80524

Автоматизація процесів оцінювання нерухомості

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Головні цілі впровадження ІС в оцінюванні. Головні цілі впровадження ІС в оцінюванні. Основними факторами які впливають на впровадження інформаційних систем є потреби організацій та користувачів а також наявність відповідних засобів для їх формування. Впровадження корпоративної ІС розробленої самостійно або придбаної у постачальника часто супроводжується ломкою перепроектувало існуючих на підприємстві процесів бізнесу...

Украинкский

2015-02-17

124.9 KB

6 чел.

Лекція 12. Автоматизація процесів оцінювання нерухомості.

План

1. Функціональна структура типової інформаційної системи для потреб оцінювання

2. Головні цілі впровадження ІС в оцінюванні. Компоненти структури ІС в оцінюванні

1. Функціональна структура типової інформаційної системи для потреб оцінювання

Одною з найважливіших цілей створення інформаційних систем менеджменту є забезпечення комплексного скоординованого автоматизованого виконання розрахункових, проектних і обліково-інформаційних робіт, які виникають у функціонально-організаційних системах підприємства. На мал. 1 наводиться приклад типової модульної структури інформаційної системи для підприємства.  

Мал.1. Укрупнена функціональна декомпозиція

інформаційної системи промислового підприємства

Функціональна структура інформаційної системи в організації може складатись із взаємодіючих підсистем різноманітних напрямків, реалізованих у вигляді автоматизованих робочих місць заданих тематичних профілів та певних рангів. Глибина ієрархічного заглиблення профільованих автоматизованих робочих місць залежить від рівня iєрархiї об'єкту управління. Окремі пiдрежими в системі не ізолюються один від одного, а взаємодіють між собою на рівні єдиного інформаційного середовища, використовуючи одні і ті ж дані. Взаємодія між ними може носити, як непрямий, так і прямий характер. Важливо, щоб переходи між режимами в межах одного шару могли здійснюватися лише через вищі або їх узагальнюючі шари. В рамках кожного пiдрежиму, як правило, повинні передбачатися наступні загальноприйняті допоміжні пiдрежими: звертання про допомогу; робота із словником; інформація про створення нового об'єкту; види об'єкту. Модульний принцип побудови інформаційної системи менеджменту із максимально можливим використанням серійно виготовлюваних технічних засобів та використанням проблемно-орієнтованих пакетів прикладних програм дозволяє швидко адаптувати її для конкретного використання в конкретній організації.

Підсистеми інформаційної системи менеджменту в свою чергу поділяються на задачі, які об’єднуються в комплекси у відповідності до їх функціональної та інформаційної приналежності. Вичленення функціональних складових елементів інформаційної підсистеми здійснюється за наступними основними ознаками:

· фази управління планування – облік – контроль - аналіз в сукупності утворюють повний цикл управління; · періоди (наприклад, зміна, доба, тиждень, декада, місяць, квартал, рік, кількарічний період);

· рівень управління (наприклад, робоче місце, бригада, ділянка, цех, підприємство);

· вид керованих ресурсів (наприклад, матеріальні, трудові, фінансові ресурси та виробниче обладнання);

· традиційний структурно-організаційний поділ апарату управління у відповідних відділах, службах, підрозділах (наприклад, планово-економічний відділ, відділ праці і заробітної плати, бухгалтерія, планово-диспетчерський відділ);

· функціональна сфера управління (наприклад, основне і допоміжне виробництво, матеріально-технічне забезпечення, трудові ресурси, реалізація і збут продукції, фінансова діяльність);

· одиниці виміру об’єктів (наприклад, загальний об’єкт обліку, виріб або деталь, сумарна і специфікована номенклатури, постачальник і споживач).

Складовими інформаційної системи менеджменту є підсистеми заданих профілів для певних користувачів.

Підсистема техніко-економічного планування. Всі завдання підсистеми техніко-економічного планування, виходячи з завдань, складаються з перспективного і поточного планування, які взаємопов’язані між собою.

Перспективне планування носить орієнтовний характер, здійснюється на п’ять і більше років і корегується в процесі виконання, а також при виникненні доповнень в зв’язку з розвитком науки і техніки. Перспективні плани підприємств складаються по невеликій кількості укрупнених показників і обгрунтовуються техніко-економічними розрахунками.

Поточне планування основним своїм завданням має визначення річної виробничої програми по випуску продукції, як обгрунтування необхідних матеріальних, трудових і грошових ресурсів для її виконання. Основна проблема, яка вирішується підсистемою, полягає в узгодженні потреб у випуску продукції даного підприємства з його виробничими можливостями та ресурсами. При цьому повинно забезпечуватися оптимальне планування виробництва продукції і балансування ресурсів, витрат, прибутку і рентабельності. Ефективна робота підсистеми забезпечується за рахунок оптимізації виробничої програми, раціонального використання основних і оборотних фондів, встановлення оптимального рівня і обсягів незавершеного виробництва, зменшення невиробничих затрат, підвищення якості і оперативності управління.

Типовий план підприємства складається з наступних розділів:

· план виробництва і реалізації продукції;

· технічний і організаційний розвиток;

· показники підвищення економічної ефективності виробництва;

· розрахунок норм і нормативів;

· капітальні вкладення і капітальне будівництво;

· матеріально-технічне забезпечення;

· праця і кадри;

· собівартість, прибуток і рентабельність;

· фонди економічного стимулювання;

· фінансовий план.

Підсистема комплексного економічного аналізу призначена для постійного вдосконалення господарського механізму шляхом підвищення ефективності виробництва, зростання обсягів, асортименту і якості продукції, прискорення оборотності оборотних засобів, створення і використання фондів економічного стимулювання на основі проведення аналізу використання основних промислово-виробничих фондів, обладнання і використання матеріальних ресурсів, продуктивності праці і заробітної плати, собівартості продукції, прибутку і рентабельності, фінансового стану підприємства і ефективності господарської діяльності.

Підсистема управління працею і заробітною платою. Дана підсистема вирішує задачі розрахунку нормативної трудомісткості виробничої програми на квартал, квартального плану зменшення трудомісткості, фонду заробітної плати і чисельності робітників (відрядників і погодинників), зведеного квартального плану по праці і заробітній платі.

2. Головні цілі впровадження ІС в оцінюванні. Компоненти структури ІС в оцінюванні.

Основними факторами, які впливають на впровадження інформаційних систем, є потреби організацій та користувачів, а також наявність відповідних засобів для їх формування. Найсуттєвіше на розвиток інформаційних систем вплинули досягнення в галузі комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж.

Причини, що спонукають організації впроваджувати інформаційні системи, з одного боку обумовлюються прагненням збільшити продуктивність повсякденних робіт чи усунути їх повторне проведення, а з іншого боку бажанням підвищити ефективність управління діяльністю організації за рахунок прийняття оптимальних та раціональних управлінських рішень. Перша причина доволі прозора і для її реалізації достатньо впроваджувати стандартизовані системи обробки інформації. Успішне функціонування організації у значній мірі залежить від вдалого керівництва, яке базується на обгрунтуванні перспективних концепцій розвитку згідно з своєчасною, достовірною та повною інформацією, яку може поставляти відповідна інформаційна система. Основне завдання інформаційної системи управління полягає у підпорядкуванні всіх внутрішніх процесів головним цілям організації. Для цього необхідно скоординувати процеси, пов’язані з діяльністю організації таким чином, щоб вони максимально забезпечували виконання поставлених задач в єдиному інформаційному полі. Тільки таким чином інформаційна озброєність організації починає безпосередньо впливати на ефективність її діяльності.

Впровадження корпоративної ІС, розробленої самостійно або придбаної у постачальника, часто супроводжується ломкою (перепроектувало) існуючих на підприємстві процесів бізнесу. Доводиться перебудовувати їх під вимоги стандартів і логіку впроваджуваної системи. Відзначимо відразу, що впровадження ІС вирішує ряд управлінських і технічних проблем, проте породжує проблеми, пов'язані з людським чинником.

Впровадження інформаційної системи, як правило, значно полегшує управління діяльністю підприємства, оптимізує внутрішні і зовнішні потоки інформації, ліквідовує вузькі місця в управлінні. Проте після того, як система успішно встановлена, "обкатана" в роботі і показала свою ефективність, у частини співробітників виявляється небажання використовувати ІС в роботі. В результаті проведеного реінжінірінга(комплексна процедура, яка передбачає розробку нових ділових процесів у фірмі або підприємстві шляхом радикального перепроектування існуючих процесів, зазвичай на основі інтенсивного використання у нових процесах електронних систем, зміни умов ведення бізнесу, що у свою чергу дає можливість отримання додаткових конкурентних переваг)  стає ясно, що деякі співробітники у великій мірі дублюють роботу інших або зовсім не потрібні. Крім того, впровадження КІС супроводжується обов'язковим навчанням, але, як показує російський досвід, охочих перенавчатися не так багато. Ломка старих навиків і щеплення нових - довгий і важкий процес.

Треба чітко розуміти, що корпоративна ІС покликана спростити управління організацією, поліпшити процеси, підсилити контроль і забезпечити цим конкурентні вигоди. Тільки з такої точки зору можна оцінювати користь від її впровадження.

Слідуючи цій логіці, стає зрозуміло, що хоча корпоративна ІС призначена в цілому для забезпечення всіх користувачів необхідною інформацією, управління розробкою і впровадження КІС є прерогативою вищого керівництва компанії! Чи розуміють це керівники?

Тут теж доводиться боротися з живучими стереотипами. "Навіщо мені корпоративна система, якщо справи на підприємстві і так йдуть добре?". "Навіщо, щось ламати, якщо все працює?". Але ж ламати найчастіше і не треба. На першому етапі потрібно лише грамотно і коректно формалізувати і перенести ідентифіковані процеси, в рамках яких живе підприємство, в корпоративну ІС. Подібна формалізація лише відточить, відшліфує вдалі маркетингові і виробничі знахідки, оптимізує процес управління і контролю і дозволить надалі проводити цілеспрямовані зміни.

Критично важливими для впровадження є наступні чинники:

  1.  наявність чітко сформульованих цілей проекту і вимог до ІС;  
  2.  наявність стратегії впровадження і використання ІС;
  3.  проведення передпроектного обстеження підприємства і побудови моделей "Як є" і "Як буде";
  4.  планування робіт, ресурсів і контроль виконання плану впровадження;
  5.  участь вищого керівництва у впровадженні системи;
  6.  проведення робіт по впровадженню ІС фахівцями з інтеграції систем спільно з фахівцями підприємства;
  7.  регулярний моніторинг якості виконуваних робіт;
  8.  швидке отримання позитивних результатів хоч би в частині упроваджених модулів ІС або в процесі її дослідної експлуатації.

Перед початком розробки проекту впровадження необхідно:

  1.  максимально формалізувати цілі проекту впровадження ІС;
  2.  оцінити мінімально необхідні витрати і статті витрати;  
  3.  встановити високий пріоритет проекту впровадження перед рештою поточних проектів;
  4.  наділити керівника проекту максимально можливими повноваженнями;
  5.  провести масову просвітницьку роботу з персоналом підприємства з метою довести до кожного важливість і необхідність майбутніх перетворень;
  6.  розробити організаційні заходи для застосування нових інформаційних технологій;
  7.  розподілити персональну відповідальність по всіх етапах впровадження і дослідної експлуатації.

Впровадження нової ІС - складний процес, що триває від декількох місяців для невеликих ІС до декількох років для ІС великих розподілених компаній з широкою номенклатурою продуктів і великою кількістю постачальників. Успіх проекту по розробці (або придбанню) і впровадженню ІС багато в чому залежить від готовності підприємства до ведення проекту, особистої зацікавленості і волі керівництва, реальної програми дій, наявності ресурсів, навченого персоналу, здібності до подолання опору на всіх рівнях організації, що склалася.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25695. НЕРВНАЯ СИСТЕМА. Развитие. Нервы. Узлы. Оболочки 34 KB
  Оболочки. Клетки этой оболочки отличаются овальной формой ядер. На поперечном срезе нерва видны сечения осевых цилиндров нервных волокон и одевающие их глиальные оболочки. Соединительнотканные оболочки нерва содержат кровеносные и лимфатические сосуды и нервные окончания.
25696. Взаимодействия клеток в иммунном ответе 53.5 KB
  Узнавание рецептором Тхклетки комплекса АГ молекула МНС II класса на поверхности Влимфоцита приводит к секреции Тхклеткой интерлейкинов ИЛ2 ИЛ4 ИЛ5 ИЛ6 гаммаИФН гаммаинтерферона под действием которых Вклетка размножается и дифференцируется с образованием плазматических клеток и Вклеток памяти. Так ИЛ4 инициирует активацию Вклетки ИЛ5 стимулирует пролиферацию активированных Вклеток ИЛ6 вызывает созревание активированных Вклеток и превращение их в плазматические клетки секретирующие антитела. Они регулируют...
25698. Селезенка 49 KB
  На 12й неделе развития селезенки впервые появляются Влимфоциты с иммуноглобулиновыми рецепторами. Толщина капсулы неодинакова в различных участках селезенки. Наиболее толстая капсула в воротах селезенки через которые проходят кровеносные и лимфатические сосуды. Внутрь от капсулы отходят перекладины трабекулы селезенки которые в глубоких частях органа анастомозируют между собой.
25699. Семявыносящие пути 43 KB
  Этот проток многократно извиваясь формирует тело придатка и в нижней хвостовой части его переходит в прямой семявыносящий проток поднимающийся к выходу из мошонки а затем достигающий предстательной железы где впадает в мочеиспускательный канал. Добавочные железы мужской половой системы: семенные пузырьки предстательная железа бульбоуретральные железы. В первой половине пренатального эмбриогенеза человека из разрастающихся эпителиальных тяжей развиваются преимущественно альвеолярнотрубчатые простатические железы а со второй половины...
25700. Сердечная мышечная ткань 30 KB
  Рабочие сократительные кардиомиоциты образуют свои цепочки. Рабочие кардиомиоциты способны передавать управляющие сигналы друг другу. Синусные пейсмекерные кардиомиоциты способны автоматически в определенном ритме сменять состояние сокращения на состояние расслабления. Синусные пейсмекерные кардиомиоциты передают управляющие сигналы переходным кардиомиоцитам а последние проводящим.
25701. СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА 40 KB
  Часть мезенхимных клеток по периферии островков теряет связь с клетками расположенными в центральной части уплощается и превращается в эндотелиальные клетки первичных кровеносных сосудов. Дальнейшее развитие стенки сосудов происходит после начала циркуляции крови под влиянием тех гемодинамических условий кровяное давление скорость кровотока которые создаются в различных частях тела что обусловливает появление специфических особенностей строения стенки внутриорганных и внеорганных сосудов. В ходе перестроек первичных сосудов в...