80560

Визначення потреби в оборотних коштах

Лекция

Финансы и кредитные отношения

Нормування незавершеного виробництва і готової продукції. Аналогічно нормується запас палива за видами на виробничі і невиробничі цілі норматив на тару з урахуванням часу виготовлення або транспортування прошивки та інших стадій підготовки до запакування продукції. Усі витрати на початі але незавершені вироби у цехах майстернях інших виробничих приміщеннях після видачі зі складу матеріалів до моменту передачі продукції на склад визначаються вартістю незавершеного виробництва. Нароматив незавершеного виробинцтва залежить від: обсягу і...

Украинкский

2015-02-17

42.5 KB

0 чел.

PAGE  5

Лекція №5. Розділ 4. Обіговий капітал підприємств

Тема: Визначення потреби в оборотних коштах.

План лекції.

  1.  Нормування запасів сировини, матеріалів та напівфабрикатів.
  2.  Визначення потреби у запчастинах та МШП.
  3.  Нормування незавершеного виробництва і готової продукції.
  4.  Нормування витрат майбутніх періодів.
  5.  Розрахунок сукупної потреби (нормативу) оборотних коштів.

 

1.

Найбільшу питому вагу у складі виробничих запасів займають сировина, основні матеріали і напівфабрикати, щодо яких норматив визначається за формулою.

 

                                              H=ON,                                                                                 (1)               

де Н – норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів і   

           покупних    

           напівфабрикатів (1000);

    О – одноденні витрати сировини ,матеріалів, напівфабрикатів;

    N – норма оборотних коштів (днів).

О = Вр/365 або О= Вк/90, де                                       (2)

Вр(Вк) –витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів за рік (квартал), грн.

365 (90) – кількість днів у періодів.

N = Пз + Сз + Тз + техз + Пз                                (3)

Тобто норма (у днях) складається з поточного запасу, страхового хапасу, транспортного запасу, технологічного запасу; часу на розвантаження, доставку, пийняття, складування.

Поточний запас – основний вид запасу, виходячи з кількості с.м. н/ф для виробництва, виходячи з періодичності поставок і обсягів їх споживання. Визначається, як правило як 50 % середнього інтервалу між поставками різних постачальників.

Середній інтервал розраховується діленням 365 днів на число постаовк на рік, або як середня величина за минулий рік.

Страховий запас – для гарантування безперебійності виробництва у випадках порушення умов потсавок. Встановлюється до 50 % поточного запасу.

Транспортний запас – створюється, якщо строк вантажообігу більший ніж документообігу (при поставках на великі відстані). Розраховується як сума перевищення терміну доставки над термінами переказу і обкатки розрахункових документів.

Підготовчий запас визначається середніми витратами часу на відповідні операції. До запасів належать і допоміжні матеріали, які нормуються за формулами (1) – (3).

2.

Аналогічно нормується  запас палива за видами на виробничі і невиробничі цілі, норматив на тару з урахуванням часу виготовлення або транспортування, прошивки та інших стадій підготовки до запакування продукції.

Методи встановлення нормативів на запасні частини

  1.  прямий розрахунок – за кошторисами на рік на проведення ремонтів за видами засобів;
  2.  укрупнений.

Н = N · Вк                                                (4)

Де Н – норматив запасних частин, грн.

N – норма – коефіцієнт

N = Зсер/Всер, де                                 (5)

Зсер- середньорічний залишок запчастин.

В – вартасть машин, устаткування, що підлягають ремонту.

Нормування МШП.

Возначається окремо для кожної групи, не залежно від характеру використання:

  •  господарський інвентар;
  •  спецодяг і спецзвуття;
  •  спеціальний інструмент і пристосування4
  •  змінне обладнання.

Нормуються МШП на складі методом прямого розрахунку  - кількості необхідних комплектів, інструментів. Для спецодягу і звуття – за формулами (1) – (3)

3.

Усі витрати на початі, але незавершені вироби – у цехах, майстернях, інших виробничих приміщеннях після видачі зі складу матеріалів до моменту передачі продукції на склад визначаються вартістю незавершеного виробництва.

Нароматив незавершеного виробинцтва залежить від:

  •  обсягу і складу продукції;
  •  тривалості виробинчого циклу;
  •  собівартості продукції;
  •  харакетру наростання вирта у процесі виробинцтва.

Н = Во · Двц · К, де                                           (6)   

Н – роматив, грн у незавершеному виробництві;

Во – однодобові витрати на виробництво у 4 квартілі, грн.4

Двц – тривалість виробинчого циклу, днів;

К – коефіцієнт наростання витрат;

Во – обчислюється за формулою (2).

Двц – визначається за чаосм перебування продукції у незавершеному виробництві на підставі технологічних карт виробинцтва (час обробки, транспортування, час між окремими операціями, страховий час).

На підприємствах з широким асортиментом продукції Двц визначається як середньозважена величина за тривалістю виробничого циклу кожного виду продукції.

К – відображає характер зростання за днями виробничого циклу, ступінь готовнсоті, послідовність і темпи зростання витрат.

Чим більші витрати перших днів – тим вище норматив.

При рівномірному наростанні витрат

К = (Во +0,5Н)/ (Во+Вн), де                             (7)       

Во, Вн – одночасні та наростаючі витрати.

При нерівномірному

К = С/В                                                (8)

С – середня вартість виробу у незавершеному виробництві  за день4

В -  виробнича собівартість виробу.

Номатив незавершених виробів переданих на склад і прийнятих технологічним контролем визначається.

Н = Вк/Д· Т                                                         (9)

Вк – витрати на випуск товарної продукції у 4 кварталі, грн.

Д – кількість днів кварталу.

Т – норма запасу готової продукції, днів.

Т – складається з часу комплектування, упаковки, оформлення, передачу  до банку платіжних документів. Визначається розрахунковим методм.

При великій номенкалтурі виділяють 70-80 % основних видів виробів, щодо яких визначають середньозважену норму, залежно від їх питомої ваги в складі усіх видів продукції.

4.

Витрати, що збільшують собівартість у наступних періодах нормуються за формулою:

Н = Внпр  + Впр – Всв, де                                      (10)

Внпр, Впр, ввс – сума витра  майбутніх періодів на початок планового року, витрат, що включаються у собівартість планового року. Здійснюється на кожен рік.

5.

За прямим методом сукупний норматив:

Нс = Нмсн\ф + Нмд + Нзг + Нп + Нг.п + Н в.м.п.

За економічним методом він визначається відразу без розподілу за елементами у два етапи.

  1.  норматив за змінними статтями ОА; (сировина, матеріали,незавершене виробництво, готова продукція).
  2.  норматив за постійними статтями (елементами) ОА (допоміжні матеріали, паливо, запчастини, МШП, витрати майбутніх перідів)
  3.  Н1 = Нд×З                                                                                                (11)
  4.  Н2 = Нд × 50% × З                                                                                  (12)

Де З – зміна обсягів виробинцтва у палновому році, %

Нс = (Н12)× (100% -П), де Нд – діючий норматив; П – прискорення обертання ОК, %


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26841. Многокамерный желудок жвачных 7.28 KB
  Рубец — rumen. В рубце различают два мешка [дорсальный — saccusdorsalis (5) и вентральный — saccusventral). Со стороны слизистой оболочки указанным желобам соответствуют складки — pilalongitudinalisdextraetsinistra, pilacranialisetcaudalis, которые обрамляют внутрирубцовое отверстие
26842. Анатомо-физиологические особенности строения и пищеварения молодняка жвачных 2.42 KB
  Во время питья молока и воды или акта сосания сокращаются мышцы губ пищеводного желоба; губы смыкаются и образуют трубку составляющую как бы продолжение пищевода. Смыкание губ пищеводного желоба это рефлекторный акт возникающий при раздражении рецепторов языка и глотки в момент глотания. Емкость пищеводного желоба очень мала поэтому молоко может проходить по нему в сычуг только небольшими порциями. С ростом телят значение пищеводного желоба уменьшается губы его грубеют и смыкаются не полностью.
26843. Тонкий отдел кишечника домашних животных 8.3 KB
  тонкая кишка intestinumtenue простирается от пилоруса желудка до слепой кишки. Двенадцатиперстная кишка duodenum У всех животных она находится в правом подреберье. Тощая кишка jejunum висит на длинной брыжейке и образует множество кишечных петель ansaeintestinales. Тощая кишка без четкой границы переходит в подвздошную кишку.
26844. Печень домашних животных 7.04 KB
  Печень домашних животных. Печень hepar сложнотрубчагого строения через нее протекает вся кровь из желудка кишечника и селезенки по мощной воротной вене v. ПеченЬ по острому краю меяедолевыми вырезками incisurainterlobularis разграничивается на доли. Основная сагиттальная срединная вырезка делит печень на правую и левую доли lobushepatisdexteretsinister.
26845. Поджелудочная железа домашних животных 3.66 KB
  Проток поджелудочной железы ductuspancreaticus открывается в двенадцатиперстную кишку у одних животных вместе с желчным протоком у других самостоятельноИннервация п. Поджелудочный проток открывается вместе с желчным протоком У свиньи железа сероватожелтой окраски. Проток один открывается на 13 20 см дистальнее устья желчного протока У рогатого скота железа располагается вдоль двенадцатиперстной Кишки от 12го грудного до 2 4го поясничного позвонка под правой ножкой диафрагмы частично на лабиринте ободочной кишки. Единственный...
26846. Толстый отдел кишечника лошади 3.42 KB
  Толстая кишка лошади. Толстая кишка состоит из слепой ободочной и прямой. Слепая кишка лошади имеет объем 3237 литров. Ободочная кишка лошадей объемом 80100 литров.
26847. Толстый отдел(intestinum crassum) жвачных, свиньи и собаки 1.86 KB
  пос ледняя заканчив анусом. Она служит продолжением малой ободоч киш висит на брыжейкев тазовой полостипод позвоночником оканчив задним проходом или анусом.перед анусом она расшир в виде веретена в ампулу прям кишкиой.прямая кишс анусом фиксируся мышцами и связками к тазов костям и первым хвост позвам.
26848. Анатомический состав и общие закономерности строения органов дыхания в связи с их функцией 4.59 KB
  Органы дыхания носовая полость глотка гортань трахея бронхи и легкие обеспечивают циркуляцию воздуха и газообмен . По ним воздух поступающий через ноздри проходит в носоглотку. Гортань служит для проведения воздуха из глотки в трахею и совместно с ротовой полостью является органом звукообразования и членораздельной речи. Звук голоса возникает в результате колебания голосовых связок при выдыхании воздуха.