80720

Категория наклонения

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Категория наклонения Наклонение – это глагольная категория выражающая определенную модальность высказывания т. Традиционная грамматика выделяет три наклонения: изъявительное Indictive повелительное Impertive сослагательное Subjunctive. Изъявительное наклонение передает действие рассматриваемое говорящим как реальный факт что предполагает соотнесенность с временной сферой остальные наклонения не предполагают четкого соотношения с временной сферой. Существование изъявительного наклонения не оспаривается повелительное и...

Русский

2015-02-18

33.94 KB

1 чел.

 10. Категория наклонения

Наклонение – это глагольная категория, выражающая определенную модальность высказывания, т.е. устанавливаемое говорящим отношение говорящим отношение высказывания к действительности. Традиционная грамматика выделяет три наклонения: изъявительное (Indicative), повелительное (Imperative), сослагательное (Subjunctive).

Изъявительное наклонение передает действие, рассматриваемое говорящим как реальный факт, что предполагает соотнесенность с временной сферой, остальные наклонения не предполагают четкого соотношения с временной сферой.

Повелительное наклонение выражает побуждение к действию, действие не реальное, а желаемое.

Сослагательное наклонение рассматривает действие как предположительное или возможное.

Вопрос о количестве наклонений и составе форм – спорный. Существование изъявительного наклонения не оспаривается, повелительное и сослагательное трактуются по-разному.

Повелительное наклонение по Смирницкому выражает непосредственное волеизъявление, обращенное к собеседнику; по форме глагол в повелительном наклонении совпадает с инфинитивом (без частицы to) и с настоящим временем основного разряда, кроме 3го лица единственного числа e.g Stop talking!

Отличие повелительного наклонения от инфинитива:

  1.  отсутствие частицы to;
  2.  инфинитив выполняет больше функций, чем глагол в повелительном наклонении;
  3.  по способу образования отрицательных форм: (с инфинитивом используется not to, с глаголом в повелительном наклонении используется вспомогательный глагол don't);
  4.  отсутствие вопросительной формы в повелительном наклонении, в отличие от изъявительного, которое функционирует в сочетании с подлежащим. Для повелительного наклонения употребление подлежащего ограничено употреблением, только при резкой эмфазе.

В сослагательном наклонении имеется пестрый набор форм, в следствие чего в теоретической грамматике имеются разногласия в трактовке сослагательного наклонения.

Набор форм включает в себя: сохранившиеся синтетические формы, формы, омонимичные претериту и перфекту прошедшего времени, аналитические формы.

Синтетические формы включают в себя:

  1.  глагол be (if it be true…)
  2.  were (if I were you…)
  3.  формы, совпадающие с настоящим временем 1 разряда, кроме 3 лица единственного числа (I suggest that he go)

Формы, омонимичные претериту (Past Indefinite) и перфекту прошедшего времени (Past Perfect), но отличающиеся по соотношению во времени и отсутствию временного значения (Had the terrorists been arrested…)

Аналитические формы, образующиеся со вспомогательными глаголами should/would (would you come…)

Трактовка сослагательного наклонения разнообразна. Крайние позиции представлены в работах немецкого исследователя М.Дейчбейна, обозначившего 16 сослагательных наклонений, и отечественного лингвиста Бархударова, отрицавшего существование сослагательного наклонения. Подобное разнообразие обусловлено соотношением формы и содержания.

Трактовка сослагательного наклонения в исследованиях зарубежных грамматистов.

В ранних грамматиках английского языка принципы формообразования и семантика сослагательного наклонения из латинского механически были перенесены на английский языковой материал, в результате этого переноса возникло 2 направления:

  1.  калькирование латинской схемы
  2.  отсутствие существования сослагательного наклонения вообще

В грамматиках начала 20 века сослагательное наклонение трактуется как категория субъективная. Например, Г.Суит определял сослагательное наклонение как категорию, выражающую различные отношения между подлежащим и сказуемым, которые могут быть классифицированы в 2 вида высказываний:

  1.  излагающее нечто как факт (Fact Mood)
  2.  представление мысли (Thought Mood), которое в зависимости от способа выражения (синтетические или аналитические формы) подразделяется на 4 подгруппы:

Subjunctive Mood (be/were) – синтетические формы 

Compulsive Mood (is to) - ?

Conditional Mood (should/would) – аналитические формы

Permissive Mood (may/might etc.) – аналитические формы

Позже на основе Fact Mood и Thought Mood он выделил Tense Mood (формы, омонимичные претериту и перфекту прошедшего времени)

Трактовка сослагательного наклонения в отечественной лингвистике представлена А.И. Смирницким, И.Б. Хлебниковой, Л.С. Бархударовым.

В основе классификации А.И. Смирницкого лежит семантический признак. Он выделяет 4 наклонения:

  1.  сослагательное 1, включающее высказывания, непротиворечащие реальности (If he be…, I suggest that he go…)
  2.  сослагательное 2, включающее высказывания, противоречащие реальности (if it were…, if I had known…)
  3.  предположительное наклонение (should + Infinitive) (should you meet him)
  4.  условные, в которых аналитическая форма с should/would употребляется в главной части предложения (What would you answer if you were asked?)

В основе классификации, представленной И.Б.Хлебниковой, форма условного наклонения образует семантически единый подтип:

  1.  условное should/would + глагол
  2.  субъюнктив be/were, if + Past Simple
  3.  варианты сослагательного наклонения (However it might be…, for fear it should start)

Л.С. Бархударов отрицает существование сослагательного наклонения в английском языке, обосновывая тем, что формы с should/would не являются аналитическими, а такие формы как if I knew/had known он рассматривает как формы прошедшего времени и перфекта прошедшего времени в особом синтаксическом окружении.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22319. Електронна пошта 46.5 KB
  Також як і в телефонних мережах клієнти комп'ютерних мереж називаються абонентами. Для кожного абонента на одному з мережних комп'ютерів виділяється область пам'яті електронний поштовий ящик. Пароль відомий тільки абоненту і мережному комп'ютеру.
22320. Визначення комп’ютерної мережі, еволюція комп’ютерних мереж, компоненти мережі, можливості мережі 66 KB
  Визначення комп’ютерної мережі еволюція комп’ютерних мереж компоненти мережі можливості мережі. Мережі грають величезну роль в світі комунікацій. В справжньому розділі я надам вам достатньо відомостей про мережі при цьому не обрушуючи на вас маси подробиць які вам просто не потрібні на першому етапі знайомства з мережами. Навіщо необхідні стільки книг Це зв'язано з тим що мережі це дуже могутній інструмент що дозволяє розширити можливості вашого комп'ютера.
22321. Типи локальних мереж 428 KB
  Типи локальних мереж Існує два основні типи локальних мереж: однорангові мережі і мережі клієнтсервер. Обидва типи розрізняються по тому яким чином пристрої підключені до мережі і як в ній надається доступ до ресурсів. В одноранговій мережі всі пристрої володіють однаковими правами доступу.
22322. Основні топології локальних мереж 101 KB
  Ви не повинні сприймати топологію локальної мережі як єдиний основоположний чинник. Архітектура локальної мережі про що ми детально поговоримо далі може значно обмежити потенційні можливості що надаються тією або іншою топологією. Шинна топологія також відома як або лінійної топологія ланцюжка створюється при підключенні всіх елементів мережі до одного кабелю який називається магістраллю мережі. Наприклад завантаження дуже великого файлу на один з комп'ютерів мережі може привести до ігнорування всіх інших запитів.
22323. Популярні архітектури локальних мереж 31.5 KB
  Локальні мережі Ethernet здатні передавати дані із швидкістю 10С Мбіт с стандарт 1000 Мбіт с тільки розробляється тоді як локальні мережі Token Ring 16 Мбіт с. Локальні мережі Ethernet Технологія Ethernet розроблена в 1970х роках залишається найпопулярнішою архітектурою локальних мереж. Мережі Ethernet переважно базуються на топології зірка про яку ми говорили в попередньому розділі.
22324. Устаткування для локальних мереж 62 KB
  Робочі станції і клієнти підключаються до мережі і запрошують певні служби і ресурси у інших комп'ютерів або серверів. Робочі станції повинні бути достатньо могутніми щоб легко справлятися з поставленими перед ними обчислювальними задачами але не обов'язково повинні володіти ресурсами необхідними для обслуговування інших робочих станцій підключених до мережі. Мережні адаптери необхідні для підключення робочих станцій до мережі.
22325. Протоколи локальних мереж 44 KB
  Протоколи це просто правила які визначають як саме відбуватиметься взаємодія і потрібні як для локальних так і для глобальних мереж. Деякі протоколи підтримують маршрутизацію що означає що разом з даними також передаються відомості про їх джерело і точку призначення. Якщо можливе існування одного шляху між джерелом і точкою призначення як це часто має місце в локальних мережах і навіть в глобальних мережах використовування таких протоколів не необхідне.
22326. Адресація в IP-мережах 107.5 KB
  Для вузлів що входять в локальні мережі це МАСадреса мережного адаптера або порту маршрутизатора наприклад 11А0173DBC01. Для вузлів що входять в глобальні мережі такі як Х.25 або frame relay локальна адреса призначається адміністратором глобальної мережі.
22327. Вимоги, що предявляються до сучасних обчислювальних мереж 84.5 KB
  Хоча всі ці вимоги вельми важливі часто поняття якість обслуговування Quality Service QoS комп'ютерної мережі потрактує більш вузько в нього включаються тільки дві найважливіші характеристики мережі продуктивність і надійність. Незалежно від вибраного показника якості обслуговування мережі існують два підходи до його забезпечення. Перший підхід очевидно покажеться найприроднішим з погляду користувача мережі. Технології frame relay і ATM дозволяють будувати мережі що гарантують якість обслуговування по продуктивності.