80560

Визначення потреби в оборотних коштах

Лекция

Финансы и кредитные отношения

Нормування незавершеного виробництва і готової продукції. Аналогічно нормується запас палива за видами на виробничі і невиробничі цілі норматив на тару з урахуванням часу виготовлення або транспортування прошивки та інших стадій підготовки до запакування продукції. Усі витрати на початі але незавершені вироби у цехах майстернях інших виробничих приміщеннях після видачі зі складу матеріалів до моменту передачі продукції на склад визначаються вартістю незавершеного виробництва. Нароматив незавершеного виробинцтва залежить від: обсягу і...

Украинкский

2015-02-17

42.5 KB

0 чел.

PAGE  5

Лекція №5. Розділ 4. Обіговий капітал підприємств

Тема: Визначення потреби в оборотних коштах.

План лекції.

  1.  Нормування запасів сировини, матеріалів та напівфабрикатів.
  2.  Визначення потреби у запчастинах та МШП.
  3.  Нормування незавершеного виробництва і готової продукції.
  4.  Нормування витрат майбутніх періодів.
  5.  Розрахунок сукупної потреби (нормативу) оборотних коштів.

 

1.

Найбільшу питому вагу у складі виробничих запасів займають сировина, основні матеріали і напівфабрикати, щодо яких норматив визначається за формулою.

 

                                              H=ON,                                                                                 (1)               

де Н – норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів і   

           покупних    

           напівфабрикатів (1000);

    О – одноденні витрати сировини ,матеріалів, напівфабрикатів;

    N – норма оборотних коштів (днів).

О = Вр/365 або О= Вк/90, де                                       (2)

Вр(Вк) –витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів за рік (квартал), грн.

365 (90) – кількість днів у періодів.

N = Пз + Сз + Тз + техз + Пз                                (3)

Тобто норма (у днях) складається з поточного запасу, страхового хапасу, транспортного запасу, технологічного запасу; часу на розвантаження, доставку, пийняття, складування.

Поточний запас – основний вид запасу, виходячи з кількості с.м. н/ф для виробництва, виходячи з періодичності поставок і обсягів їх споживання. Визначається, як правило як 50 % середнього інтервалу між поставками різних постачальників.

Середній інтервал розраховується діленням 365 днів на число постаовк на рік, або як середня величина за минулий рік.

Страховий запас – для гарантування безперебійності виробництва у випадках порушення умов потсавок. Встановлюється до 50 % поточного запасу.

Транспортний запас – створюється, якщо строк вантажообігу більший ніж документообігу (при поставках на великі відстані). Розраховується як сума перевищення терміну доставки над термінами переказу і обкатки розрахункових документів.

Підготовчий запас визначається середніми витратами часу на відповідні операції. До запасів належать і допоміжні матеріали, які нормуються за формулами (1) – (3).

2.

Аналогічно нормується  запас палива за видами на виробничі і невиробничі цілі, норматив на тару з урахуванням часу виготовлення або транспортування, прошивки та інших стадій підготовки до запакування продукції.

Методи встановлення нормативів на запасні частини

  1.  прямий розрахунок – за кошторисами на рік на проведення ремонтів за видами засобів;
  2.  укрупнений.

Н = N · Вк                                                (4)

Де Н – норматив запасних частин, грн.

N – норма – коефіцієнт

N = Зсер/Всер, де                                 (5)

Зсер- середньорічний залишок запчастин.

В – вартасть машин, устаткування, що підлягають ремонту.

Нормування МШП.

Возначається окремо для кожної групи, не залежно від характеру використання:

  •  господарський інвентар;
  •  спецодяг і спецзвуття;
  •  спеціальний інструмент і пристосування4
  •  змінне обладнання.

Нормуються МШП на складі методом прямого розрахунку  - кількості необхідних комплектів, інструментів. Для спецодягу і звуття – за формулами (1) – (3)

3.

Усі витрати на початі, але незавершені вироби – у цехах, майстернях, інших виробничих приміщеннях після видачі зі складу матеріалів до моменту передачі продукції на склад визначаються вартістю незавершеного виробництва.

Нароматив незавершеного виробинцтва залежить від:

  •  обсягу і складу продукції;
  •  тривалості виробинчого циклу;
  •  собівартості продукції;
  •  харакетру наростання вирта у процесі виробинцтва.

Н = Во · Двц · К, де                                           (6)   

Н – роматив, грн у незавершеному виробництві;

Во – однодобові витрати на виробництво у 4 квартілі, грн.4

Двц – тривалість виробинчого циклу, днів;

К – коефіцієнт наростання витрат;

Во – обчислюється за формулою (2).

Двц – визначається за чаосм перебування продукції у незавершеному виробництві на підставі технологічних карт виробинцтва (час обробки, транспортування, час між окремими операціями, страховий час).

На підприємствах з широким асортиментом продукції Двц визначається як середньозважена величина за тривалістю виробничого циклу кожного виду продукції.

К – відображає характер зростання за днями виробничого циклу, ступінь готовнсоті, послідовність і темпи зростання витрат.

Чим більші витрати перших днів – тим вище норматив.

При рівномірному наростанні витрат

К = (Во +0,5Н)/ (Во+Вн), де                             (7)       

Во, Вн – одночасні та наростаючі витрати.

При нерівномірному

К = С/В                                                (8)

С – середня вартість виробу у незавершеному виробництві  за день4

В -  виробнича собівартість виробу.

Номатив незавершених виробів переданих на склад і прийнятих технологічним контролем визначається.

Н = Вк/Д· Т                                                         (9)

Вк – витрати на випуск товарної продукції у 4 кварталі, грн.

Д – кількість днів кварталу.

Т – норма запасу готової продукції, днів.

Т – складається з часу комплектування, упаковки, оформлення, передачу  до банку платіжних документів. Визначається розрахунковим методм.

При великій номенкалтурі виділяють 70-80 % основних видів виробів, щодо яких визначають середньозважену норму, залежно від їх питомої ваги в складі усіх видів продукції.

4.

Витрати, що збільшують собівартість у наступних періодах нормуються за формулою:

Н = Внпр  + Впр – Всв, де                                      (10)

Внпр, Впр, ввс – сума витра  майбутніх періодів на початок планового року, витрат, що включаються у собівартість планового року. Здійснюється на кожен рік.

5.

За прямим методом сукупний норматив:

Нс = Нмсн\ф + Нмд + Нзг + Нп + Нг.п + Н в.м.п.

За економічним методом він визначається відразу без розподілу за елементами у два етапи.

  1.  норматив за змінними статтями ОА; (сировина, матеріали,незавершене виробництво, готова продукція).
  2.  норматив за постійними статтями (елементами) ОА (допоміжні матеріали, паливо, запчастини, МШП, витрати майбутніх перідів)
  3.  Н1 = Нд×З                                                                                                (11)
  4.  Н2 = Нд × 50% × З                                                                                  (12)

Де З – зміна обсягів виробинцтва у палновому році, %

Нс = (Н12)× (100% -П), де Нд – діючий норматив; П – прискорення обертання ОК, %


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69035. Детерминированные сигналы и их свойства. Математические модели. Спектральное представление 130.5 KB
  С помощью детерминированных сигналов можно подробно изучить свойства каждого из параметров известных энергетических сигналов. Тем не менее гармонические колебания составляют фундаментальнейшую основу математического описания моделирования реальных сигналов.
69036. Физические и математические модели периодических сигналов. Временное и спектральное представление 166 KB
  Физические и математические модели периодических сигналов. Физические модели периодических сигналов. Математические модели периодических сигналов. Спектральное представление периодических сигналов.
69037. Физические и математические модели непериодических сигналов. Временное и спектральное представление 231 KB
  Физические и математические модели непериодических сигналов. Физические модели непериодических сигналов. Математические модели непериодических сигналов. Спектральное представление непериодических сигналов и его свойства.
69038. Детерминированные сигналы. Специальные способы временного представления. Преобразование Гильберта 167.5 KB
  Запись гармонического сигнала в виде (2.3.2) называется тригонометрической. Такая запись соответствует описанию колебательного движения некоторой тоски вдоль прямой (ось координат) во времени (Ось абсцисс). Кроме тригонометрической, часто используют запись в комплексной или экспоненциальной форме.
69039. Сигнал как случайный процесс. Математические модели. Характеристики 256.5 KB
  Если при рассмотрении случайного процесса зафиксировать некоторый момент времени то значение реализации процесса в этот момент называемое сечением является случайной величиной обладающей некоторыми вероятностными свойствами.
69040. Расчет энергетического спектра случайного сигнала 206.5 KB
  Расчет энергетического спектра случайного сигнала. Понятие об энергетическом спектре случайного сигнала. Пример расчета энергетического спектра случайного сигнала. Понятие об энергетическом спектре случайного сигнала.
69041. Аналитический сигнал и его свойства. Описание огибающей случайного сигнала 250.5 KB
  В лекции 2.6 были введены понятия огибающей, мгновенной фазы и мгновенной частоты для детерминированного квазигармонического сигнала. Аналогичные понятия могут в общем виде введены и для любого и в том числе для случайного сигнала.
69042. Дискретное представление непрерывных сигналов. Теорема В.А.Котельникова 220.5 KB
  Дискретизация непрерывного сигнала означает переход от непрерывного к дискретному способу задания сигнала на оси времени без потери сведений о форме сигнала рис.3 с точки зрения повышения помехоустойчивости ТКС: цифровой сигнал подлежит регенерации восстановлению формы с точностью до шага...
69043. Дискретизация непрерывных сигналов по теореме В.А. Котельникова 200.5 KB
  До сих пор речь шла о сигналах со спектром не превышающим частоту и где ширина спектра сигнала.3 где отсчетные значения соответственно амплитуды и фазы сигнала; и определяется соответственно через 2. среднее значение круговой частоты в спектре сигнала.