80565

Оцінка ефективності інвестицій

Лекция

Финансы и кредитные отношения

Ефективність дохідність довготермінових облігацій може бути виміряна у вигляді: купонної дохідності норма відсотка облігації; ставки розміщення річної ставки складних відсотків. Ставка розміщення найбільш точно характеризує реальну фінансову ефективність облігації враховуючи всі види доходів від неї. Отже завдання вимірювання фінансової ефективності облігації зводиться до обчислення ставки розміщення у вигляді річної ставки складних відсотків. Нарахування відсотків за цією ставкою на ціну придбання облігації яка може відрізнятись від...

Украинкский

2015-02-17

180 KB

0 чел.

PAGE  9

Лекція 10 (17). РОЗДІЛ 6. Основний капітал підприємств

Тема: Оцінка ефективності інвестицій.

План лекції

  1.  Поняття та класиффкеація інвестиційних проектів.
  2.  Проектний аналіз і  ефективність капітальних вкладень.
  3.  Особливості оцінки вартості та ефективності фінансових інвестицій.

1.

Плановані, впроваджувані і здійснені інвестиції набувають форми капітальних (інвестиційних) проектів.

Інвестиційний проект (ІП) – це документ, який забезпечує окремі напрями стратегічного розвитку шляхом реального інвестування, обґрунтовує потребу у відповідних інвестиційних ресурсах у різних формах та містить систему відповідних управлінських рішень щодо забезпечення найефективніших форм реалізації поставлених у ньому інвестиційних цілей. Класифікація інвестиційних проектів проводиться за наступними ознаками.

1. За цільовою спрямованістю – проекти розвитку (розширення, диверсифікація діяльності, створення нових підприємств) і проекти санації (для структурної перебудови підприємства, якому загрожує банкрутство).

2. За напрямами виробничого розвитку – виділяють дві групи – проекти, що збільшують потенціал виробництва і проекти, що збільшують потенціал збуту ( проекти освоєння нової продукції, проекти вдосконалення (впровадження) нової технології, проекти нарощення обсягів виробництва, нових ринків збуту, розширення сировинної бази). Якщо проекти мають кілька інвестиційних цілей – вони називаються комплексними.

3. За формою здійснення реальних інвестицій – спрямовані на придбання цілісних майнових комплексів з метою забезпечення товарної або регіональної диверсифікації виробничої діяльності підприємства;

проекти нового будівництва об’єктів з закінченим технологічним циклом на спеціально відведених територіях;

проекти реконструкції підприємства, пов’язані з суттєвим перетворен-ням виробничо-технологічних процесів н6а основі сучасних досягнень;

проекти модернізації активної частини основних виробничих засобів, придбання інноваційних нематеріальних активів, збільшення оборотних ТМЦ, що призведе до зростання обсягів та підвищення ефективності виробничої діяльності у майбутньому.

Узагальнено їх можна поділити на три групи:

1) спрямовані на відтворення ОЗ;

2) на придбання інноваційних нематеріальних активів;

3) на забезпечення приросту матеріальних оборотних засобів.

4. За обсягом інвестування – малі, середні та великі.

5. За терміном реалізації – короткострокові – до року; середньострокові – до двох років; довгострокові – до трьох років.

6. Залежно від участі окремих груп інвесторів –  самостійно реалізуються підприємством, за участі інших вітчизняних інвесторів, за участі іноземних інвесторів.

7. За рівнем їх ризику – з нижчим за середній рівнем ризику (як правило спрямовані на зниження собівартості), з середнім рівнем ризику (реконструкція, нове будівництво), з рівнем ризику, вищим за середній (розробка нової продукції, проникнення на нові ринки збуту), з найвищим рівнем ризику (нові технології, їх впровадження).

2.

Проектним аналізом називається процес аналізу дохідності капітального проекту. Іншими словами, це співставлення затрат на капітальний проект і вигод, які будуть отримані від цього проекту. Проектний аналіз став концепцією, яка кладеться в основу інвестиційних проектів у країнах з ринковою економікою.

При підготовці і реалізації капітальний проект проходить «життєвий цикл», який складається з різних стадій.

1, 2. Передідентифікація і ідентифікація. Інакше кажучи, це стадія попереднього техніко-економічного обгрунтування.

3.   Розробка проекту.

4.  Оцінка (експертиза) проекту.

5.   Прийняття проекту (переговори по проекту).

6.  Здійснення проекту.

7.  8. Експлуатація проекту і оцінка його результатів.

На всіх стадіях проекту (особливо на стадії розробки) аналізуються його основні аспекти (часто їх називають напрямами аналізу чи аналізом).

1.  Технічний аналіз, завданням якого є визначення найбільш доцільної для даного інвестиційного проекту техніки і технології.

2.   Комерційний аналіз (маркетинговий), в ході якого аналізується ринок збуту тої продукції.

3.  Інституціональний аналіз, завдання якого       оцінити організаційно-правове, адміністративне і навіть політичне середовище, пристосування самої організаційної структури фірми до проекту.

4.  Соціальний (соціально-культурний) аналіз, під час якого необхідно дослідити вплив проекту на життя місцевих жителів.

5.  Аналіз навколишнього середовища.

6.  Фінансовий аналіз.

7.  Економічний аналіз.

Проектний аналіз здійснюється на основі прийомів, які не є привілеєм проектного аналізу, а використовуються також в інших галузях теоретичної і прикладної економіки.

Економічна ефективність інвестицій оцінюється шляхом порівняння передбачуваних грошових надходжень від майбутніх інвестицій. Ці показники відносяться до різних періодів часу, тому головною задачею оцінки ефективності інвестицій є пряма зіставність цих показників.

Аналізуючи дохідність інвестиційного проекту, необхідно порівнювати дві майбутні альтернативні ситуації:

а)  фірма здійснила свій проект;

б)  фірма не здійснила цей проект.

Подібний аналіз часто називають «з проектом — без проекту». В модифікованому вигляді цей прийом можна представити формулою

Ріне = Рпр - Спр,                                            (1)

де Ріне — дохідність інвестиційного проекту;

Рпр — зміни в вигодах/доходах завдяки проекту;

Спр — зміни в затратах завдяки проекту.

а)б)

Рис. 1. Метод «з проектом-без проекту».

а) ріст доходів при реалізації проекту та їх незмінність при відмові від нього;

б) падіння доходів у випадку відмови від проекту;

Р — чистий дохід, Т  - роки.

Якщо вигоди оцінити неможливо, то залишається одне: знайти найдешевший проект, тобто найбільш ефективний спосіб здійснення затрат для досягнення поставленої мети.

Застосовують два взаємопов’язані показники, за якими визначають абсолютну ефективність інвестицій: перший (прямий) – коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) капітальних витрат Ер; другий (зворотний) період (строк) окупності капітальних вкладень Тр=1/Ер.

Термін окупності інвестицій є найпростішим методом оцінки інвестицій. Термін окупності — час, необхідний інвестору для відшкодування суми його первинного вкладення капіталу (інвестицій). Він визначається як відношення суми вкладення капіталу до суми чистого прибутку і амортизаційних відрахувань:

Ток = До / (П + А)                                             (2)

де Ток— термін окупності інвестицій, років; До — сума інвестицій, грн.; П — чистий прибуток, грн.; А — амортизаційні відрахування, грн.

 Річна рентабельність інвестицій оцінюється процентним відношенням чистого прибутку t-ro року до суми інвестицій.

Доцільно використовувати значення чистого прибутку з додаванням до неї суми амортизаційних відрахувань f-го року. Адже амортизаційні відрахування залишаються у розпорядженні інвестора і, по суті, є частиною його чистого прибутку, призначеного до реінвестування.

Рt = Пt + At / До * 100                                      (3)

де Рt — рентабельність інвестицій в році t, %; Пt — чистий прибуток в році t, грн.; At — амортизаційні відрахування в році t, грн.

Якщо вкладення капіталу в створення об'єкту здійснюються в роки, передуючі початку його функціонування, то визначають середньорічну рентабельність інвестицій.

                                      (4)

де — середньорічна рентабельність інвестиції, %; Т— кількість років розрахункового періоду.

Коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) обчислюють за формулами:

- для окремих проектів або форм відтворення основних фондів діючих підприємств

Е'р = Приріст прибутку (зниження собівартості)/ Кошторисна вартість проекту

- для споруджуваних підприємств (окремих цехів і виробничих об'єктів)

Е »р = Загальна сума прибутку/ Кошторисна вартість проекту

Приріст прибутку визначається як різниця величини прибутку за кінцеві роки попереднього і розрахункового періодів (на сільськогосподарських підприємствах         як середньорічний

приріст прибутку), а капітальні вкладення враховуються сумарно за порівняльними цінами без будь-яких вирахувань.

Розрахункові значення коефіцієнтів Ер повинні порівнюватися з нормативним коефіцієнтом Ен, що встановлюється централізовано Міністерством економіки України шляхом ретельного обґрунтування за спеціальною методикою на певний період (його тривалість, звичайно, дорівнює так званому горизонту прогнозування чи індикативного планування).

Проект (варіант) капітальних вкладень, що розглядається, буде доцільним (ефективним) за умови   Ер > Ен.

Визначення порівняльної ефективності реальних інвестицій, основу якої складає вибір економічно кращого проекту (варіанту) капітальних вкладень, здійснюється шляхом обчислення показника так званих зведених витрат (Z) за формулою:

Z - Сі + Ен х Кі - > тіп,                                   (5)

де Сі— поточні витрати (собівартість) за і-м проектом (варіантом):

Кі — капітальні вкладення за і-м проектом (варіантом).

Облікова норма прибутку оцінює рентабельність порівнянням суми інвестицій з майбутньою річною сумою чистого прибутку.

У = (П – А) / К * 100                                       (6)

де У — облікова норма прибули, %.

Чим більше облікова норма, тим ефективніше за вкладення капіталу.

Викладена методика визначення ефективності капітальних вкладень дозволяє відібрати кращі їх проекти (варіанти) за мінімальною величиною так званих зведених витрат (собівартість обсягу товарної продукції плюс середні щорічні капітальні вкладення в межах періоду їх нормативної окупності) та визначити загальну економічну ефективність здійснюваного проекту шляхом обчислення очікуваного (фактичного) коефіцієнта прибутковості інвестування. Проте її повсюдне і повсякчасне застосування істотно обтяжує чи навіть унеможливлює достатньо об'єктивну оцінку доцільності капіталовкладень в умовах розвинутих ринкових відносин. Це зумовлюється тим, що вона: 1) спирається на показник зведених витрат, який є штучно сконструйованим і реально не існує в практиці господарювання; 2) лише частково враховує чинник часу (зміну вартості грошей з часом); 3) ігнорує амортизаційні відрахування як джерело коштів і цим самим обмежує грошові потоки лише чистими доходами; 4) не враховує існуючі у ринковій економіці господарський ризик та інфляцію.

З огляду на ці міркування виникає нагальна потреба в застосуванні дещо інших методичних основ оцінки доцільності виробничих інвестицій. Перш за все, треба домовитись щодо однозначного розуміння і тлумачення нових (раніше не використовуваних) фінансово-економічних термінів. До таких термінів належать: початкові інвестиції, грошовий потік, дисконтна ставка, теперішня вартість майбутніх надходжень (доходів), внутрішня ставка доходу, господарський ризик.

Початкові інвестиції (початкова вартість проекту) — це реальна вартість проекту капітальних вкладень з урахуванням результатів від продажу діючого устаткування та податків. Математично вони обчислюються як сума звичайних витрат на започаткування інвестицій за мінусом  всього початкового доходу.  

Грошовий потік являє собою фінансовий показник, що характеризує ступінь так званої ліквідності підприємства (фірми, ком.панїї), тобто вимірник того, як швидко можна продати його (її) активи і одержати кошти. Цей показник складається з чистого доходу підприємства і безготівкових витрат (зокрема амортизаційних відрахувань). Врахування амортизації як джерела фінансових коштів є виправданим і важливим, позаяк амортизаційні відрахування мають певний лаг (проміжок часу) між їх нарахуванням і використанням за призначенням.

При оцінці доцільності інвестицій обов'язково встановлюють (розрахо-вують) ставку дисконту (капіталізації), тобто процентну ставку, що характеризує, по суті, норму прибутку, відносний показник мінімального щорічного доходу інвестора, на який він сподівається. За допомогою дисконту (облікового процента) визначають спеціальний коефіцієнт, в основу обчислення котрого покладена формула складних процентів і який застосовується для приведення інвестицій і грошових потоків за різні роки до порівняного в часі виду (інакше: визначення теперішньої вартості останніх через певну кількість років інвестиційного циклу).

Під теперішньою вартістю прийнято розуміти вартість майбутніх доходів на теперішній час, яка обчислюється шляхом множення грошового потоку за кожний рік на так званий процентний чинник теперішньої вартості (спеціальний коефіцієнт приведення) відповідного року за визначеною дисконтною ставкою. Якщо з загальної величини теперішньої вартості вирахувати початкові інвестиції, то матимемо показник чистої теперішньої вартості, що покладений в основу одного з найпоширеніших методів оцінки доцільності капіталовкладень у країнах з розвиненою ринковою економікою.

Внутрішня ставка доходу відображає ставку дисконту, за якої теперішня вартість грошових потоків та початкові інвестиції є приблизно однаковими за величиною. Інакше кажучи, внутрішня ставка доходу — це дисконтна ставка, за якої чиста теперішня вартість грошових потоків дорівнює нулю.  Цей показник також може порівняно широко використовуватись у практиці господарювання підприємств для оцінки ефективності капітальних вкладень. Розрахований показник внутрішньої ставки доходу повинен бути не нижчий від граничної (крайньої або необхідної) ставки,  яку підприємства (фірми, компанії) мають встановлювати, виходячи з вартості фінансування та ризикованості проекту капітальних витрат.  

Щоб оцінити вигідність вкладень в часі, як правило, використовують дисконтування процес приведення різночасних грошових потоків (надходжень і виплат) до єдиного моменту часу. Якщо протягом деякого проміжку часу доходи перевищують витрати, звичайно говорять про чисті доходи, або позитивні грошові  потоки. Якщо ж витрати перевищують доходи, то їх прийнято називати чистими витратами, або відтоками грошових коштів.

3.

Фінансова оцінка ефективності фінансування інвестицій у цінні папери оцінююється за наступними показниками:

  1.  Дохід, на який сподіваються акціонери =Дивіденди +

               Підвищення цін на акції /Ціна акцій протягом часу  ( t - 1)

Більш точний розрахунок прибутковості акцій можна зробити за результатами діяльності фірми за рік.

2)  Прибутковість акції визначає дохід, який мають власники часток капіталу фірми від своїх інвестицій, і обчислюється за формулою

Прибутковість акції = Дивіденди / Ринкова ціна акції х 100% .

Отже, акціонер матиме тим більший річний прибуток, чим більші дивіденди на акцію і чим менша їх ринкова ціна.

Прибутковість акції — основний статистичний індикатор, який дає змогу порівняти доходність акцій різних корпорацій, а також акцій з іншими альтернативними видами заощаджень. Іноді цю величину називають рендитом, або дивідендною віддачею акцій.

Проте формула прибутковості акції недосконала (приблизна), тому що цей показник буде завжди вищим через день після оголошення дати реєстрації, ніж за день до цього. Це пояснюється тим, що наступного дня після виплати дивідендів біржова ціна акції (знаменник у формулі) буде завжди меншою на величину дивіденда порівняно з ціною попереднього дня. Тому для розрахунку прибутковості акції доцільно використовувати таку формульну модифікацію:

Прибутковість акції=Дивіденди × 100% /(Ціна акції - Дивіденди х Кількість днів після виплати дивіденду/360)

3) Дохідність звичайних акцій постійно змінюється (незафіксований відсоток дивіденда), і тому наприкінці року акціонерне товариство, оцінюючи свій капітал, обчислює дохід на звичайну акцію таким чином:

Дохід на одну звичайну акцію = Прибуток після сплати податку і дивідендів за привілейованими акціями / Кількість звичайних акцій

Ця величина на відміну від показника прибутковості акції вимірюється не у відсотках, а в грошових одиницях і показує, з якої суми треба виходити при сплаті дивідендів на звичайну акцію.

4) Повний дохід від капіталу, який узагальнює всі доходи і збитки, що приносять акції:

Інвестувавши гроші в облігацію, її власник отримує дохід у вигляді фіксованих відсотків та різниці між ціною придбання і номіналом, за яким облігація погашається. Ефективність (дохідність) довготермінових облігацій може бути виміряна у вигляді: купонної дохідності (норма відсотка облігації); ставки розміщення (річної ставки складних відсотків).

Ставка розміщення найбільш точно характеризує реальну фінансову ефективність облігації, враховуючи всі види доходів від неї. Отже, завдання вимірювання фінансової ефективності облігації зводиться до обчислення ставки розміщення у вигляді річної ставки складних відсотків. Нарахування відсотків за цією ставкою на ціну придбання облігації, яка може відрізнятись від номіналу, дає дохід за весь період «життя» облігації, враховуючи момент її погашення. Методика визначення річної ставки дохідності для різних видів облігацій різна. Розглянемо способи обчислення ставок розміщення (ставок ефективності) для облігацій: безвідсоткових;

з виплатою відсотків наприкінці терміну; без обов'язкового погашення з періодичною сплатою

відсотків;

які погашаються наприкінці терміну.

Використовуємо позначення: N номінальна вартість облігації; Р — ціна облігації при купівлі; g — купонна дохідність облігації (норма відсотка на облігації); п — термін облігації у роках (строк від моменту придбання облігації до моменту її погашення); і — річна ставка складних відсотків; іе — ставка розміщення, показник ефективності фінансової операції (ставка ефективності); г -поточна дохідність облігації.

Ціну придбання облігації у розрахунку на 100 г.о. номіналу називають курсом облігації, позначають Pk і обчислюють за формулою

                                                    (7)

Отже, якщо Pk> 100 (курс облігації більший 100 г.о.), то це означає, що облігація куплена з премією.

Облігації без виплат відсотків (безвідсоткові) приносять власнику лише один вид доходу — дисконт — різницю між вартістю погашення та ціною придбання, їх курс Pk< 100.

Облігації з виплатою відсотків наприкінці терміну можуть бути куплені з дисконтом і з премією, їхня ставка ефективності (іе) може бути більшою від купонної дохідності іе> g, якщо Pk< 100, і навпаки - меншою, іе< g, якщо Pk> 100 (купівля з премією).

5) Облігації без обов'язкового погашення з періодичною сплатою відсотків (типу акцій) зустрічаються дуже рідко, їх дохідність можна виміряти так:

або                                   (8)

У цьому випадку ставка розміщення (іе) збігається з поточною дохідністю облігації, адже

                                                  (9)

6) Найбільш поширені облігації, що погашаються наприкінці терміну. Для них визначають поточну дохідність за формулою

                                                 (10)

Поточну дохідність ще називають прямим доходом від облігації.

В усіх наведених розрахунках при визначенні ставки розміщення облігації вважалося, що облігація купується у момент її випуску. Це окремий випадок. Іноді облігація купується під час виплати відсотків, і тоді всі наведені розрахунки зберігають свою силу, лише під п розуміють термін, який залишився до погашення облігації. Якщо облігація придбана у момент між двома виплатами за купонами, наведені формули дадуть наближені оцінки.

7) Можна обчислити дохідність облігації на дату погашення, скориставшись формулою

              (11)

де п — строк, що залишився до погашення облігації.

Під курсом облігації як цінного паперу з фіксованим відсотком прибутку розуміють відсотковий курс — ціну за 100 г.о. Для акцій поняття курсу збігається із курсовою вартістю, тобто теперішньою ціною акції.

8) Ринкова дисконтна ставка, чи дисконтна ставка з поправкою на ризик – це очікувана інвестором ставка прибутковості, необхідна для того, щоб він інвестовував свої кошти в придбання даних акцій. Очікувана інвестором ставка прибутковості Е(r) дорівнює сумі очікуваних дивідендів на одну акцію D1 і очікуваного приросту цін акції (Р1 – Р0), поділеної на поточну ринкову ціну (Р0) акції. Підставивши зазначене значення очікуваної ставки прибутковості, ми одержимо:

                                      (12)

Дане рівняння відображає найбільш важливу особливість: очікувана інвестором ставка прибутковості протягом бідь-якого періоду часу дорівнює ринковій дисконтній ставці (k)/ З цього рівняння можна вивести формулу для визначення поточної ціни акції виходячи з її прогнозу на кінець року.

                                               (13)

Інакше кажучи, поточна ціна акції дорівнює сумі приведених вартостей дивідендів, очікуваних на кінець року й очікуваної бездивідендної ціни, дисконтованих по необхідній ставці прибутковості (тобто по ринковій ставці).

Ми бачимо, що розглянута модель ціноутворення цілком залежить від передбачуваної на кінець року ціни акції (Р0). Але яким чином інвестори можуть прогнозувати цю ціну? Використовуючи той же сами логічний ланцюжок, визначимо очікувану ціну акції на початок другого року:

Методом підстановки виразимо Р0 через D1,  D2 i P2

Підводячи цей ланцюжок підстановок, ми прийдемо до загальної формули, використовуючи в моделі дисконтування дивідендів

                           (14)

Іншими словами, ціна акції – це приведена вартість всіх очікуваних у майбутньому дивідендів на цю акцію, дисконтованих по ринковій дисконтній ставці.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39116. ИССЛЕДОВАНИЕ КОРОННОГО РАЗРЯДА. Отрицательный коронный разряд 85 KB
  Кроме того критические потенциалы коронного разряда и искрового пробоя Uп неодинаковы. Возникновение коронного разряда объясняется появлением вблизи коронирующего электрода резкой неоднородности электрического поля значительно превосходящей напряженность электрического поля на других участках воздушного промежутка между электродами. Для возникновения коронного разряда напряженность поля у электрода должна превосходить электрическую прочность воздуха.
39117. ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ И ТЕОРИИ, ОКАЗАВШИЕ ЗНАЧИТЕЛЬНОЕ ВЛИЯНИЕ НА РАЗВИТИЕ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ПСИХОЛОГИИ 102.5 KB
  Основным фактором детерминирующим развитие и функционирование живых организмов а также отдельных физиологических систем в составе организма выступает не прошлое событие а подготовка к еще не наступившим событиям которая обеспечивается прогнозированием результатов предстоящих действий на основе опережающего отражения и механизмами целеполагания. Любой поведенческий акт живого организма обеспечивается рядом системных механизмов и процессов которые организуются в функциональную систему: механизм афферентного синтеза...
39118. АЛЬТЕРНАТИВНЫЕ ОБЩЕПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕОРИИ И ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ОБЪЯСНЕНИЮ ПСИХИЧЕСКИХ ЯВЛЕНИЙ 63.5 KB
  Строгий естественнонаучный подход к анализу и объяснению психических явлений в психологии поведения. В качестве одного из основателей объективной психологии поведения называют российского физиолога И. Вместе с тем это направление имеет множество научных достижений которые составляют золотой фонд мировой психологии: исследована эффективность различных типов подкрепления поощрения и наказания в процессах научения разработано множество тонких методов позволяющих регистрировать различные формы поведения животных установлено...
39119. КУЛЬТУРНО-ИСТОРИЧЕСКИЙ И СИСТЕМНО-ДЕЯТЕЛЬНОСТНЫЙ ПОДХОДЫ К АНАЛИЗУ И ОБЪЯСНЕНИЮ ПСИХИЧЕСКИХ ЯВЛЕНИЙ 172 KB
  Культурное развитие человека представляет собой формирование и развитие в совместной деятельности и общении высших психических функций ВПФ. Источник развития человеческой психики находится во внешней идеальной форме – в фиксированных в человеческой культуре средствах и способах деятельности и общения которыми необходимо овладеть. Формирование ВПФ выделяет человека из животного мира и заключается в присвоении культурноисторического опыта человечества что обеспечивает изменение структуры деятельности и психики человека. При этом...
39120. ТЕОРИИ ЭМОЦИОНАЛЬНЫХ ЯВЛЕНИЙ. ТЕОРИИ МОТИВАЦИОННОЙ И ВОЛЕВОЙ РЕГУЛЯЦИИ 155 KB
  Состояние когнитивного диссонанса возникает тогда: когда человек воспринимает самого себя в качестве причины возникшей когнитивной несогласованности; когда действия субъекта основаны на свободном выборе и разрушают Яконцепцию; когда люди чувствуют личную ответственность за свои неверные действия и поступки; когда такие действия и поступки имеют серьезные последствия. Когда свои действия или поступки которые вызывают когнитивный диссонанс человек не может оправдать и объяснить внешними факторами уменьшение диссонанса...
39121. СТРУКТУРНЫЕ, ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ И ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ТЕОРИИ МЫШЛЕНИЯ (ИНТЕЛЛЕКТА) ЧЕЛОВЕКА 163.5 KB
  Такие возможности реализуются на основе эмпирического опыта и воздействий социального окружения; эмпирическим опытом который включает: формирование двигательных навыков путем упражнения извлечение информации из опыта взаимодействия с физическим миром логикоматематический опыт организации и координации познавательных действий; воздействием социального окружения. Взаимодействие субъекта и объекта – это источник любого знания который складывается из двух типов опыта: координации действий и операций которые строятся...
39122. СТРУКТУРНЫЕ, ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ И ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ТЕОРИИ ПАМЯТИ ЧЕЛОВЕКА 104.5 KB
  СТРУКТУРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ И ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ТЕОРИИ ПАМЯТИ ЧЕЛОВЕКА План 1. Теории и модели памяти в когнитивной психологии 1. Модели организации процессов памяти в когнитивной психологии Кратковременная память Ограниченность объема: в среднем 5–7 единиц информации. На самых глубоких уровнях: а происходит когнитивная семантическая обработка путем установления различных связей с информацией в долговременной памяти; б устанавливается смысл и содержание информации осуществляется ее субъективная оценка.
39123. Структурные, функциональные и генетические теории внимания человека 63.5 KB
  Теории и модели внимания в когнитивной психологии Д. Модель внимания на основе избирательного ослабления сигналов Существует перцептивный фильтр расположенный между входными сенсорными сигналами и вербальным семантическим анализом сообщения. Стадия предвнимания: происходит быстрое извлечение и обработка информации полученной рецепторами позволяющие выделить простые и наиболее заметные признаки объектов; обработка информации производится автоматически быстро параллельно; обработка информации происходит без сознательных усилий и...
39124. ТЕОРИИ СОЗНАНИЯ ЧЕЛОВЕКА 86.5 KB
  ТЕОРИИ СОЗНАНИЯ ЧЕЛОВЕКА План Структурное и функциональное определение и объяснение сознания сохраняет свою актуальность в психологии до настоящего времени. Попытки объяснить сознание человека в истории психологии были связаны: с анализом организации процессов внимания с анализом осознаваемых и неосознаваемых мотивов человека с описанием сознания как сцены на которой представлен феноменологический опыт субъекта ассоциативная психология гештальтпсихология с трактовкой сознания как активного начала организующего в единство...