80882

Муниципальная жилищная политика

Доклад

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Отсутствие жилья и плохие жилищные условия одна из главных причин снижения рождаемости семейных конфликтов детской беспризорности. в которой указаны основные задачи в области обеспечения доступности жилья и жилищного строительства разграничены функции федерального центра регионов и муниципалитетов в жилищной сфере. С начала перехода к рыночным отношениям основная часть государственного жилья в нашей стране была передана в муниципальную собственность включая ведомственный жилищный фонд передававшийся в процессе приватизации...

Русский

2015-02-18

45.91 KB

3 чел.

Муниципальная жилищная политика.

Жилищная проблема одна из основных социальных проблем. Отсутствие жилья и плохие жилищные условия — одна из главных причин снижения рождаемости, семейных конфликтов, детской беспризорности. Жилищный фонд МО представляет собой совокупность всех жилых помещений, независимо от форм собственности.

Структура жилищного фонда МО:

- Частный (фонд, находящийся в собственности граждан (индивидуальные жилые дома, построенные и приобретенные квартиры и дома) или юридических лиц (жилищные кооперативы и т.д.)

- Государственный (ведомственный фонд, состоящий в гос-ной собственности и находящийся в управлении гос-х п-ий или гос учреждений, относящихся к федеральной собственности или собственности суб. РФ)

- Муниципальный (фонд, находящийся в собственности муниципального образования, в том числе переданный в управление муниципальных п-ий или муницип.учреждений)

- Общественный (фонд, состоящий в собственности общественных объединений)

Государственная жилищная политика в России

Основы жилищной политики в современной России определены Законом РФ «Об основах федеральной жилищной политики» и федеральной программой «Жилище» на 2002-2010 гг., в которой указаны основные задачи в области обеспечения доступности жилья и жилищного строительства, разграничены функции федерального центра, регионов и муниципалитетов в жилищной сфере. Разработана международная программа развития жилищного строительства в России «Дом для вашей семьи». В рамках программы «Жилище» разработаны подпрограммы «Свой дом» и «Сельский дом». Утвержден федеральный стандарт жилищной обеспеченности: 18 кв. м общей площади на человека при составе семьи из трех и более человек, 42 кв. м на семью из двух человек, 33 кв. м или однокомнатная квартира на семью из одного человека.

С начала перехода к рыночным отношениям основная часть государственного жилья в нашей стране была передана в муниципальную собственность, включая ведомственный жилищный фонд, передававшийся в процессе приватизации государственных предприятий. Более половины жилья, переданного в муниципальную собственность, Цели и задачи муниципальной жилищной политики. Мун.жил.политика - совокупность систематически принимаемых решений и мероприятий с целью удовлетворения потребностей населения в жилье.

В каждом МО д.б. установлены муниципальные нормативы жилищной обеспеченности, учитывающие местные условия. Перечень вопросов, решение которых обеспечивают ОМС: 1.Порядок учета жилищного фонда, распределения и перераспределения малоимущим гражданам жилых помещений по договорам социального найма и иным гражданам по договорам найма, аренды, а также их продажи гражданам в муниципальном жилищном фонде. 2 Учет на основе социальных норм размера площади жилья, приходящейся на одного человека, в пределах которой осуществляется предоставление компенсаций по оплате жилья и коммунальных услуг. 3. Организация жилищного строительства за счет всех источников финансирования. 4. Предоставление и продажа в установленном земельным законодательством порядке земельных участков застройщикам для жилищного строительства на территориях, определенных градостроительной документацией. 5. Возможность получения налоговых и финансово-кредитных льгот предприятиями, учреждениями, организациями, предпринимателями, осуществляющими жилищное строительство. 6. Поддержка банков, предоставляющих льготные кредиты для жилищного строительства. 7. Правовое регулирование деятельности субъектов жилищной сферы (нанимателей, арендаторов и собственников недвижимости в жилищной сфере, застройщиков, исполнителей работ, агентов по торговле и аренде, страховых компаний). 8. Бронирование нанятого или арендованного жилища в муниципальном жилищном фонде, а также сохранение права пользования жилищем, неприкосновенность жилища в порядке и на условиях, установленных законодательством. 9. Контроль за исполнением законодательства в жилищной сфере.

Основные рычаги реализации муниципальной жилищной политики:*прямые экономические: целевое финансирование программ, проектов и мероприятий; хозяйственные договоры; муниципальные заказы и контракты;*косвенные экономические: налоги, льготные кредиты, договорные цены и т. п.;*нормативно-правовые. Муниципальные органы реализации жилищной политики: в структуре местной администрации обычно создается спец.структ. подразделение (как правило, отдел или управление по учету и распределению жилья). Его обязанности — ведение учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий и имеющих право на получение жилья за счет муниц. или гос. средств, установление очереди на получение жилья, в том числе по различным льготным категориям, предоставление жилья из муниципальных и иных жилищных фондов в порядке установленной очереди. В крупных городах эта структура может быть построена по районам (округам). Для решения вопросов приватизации муниципального жилья, регулирования вторичного рынка жилья и содействия строительству жилья с участием средств населения во многих городах создаются специальные муниципальные учреждения: агентства, жилищные центры и т. д.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84485. Поняття про рефлекс. Будова рефлекторної дуги та її ланок 43.38 KB
  Рефлекторна дуга – шлях по якому передається інформація при здійсненні рефлексу. Тобто рефлекторна дуга – морфологічний субстрат рефлексу. Схема найпростішої елементарної рефлекторної дуги на прикладі шкірном’язового рефлексу має такий вигляд: Із схеми видно що рефлекторна дуга має такі відділи: 1. Нервовий центр – структури у межах ЦНС що беруть участь у здійсненні рефлексу.
84486. Рецептори, їх класифікація та збудження 45.25 KB
  Рецептори – спеціалізовані структури що забезпечують: а сприйняття інформації про дію подразника; б первинний аналіз цієї інформації сила якість час дії новизна подразника. За наявністю спеціалізованої сенсорної клітини: первинні – інформація про дію подразника сприймається безпосередньо нервовим закінченням; вторинні – інформації про дію подразника сприймається спеціалізованою сенсорною рецепторною клітиною а далі передається на нервове закінчення. За наявністю чи відсутністю допоміжних структур: вільні нервові закінчення –...
84487. Пропріорецептори, їх види. Будова та функції м’язових веретен 43.25 KB
  Пропріорецептори М’язів м’язові веретена Суглобових сумок Сухожилків тільця Гольджі Види рецепторів Адекватний подразник Деформація Розтягнення Розтягнення Ступінь та швидкість розтягнення м’язів Ступінь згинання розгинання в суглобі Ступінь та швидкість скорочення м’яза так як при скороченні сухожилки розтягуються Контролюють М’язові веретена – первинні механорецептори що мають складну структуру. Адекватним подразником ІФВ є розтягнення центральної частини – ядерної сумки. Таке розтягнення та збудження спіралевидного нервового...
84488. Механізми і закономірності передачізбудження в центральних синапсах 44.76 KB
  Аксосоматичні Аксоаксональні Аксодендритні Дендродендритичні Збудливі Гальмівні Хімічні Електричні Механізм передачі збудження через центральний аксосоматичний хімічний синапс полягає в наступному: ПД поширюється по мембрані аксона далі по мембрані пресинаптичній підвищення проникності пресинаптичної мембрани для іонів С2 вхід їх в нервове закінчення за градієнтом концентрації вихід медіатора в синаптичну щілину дифузія медіатора до постсинаптичної мембрани взаємодія з мембранними циторецепторами збільшення...
84489. Види центрального гальмування. Механізми розвитку пре- та постсинаптичного гальмування 43.78 KB
  Механізми розвитку пре та постсинаптичного гальмування. Гальмування – активний фізіологічний процес. Гальмування в ЦНС Постсинаптичне Пресинаптичне За локалізацією За електрофізіологічною природою Гіперполяризаційне Деполяризаційне За будовою нейронних ланцюгів Зворотнє Пряме Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування.
84490. Сумація збудження і гальмування нейронами ЦНС 48.02 KB
  Взаємодія збудження та гальмування на тілі кожного окремого нейрона відбувається шляхом сумації просторової та часової. В залежності від переважання сумації ЗПСП чи ГПСП нейрон може перебувати в трьох станах: збудження – характеризується генерацією ПД на мембрані аксонного горбика в результаті переважання сумації ЗПСП деполяризація мембрани дійшла до критичного рівня: чим інтенсивніше протікає сумація ЗПСП тим швидше деполяризація доходить до Екр тим частіше ПД в РРН тобто тим сильніше збудження нейрона. Таким чином за допомогою...
84491. Рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення 45.37 KB
  У складі задніх рогів спинного мозку переважають вставні нейрони. Біла речовина спинного мозку представлена волокнами висхідних та низхідних шляхів. Контроль на рівні спинного мозку Рецептори шкіри Вісцерорецептори ангіорецептори.
84492. Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок 43.05 KB
  Біла речовина спинного мозку передні бокові та задні канатики складається з нервових волокон які формують провідні шляхи. Основними висхідними шляхами є: 1. Шлях Голя – розташований в медіальній частині заднього канатика. Шлях Бурдаха – розташований в латеральній частині заднього канатика.
84493. Рухові рефлекси заднього мозку, децеребраційна ригідність 48.79 KB
  Вони носять назву надсегментарних утворень так як впливають на м’язи не прямо а через мотонейрони сегментарних структур – рухові ядра спинного мозку і черепномозкових нервів. Задній мозок отримує і переробляє всю аферентну інформацію що надходить від спинного мозку оскільки всі специфічні висхідні шляхи від спинного мозку входячи в стовбур мозку задній та середній мозок віддають коллатералі гілочки до ретикулярної формації тут продовжується обробка аферентної інформації. В задньому мозку розміщені 4 вестибулярні ядра медіальне...