80530

Культура Україна на межі 20-21 століття

Лекция

Культурология и искусствоведение

Відпали відкриті або приховані перешкоди на шляху розвитку національної культури. Товариство звільнилося від ідеологічних штампів попередньої епохи вперше отримало можливість відкритого доступу до досягнень світової духовності і культури. Активізувалася культурне життя в регіонах країни зросла увага до традиційної культури Україна.

Украинкский

2015-02-17

805.79 KB

34 чел.

17

Тема 9. Культура Україна на межі 20-21 ст.

1. Культурні процеси в Україні в умовах досягнення незалежності.

2. Тенденції розвитку сучасної освіти та науки.

3. Нові риси в розвитку літератури, кіно, живопису та інших мистецтв.

 Проголошення в 1991р. політичної незалежності України відкрило якісно нові можливості для української культури. Відпали відкриті або приховані перешкоди на шляху розвитку національної культури. Товариство звільнилося від ідеологічних штампів попередньої епохи, вперше отримало можливість відкритого доступу до досягнень світової духовності і культури. Позитивними змінами стали відродження історичної пам'яті, повернення забутого або забороненого культурної спадщини. Сталося вивільнення творчої ініціативи, з'явився широкий спектр стильових напрямів. Активізувалася культурне життя в регіонах країни, зросла увага до традиційної культури Україна.

В Україну були створені правові, управлінсько-адміністративні та фінансово-господарські умови збереження і розвитку культурних досягнень. Метою культурної політики держави було визначено вільний розвиток національної культури. У 1992р. Верховна Рада Україна прийняла «Основи законодавства України про культуру». Документ декларував основні принципи культурної політики: а) відродження і розвиток культури української нації, б) розвиток культур національних меншин, в) забезпечення свободи творчості, г) реалізація прав громадян на доступ до культурних цінностей, д) створення матеріальних і фінансових умов розвитку культури.

У той же час зменшення державних асигнувань у сферу культури та відсутність традицій меценатства привели до істотного скорочення мережі культурних установ, до відпливу із сфери культури талановитої молоді. Найбільш важким стало положення численних по штату колективів - оркестрів, хорів, ансамблів. У зв'язку з економічною кризою 1993-1994 рр.. не вдалося виконати рішення про відрахування на потреби культури не менше 8% бюджетних коштів.

Все ж у першій половині 1990-х років, незважаючи на обвал економіки, вдалося в основному зберегти накопичений за десятиліття культурний потенціал. Було збережено унікальні музейні зібрання, бібліотечні фонди, самобутні творчі колективи. Подолання кризи до 2000р. дозволило відкрити галерею сучасного українського мистецтва в Полтаві, побудувати нові будівлі Київського дитячого музичного театру та Київського театру ляльок. Був наданий статус державного театру «Воскресіння» у Львові та Молодіжному театру ім. Леся Курбаса. Завдяки ефективній організаторській роботі вдалося знайти міжнародний авторитет конкурсам імені М. Лисенка (музика), С. Лифаря (балет), В. Горовиця (класична музика). З'явилися перші недержавні театри і концертні групи («Бенефіс» і «Театр зірок» в Києві, «Люди и ляльки» у Львові тощо) Серед форм багатогранного художнього відтворення світу знайшлося місце «авангарду» та епатажу.

Ставши частиною відкритого світу, України зіткнулася з т.зв. «Масовою культурою». «Масова культура» в найбільш яскравих і типових формах представлена ​​в США. Індустрія маскультури базується на потужних фінансових і технічних ресурсах. Типові риси «масової культури»: стандартизація, панування легкодоступних форм, апеляція до найпростіших форм людського ставлення до світу, комерціалізація. «Маскультура» - це продукт індустріального і постіндустріального розвитку суспільства. Як і породив її суспільству, «маскультурі» притаманний культ споживання. «Маскультура» орієнтована не на змістовні, а на формальні показники споживання культурного продукту.

На відміну від елітарної культури, багато в чому орієнтовану на розвиток інтелекту, «масова культура» свідомо орієнтується на рівень масового споживача. Як правило, «маскультура» знаходить сприятливий клімат для себе в країнах з нерозвиненою національною культурою. В Україні ж «маскультурі» притаманний і національний колорит. До явищ «маскультури» можна віднести концепцію національної культури, втілену у творчості «співаючого ректора» М. Поплавського та очолюваного ним вузу.

Таким чином, «маскультура» спрощує культурні цінності, робить ставку на видовищності, штампах і стереотипах масової свідомості.

Важливим напрямком відродження національної культури стає взаємодія культури власне Україну з українською культурою діаспори. В українській діаспорі зосереджений значний духовно-культурний потенціал, працювали і працюють відомі українські діячі науки, письменники, живописці та інших умовах еміграції центром національно-культурного життя була і залишається національна церква - Українська православна чи греко-католицька церква зі своїми приходами. Як соціальний інститут церква допомагає у збереженні національної ідентичності, об'єднанні українців, розкиданих по багатьох країнах світу. Також центрами духовно-культурної консолідації українців є народні доми та відділення товариства «Просвіта». У 1971 р. в Чикаго (США) був створений Український інститут модерного мистецтва. Діяльність Інституту зосереджена на двох напрямках: 1) об'єднання молодих українських творчих сил, популяризацію сучасної творчості в українському середовищі 2) участь представників українського мистецтва у роботі провідних культурних центрів Америки. Після здобуття Україною незалежності вільний культурний обмін між батьківщиною і діаспорою отримав новий імпульс і є важливою складовою частиною українського культурного процесу.

Діаспора відіграє значну роль у популяризації української культури в різних країнах світу. У Північній Америці популяризації українського мистецтва сприяють Український музей у Клівленді, Українсько-Канадський архів-музей в Едмонтоні та інші Недалеко від м. Едмонтона створено музей під відкритим небом «Українська спадщина». Музей являє собою мальовниче українське село. Експозиція фольклорного комплексу являє побут перших переселенців до Канади з Україною. При музеї функціонує етнокультурний центр, в якому проводяться виставки виробів народних ремесел.

У культурному взаємодії материкової України і діаспори важлива роль належить зарубіжним українського книговидавництва.

За кордоном видана 10-томна «Енциклопедія українознавства», здійснені публікації документів і мемуарів з історії українського національно-визвольного руху ХХ ст. Завдяки співпраці зарубіжних і українських видавництв українському читачеві повернуто творчість поетів Є. Маланюка і С. Гординського, письменників І. Багряного і Г. Снєгірьова, публіцистів Д. Донцова і В. Липинського та ін.

Українська діаспора Америки проводить українські творчі фестивалі за участю творчих сил як самої діаспори, так і материковій Україні. Українські співочі ансамблі з Канади, США, Австралії у багато продовжують і розвивають традиції композитора, диригента і хормейстера О. Кошиця.

Окрасою європейських оперних сцен і музичних фестивалів став репертуар співачки І. Маланюк. Вихованка Віденської Музичної Академії, Маланюк з блиском виступала на оперній сцені Відня, Граца, Цюріха та інших міст.

Пропаганді образу України у світі сприяло мистецтво архітектора Лео Мола. Лео Мол (справжнє ім'я Леонід Молодожанік народився в с. Долинне на Проскуровщіне в 1915 р.). Його творчі досягнення: пам'ятники Т. Шевченку у Вашингтоні і Буенос-Айресі, князю Володимиру Великому в Лондоні. Крім пам'яток, Л. Мовляв створив близько 80 вітражів в різних церквах.

Таким чином, культурний процес в діаспорі залишається частиною загальноукраїнського культурного процесу. Культурні контакти материковій Україні з зарубіжними українцями дозволяють, по-перше, активізувати культурний потенціал України, і, по-друге, зміцнити позиції українських організацій за кордоном.

2. Розвиток освіти і науки є важливим напрямком включення України в загальноєвропейські процеси, демократизації суспільства, всебічного розвитку особистості. Проблемам освіти держава приділяє підвищену увагу. Схвалено законодавчо національна програма «Освіта в Україну в ХХІ ст." (1993 р.), прийнятий «Закон про освіту». Закон про освіту передбачає: а) демократизацію і гуманітаризацію освіти, б) індивідуалізацію навчально-виховного процесу, варіативність програм і навчальних програм і планів, в) приведення освіти у відповідність вимогам сучасного інформаційного суспільства.

Конституція України 1996 р. закріпила перші досягнення демократизації освіти в нових соціально-економічних умовах. Повна загальна середня освіта Конституція Україна визначає як гарантоване і обов'язкове. Навчальні заклади, незалежно від форм власності, відокремлюються від церкви та інших релігійних організацій і мають світський характер. Законом про освіту передбачено державний стандарт освіти. Державний стандарт освіти містить у собі вимоги щодо змісту, обсягу і рівня загальноосвітньої та спеціальної підготовки.

Законом визначені освітні рівні:

1. Початкова загальна освіта

2. Базова загальна середня освіта

3. Професійно-технічна освіта

4. Базова вища освіта

5. Повна вища освіта

Основна мова освітніх установ Україні - українська. Громадянам, які належать до національних меншин, гарантовано право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у навчальних закладах або національно-культурних товариствах.

У 2005 р. Україна приєдналася до Болонського процесу. Болонський процес був ініційований у червні 1999 р. тридцятьма європейськими державами. Болонська угода передбачає загальне науковий простір з двоє етапної системою вищої освіти. Болонська угода також передбачає загальні стандарти знань і оцінок студентів, їх взаємне визнання. Студенти, дослідники та працівники вузів можуть вільно переміщатися в рамках Болонської угоди.

Таким чином, освіта в Україні стає основою модернізації суспільства. У країні функціонують 48 тисяч навчальних та освітніх установ. В них навчається майже 10 млн. учнів та студентів і працює близько 1,5 млн фахівців.

У перше десятиліття ХХІ ст. завершився перехід середньої школи до 12-річного навчання. У навчальний процес включені профільні програми і кожен десятикласник вибирає профіль завершення середньої освіти. Міністерством освіти і науки розроблено 160 профільних програм. Їх реалізація успішніше здійснюється у великих містах, де вже давно є школи з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії та ліцеї. Набули поширення авторські, тобто експериментальні школи. Кожна експериментальна школа має певну мету, відповідно до якої реалізується оригінальна система навчання і виховання учнів.

У зв'язку з урбанізацією і погіршенням демографічної ситуації багато сільських шкіл стали малокомплектні. У багатьох селах неможливо організувати ефективну роботу 12-річної середньої школи. Учні змушені навчатися у школах сусідніх населених пунктів. Для вирішення проблеми використовуються два шляхи: організація інтернатів та розвиток мережі шкільних автобусів.

Міністерство освіти активно здійснює програму комп'ютеризації навчання. На жаль, над завданням залишається доступ учнів до навчальних сайтів Internet `а.

Реалізація доступу учнів до навчальних сайтів Інтернету дозволить подолати обмежені можливості культурної інфраструктури (особливо в невеликих містах та сільській місцевості). У вищій школі, наряду з навчанням за рахунок бюджету, вводиться платна система. Платна система навчання студентів має як позитивні, так і негативні моменти. До перших можна віднести усвідомлений вибір, велику зацікавленість в освоєнні навчальних програм. До других - матеріальне положення, що перешкоджає отриманню освіти. Студентські виступи проти високої оплати навчання у вузах стали нерідкісні в Україну, як часто й спроби використати питання про платний освіту в політичній боротьбі.

Україна від радянської епохи дістався високорозвинений науковий потенціал - АН, сотні галузевих інститутів, інші установи науково-дослідного профілю, університетська наука. Згідно з оцінками ЮНЕСКО, Україні в середині 1990-х років займала сьоме місце за потужністю наукового потенціалу. Економічна криза привела до різкого скорочення асигнувань у сферу науки. Академія Наук, прагнучи пристосуватися до нових умов, провела значні скорочення допоміжного виробництва. Число співробітників АН за період 1989-1997 роки скоротилася з 90 тис. чол. до 47,5 тис. чол. За допомогою спонсорського фінансування АН розвивала десятки нових перспективних напрямків досліджень. На базі відділення соціології Інституту філософії АН був утворений Інститут соціології. У 1991 р. були створені Інститут сходознавства ім. А. Кримського та Інститут української археографії та джерелознавства. Чимале значення для міжнародної діяльності Україна мають дослідження Інституту світової економіки і міжнародних відносин. Фундаментальні дослідження також ведуть Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень (Одеса) та Інститут економіко-правових досліджень (Донецьк).

Передові позиції вдалося зберегти в космічній галузі. Була розроблена і здійснена програма «Морський старт». Українські ракети-носії вивели в космос чимале число супутників, вироблених в інших державах.

У багатьох сферах технічної діяльності використовуються наукові розробки Інституту електрозварювання ім. Є. Патона. Колектив на чолі з президентом АН Б. Патоном зумів розробити медичну технологію. Вона дозволяє зварювати живі м'які клітини під час хірургічних операцій.

Крім недостатнього фінансування, академічна та галузева наука стикається з проблемою «витоку мізків». Кращі фахівці або переходять на роботу в комерційні структури або їдуть за кордон. Нестача коштів на фундаментальні дослідження призводить до переваги розробок прикладного значення. Разом з тим України зберігає високий науковий потенціал у біотехнології, розробці нових матеріалів, радіоелектроніці, фізиці низьких температур, ядерної фізики, телекомунікації та ін

 

3. На початку періоду незалежності Україна здавалося, що починається нове, потужне національно-культурне відродження, стрімкий підйом художньої творчості, епоха стабільного розвитку. Світові тенденції і фінансово-економічні кризи визначають менш успішний шлях української художньої культури - шлях виживання в ринкових умовах.

Серйозною проблемою стали зміни соціального ладу. Розвал планової економіки, в рамках якої розвивалися всі види мистецтв, виявив неготовність творців українського культурного продукту до боротьби за читача, слухача, глядача. Літератори і живописці, книговидавці і режисери прагнули досягти свободи дій, але зберегти щоденну підтримку державних структур. Нова структура культурного середовища створювалася повільними темпами. Збереження державних і муніципальних установ культури в Україну ХХІ ст. доповнилося виникненням сотень недержавних організацій (театри-студії, музеї, видавництва, продюсерського центру, виставкові галереї тощо)

Другою проблемою стали відкритість і глобалізація. Українська культура, що існувала за радянських часів за «залізною завісою» виявилася неготовою до конкуренції із зарубіжною культурою.

Негативним наслідком неготовності до вільної конкуренції стало скорочення вітчизняної кінопродукції, її відступ перед другосортним голлівудським кіно. Український музичний ринок повний низькоякісної піратською продукцією, концертні зали - закордонними гастролерами. На книжковому ринку України домінує російська продукція, переважно розважального характеру. Все це гостро ставить питання про розумну підтримки вітчизняного виробника культурних цінностей.

Для української художньої культури рубежу ХХ-ХХІ ст. характерно розмаїття творчих організацій і об'єднань. Поряд з колишніми монополі тамі Союзом письменників і Спілкою художників функціонують творчі об'єднання: «Шлях», «Секція мистецтвознавства НТШ», «Творча секція асоціації« Галицька Січ », літературне об'єднання« Трипілля », Союз критиків і мистецтвознавців« СКІМ »і багато інших. Відомі українські прозаїки-реалісти пробують себе у нових жанрах. Р. Іваничук використовував символістські і натуралістичні прийоми в романі «Орда», Ю. Логвин створив роман «Перетень» за законами написання середньовічного роману, тобто змішання правдивого і фантастичного.

Як і раніше актуальним залишається питання сприйняття сучасним українцем літератури минулих епох. Сьогодні читачам доступні твори П. Куліша, М. Костомарова, В. Винниченко, Є. Маланюка, М. Йогансена, І. Багряного. По-новому сприймається класика української культури Т. Шевченко, Л. Українка, М. Коцюбинський, В. Стефаник, І. Франко.

Українська література залишається багатомовною. У ринкових умовах чимало письменників віддають перевагу російській мові, насамперед у таких популярних жанрах, як детектив і фантастика.

В останні десятиліття в українську культуру проникає постмодернізм. Цим терміном, як правило, позначають сукупність новітніх художніх течій західного світу. Свідомість постмодернізму включає в себе уявлення про обмеженість раціоналізму і того, що результати прогресу ставлять людство перед загрозою загибелі. Постмодерністу намагаються визначити межі втручання людини в природу, суспільство і культуру.

Характерні риси мистецтва постмодернізму:

 а) використання традицій минулих епох,

б) одночасна апеляція до мас і еліти,

в) гротесниє форми вираження,

г) різноманітність стилів (відео, інсталяція, хепенінг)

В українській літературі з'явилися неоавангардістскіе групи «Бу-Ба-Бу», «Нова дегенерація». Найбільш яскравий літератор українського постмодернізму - Ю. Андрухович ("Московіада") Письменники пост модерністи використовують такі прийоми, як фрагментарність, самоцітація, гротеск. Стали популярними у читачів твори письменників О. Забужко, В. Герасим'юк, І. Римарука. Найбільш популярний сучасний дитячий письменник Україні - І. Малкович. Малкович також книговидавець, очолюване ним видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га» відомо високою якістю своєї продукції. Видавництво Малковича друкує і переводить дитячу літературу: «Володар кілець» Толкієна, серію книг Дж. Роулінг про Гаррі Поттера та ін.

Однією з проблем сучасної української культури є скорочення книговидавництва українською мовою. Відсутність податкових пільг - одна з причин сформованого в цій галузі положення. Інша - наявність в Україні потужної мережі реалізації книг, виданих у Російській Федерації.

У 1996 р. була заснована Академія мистецтв Україна - провідний державний науково-творчий центр. Серед завдань центру: створення національної програми естетичного виховання молоді, запобігання «витоку» майстрів мистецтв з країни.

Спілка художників України регулярно проводить виставки картин, організовує презентації українського живопису за кордоном. Презентації українського мистецтва в різні роки пройшли в Бонк (Німеччина), Тереузе (Франція), Кіото (Японія), Пекіні (Китай) та інших містах світу. Українські художники беруть участь у міжнародних бієнале - виставках, організованих один раз на два роки. У 2009 р. на бієнале у Венеції (Італія) успіхом користувалися інсталяції художника І. Чичкана.

Таким чином, на рубежі ХХ-ХХІ ст. на зміну офіціозному «Моцарту» прийшла різностильових живопис. Вона прагне створити нові естетичні, смислові, художньо-пластичні цінності. При цьому значна частина художників використовує в своїх роботах національні традиції. Придбали визнання роботи А. Чебикіна, В. Чепелика, В. Перевальського, І. Чичкана та ін

Міжнародне визнання отримало творчість І. Марчука. Його стиль близький до європейського сюрреалізму, кубуфутурізму і гіперреалізм. Роботи І. Марчука («Грація», «Двоє», «Єва») демонструються в музеях і виставкових залах Європи, Америки та Австралії. Свої твори І. Марчук об'єднує в тематичні цикли: «Голос моєї душі», «Пейзаж», «Портрет» та ін)

Скульптор П. Кулик - монументаліст, автор ряду пам'яток. Серед його робіт: пам'ятники І. Підкова у Львові та Черкасах, княгині Ользі та князю Володимиру в Чикаго, І. Франко - в Торонто. Скульптор В. Чепелик створив пам'ятник М. Грушевському, встановлений у Києві. У жанрі станкової композиції працює скульптор А. Пінчук. Кращі його твори: «Феодосій Печерський», «Свідомість і підсвідомість», «Нічний звір». Класикою книжкової графіки стали ілюстрації С. Якутовича, В. Перевальського, Є. Петрової.

Новим віянням скульптурного мистецтва стали пам'ятники літературним персонажам. Наприклад, в Києві з'явилися скульптури Паніковського (роман Ільфа і Петрова «Золоте теля»), Голохвастова та Проні Прокопівна (М. Старицький «За двома зайцями»). У Харкові біля Оперного театру можна бачити пам'ятник «Бабаю» - скульптор

У скульптурі та архітектурі використовують і недовговічні матеріали - пісок і лід. Виконані з піску або льоду композиції можна бачити у великих містах України залежно від пори року. Найбільш популярні композиції з льоду, що стали практично невід'ємною частиною новорічних і різдвяних свят.

У 90-ті роки 20 ст. формується школа українського постмодернізму в живопису. Представники школи: А. Савадов, Г. Сенченко, О. Ройтбурд, С. Ликов поєднують неоромантизм, експресіонізм, неоархаіку і елементи Моцарту, реалізму. Художники ведуть пошук в зоні поза національного, підсвідомого і суб'єктивного. Розширилися виставкові можливості українських художників, з'явилися приватні галереї, вернісажі, аукціони.

В Україні розвивається театральне мистецтво. Правда, і в ринкових умовах театри залишаються державними і не можуть обійтися без фінансової підтримки. Успішно здійснюються охарактеризовує комерційні проекти, наприклад, театральна кампанія «Бенюк і Хостікоєв». Розвиваються нові жанри: мюзикл, рок-опера, театр-перформанс. Свого роду театр абсурду створив режисер С. Жолдак, деякий час очолював у Харкові театр української драми ім. Т. Шевченка.

У сучасній українській популярній музиці представлені різні жанри: рок-і поп-музика, джаз і Бардова пісня та ін В Україні і в світі популярні такі виконавці як С. Ротару, В. Зінкевич, О. Білозір, Т. Повалій, О. скрипку, С. Вакарчук, О. Пономарьов, І. Бобул, Н. Гнатюк та ін

У незалежній Україні була створена законодавча база, яка регулює діяльність у галузі телебачення. Одна з основних завдань в галузі телебачення - підтримка вітчизняних ЗМІ, захист національного ефіру від продукції низької якості. Телепродукції, яка користується найбільшим попитом, є новини, телесеріали, художні фільми, розважальні та музичні передачі. Пізнавальні програми з телебачення перекочували в інтернет. Телеінформаційних простір Україна в основному двомовний: українська і російська. Російська мова переважає в теле ефірі станцій, що ведуть мовлення у східних і південних регіонах України, український - в центральному та західному регіонах. Серед каналів, які ведуть мовлення українською мовою, високу рейтингову оцінку в початку нинішнього століття мали «1 +1», «Інтер» і «Україною». Відмічено зростання впливу телебачення на свідомість населення, темпи реформування економіки, поширення культурних цінностей. Телебачення також є найпотужнішим каналом реклами, в т.ч. і політичної.

За роки незалежності в Україну реконструйовано чимало історико-культурних пам'яток. У Батурині на Чернігівщині, колись колишньому гетьманською резиденцією відновлений комплекс споруд ХVІІ-ХVІІІ ст. На їх базі створено національний історико-культурний заповідник. Знову побудовані пам'ятники культової (церковної) архітектури, зруйновані в радянський період: Михайлівського Золотоверхого монастиря, Успенський собор Києво-Печерської Лаври, церква Богородиці Пирогощі. Помітною подією культурного життя стало створення в Києві нового музейного комплексу - «Мистецького арсеналу».

В Україні проводяться різні творчі конкурси і фестивалі національного та міжнародного рівня. У 2005 р. в Києві був проведений пісенний конкурс «Євробачення». Проведення конкурсу в Україну стало нагородою за перемогу української співачки Руслани на аналогічному конкурсу 2004 р. популярність національні музичні фестивалі «Червона рута», «Крок до зірок», «Таврійські ігри». У числі їх учасників було чимало сучасних популярних виконавців: В. Павлик, Тіна Кароль, групи «Друга ріка» і «Танок на майдані Конго» та ін За участю меценатів у Скадовську проводиться традиційний Всеукраїнський дитячий фестиваль «Чорноморські ігри». Мабуть, найбільш активний в організації творчих фестивалів місто Львів. Найбільш відомі львівські фестивалі - Міжнародний театральний фестиваль та конкурс оперних співаків ім. С. Крушельницької. У театральному фестивалі беруть участь вуличні театри і вертепи з Польщі, Чехії, Франції, Австрії та інших країн Європи. У Харкові проводиться міжнародний музичний фестиваль «Харківські асамблеї», в Миколаєві - конкурс молодих композиторів.

Таким чином, у роки незалежності українська культура отримала нові можливості розвитку. Державна політика у сфері культури сприяє включенню України в світовий культурний простір.

Контрольні питання:

1. Положення і проблеми української вищої школи.

2. Участь України у міжнародній культурного життя.

3. Нові явища в літературі і театрі.

4. Взаємодія культури України та діаспори.

Контрольні завдання:

1. Дайте характеристику впливу здобуття незалежності України в культурній сфері.

2. Порівняйте мовну ситуацію в Україні в період застою і в 1991-2010 рр..

3. Дайте характеристику нових явищ у сфері літератури, музики, живопису і скульптури.

Теми рефератів:

1. Формування в літературі та образотворчому мистецтві нового естетичного мислення.

2. Сучасне українське національно-культурне відродження.

3. Положення і проблеми українського кіно.

Поясніть значення терміну:

1. Державна мова:

А) встановлений законом мова, обов'язковий для державної адміністрації, суду і школи.

Б) найбільш поширений в країні мову

В) мова, зручний для спілкування зі стратегічними партнерами

Г) встановлений законом мова, обов'язковий для спілкування між людьми в побуті і сімейних відносинах

       2. Плюралізм:

А) ідейно-регулятивний принцип суспільно-політичного розвитку, який базується на існуванні кількох незалежних почав світорозуміння.

Б) ідеологія різних соціальних груп суспільства

В) принцип існування національної культури в епоху тоталітаризму.

Г) різновид футуризму

       3. Постмодернізм:

А) художній напрям сучасної епохи

Б) протягом громадської думки Середньовіччя

В) антикультурні явища, кітч.

Г) художній напрям доіндустріального суспільства.

       4. Толерантність:

А) неприйняття інонаціональної культури

Б) терпиме ставлення до чужих думок, віруванням і принципам

В) художнє течія в живопису

Г) заперечення принципу розумного егоїзму

Модульний контроль:

Дайте правильну відповідь:

1. Головне завдання культурної політики незалежної України:

А) повернення культурних цінностей, вивезених з країни в період 2 Світової війни

Б) збереження національного культурного надбання та створення умов вільного розвитку культурної сфери

В) подолання пережитків релігії

Г) формування поняття «інтелектуальна власність»

        2. «Масова культура»:

А) традиційна культура, що виникла в давнину і Середньовіччя

Б) продукт індустріального і постіндустріального розвитку світу

В) культура маргінальних верств суспільства

Г) селянська культура

         3. Болонський процес:

А) третейський суд в справах культури

Б) створення єдиного простору у сфері вищої освіти і науки

В) спосіб легалізації «витоку мізків» з країн з низьким рівнем життя населення

Г) міжнародний рух бродячих артистів

          4. Повна середня школа в Україну передбачає:

А) семирічне навчання

Б) десятирічне навчання

В) дванадцятирічне навчання

Г) двадцятирічне навчання

5. Україна у сфері космосу:

А) бере участь у міжнародних проектах

Б) не має космічної галузі

В) співпрацює тільки з Росією

Г) співпрацює тільки з США

          6. До характерних рис постмодернізму відносяться (два правильних відповіді):

А) використання традицій минулих епох

Б) гротескні форми вираження

В) строгий раціоналізм

Г) одноманітність стилю

           7. Батуринський історико-культурний заповідник створено:

А) в царській Росії

Б) в Радянській Україні

В) в сучасній Україні

Г) в Українській Народній Республіці

Ілюстрації:

  1.  Конституція України. Обкладинка. Фото.
  2.  Космічний супутник «Січ-1». Фото.
  3.  Виступ групи «ВВ» на площі Незалежності в Києві. Фото.
  4.  Памятник І.Підкові у Львові. Фото.
  5.  Студентський пікет в Києві – протест проти високої платні за навчання. Фото.
  6.  Виступ Руслани на конкурсі «Євробачення». 2004. Фото.
  7.  Вірка Сердючка (А.Данилко)на одному з концертів.
  8.  Відбудований Успенський собор Києво-Печерської Лаври.
  9.  Вуличний театр на фестивалі «Золотой Лев» у Львові. Фото.
  10.  Бульдозер знищує пиратську видеопродукцію. Фото.
  11.  Скульптура Бабая на площі перед Оперним театром. Харків. Фото.
  12.  Виставка керижаних скульптур. Харків.

  1.  Конституція України. Обкладинка. Фото.

  1.  Космічний супутник «Січ-1». Фото.

  1.  Виступ групи «ВВ» на площі Незалежності в Києві. Фото.

  1.  Пам’ятник Іідкові  у Львові. Фото.

  1.  Студентський пікет в Києві - протест против високої платні за навчання. Фото.

  1.  Выступление Русланы на конкурсе «Евровидения». 2004 г. Фото.

  1.  Верка Сердючка (А.Данилко) на одном из концертов. Фото.

  1.  Восстановленный Успенский собор Киево-Печерской лавры.

  1.  Уличный театр на фестивале «Золотой Лев» во Львове. Фото.

  1.  Бульдозер уничтожает пиратскую видеопродукцию. Фото.

  1.  Скульптура Бабая на площади перед Оперным театром. Харьков. Фото.

  1.  Выставка ледяных скульптур. Харьков.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17106. Загальна блок-схема 152.5 KB
  Лабораторна робота №2 Тема: Загальна блоксхема. Мета: розглянути схеми конструювання алгоритмів. Обладнання: інструкція до практичної роботи олівець лінійка. Хід роботи. 1.Правила Т/Б в кабінеті комп'ютерної техніки. Методичні вказівки. Алгоритми можна пре
17107. Циклічні алгоритми 61.5 KB
  Лабораторна робота № 3 Тема: Циклічні алгоритми. Мета: навчитися складати схеми циклічних алгоритмів. Обладнання: інструкція до практичної роботи олівець лінійка. Хід роботи. Правила Т/Б в кабінеті комп'ютерної техніки. Методичні вказівки. Базова ст...
17108. Вкладені цикли 58 KB
  Лабораторна робота № 4 Тема: Вкладені цикли. Мета: навчитися складати алгоритми з вкладеними циклами. Обладнання: інструкція до практичної роботи олівець лінійка. Хід роботи Правила Т/Б в кабінеті комп'ютерної техніки. Методичні вказівки. Можливі в
17109. Програмування програм багатомодульної структури 68 KB
  Лабораторна робота № 18 Тема: Програмування програм багатомодульної структури. Мета: навчитися програмувати програми багатомодульної структури. Обладнання: ПК інструкція до практичної роботи. Хід роботи. 1.Правила техніки безпеки в класі комп'ютерної техніки. ...
17110. Розробка програм з функціями. Оголошення, визначення і виклик функцій 109.5 KB
  Лабораторна робота № 19 Тема: Розробка програм з функціями. Оголошення визначення і виклик функцій Ціль роботи: виробити практичні навички в написанні програм з виділенням функцій їхнім оголошенням визначенням і використанням. Обладнання: ПКПО Borland C Теорети...
17111. Розробка програм з покажчиками 88.5 KB
  Лабораторна робота № 20 Тема: Розробка програм з покажчиками Ціль роботи: вивчити конструкції й оператори мови С для роботи з покажчиками. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичні відомості Самим могутнім інструментом у С безумовно є покажчики і для того щоб опанув...
17112. Масиви. Селективна обробка масивів 74 KB
  Лабораторна робота № 21 Тема: Масиви. Селективна обробка масивів Ціль роботи: вивчити роботу з масивом як зі складеним типом даних прийоми введення і виведення даних обробку одномірних масивів. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичні відомості Масив це набір...
17113. Формування робочих масивів за допомогою операцій селекції вихідного масиву 74 KB
  Лабораторна робота № 22 Тема: Формування робочих масивів за допомогою операцій селекції вихідного масиву Ціль роботи: вивчити і навчитися застосовувати обробку масивів по заданих логічних умовах формування нових масивів. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичні відо
17114. Обробка символьних даних 57 KB
  Лабораторна робота № 23 Тема: Обробка символьних даних Ціль роботи: вивчити і навчитися використовувати масиви символьних даних. Обладнання: ПКПО Borland C Хід роботи 1.Вивчити теоретичні відомості 2.Відповідно до індивідуального завдання розробити алгоритм...