80611

Літературні казки

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Формувати компетентність вміння вчитися. Загальнокультурну компетентність Соціальну компетентність Предметні компетентності Практично ознайомити учнів з новим автором літературних казок – Василем Чухлібом та його творами Спонукати дітей пильніше оглядати світ навколо себе...

Украинкский

2015-02-18

37.5 KB

2 чел.

Хоменко Анна Федорівна

вчитель початкових класів НВК №1 «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад I ступеня» м. Умань Черкаської області.

Тема. Літературні казки

Мета: Ι 1. Формувати компетентність вміння вчитися.

            2. Загальнокультурну компетентність

            3. Соціальну компетентність

         ΙΙ Предметні компетентності

  1.  Практично ознайомити учнів з новим автором

літературних казок – Василем Чухлібом та його творами

  1.  Спонукати дітей пильніше оглядати світ навколо себе, бачити його в деталях.
  2.  Виховувати інтерес і бережливе ставлення до природи.

Матеріал до уроку: Василь Чухліб «Заячий холодок», портрет автора

Словникова робота: капловухий – з висячими вухами; ложе – лігво, насурмонившись – надувшись, розсердившись.

Хід уроку

Ι Організація учнів до уроку

ΙΙ Актуалізація опорних знань

«Який твір називається казкою?»

Презентація біографії В. Чухліба

ΙΙΙ Робота над вивченням нового матеріалу

За методикою «Казка – відчинись» - ׀ крокрозвиток уяви

а) слухання казки з закритими очима для уявлення образу. Після прослуховування:

- Яким ви уявили зайця?

б)  доповнення образу новими деталями, яким вони його бачать – колір, матеріал, форму;

в) уявити місце дії – ліс, але незвичайний, а замість дерев – заячий холодок;

г)  знайомство з героями:  капловухий заєць, зайчатка та

старий Заєць-дід – які вони?, їх рухи, настрій?

ΙΙ крок - «памˈятні кадри», перші малюнки – вчитель, а далі – роблять учні

(аналізувати і виділити головне, визначити суть схеми

одним реченням – план казки; отримують опорну схему для переказу;

ΙΙΙ крок – 5 запитань до героя-зайця

1 Яке було головне захоплення у зайця?

2 Навіщо він хотів заволодіти усім заячим холодком?

3 Яким же нам видався заєць за характером?

4 Чи домігся він того, щоб оволодіти всім лісом?

5 Звідси – мораль (жадібний))

׀˅.  Даліз ТРВЗ: Прийоми фантазування

  1.  Інверсія (зробити навпаки):

Заєць став щедрим

  1.  Дід-заєць із зайчатами: злими, жадібними
  •  Як  змінилася казка?
    1.  Збільшення – зменшення.

Як би збільшити зайця – що буде?

  1.  Прискорення – затримка.

Якби на Землі перестали існувати зайці – що було б?

˅. Метод фантастичних проблем

Зникли раптом всі ліси – де ховатись зайцям?

«Емпатія» - Якби ви були зайчиком

  •  Де тобі краще жити? З ким би ти хотів дружити?
  •  Про що мрієш?
  •  Навіщо багато бігаєш?
  •  Де відпочиваєш?
  •  Хто твої друзі? Хто вороги?
  •  Що ти найбільше любиш?

˅׀.Різновиди читання

(Прислівˈя, приказки, загадки, фразеологізми: «Далеко куцому до зайця», «Дрижить, як осиковий лист», «заяча душа»)

˅׀׀. Підсумки уроку. Оцінювання.

Тема. Літературні казки

Мета: Ι а)Формувати компетентність, вміння вчитися;

            б) загальнокультурну компетентність;

            в)  соціальну компетентність

      ΙΙ Предметні компетентності. Вдосконалювати вміння учнів споглядати оточуючий світ, пізнавати його через найкращі зразки літературних казок. Виховувати бажання глибше спілкуватись з природою та оберігати її.

Матеріал до уроку: В.Чухліб «Вітер і Вихор», для додаткового читання оповідання-мініатюра «Туманець»

Словникова робота: огудиння – повзучі стебла; покушпелив – помчав; принишкли – затаїлись, притихли.

Хід уроку

Ι Організація учнів класу до уроку

ΙΙ Актуалізація опорних знань

  •  Творчість якого автора ми вивчаємо?
  •  З якими творами ви вже знайомі?

ΙΙΙ Мотивація навчальної діяльності

׀˅. Робота над темою уроку

  1.  Читання казки підготовленими учнями
  2.  Словникова робота
  3.  Членування тексту на окремі частини-мікротеми:

а) Вітер; б) Вихор

     4. Стилістичний експеримент:

Знайдіть дії: а) Вітру; б) Вихору

Вітер – «дрімав», «подався» до моря, пригнав хмару

      5. Читання під «лінгвістичним мікроскопом»

Вихор – вилетів, позвˈязував (огудиння), схопив (бриля), закружляв, покушпелив по дорозі, розгулював, підняв сторчма все живе, розігнався і зойкнув…

       6. Спостереження за морфологічним складом речень

       7. Уявлення описаних картин, їх словесне малювання

       8. Зіставлення художніх образів Вітру і Вихора

       9. «Оксюмарон» - Вітер

Добрий – злий

Лагідний – колючий(морозний)

Грайливий – хазяйновитий

Злий Вітер – смерч – зносить все живе на шляху; колючий – морозний вітер, хазяйновитий – приводить все до порядку (чом, Вітриську, розходився, хазяйнуєш у саду?)

     10. «Лімерики»

Вітер і Вихор – майже рідня

Вітер для дощику хмари… (зганяв)

Вихор із ранку до темної … (ночі)

В пустощах-танцях – навіть спати… (не хоче)

  •  Нема щоб допомогти Вітрові!

«Що було б… якби той Вітер

Переплутав все на світі

Замість хмар нагнав би зір?

Здивувався б Вихор – ні!

  •  Ех, нічим пустунів не здивуєш!

˅. Вправи на різновиди читання:

а) вибіркове за запитаннями до тексту;

б) читання в особах з метою передати голосом життєдайну силу Вітру та руйнівну – Вихору.

- Кому ви співпереживали, співчували у творі? Кого засуджували? Чому?

˅׀. Для додаткового опрацюваннядіти читають оповідання «Туманець»

  •  Що спільного в цих творах?
  •  Що відмінного?
  •  Чого навчають ці твори?

˅׀׀׀. Підсумки уроку


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30367. История кратких прилагательных в РЯ и современное состояние 60 KB
  История кратких прилагательных в РЯ и современное состояние Краткие прилагательные первичны а полные – вторичны. Исторически прилагательные – вторичные слова своим происхождением связанные с существительными. Следующее изменение: образование полных прилагательных краткие местоимения jь j je Краткие: непроизводные первообразные: белъ худъ производные: Основа именная или глагольная суффиксы Суффиксы качественных прилагательных: ък ьк ик: узъкъ далькъ великъ ьн: ясьнъ тьмьнъ ьл: кысьлъ тепьлъ ав: величавъ...
30368. Понятие лексического значения слова 51 KB
  Лексическое значение слова – это отражение в слове явлений реальной действительности В. ЛЗС – это закреплённое в сознании говорящих соотнесенного звукового комплекса языковой единицы с тем или иным явлением действительности большинство слов называют предметы их признаки количество действия процессы и выступают как полнозначные самостоятельные слова выполняя в языке номинативную функцию. Значение слова отражает только различные признаки т.
30369. Понятие ЧП в свете современной концепции организации предложения 49.5 KB
  Важна дифференциация ГЧП и ВЧП. Второстепенные члены предложения ВЧП. Потебня строит классификацию ВЧП психологическое направление в основе синтаксиса предложение психологическое явление на их соответствие частям речи. В частности Пешковский: следует говорить не о ВЧП а о согласуемых управляемых и примыкающих ЧП.
30370. Предложение как коммуникативная единица. Актуальное членение предложений, средства его выражения. Понятие высказывания 38.5 KB
  Одним из свойств предложения является порядок слов то есть их определённая последовательность. Таким образом все предложения кроме синтаксической структуры имеют деление на логическое подлежащее предмет речи и логическое сказуемое признак. В конечном счёте чешский учёный Вильям Матезиус сказал что деление предложения на две части имеет чисто языковой смысл. Это коммуникативное членение предложения.
30371. Понятие об осложненном предложении. Спорные вопросы теории. Виды осложнения 50 KB
  К понятию осложненного предложения относится: предложения с однородными членами предложения с обособленными членами предложения с вводными и вставными конструкциями предложения с обращением Степень осложнения разная нужно основание для их объединения. Осложнение в семантической структуре предложения диктум и модус Осложнение диктума Я смотрю на звезды; монопредикативное монопропозитивное Я слушаю пенье соловья – монопредикативное 2 пропозиции осложнение семантики которое не влечет за собой синтаксическое осложнения Соловей...
30372. Языковой статус сложного предложения. Основные типы СП. ССП 80.5 KB
  Языковой статус сложного предложения. Понятие сложного предложения является основополагающим в синтаксисе. В теории сложного предложения существует множество дискуссионных вопросов в частности вопрос об объёме СП о границах между простым и сложным предложением о понятиях сочинения и подчинения в СП и др. На основе анализов частей сложного предложения можно сделать вывод что поскольку очень часто материальные элементы простых предложений совпадают с материальными элементами сложного предложения СП это сумма нескольких простых предложений.
30373. Технические средства САПР и их развитие 139.5 KB
  Рассматриваются архитектуры ЭВМ в зависимости от последовательности обработки данных. Представляются классы ЭВМ в зависимости от множественности одиночности потоков команд и данных ОКОД ОКМД МКМД. Основное назначение лекции дать более глубокие знания по техническому обеспечению САПР: архитектуры ЭВМ в зависимости от последовательности обработки данных и классы ЭВМ в зависимости от множественности одиночности потоков команд и данных 6. Усложнение решаемых задач и вычислительных алгоритмов САПР привело к внедрению в эту область более...
30374. Технические средства САПР и их развитие. Периферийное оборудование САПР 159 KB
  Каждый метод и устройства реализующие его имеют свои достоинства и недостатки. По программному обслуживанию периферийные устройства САПР делятся на два класса: растровые и координатные векторные. В растровых устройствах выводится мозаичный рисунок из отдельных точек пикселей или ПЭЛов от англ. Все периферийные устройства делятся на три основные группы: средства ввода вывода с машинных носителей; средства ввода вывода с документов; средства непосредственного взаимодействия с ЭВМ.
30375. Методическое обеспечение САПР. Математический и лингвистический виды обеспечений 167.5 KB
  Лекция: Методическое обеспечение САПР. Математический и лингвистический виды обеспечений Рассматривается состав методического обеспечения САПР его сущность состав. Приводятся его компоненты методический и лингвистический виды обеспечения САПР для случая когда последний не является самостоятельным. Изучение одного из важнейших видов обеспечения САПР методического обеспечения 8.