80551

Поточне фінансове планування та бюджетування

Лекция

Финансы и кредитные отношения

Фінансове планування на підприємствах. Вироблення управлінських рішень оцінка та вибір найбільш ефективних варіантів форм і засобів їхнього виконання здійснюється на основі планування розвитку економіки підприємства в цілому. Фінансове планування виражає розвиток підприємства у відповідних фінансових показниках Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. Фінансове планування це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за...

Украинкский

2015-02-17

76.5 KB

1 чел.

Лекція №13 (20). РОЗДІЛ 9. Фінансове планування на підприємствах.

Тема : Поточне фінансове планування та бюджетування

План лекції

  1.  Завдання, форми і методи фінансового планування. Види фінансових планів.
  2.  Річний фінансовий план. Бюджетування на підприємстві.
  3.  Оперативний фінансовий план
  4.  Фінансова стратегія підприємств (Поддєрьогін, с.397-401)
  5.  Контролінг у системі фінансового планування

1.

В умовах переходу до ринкової економіки і роботи в ній значно зростає матеріальна і моральна відповідальність керівників господарюючих суб'єктів за їх фінансовий стан, який обґрунтовується рівнем ведення їх виробничо-фінансової діяльності. Рівень же ведення виробничо-фінансової діяльності підприємств значною мірою визначається рівнем керування в них. Вироблення управлінських рішень, оцінка та вибір найбільш ефективних варіантів, форм і засобів їхнього виконання здійснюється на основі планування розвитку економіки підприємства в цілому. У складі загального планування розвитку економіки підприємств істотна роль належить фінансовому плануванню.

Фінансове планування виражає  розвиток підприємства у відповідних фінансових показниках

Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність  нестиме само підприємство.

Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у визначеному періоді. На практиці процес полягає у розробці фінансових показників на майбутнє, групування  і відображення їх з метою визначення фінансових результатів, балансування джерел фінансових ресурсів із обсягами витрачання. Метою  фінансового планування є забезпечення  господарської діяльності необхідними джерелами фінансування, досягнення визначеної прибутковості , встановлення такого співвідношення виробничих та фінансових показників, які б забезпечували найповніше задоволення потреб при  найменших витратах усіх видів ресурсів..

Призначення фінансового планування - визначення сукупної потреби підприємства у фінансових ресурсах у розмірах, що забезпечують фінансування розширення виробництва, виконання фінансово-кредитних зобов'язань перед бюджетом, банками і т.п., вирішення соціальних проблем і матеріального стимулювання робітників підприємства. Об'єктом фінансового планування є доходи і накопичення, їх формування і розподіл, взаємовідносини з ланками фінансово-кредитної системи, фонди грошових коштів, їх формування та використання, капітальні вкладення й оборотні активи, планування їх обсягів і джерел фінансування, визначення джерел фінансування соціальної та культурно-побутової сфер.

Завданнями фінансового планування на підприємстві є:

  •  установлення раціональних фінансових відносин із суб’єктами господарювання, бюджетом, банками, страховими компаніями, забезпечення виконання зобов’язань;
  •  визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;
  •  виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів
  •  визначення джерел та обсягів фінансових ресурсів відповідно до потреб підприємства;
  •  виявлення резервів збільшення фінансових ресурсів та показників;
  •  розподіл отримуваних прибутків і накопичень по каналах їх використання з урахуванням інтересів власників, інвесторів;
  •  здійснення фінансового контролю за формуванням та використанням фінансових коштів.

Основними стадіями (етапами) фінансового планування є:

  •  аналіз надходження і витрат фінансових ресурсів по їх видах і в цілому за попередній звітний період та аналіз виконання планів;
  •  складання проекту фінансового плану на наступний рік;
  •  розгляд і затвердження фінансових планів;
  •  виконання фінансових планів.

Методи ФП:

1. Нормативний метод передбачає розрахунок фінансових показників на основі встановлених норм.

Суть нормативного методу фінансового планування полягає в тім,   що  на  основі   встановлених  фінансових  норм  та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела   цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки,     зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

2.  Метод коефіцієнтів передбачає зміну запланованих фінансових показників на визначену частку (коефіцієнт) відповідно до рівня їх виконання у попередньому звітному періоді.

3. Балансовий метод передбачає узгодження усіх витрат із джерелами їх фінансування, визначення для кожної статті витрат джерел покриття.

4.За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.

5. Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання - знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Моделювання може передбачати кореляційний або функціональний звязок факторів.

6. Оптимізація планових рішень – вибір оптимального варіанту за всановленим критерієм.

В залежності від завдань і    об'єктів планування фінансові плани можна розділити на перспективні, поточні та оперативні.

Першим етапом фінансового планування є прогнозування фінансової діяльності підприємства (перспективне фінансове планування на період 3—5 років).

 Перспективне фінансове планування на підприємствах реалізується через складання бізнес-плану підприємства. Бізнес-план складається підприємством на період від трьох до п'яти років.

Бізнес-план являє собою документ, у якому викладені організаційні, виробничі та ринкові аспекти запропонованого бізнесу, а також запропоновані планові розрахунки обсягів виробництва, необхідних інвестицій і   передбачуваних фінансових результатів.

Приблизний склад та зміст розділів бізнес-плану такі:

1.  Юридичний статус підприємства.

2.  Коротка історична довідка про діяльність підприємства.

3.  Характеристика виробленої продукції (послуг) і ринків збуту.

4.  Характеристика конкурентного середовища.

5.  План маркетингової діяльності.

6.  План виробничої діяльності підприємства.

7.  Організаційний план. Наводиться інформація щодо існуючої організаційної структури підприємства та пропозиції покупця щодо її вдосконалення, дані стосовно забезпечення підприємства робочою силою, кваліфікацію робітників, про діючу систему заробітної плати, систему преміювання, їх середні розміри та ін.

8.  Охорона навколишнього середовища.

9. Фінансовий план та програма інвестицій.

Складання бізнес-плану має істотне значення для підприємств у тих випадках, коли у них бракує власних фінансових ресурсів для виконання того або іншого проекту. У цих випадках бізнес-план є одним з основних, який необхідний підприємству для звернення до інших інвесторів з проханням притягнення їх фінансових ресурсів для фінансування цього проекту або в банк, для одержання на конкретну ціль позикових коштів.

Важливою частиною бізнес-плану є фінансовий (поточний) план, котрий узагальнює всі попередні його розділи у вартісному вираженні. В ньому відображені розміри прибутку, податків, обсяги інвестицій, використання власних і залучених коштів, резерв виплати дивідендів (акціонерне товариство), фінансові резерви тощо.

2.

 Поточне планування як складова перспективного планування реалізується через складання підприємствами поточних фінансових  планів, в яких узгоджуються дохідні і витратні статті на плановий період. У цих планах деталізуються і застосовуються точніші, порівняно з перспективними планами, методи розрахунків доходів підприємства.

На державних підприємствах фінансовий план складається на рік й поквартальною розбивкою за установленою формою згідно Положення про порядок складання фінансового плану державним підприємством, за формою, рекомендованою Мінекономіки.

 Фінансовий план державного підприємства (крім казенного) складається з таких розділів:

• джерела формування та надходження коштів;

• приріст активів підприємства; повернення залучених коштів;

• витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів;

• покриття збитків минулих періодів.

Недержавні підприємства, яким надана самостійність у плануванні, можуть обирати будь-яку іншу форму фінансового планування, яку вони вважають за необхідну для себе. Наприклад, бюджетування.

Бюджетування – процес складання фінансових планів у формі кошторису або балансу, які відображають формування і розподіл окремих видів ресурсів або за окремими напрямами діяльності, витрат і контроль за їх виконанням.

Бюджети класифікуються:

За сферою діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова)

За рівнем складання: індивідуальні (по підрозділах, центрах відповідальності); зведені, консолідовані (по підприємству, об’єднанню, галузі)

За змістом: операційний (бюджети продажу, виробництва, прямих матеріальних витрат, прямих затрат на працю, виробничих накладних витрат, збутових і адміністративних витрат; прогноз звіту про прибутки і збитки), фінансовий (прогноз руху грошових коштів, прогноз балансового звіту, бюджет капітальних вкладень); податкові бюджети

      За способом врахування статистичних факторів на діяльність підприємства: Гнучкі, Динамічні, Статистичні

Бюджетування передбачає підготовку головного бюджету, що складається з інтегрованих один з одним бюджетів, які відображають різні сторони діяльності підприємства.

Бюджетування, як інструмент фінансового планування, в країнах ринкової економіки вважається описом цілей підприємства, визначенням конкретних фінансових та операційних завдань у термінах. Він є кількісним планом діяльності підприємства і виконання програм, які є взаємопов'язаним набором фінансових і/або натуральних, економічних показників.

Оперативне фінансове планування – термін тиждень, декада, місяць, квартал, - полягає у складанні й виконанні платіжного календаря, касового плану, а також у встановленні потреби у короткотермінових кредитах.

Платіжний календар пов'язує черговість і терміни проведення розрахунків, що забезпечують безперервне фінансування виробничо-господарської діяльності підприємства. За його допомогою контролюється виконання платіжних зобов'язань та фіксуються зміни у платоспроможності та ліквідності активів підприємства.

Касовий план — це план обігу готівки, він може складатись при потребі підприємства у визначенні розміру зобов'язань перед працівниками із заробітної плати та нарахувань на неї, дивідендів та інших виплат підприємства готівкою.

3.

Метою складання фінансового плану підприємствами є взаємоузгодження доходів та витрат у плановому періоді.

Поточний фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах, оскільки протягом року потреба в грошових коштах є , змінною, а це призводить до нестачі або надлишку фінансових ресурсів. Поквартальна розбивка річного фінансового плану дає змогу відстежувати процес виникнення вхідних і вихідних грошових потоків, визначити потребу в залученні коштів.( зразок – Поддєрьогін А.М., с.318-325)

Після визначення всіх статей плану доходів та витрат і підведення підсумку в кожному розділі перевіряють рівень їх збалансованості. Для цього підсумки першого розділу "Джерела формування та надходження коштів" необхідно порівняти з підсумками розділів: "Приріст активів підприємства” "Повернення залучених коштів ", "Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів ", "Покриття збитків минулих періодів ".

Сальдо всіх надходжень і всіх витрат характеризує фінансовий результат діяльності підприємства. Якщо має місце негативний фінансовий результат (збиток), необхідно переглянути витрати в бік зменшення або відшукати додаткові резерви доходів та надходження коштів.

Таким чином, у процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув'язка кожного виду витрат із джерелом фінансування.

Орган управління розглядає проект фінансового плану підприємства та приймає рішення про його затвердження або відхилення. У випадку відхилення проекту орган управління в письмовій формі повідомляє підприємство про підстави відхилення.

У випадку відхилення проекту фінансового плану підприємство доопрацьовує його відповідно до висловлених органом управління зауважень та повторно подає на затвердження.

Дані для складання фінансового плану беруться з відповідних таблиць (розрахунків), що входять у фінансове планування: розрахунок прибутку підприємства; розрахунок нормативів власних оборотних активів і джерел їх покриття; розрахунок амортизаційних відрахувань; розрахунок капітальних вкладень (інвестицій) і джерел їх фінансування; розрахунок залучення кредитів банку; розрахунок сум податків і платежів, що сплачуються до бюджету і централізованих фондів і т.д.

У процесі складання фінансового плану необхідно пам'ятати, що сума витрат і відрахувань повинна відповідати сумі доходів і надходжень коштів. Однак, враховуючи те, що одним видом джерел (прибутком) можуть покриватися кілька видів витрат, перед складанням фінансового плану повинно здійснюватися взаємне ув'язування (збалансування) цих витрат із джерелами їх покриття. Це взаємоув'язування здійснюється шляхом складання перевірочної таблиці шахової форми (табл. 2).

        Табл. 2 складають у такій послідовності: спочатку записують підсумкові показники доходів і витрат, потім по кожній статті витрат указують суми відповідних джерел їх фінансування. Таким чином здійснюється взаємне ув'язування витрат із джерелами їх фінансування. Дані цієї таблиці використовуються при складанні фінансового плану.

Порядок складання і затвердження річних фінансових планів підприємств інших форм власності встановлюється їх власниками.

4.

      Оперативне фінансове планування включає складання, насамперед, платіжного календаря.

     Платіжний календар - це документ, в якому відображаються поточні надходження грошових коштів підприємства на певний період часу.

     Призначення платіжного календаря - встановлення розмірів поточних витрат і обсягів надходження грошових коштів, послідовність та строки виконання всіх розрахунків на певний відрізок часу підприємства. Він дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити своєчасне виконання розрахунків і платіжних зобов'язань, встановлювати зміни та рівень платоспроможності, а також фінансування нормальної господарської діяльності підприємства у відповідному періоді.

       Розраховується платіжний календар на короткі проміжки часу - місяць, п'ятнадцять днів, декаду. Найбільш доцільне складання платіжного календаря на місяць з подекадною розбивкою. Складається платіжний календар з двох розділів.

       У першому розділі – витрати усіх видів у плановому періоді; у другому – залишки та очікувані надходження грошових коштів з різних джерел, згідно річного плану.

       Для складання використовуються: дані планів, облікова інформація, договори (контракти), встановлені законодавством терміни сплати обовязкових платежів.

Постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану — балансу доходів і витрат (фінансового плану) підприємства. Він дає можливість фінансовій службі підприємства забезпечити оперативне фінансування, виконання зобов'язань, фіксує зміни у платоспроможності підприємства та ліквідності його активів; дозволяє стежити за станом обігового капіталу і фіксує потребу у використанні позичених та залучених коштів у плановому періоді. 

     Співвідношення між обома розділами календаря - надходженнями та витратами коштів повинно бути таким, щоб забезпечити їх рівність, або, що краще, перевищення надходжень коштів над їх витратами.

     Зайві кошти в цьому випадку осядуть на поточному рахунку підприємства, і це буде означати велику стійкість його фінансового стану та платоспроможність у наступному періоді. Перевищення витрат над надходженнями грошових коштів свідчить про зниження можливості підприємства в покритті наступних витрат. У такому випадку підприємство повинно знаходити резерви збільшення обсягів грошових надходжень за рахунок збільшення кількості реалізації продукції, вживати заходів для прискорення розрахунків за неї, стягнення дебіторської заборгованості, скорочення відповідних видів витрат або перенесення їх оплати на наступні періоди й ін. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37163. Три основных центра Руси. Владимирское и Галицко-Волынское княжетсва. Новгородская феодальная республика 29.58 KB
  Под влияние ростовосуздальского князя попали Рязань и Муром. Хотя власть великого князя безвозврат но ушла в прошлое но княжение в Киеве подчеркивало старшинство князя. Последующие поколения русских князей назы вавшие свои княжества великими а себя великими князьями та кого пиетета к титулу великого киевского князя уже не испытывали. Он претендуя на титул велико го князя всех земель Руси в 1169 году захватил Киев и учинил там полный разгром превзойдя в этом половцев.
37164. Установление монголо-татарского ига и его последствия для народов Руси 21.29 KB
  Организация монгольского войска была основана на десятичном принципе 10 100 1000 и т. войска Чингисхана вторглись в Среднюю Азию. Вслед за Средней Азией был захвачен Северный Иран после чего войска Чингисхана совершили грабительский поход в Закавказье. Битва между русскополовецкими и монгольскими войсками произошла 31 мая 1223 г.
37165. Предпосылки объединения русских земель в XIV в. Начало возвышения Московского княжества 20.47 KB
  Предпосылки объединения русских земель в XIV в. В то же время стержнем политической жизни этого периода становится объединительный процесс русских земель. Территориальным ядром формирования русской народности и Русского государства становится ВладимироСуздальская земля в которой постепенно возвышается Москва превращаясь в центр политического объединения русских земель. В условиях феодальной раздробленности и агрессии немецких рыцарских орденов южные и югозападные земли в том числе и Киев вошли в состав Княжества Литовского поэтому...
37166. Образование централизованного Российского государства. Иван Третий. Свержение ордынского ига 13.64 KB
  Завершение процесса объединения русских земель вокруг Москвы в централизованное государство приходится на годы правления Ивана III 1462 1505 гг. и Василия III 1505 1533 гг. На протяжении 150 лет до Ивана III шло собирание русских земель и сосредоточение власти в руках Московских князей. При Иване III великий князь возвышается над остальными князьями не только количеством силы и владений но и объемом власти.
37167. Россия при Иване Четвертом. Избранная Рада. Реформы 17.36 KB
  Борьба эта протекала на глазах малолетнего Ивана IV. вокруг молодого Ивана IV сложился совет близких к нему людей получивший название âИзбранная радаâ. Костомарова который считал что âэтот государь всю жизнь находился под влиянием то тех то другихâ и âчто дела составившие славу царствования до падения Сильвестра исходили от этого последнего и его кружка и совершались не только не по его Ивана IV указанию но часто против желанияâ. Провозглашая эти реформы правительство Ивана IV изображало их как мероприятия цель которых...
37168. Иван Грозный в фильме Эйзенштейна. Опричнина, ее суть и последствия 16.5 KB
  Иван Грозный в фильме Эйзенштейна. Иван Грозный в фильме Эйзенштейна Смотрите фильм в папке Фильм Сергея Эйзенштейна ИВАН ГРОЗНЫЙ 1944 Опричнина К 1557 г. При решении этого вопроса произошел разрыв Ивана Грозного с Избранной Радой которая в отличии от намерений царя завоевать Ливонию предлагала овладеть Крымом. Несогласие в политических взглядах усугубилось смертью жены Ивана Грозного Анастасии в которой обвиняли Сильвестра и Адашева.
37169. Смутное время в истории России. Польско-шведская интервенция. Народные ополчения 24.35 KB
  Смутное время в истории России. В условиях всеобщего недовольства на западных границах России появляется самозванец выдававший себя за чудесно спасшегося в Угличе царевича Дмитрия сына Ивана Грозного. Шведские войска оккупировали значительную часть севера России и захватили Новгород. В России росло недовольство.
37170. Начало династии Романовых. Россия в первой половине XVII в 21.22 KB
  Россия в первой половине XVII в. Россия в XVII в. Главной тенденцией политического развития России в первой половине XVII в. Внешняя политика в XVII в.
37171. Социально-политические изменения в XVII в. Соборное уложение 1649 г. Народные бунты 14.46 KB
  Социальнополитические изменения в XVII в. Общие факты Характерной чертой экономического развития России в XVII веке стало безраздельное господство феодальнокрепостнической системы. Прекратился созыв Земских Соборов которые являлись неотъемлемой частью государственной власти в первой половине XVII в. âБунташный векâ XVII в.