80525

Автоматизація процесів оцінювання машин та обладнання

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Автоматизація обліку матеріальних цінностей Матеріальні цінності – це сировина і матеріали покупні напівфабрикати і комплектуючи вироби тара і тарні матеріали; паливо будівельні матеріали і обладнання для установки; малоцінні і швидкозношувані предмети спецодяг і спецвзуття. Основними задачами що вирішуються на цій ділянці є своєчасне повне і достовірне відображення в обліку а потім видання необхідних оброблених на ПЕОМ це настільна або портативна високопродуктивна обчислювальна система...

Украинкский

2015-02-17

70.7 KB

5 чел.

Лекція 13. Автоматизація процесів оцінювання машин та обладнання

План

1. Автоматизація обліку матеріальних цінностей

2. Автоматизація операцій з необоротними активами

3. Автоматизація оцінки основних фондів

1. Автоматизація обліку матеріальних цінностей

Матеріальні цінності – це сировина і матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючи вироби, тара і тарні матеріали; паливо ; будівельні матеріали і обладнання для установки; малоцінні і швидкозношувані предмети, спецодяг і спецвзуття. Вони характерні тим, що мають великий обсяг первинних (фактичних) даних, які треба збирати і обробляти, при тому велика кількість реквізитів часто повторюється.

Основними задачами, що вирішуються на цій ділянці, є своєчасне, повне і достовірне відображення в обліку, а потім видання необхідних оброблених на ПЕОМ( це настільна або портативна, високопродуктивна обчислювальна система з розвиненими малогабаритними периферійними пристроями та програмним забезпеченням високого рівня, що дозволяє користувачеві здійснювати роботу в діалоговому режимі) показників, що характеризують:

  1.  затрати на заготівлю і придбання матеріальних цінностей для підприємства;
  2.  наявність і рух матеріальних цінностей на центральних складах;
  3.  наявність і рух матеріальних цінностей в цехових коморах;
  4.  рух і використання матеріальних цінностей у виробництві, а також на інші потреби і цілі;
  5.  фактичні витрати матеріальних цінностей по конкретних споживачах;
  6.  виконання договірних поставок матеріальних цінностей постачальниками згідно з договорами і нарядами;
  7.  розрахунки з постачальниками матеріальних цінностей;
  8.  наявність і рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, спецодягу і спецвзуття в експлуатації, а також своєчасне списування вартості цих предметів на виробництво;
  9.  дані, які потрібні для заповнювання установленої звітності про матеріальних цінностей, а також для аналізу наявності, руху і використанню матеріальних цінностей;
  10.  результати проведених і звірених інвентаризацій матеріальних цінностей;
  11.  данні, що потрібні для інформування (у ритмі виробництва і по каналах зв’язку) відповідних керівників і фахівців різних рівнів про наявність і рух матеріальних цінностей, розрахунки з постачальниками, рівень записів матеріалів на складах, використанні їх на виробництві тощо.

Запаси це активи, які:

· утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

· перебувають у процесі виробництва;

· утримуються для споживання під час виробництва продукції виконання робіт (послуг), управління підприємством.

Автоматизоване оброблення даних з обліку запасів охоплює розв'язання таких задач:

1.Облік надходження матеріальних цінностей на склад.

2.Облік руху матеріальних цінностей на складі.

3.Облік нестач та надлишків матеріальних цінностей у місцях зберігання та експлуатації.

4.Облік руху малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) в експлуатації.

5.Облік переоцінки матеріальних цінностей.

6.Облік наявності та руху дорогоцінних металів і каменів у складі комплектуючих виробів, МШП за місцями зберігання й експлуатації.

7.Облік наявності та руху матеріалів, МШП.

8.Облік витрат матеріальних цінностей зі складу.

Важливо визначитися з методом оцінювання запасів. Для цього інформаційна система пропонує кілька методів з формування цін, які рекомендовані методологією бухгалтерського обліку в Україні. Залежно від обраної політики обліку на підприємстві автоматизоване ціноутворення уможливлює оперативне ведення обліку за такими методами, як FIFO, LIFO, середніх цін тощо.

АРМБ (автоматизоване робоче місце бухгалтера) з обліку запасів тісно взаємозв'язане з іншими суміжними АРМБ та управлінською інформаційною системою підприємства:

· позавиробничі витрати; надходження матеріальних цінностей за фактичною вартістю (облік фінансово-розрахункових операцій);

· відпуск матеріальних цінностей у порядку реалізації (облік готової продукції та її реалізації);

· прихід матеріальних цінностей по кореспондуючих рахунках; витрати матеріальних цінностей по кореспондуючих рахунках (облік та складання звітності);

· витрати матеріальних цінностей на виробництво (облік витрат на виробництво).

За умов функціонування АРМБ з обліку запасів обов'язкове розмежування відповідальності за формування та використання облікової інформації. Це забезпечується чітким визначенням функціональних обов'язків облікових працівників та якісним збереженням даних; підвищенням персональної відповідальності за сформовану інформацію; визначенням кола осіб, що мають право доступу до інформації; регламентацією порядку збереження інформації та правил ревізії даних.

АРМБ з обліку запасів предметів передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації. Це досягається завдяки трирівневій організації робочих місць облікових; працівників і функціонуванню єдиної інформаційної бази.

Єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік, формування конкретної звітності. Для забезпечення високої оперативності одержання потрібної інформації для економічного аналізу й прийняття управлінських рішень усі дані в базі даних повинні мати відповідну організаційну структуру та розміщуватися в інформаційному фонді АРМБ.

Під час автоматизації бухгалтерського обліку запасів застосовуються типові класифікатори, які використовуються в обліку на підприємстві. Це забезпечує єдність показників і реквізитів у межах окремих ділянок обліку.

Склад і зміст інформаційної бази з обліку виробничих запасів нежить від рівня АРМБ.

На АРМБ з обліку запасів використовують таку нормативно-довідкову інформацію:

· довідник зовнішніх організацій;

· довідник прізвищ працівників;

· довідник структурних підрозділів;

· довідник статей обліку;

· довідник допустимої кореспонденції рахунків;

· довідник «Номенклатура-цінник виробничих запасів»;

· довідник типових господарських операцій;

· довідник постійних даних;

· довідник груп матеріалів.

Для обліку матеріальних цінностей використовуються типові форми первинних документів, які утворюють вхідну інформацію:

· прибутковий меморіальний ордер;

· здавальна накладна;

· товарно-транспортна накладна;

· накладна на переміщення матеріалів;

· акт про приймання матеріалів;

· лімітно-забірна картка;

· вимога;

· накладна на відпуск матеріалів на сторону;

· картка складського обліку.

Результатна інформація використовується під час розв'язання задач з обліку_виробничих запасів у наступні розрахункові періоди, а також іншими підсистемами бухгалтерського обліку.

Перелік вихідної інформації на АРМБ І категорії:

· картка складського обліку матеріалів;

· оборотна відомість матеріальних цінностей;

· довідкова інформація;

· інформація про переоцінку матеріальних цінностей;

· реєстр первинних документів;

· інвентаризаційна відомість.

На інших рівнях АРМ основною регламентованою вихідною інформацією з обліку матеріальних цінностей є:

· інвентаризаційна відомість з наявності матеріальних цінностей;

· зведена відомість з надходження матеріальних цінностей;

· зведена відомість з витрат матеріальних цінностей;

· оборотна відомість матеріальних цінностей;

· картка підзвітної особи;

· відомість відображення господарських операцій з обліку

· матеріальних цінностей на рахунках бухгалтерського обліку;

· відомість переоцінки матеріальних цінностей;

· відомість нарахування та списання зносу МШП;

· відомість надходження матеріальних цінностей в аналітичному аспекті;

· відомість використання матеріальних цінностей;

· довідкова інформація обліку й аудиту матеріальних цінностей;

· відомість показників прибутку, отриманого від реалізації матеріальних цінностей;

· реєстр первинних документів (формується на АРМ II категорії);

· журнал обліку відпуску матеріальних цінностей;

· прогнозування запасів товарно-матеріальних цінностей;

· прогнозування використання матеріальних цінностей.

Організація технологічного процесу обробки інформації з обліку   матеріальних цінностей.

Технологічний процес оброблення даних з обліку запасів полягає у виконанні всіх необхідних операцій з уведення, оброблення, збереження й видачі потрібної інформації, групування даних на рахунках для контролю за наявністю й витратою матеріальних засобів зі своєчасним складанням звітності .

Алгоритм розв'язання задач з обліку виробничих запасів:

· створення, уведення та коригування довідкової інформації;

· документування операцій з оприбуткування й видатків запасів, первинне обчислювальне оброблення даних і формування фала оперативної інформації;

· коригування оперативної інформації;

· програмне оброблення файлів, виведення на друк регламен-тних реєстрів-машинограм за місяць;

· програмне оброблення файлів за конкретний період, виведення на друк інформації на конкретну дату, за заданим ключем їхньої сукупності, за запитом тощо;

· програмне оброблення файлів і формування наростаючих оборотів з руху виробничих запасів для наступного розв'язання задач і складання звітності;

· програмне оброблення файлів і формування зведеної інфор-мації для АРМ зведеного обліку та АРМ обліку витрат на виробництво;

· підготовка файлів (обнуління полів оперативної інформації звітний місяць) для розв'язання задач у наступному звітному

До малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) належать:

· предмети терміном служби менше одного року незалежної від їхньої вартості;

· предмети, які за своєю вартістю не належать до основних засобів незалежно від терміну служби;

· формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства;

· інвентарна тара тощо.

В аналітичному обліку виокремлюють МШП за місцем зберігання (складський облік) та МШП в експлуатації. Аналітичний облік МШП на складі подібний обліку матеріальних цінностей а облік МШП, які перебувають в експлуатації, потребує виокремлення таких груп: інструменти, спецодяг і спецвзуття, господарський інвентар, штампи, спец пристосування, моделі спеціального й загального призначення. Усередині групи МШІ обліковуються за номенклатурними номерами, місцями зберігання та використання (цехах, службах та інших підрозділах   підприємства).

Під час автоматизації обліку МШП використовується нормативно-довідкова інформація: довідник цехів, складів та матеріально відповідальних осіб, МШП (номенклатурних номерів), синтетичних рахунків, субрахунків та шифрів аналітичного обліку винуватців і причин вибуття предметів з експлуатації, операцій руху предметів у експлуатацію.

Для оперативного обліку на місцях експлуатації МШП підприємство розробляє графік документообігу, у якому визначає ся рух первинних документів усередині підприємства.

Для обліку МШП використовуються основні первинні документи, якими описуються операції обліку матеріальних цінностей. Крім того, можливе формування специфічних документів:

· повідомлення про здавання на склад (комору) інструмента який втратив свою придатність до використання;

· записка майстра цеху на видачу робочим з комори інструменту;

· акт на вибуття інструменту внаслідок зносу чи помилки;

В бухгалтерському обліку надходження виробничих запасів, МШП та коштів фабрикатів на склад, їх рух та витрачення формуються одиницями і тими ж документами, та відображаються ідентичними господарськими операціями. Для організації аналітичного обліку запасів використовуються субконто «ТМЦ» та «Місце зберігання» кожному з яких відповідають однойменні довідники.

2. Автоматизація операцій з необоротними активами

Для збереження інформації про необоротні активи, що знаходяться в ор­ганізації, призначений довідник "Необоротные активы". У вікні редагування реквізитів запису довідника вказуються дані про необоротний актив (мал. 2):

на закладці "Основные" - назва, вид, бухгалтерський рахунок обліку, первісна вартість, інвентарний номер, шифр, дата введення в експлуата­цію та вид діяльності;

на закладці "Дополнительно" - дані для нарахування амортизації в бух­галтерському обліку та згідно з вимогами податкового законодавства.

Кожен необоротний актив характеризується видом, який задається в рек­візиті "Вид необоротного актива" і може приймати наступні значення: "Ос­новные средства", "Другие необоротные материальные активы", "Немате­риальные активы", "Гудвил", "Прочие необоротные активы". Обраний вид визначає методику та рахунок бухгалтерського обліку активу.

У групі реквізитів "Амортизация - налоговый учет" задаються параметри, необхідні для нарахування амортизації у бухгалтерському обліку.

Для об'єкта встановлюється метод нарахування амортизації. Конфігурація "Бухгалтерський облік для України" підтримує наступні методи: прямоліній­ного списання, зменшення залишку, прискореного зменшення залишку, ви­робничий, кумулятивний, податковий. Для нарахування амортизації малоцін­них необоротних активів, окрім прямолінійного та виробничого, можуть обиратись наступні методи:

-           у розмірі 50\% вартості об'єкта у момент його введення в експлуатацію і 50\% вартості - у місяці його списання;

-           у розмірі 100\% вартості об'єкта у момент його введення в експлуатацію. Для кожного методу визначений набір параметрів, які задаються у відпо­відних реквізитах. Так, для більшості методів зазначається ліквідаційна вар­тість об' єкта, для прямолінійного, кумулятивного, зменшення залишку і при­скореного зменшення залишку - термін корисного використання об'єкта. У разі обрання методів зменшення залишку й прискореного зменшення залиш­ку при першому нарахуванні амортизації програмою визначається річна нор­ма амортизації об' єкта, яка записується для нього у довіднику "Необоротные активы". Для виробничого методу передбачено заповнення двох реквізитів:

  1.  розрахункового обсягу виробництва - загального обсягу продукції (робіт), що може бути виготовлений чи виконаний при використанні об'єкта;
  2.  фактичного місячного обсягу виготовленої продукції, який заповнюється кожного місяця.

У разі обрання податкового методу використовується один з методів на­рахування амортизації, передбачених Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями). Рахунок і вид витрат, до яких відносяться суми нарахованого зносу необоротного акти­ву, задаються у полях "Счет и вид затрат"

Для об'єкта встановлюється метод нарахування амортизації. Конфігурація "Бухгалтерський облік для України" підтримує наступні методи: прямоліній­ного списання, зменшення залишку, прискореного зменшення залишку, ви­робничий, кумулятивний, податковий. Для нарахування амортизації малоцін­них необоротних активів, окрім прямолінійного та виробничого, можуть оби­ратись наступні методи:

-           у розмірі 50\% вартості об'єкта у момент його введення в експлуатацію і 50\% вартості - у місяці його списання;

-           у розмірі 100\% вартості об'єкта у момент його введення в експлуатацію. Для кожного методу визначений набір параметрів, які задаються у відпо­відних реквізитах. Так, для більшості методів зазначається ліквідаційна вар­тість об'єкта, для прямолінійного, кумулятивного, зменшення залишку і при­скореного зменшення залишку - термін корисного використання об'єкта. У разі обрання методів зменшення залишку й прискореного зменшення залиш­ку при першому нарахуванні амортизації програмою визначається річна нор­ма амортизації об'єкта, яка записується для нього у довіднику "Необоротные активы". Для виробничого методу передбачено заповнення двох реквізитів:

  1.  розрахункового обсягу виробництва - загального обсягу продукції (робіт), що може бути виготовлений чи виконаний при використанні об'єкта;
  2.  фактичного місячного обсягу виготовленої продукції, який заповнюється кожного місяця.

У разі обрання податкового методу використовується один з методів на­рахування амортизації, передбачених Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями).

У групі "Налоговый учет" (мал. 2) включена опція "Начислять износ" указує на необхідність нарахування зносу об'єкта у податковому обліку. Об­рана група, до якої належить об'єкт основних засобів, визначає спосіб нара­хування його зносу у податковому обліку. Всі параметри для такого розраху­нку обираються програмою з довідника "Налоги и отчисления".

Установлений прапорець "Учитывается как запас (ТМЦ)" означає, що даний об' єкт у податковому обліку не підлягає амортизації, а враховується як запас.

При реєстрації операцій надходження та модернізації необоротних акти­вів використовується інформація довідника "Инвестиции", в якому вказуєть­ся назва, рахунок обліку капітальних інвестицій та їх вартість.

Конфігурація "Бухгалтерський облік для України" за допомогою докуме­нтів забезпечує автоматизацію наступних операцій з необоротними активами:

  1.  надходження;
  2.  введення в експлуатацію;
  3.  нарахування амортизації;
  4.  модернізації;
  5.   ліквідації необоротного активу внаслідок списання чи реалізації.

Надходження необоротних активів здійснюється у програмі аналогічно отриманню запасів. Тобто, реєструються рахунки вхідні, прибуткові накладні, записи в книзі придбання. При надходженні необоротних активів в документах "Счет входящий" і "Приходная накладная" в реквізиті " Что приходуем" встановлюють значення "ОС, НМА др. необоротные мате­риальные активы" або "Прочие необоротные активы". При цьому таблична частина документів заповнюється відповідно з використанням даних довідників "Инвестиции" або "Необоротные активы".

Зарахування на баланс необоротних активів здійснюється за допомогою документа "Ввод в эксплуатацию". Принципи реєстрації документу аналогічні відображенню передачі в експлуатацію МШП. Заповнення реквізитів документа починають з встановлення опції "Ввод в эксплуатацию необ. активов" та вибору виду необоротних активів і місця їх збереження.

У табличній частині документа вказується наступна інформація:

  1.  аналітика рахунка капітальних інвестицій, за яким врахована первісна вартість об'єкта, що вводиться в експлуатацію;
  2.  назва об'єкта, що вводиться в експлуатацію;
  3.  кількість об'єктів, що вводяться в експлуатацію, їх одиниця виміру
  4.  ціна активу без ПДВ та підсумкова сума без ПДВ.

За допомогою кнопки "Печать"" вікна реєстрації реквізитів документу можна одержати друковану форму акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів. При проведенні документа формуються ко­респонденції рахунків бухгалтерського обліку з прийняття об'єктів на баланс організації, а також збільшення балансової (первісної) вартості груп вироб­ничих основних фондів (нематеріальних активів) в податковому обліку.

Для відображення в обліку операцій, пов'язаних з передачею необоротних активів з одного місця збереження в інше, служить документ "Перемещение", принципи реєстрації якого аналогічні відображенню операцій переміщення запасів.

При вибутті основного засобу в зв'язку з моральним чи фізичним зносом, надзвичайною ситуацією, а також при реалізації використовується документ "Ликвидация необоротных активов"" (мал. 2.1).

На закладці "Основные" діалогової форми документа в реквізиті "Вид лик­видации" обирають варіант вибуття необоротних активів: списання чи реалі­зація. Для відображення в обліку валових витрат/доходів підприємства в разі їх збільшення в заголовній частині документу вказують аналітику рахунків валових доходів і валових витрат, для створення проводок з ПДВ - обирають ставку ПДВ.

На закладці "Дополнительно" діалогової форми документа у випадку спи­сання необоротного активу вказують причину списання (реквізит "Тип списа­ния"), дані для компенсації збитків (група реквізитів "Компенсация ущерба") та вид витрат, на які списується залишкова вартість активу (реквізит "Вид затрат"). У разі реалізації необоротного активу реквізити закладки "Дополнительно" діалогової форми документа ідентичні реквізитам видаткової накладної.

У табличній частині документу вказують об'єкт, що ліквідується, шляхом вибору його з довідника "Необоротные активы", після чого інші реквізити заповнюються автоматично: місце збереження об'єкта, його первісну вар­тість, нарахований знос, кількісний залишок на рахунку обліку. При оформленні документом реалізації необоротних активів можна вказати ціну прода­жу активу.

При проведенні документа формується необхідний набір бухгалтерських проводок, склад яких залежить від обраного виду ліквідації.

За допомогою кнопки "Печать" одержують друковані форми відповідних документів: актів списання (при списанні), видаткові накладні (при реалізації).

Документ "Ликвидация необоротных активов" може створюватись на пі­дставі документів "Договор", "Счет-фактура". Для створення документа "Ликвидация необоротных активов" можна скористатися помічником, під час роботи якого висвічуються всі кроки створення документа. Виклик помі­чника здійснюється шляхом вибору пункту основного меню "Сервис".

При реалізації необоротного активу на підставі документу "Ликвидация необоротных активов" можна створити податкову накладну.

3. Автоматизація оцінки основних фондів

сновні фонди виражають в натуральних одиницях виміру - протяжність трамвайних колій (км), чисельність рухомого складу (вагон, машина), протяжність водопровідних мереж (км) і т.п. Однак для визначення ступеня використання основних фондів підприємства або галузі в цілому, вивчення їх структури в порівнянні з іншими галузями, для нарахування амортизаційних відрахувань та ін. основні фонди оцінюють у грошовій (вартісній) формі.

В Україні передбачено єдині способи оцінки основних фондів (капіталу) - такі, як первісна, відновна і залишкова вартості.

Первісна вартість - це вартість капіталу (фондів) в момент його створення або придбання. Вона визначається сукупністю витрат, пов'язаних із зведенням (спорудженням) або придбанням різноманітних видів основного капіталу (включаючи витрати на його доставку і встановлення). У бухгалтерському обліку основний капітал відображається за первісною вартістю,  що не підлягає зміні. Вона може бути змінена в результаті модернізації та реконструкції об'єкта, що здійснюються в порядку капітальних вкладень,  часткового  списання,  а  також  переоцінки  та  індексації.

Відновна вартість основного капіталу - це вартість його відтворення у сучасних умовах. Вона визначається у процесі переоцінки. Останню переоцінку основного капіталу було проведено за станом на 1 січня 1972 р. Оцінка основного капіталу за відновною вартістю дозволяє привести  його  до  рівня,  що  відповідає  сучасним  цінам.

В економічній літературі первісна і балансова вартості основного капіталу іноді ототожнюються. З цим не можна погодитися. На дату переоцінки балансова вартість основного капіталу відображає його відновну вартість.  Об'єкти, придбані вже після переоцінки, відображаються в балансі за первісною вартістю. Отже, балансова вартість основного капіталу є його вартісним вираженням у змішаній оцінці - за відновною і первісною вартостями.

У принципі відновна вартість основного капіталу має бути нижчою від первісної, оскільки технічний прогрес і зростання продуктивності праці в машинобудуванні та будівництві приводять до зниження вартості машин, приладів, будівель, споруд та інвентаря. Отже в господарській практиці вартість нових засобів праці є вищою від вартості старих,  спрацьованих,  а  відновна  вартість  -  вищою  від  первісної.

Залишкова вартість являє собою різницю між первісною вартістю основного капіталу і сумою його спрацювання. Розмір останнього дорівнює сумі нарахованих амортизаційних відрахувань, але не є ідентичним втраті споживної вартості основного капіталу. Тому визначена  таким способом величина залишкової вартості основного капіталу є  умовною, як і показники, що розраховуються на її основі. Вважається, наприклад, що коефіцієнт спрацювання основного капіталу, який визначається відношенням суми його спрацювання до його повної вартості, характеризує міру спрацювання. Ще умовнішим є коефіцієнт придатності основного капіталу, що характеризує частку залишкової вартості основного капіталу в його повній вартості. Але залишкова вартість береться до уваги при розв'язанні важливих практичних питань - таких, наприклад, як ремонт або реалізація основного капіталу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68968. ПРОГНОЗУВАННЯ І ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ ПІСЛЯ КЕСАРЕВА РОЗТИНУ 176 KB
  Рандомізовані, контрольовані дослідження проведені Британською королівською колегією акушерів-гінекологів, переконливо довели, що плановий КР в порівнянні з плановими вагінальними пологами достовірно збільшує ризик гістеректомії
68969. Перевантаження операторів. Дружні операторні функції 31.5 KB
  Перевантаження операторів за допомогою дружніх функцій Створення операторної функціїчлена З перевантаженням функцій тісно зв’язаний механізм перевантаження операторів. Операторні функції створюються за допомогою ключового слова opertor.
68971. Віртуальні функції. Абстрактні класи 54 KB
  Кожне перевизначення віртуальної функції в похідному класі реалізує операції властиві лише даному класу. Покажчики на об’єкти базового класу можна використовувати для посилання на об’єкти похідних класів. Якщо покажчик на об’єкт базового класу встановлюється на об’єкт...
68972. Файли. Робота з файлами. Файловий ввід-вивід 58 KB
  Не дивлячись на те що система введення-виведення мови C++ в цілому є єдиним механізмом, система файлового введення-виведення має свої особливості. Частково це пояснюється тим, що на практиці найчастіше використовуються файли на жорсткому диску, можливості яких значно відрізняються від всіх інших пристроїв.
68973. Сортування масивів 30.5 KB
  Стан об’єкту цілком і повністю визначається станом елементів масиву. Для роботи з об’єктом можна використовувати інтерфейс що містить наступний набір операцій: розміщення масиву динамічної пам’яті ініціалізація масиву проглядання вивід значень елементів масиву сортування масиву різними способами...
68974. Алфавіт, ідентифікатори, службові слова 103 KB
  До специфікаторів типів відносяться: chr символьний; double дійсний з подвійною точністю з плаваючою крапкою; enum перелічуваний тип перелік визначення цілочисельних констант для кожної з яких вводяться ім’я і значення; floаt дійсний з плаваючою крапкою; int цілий; long цілий збільшеної довжини...
68975. Ввід, вивід на консоль. Модифікатори 46 KB
  Достатньо часто для виводу інформації з ЕОМ в програмах використовується функція printf(). Вона переводить дані з внутрішнього коду в символьне уявлення і виводить отримані зображення символів результатів на екран дисплея. При цьому у програміста є можливість форматувати дані, тобто впливати на їх уявлення на екрані дисплея.
68976. Умовний оператор. Оператор вибору. Цикли 38 KB
  Виконання тіла оператора-перемикача switch починається з вибраного таким чином оператора і продовжується до кінця тіла або до тих пір, поки який-небудь оператор не передасть управління за межі тіла. Оператор, наступний за ключовим словом default, виконується, якщо жодна з...