8069

Цель воспитания и задача воспитания. Реализация целей воспитания в деятельности работника в сфере культуры

Доклад

Педагогика и дидактика

Цель воспитания и задача воспитания. Реализация целей воспитания в деятельности работника в сфере культуры Одной из фундаментальных проблем в педагогической науке является проблема целеполагания. Существуют разные подходы к определению цели воспитан...

Русский

2013-02-02

25.24 KB

7 чел.

Цель воспитания и задача воспитания. Реализация целей воспитания в деятельности работника в сфере культуры

Одной из фундаментальных проблем в педагогической науке является проблема целеполагания. Существуют разные подходы к определению цели воспитания:

1.Социальный подход. Цель воспитания - это представление об идеальном воспитуемом как носителе определенной системы ценностей. Идеал личности как конечную цель воспитания определяет общество, в котором она живет.

2.Психологический аспект цели воспитания. Переданный воспитуемому социальный опыт приобретает при передаче психологическую форму, когда внешние требования в личности должны стать внутренней силой управляющей поведением человека. В современной практике воспитательная цель чаще всего формулируется в понятиях качеств личности, при этом определяются, какие именно качества должны сформироваться в результате педагогических усилий. Все качества личности взаимосвязаны и образуют системы, аналогичные ценностным системам, поэтому система воспитательных целей имеет вид перевернутого дерева. На вершине этой иерархии находится ответственность индивида, выражающаяся в категориях обязанностей и долга. Человек, не выполняющий своих обязанностей, не признается в достаточной степени воспитанным. Пока обязанности рассматриваются как вынужденная форма поведения, нет социальной активности, когда становятся самообязательствами, то выступают в качестве движущих сил поведения. Это динамическая иерархия воспитательных целей. Можно выделить три системы воспитательных ценностей.

А) трансцендентная (связана с верой, Богом, абсолютом, высшее существом, душой, проклятием), слабой стороной этой системы является смещение ценностей к посмертному существованию.

Б) социоцентрическая (отношение к людям, культура, свобода, гуманность, чувства гражданственности, патриотизма) система требует от личности жить в постоянном напряжении.

В) антропоцентрическая (направлена на человека, возвышение его индивидуальности, потребность в самореализации, удовольствие). Слабое место - это угроза превышения ценностей в элементарный эгоизм.

В реальной практике видно стремление объединить сильные стороны указанных систем. Если же только одна из систем ценностей становится обязательной для всех, то в процессе она же и начинает отрицать себя.

3. Культурологический аспект цели воспитания. Воспитание как социокультурное воспроизводство человека. Приобщение к культуре - путь бесконечного развития личности. Формирование полноценной позиции личности, введение ее в культуру осуществляется через деятельность, общение, опыт межличностных и общественных отношений.

4. Профессионально-педагогический аспект цели воспитания. В процессе педагогической деятельности происходит конкретизация цели: по возрасту, по социальным условиям и по реализованным целям.

Цель воспитания определяет стратегию профессиональной деятельности, задача обуславливает тактику. Таким образом, цель воспитания - противоречивый социально-педагогический феномен.

Парадоксы цели воспитания как социально-психологического феномена.

1.Цель существует, но она не достижима, так как в процессе движения к ней изменяется субъект и его образ идеала.

2.Цель имеет только внешние контуры, лишена конкретных характеристик, так как динамична.

3.Цель при ее объективном характере всегда субъективна, так как ее задает субъект.

4.Цель - совокупность принудительности обстоятельств и личностных потребностей. Воля педагога вступает в противоречие с желаниями ребенка.

Парадоксы разрешаются общим характером цели. Главное, чтобы жизнь в обществе была осмысленной для человека, находясь в системе социальных отношений, он понимал их содержание, назначение, ценность, чтобы подрастающий человек становился личностью, а не особью, причем эта личность должна уметь самостоятельно строить сою жизнь, неся за не¸ ответственность, выстраивая стратегию в согласии со своими представлениями о счастье. Педагоги с родителями должны озаботиться развитие способности личности выстраивать свою жизнь, поведение, деятельность, осознание.

Роль педагога состоит в разворачивании перед воспитанником разнообразных жизненных возможностей и научении ребенком производить осознанный выбор, за который в дальнейшем он станет нести ответственность. Итак, целью состоит в воспитании личности с развитыми способностями, которая сможет построить жизнь, достойную человека.

Таким образом, цель носит общий характер, позволяя сохранить индивидуальные черты каждого. Широкие рамки цели учитывают динамичность социальных представлений о достойной жизни, движение образа достойного человека в процессе взросления. Это не что иное, как формирование осмысленных идеалов - признака и показателя высокой культуры общества и отдельного человека. Идеалы дают уверенность в том, что существует, возможность жить по законам достойной жизни.

Воспитание всесторонне, гармонично развитой личности как высшее достижение гуманистической педагогики стоит в центре отечественной образовательной политики.

В теории воспитания выделяют следующие стороны воспитания:

- умственное воспитание;

- нравственное воспитание;

- трудовое воспитание;

- экологическое воспитание;

- правовое воспитание;

- эстетическое воспитание;

- физическое воспитание.

По целям структура воспитательного процесса состоит из последовательности задач, на решение которых он направлен. В условиях современной начальной школы процесс воспитания ориентирован на:

  1.  формирование всестороннего, гармонически развитого человека;
  2.  воспитание его нравственных качеств на основе общечеловеческих ценностей;
  3.  приобщение школьников к научным, культурным, художественным ценностям;
  4.  воспитание жизненной позиции, соответствующей демократическим преобразованиям общества, правам и обязанностям личности;
  5.  развитие склонностей, способностей и интересов школьников с учетом их возможностей и желаний, а также социальных требований;
  6.  организацию личностной и социально ценной, многообразной деятельности;
  7.  развитие социальной функции личности — общения.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29509. Психотерапія сексуальних розладів 83 KB
  Психотерапія сексуальних розладів. Психотерапія сексуальних розладів. В наш час дія при проведенні психотерапії сексуальних дисфункцій більш визначена ніж медикаментозна терапія. Карен Хорні підкреслювала що розвиток сексуальних порушень найбільшу роль відіграє невротичний перехрест комплексів.
29510. Статеві стосунки в подружньому житті 86.5 KB
  Це важливо також при вирішенні сексуальних проблем подружжя і їх родинної взаємодії. В основі розгортання сексуальних реакцій тільки гормональна забезпеченість представляється більш важливою ніж психологічна складова. На рівні підсистеми сексуальних відносин мають значення гармонія сексуальних стосунків чи дисгармонія їх. Жіночі сексуальні розлади які призводять до дисгармонії сексуальних стосунків.
29511. Статеві стосунки в сімейному житті 91.5 KB
  Нерідко психічна імпотенція накладається на органічну але незначну і виникає психосоматична модель порушень статевого акту. Особлива схильність пацієнтів з психічною імпотенцією звинувачувати себе в онанізмі та інших “розпуствах†і шукати причини свого статевого безсилля в неіснуючих у них венеричних захворюваннях не завжди справдуються. А також алкоголізм чи застосування алкогольних напоїв для стимуляції статевого збудження. Зниження статевого потягу може бути повязана з транзиторною сублімацією переключенням сексуальної...
29512. Означення поняття сексологія і сексопатологія 158.5 KB
  Сексологія вивчає закономірності психосексуального розвитку диференціації і детермінації статі формування сексуальної орієнтації та ідентичності статевовікові особливості психосексуального розвитку і сексуальної поведінки. Статеве дозрівання статевий розвиток це процес формування вторинних статевих ознак розвиток репродуктивних органів і здатність до народження дітей. Психосексуальний розвиток ПСР це формування статевої самосвідомості статевої ролі і психосексуальної орієнтації а саме формування векторів сексуального потягу...
29513. Формування сексуальної орієнтації і норми 43 KB
  Означення поняття сексуальної норми включає поведінку, відповідну віковим та статево-рольовим закономерностям даної популяції, яка здійснюється в результаті вільного вибору і не обмежує у вільному виборі партнера (А.А. Ткаченко). В сексології розрізняють поняття індивідуальної та партнерської норми.
29514. Формування сексуальної норми 98.5 KB
  запропонував робочу класифікацію ролей чоловіків і жінок в статевому циклі. Її сексуальність носить материнський характер опіка захист турбота до чоловіка що проявляється в її мові використання зменшених ласкавих слів поведінці достатньо активні але не агресивні пестощі з її боку смаки і симпатії віддають перевагу слабким невпевненим в собі інфантільним навіть хворим чоловікам яких годує лікує опікується ними тощо. Ідеальний партнер для тривожних боязких неуспішних чоловіків котрих вона “навчає коханню†підтримує....
29515. Формування сексуальної норми і орієнтації 104 KB
  При наявності високого еротичного показника 4 5 оргазм може виникнути без статевого акту. Пестощі бувають першого другого третього порядку це терміни які відображають послідовність пестощів необхідних для розвитку статевого збудження. Початок статевого акту повинен проходити на фоні значного сексуального збудження жінки включаючи як фізичні так і психічні зміни. Шкала статевого збудження жінки: вегетативносудинний рівень 10 20 ; моторномовленнєвий рівень 30 40 ; поведінковий рівень 40 50 ; психічні прояви ...
29516. Порушення статевої та психосексуальної диференціації та ідентичності, причини і форми 67.5 KB
  Психосексуальна диференціація ПСД як процес представляє собою явище механізми котрого визначаються взаємодією детермінант статі. Статева та сексуальна ідентифікація жіноча; Анарія порок розвитку внутрішньоутробне порушення зовнішніх органів яєчек недорозвиток статевого органу може бути заміна статі; Дісгенезія гонад гермофродитизм істиний і чоловічі і жіночі елементи внутрішніх статевих органів частіше як дівчинки в подальшому зміна статі. Питання зміни статі А.Бєлкін 1978 описує порушення індентифікації у...
29517. Сексологічне обстеження 164.5 KB
  Більшість спеціалістів розуміють що обстеження сексологічних пацієнтів має свої особливості: інтимність питання “закритість†пацієнтів їх невміння обговорювати своє сексуальне життя відсутність адекватної мови для обговорення цих порушень. 4 варіанти уявних порушень: зі ставленням до себе підвищених вимог; невротична тривога психотична; ненормальні уявлення про статеві стосунки пацієнта або пари розянень.2 наявність сексуальних порушень у партнера. Аналіз статевих порушень з позицій “психогенне особистісно ...