: зацікавлені організації повинні були об'єднатись із своїми найближчими сусідами. Отримані "ланцюжки" підключались до суперкомп'ютера в одній точці. При такій топології будь-які два комп'ютери мережі могли з'єднатись між собою, передаючи повідомлення через сусідів.

Кількість користувачів нової мережі стрімко зростала по всьому світу, причому її використання перестало носити виключно науково-дослідницький характер. Потік повідомлень каналами зв'язку (трафік) зростав з кожним днем, і вже не відповідала пропускній здатності мережі. В 1987 році контракт на управління та розвиток мережі Інтернет було передано компанії Merit Network Inc., що спеціалізувалась на освітній мережі штату Мічиган спільно із IBM. Застарілу фізично мережу оновили більш швидкими телекомунікаціями - її пропускна здатність збільшилась в 20 разів.

До сьогоднішнього часу Інтернет розвивалась та вдосконалювалась, і цей процес буде продовжуватись і надалі - поки існує сама мережа.

Розвиток та структура всесвітньої мережі. Для розуміння всієї глобальності такого явища, як Інтернет, розглянемо статистичні дані:

Частина світу

Кількість користувачів мережі Інтернет

Африка

110 931 700

Азія

825 094 396

Європа

475 069 448

Ближній Схід

63 240 946

Північна Америка

266 224 500

Латинська Америка

204 689 836

Океанія/Австралія

21 263 990

Загалом

1 966 514 816

Для порівняння, чисельність населення на Землі станом на 30 червня 2010 року становила 6 845 609 960. Отже, приблизно 1/4 світу є користувачами мережі Інтернет. На рис.3.1. проілюстровано ріст числа хостів, підключених до мережі Інтернет.

 Хост - довільний комп'ютер, сервер, маршрутизатор, що підключений до локальної чи глобальної мережі

Найчастіше під терміном "хост" розуміється пристрій, що підтримує протокол ТСР/ІР при наданні послуг користувачу.

Мал.3.1. а) Зростання кількості хостів, підключених до Інтернет; б) візуальне представлення регіонального розподілу користувачів Інтернет;

Розглянемо шлях, що проходить запит користувача в мережі з коротким описом задіяних при цьому компонентів (мал.3.2).

 Маршрутизатор - засіб з'єднання двох або декількох локальних мереж, що використовують однакові протоколи передачі даних

Маршрутизатор представляє собою пристрій, що визначає наступний пункт у мережі, до якого пересилається повідомлення в напрямку пункту призначення. Маршрутизатори розташовуються на будь-якому з'єднанні чи вході мереж. Зазначимо, що інформація передається довільним каналом зв'язку у вигляді пакетів. В одному пакеті, як правило, надсилається від одного до 1500 символів інформації. Кожний з цих пакетів окремо нумерується і включає адресу місця призначення в мережі Інтернет. Причому окремі пакети одного повідомлення можуть бути спрямовані різними шляхами. В пункті призначення пакети знову об'єднуються у єдине повідомлення.

Мал.3.2. Схема функціонування мережі Інтернет

Маршрутизатор сполучено як мінімум з двома мережами і обрання шляху пересилання пакету залежить від поточного стану мережі. Маршрутизатор створює та підтримує таблицю доступних маршрутів та умов і використовує цю інформацію разом з алгоритмами дистанції і вартості, щоб визначити найкращий маршрут для даного пакету.

Пакетну передачу інформації наочно ілюструє програма Download Express у вкладці "Карта": в процесі скачування файлу з Інтернет показано прогрес закачування кожного з пакетів (мал.3.3).

Призначення Віртуального Серверу полягає у присвоєнні імені домену номеру IP-протоколу. Наприклад, домену name.com буде присвоєно номер 24.162.247.30. Отримані дані зберігаються у файлі.

Домен - частина простору ієрархічних імен мережі Інтернет, що обслуговується групою серверів доменних імен (DNS-серверів) та централізовано адмініструється.

За допомогою присвоєного номеру можна управляти інформацією, що міститься в домені (за наявності відповідних прав доступу), а саме: керувати каталогами файлів, додавати адреси електронної пошти, управління реєстрацією і аналіз статистики, підтримка паролів, тощо.

Мал. 3.3. Ілюстрація пакетного завантаження файлу з мережі Інтернет

Хост-сервер відіграє роль "таблиці вмісту Інтернет" та складається з множини файлових серверів. Центральний сервер підпорядковано Network Solutions, Inc., компанії, що керує реєстрацією імені домена і головним списком імен домена верхнього рівня .com, .net, .org, і т.п.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79065. Правовое положение римских граждан. Установление формально равной правоспособности свободных в области частного права. Понятие дееспособности. Лица недееспособные и частично дееспособные 23.98 KB
  Установление формально равной правоспособности свободных в области частного права. в случаях захвата римского гражданина во власть врагов или по крайней мере недружественного народа впрочем в случае последующего возвращения на римскую территорию такое лицо восстанавливалось во всех правах; это называлось ius postliminii. Правоспособность римского гражданства в области частного права слагалась из двух основных элементов: ius conubii т. права вступать в законный брак при котором дети получали права римского гражданства а отцу принадлежала...
79066. Прекращение обязательств. Новация. Зачет. Невозможность исполнения обязательства 22.39 KB
  Невозможность исполнения обязательства. Последнее возможно лишь с согласия кредитора; место исполнения соответствует месту определенному в договоре; исполнение в срок указанный в договоре.; в оба требования должны быть такими по которым срок исполнения уже наступил или определен моментом востребования. Просрочка исполнения усиливает ответственность должника который должен впредь отвечать не только соответственно прямому содержанию обязательства но и обязывался к возмещению неполученных доходов кредитора на него возлагался случайный...
79067. Развитие уголовного права в Риме в период империи 19.9 KB
  Характерной тенденцией развития уголовного права данного периода является то что ряд частных деликтов постепенно становятся уголовно наказуемыми включаются в категорию преступлений crimen publicum. Появляется также большое число новых преступлений в том числе таких которые рассматриваются как опасное посягательство на устои государства. В числе этих преступлений заговор с целью свержения императора покушение на его жизнь или жизнь его чиновников непризнание религиозного культа императора и т. К числу преступлений непосредственно...
79068. Развитие уголовного права в Риме в республиканский период. Виды преступлений. Виды наказаний. Уголовный суд и процесс 20.41 KB
  Благодаря этому обстоятельству приговор магистрата малопомалу теряет свое значение и собственными органами уголовного суда делаются comiti centurit если дело идет о cpite и tribut если дело идет об nquisitio pecuni. Все производство у магистрата приобретает характер предварительного следствия. Производство перед магистратом в уголовных делах по своему смыслу отнюдь не соответствует производству in jure в процессе гражданском: здесь магистрат ничего не разбирает и ничего не решает меж тем как в уголовном процессе суд магистрата имеет...
79069. Сервитуты. Понятие и виды. Хозяйственное значение и содержание сервитутов. Приобретение и утрата сервитутов. Защита сервитутного права 27.56 KB
  С ростом городов с увеличением скученности городских построек собственники городских земельных участков стали нуждаться в правовом средстве с помощью которого можно было бы предупредить полное затемнение одного участка постройкой на соседнем участке и т. Прочность удовлетворения потребности посредством такой правовой формы состояла в вещном характере сервитутного права: предметом сервитутного права являлся сам земельный участок а не действие определенного лица обязавшегося допускать пользование его земельным участком со стороны соседа....
79070. Содержание и виды договоров. Условия действительности договора. Недействительность договора (сделки). Договоры противозаконные и противоречащие добрым нравам. Пороки воли 24.85 KB
  Со временем договорами стали также считаться неформальные соглашения лиц. Такие соглашения именовались пактами и, в отличие от контрактов, первоначально не пользовались исковой защитой, так как заключались без соблюдения установленной процедуры.
79071. Стороны в обязательстве. Замена лиц в обязательстве. Обязательства с несколькими кредиторами или должниками 28.95 KB
  Обязательства с несколькими кредиторами или должниками. Оно рассматривалось как строго личная связь между кредитором и должником несмотря на имущественный характер содержания обязательства.С установлением обязательства связывались определенные юридические последствия исключительно для тех лиц которые его установили. Понимание обязательства как строго личного отношения между сторонами приводило также к тому что обязательство первоначально признавалось абсолютно непередаваемым ни на активной стороне переход права требования от кредитора к...
79072. Уголовное право Рима в древнейший период. Виды деликтов 19.71 KB
  Многие из таких частных деликтов известных Законам XII таблиц стали рассматриваться как преступления в последующем. преступления которые наказывались от имени римского народа а взыскания по ним шли не частным лицам а государству. К ним относились прежде всего преступления против республики. В зависимости от характера преступления смертная казнь принимала различные формы: отсечение головы утопление распятие сбрасывание с Тарпейской скалы и т.
79073. Формы гражданского процесса 28.39 KB
  Характерной особенностью римского гражданского процесса в течение республиканского периода и периода принципата было деление процесса на две стадии производства из которых первая называлась вторая judidum. Римская же первая стадия процесса приводила к окончанию дела только в случае признания иска ответчиком а такой вопрос как видно из открытых в 1933 году новых фрагментов Институций Гая прямо ставился истцом; требую чтобы ты сказал да или нет.Какими потребностями было вызвано деление римского процесса на две стадии и какие цели оно...