80933

Структура та методичне забезпечення підручника «Всесвітньої історії» (10-11кл.)

Доклад

История и СИД

Бесіда – діалогічний метод навчання за допомогою якого вчитель із поставленими питаннямь спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання робити самостійні висновкиузагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу. Бесіда є одним із активних методів навчання. Бесіда дозволяє залучити до діяльності на уроці дітей незалежно від їхнього рівня підготовки та індивідуальних можливостей що сприяє досягненню високих результатів у навчально – виховному процесі. Така бесіда зазвичай проводиться на початку вивчення теми чи розділу.

Украинкский

2015-02-18

37.68 KB

0 чел.

Структура та методичне забезпечення підручника «Всесвітньої історії» (10-11кл.) 

У 10 класі викладається новітня історія. Використовується підручник “Всесвітня історія” 1914 – 1939 роки Автор: Полянський П. Б.стр.: 256 видавництво: Генезар.: 2010

Особливістю цього підручника є те, що він повністю відпловідає шкільній програмі із всесвітньої історії. Зміст підручника: Тема 1. Перша світова війна (1914-1918) Тема 2 Облаштування повоєнного світу Тема 3 Західні демократії Тема 4 Тоталітарні та диктаторські режими Тема 5 Країни центральної та східної європи Тема 6 Країни азії і Африки та латинської Америки Тема 7 Розвиток культури Тема 8 Міжнародні відносини

В 11 класі викладається другий період новітньої історії. На сьогоднішній день використовується підручник. Автори: Бураков Ю.В., Кипаренко Г.М., Мовчан С.П. всесвітня історія. Новітні часи. 1945- 1998. – К., 2000. Підручник містить систематизований виклад історії зарубіжних країн, міжнародних відносин, культури. Особлива увага приділена розкриттю основних процесів і найхарактерніших ознак новітнього часу.

17). Роль бесіди в навчанні історії. Види бесіди. Бесіда – діалогічний метод навчання, за допомогою якого вчитель із поставленими питаннямь спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу. Бесіда є одним із активних методів навчання. Бесіда дозволяє залучити до діяльності на уроці дітей , незалежно від їхнього рівня підготовки та індивідуальних можливостей, що сприяє досягненню високих результатів у навчально – виховному процесі. У навчальному процесі розрізняють різні види бесіди. За призначенням у навчальному процесі розрізняють бесіду вступну, бесіду-повідомлення, повторення, контрольну. Вступну бесіду проводять з учнями як підготовку до лабораторних занять, екскурсій, до вивчення нового матеріалу. Мета вступної бесіди – відновити в пам’яті ті знання, які були отриманні ними раніше в ході навчання чи набуті самостійно, і на їх основі підготувати дітей до активного сприйняття нового матеріалу. Така бесіда зазвичай проводиться на початку вивчення теми чи розділу. Бесіда-повідомлення базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів. Бесіду-повторення використовують для закріплення навчального матеріалу. Ця бесіда дозволяє вчителю в роботі з учнями виділити найбільш суттєві моменти у питанні. Контрольну бесіду використовують для перевірки засвоєних знань. Завдяки такій бесіді можна перевірити на якому рівні засвоєно навчальний матеріал і вчитель може зробити висновок, який матеріал необхідно опрацювати ще раз. За характером діяльності учнів у процесі бесіди виділяють такі її основні види: репродуктивна, систематизуюча, евристична. Репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу. Її проводять з вивченого навчального матеріалу. Відповідаючи на запитання вчителя, учні повторюють пройдений матеріал, закріплюють його, водночас демонструючи рівень засвоєння. Така бесіда може бути супутньою, поточною, підсумковою, систематизуючою. Мета систематизуючої бесіди – узагальнення і систематизація знань. Проводять на завершальних етапах вивчення теми чи розділу, на уроках узагальнення і систематизації знань. Евристична бесіда – це спосіб організації творчої діяльності школярів через розв’язання проблеми у співпраці з вчителем. Суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74437. Виды методологии правовых исследований 20.23 KB
  Методология догматических правовых исследований Догматическое правовое исследование является наиболее распространенным в правовой науке поскольку именно оно обеспечивает правоведов достоверными и полными знаниями о системе действующего права ее отдельных отраслях институтах и нормах права. Понимается как исследование норм права в целях выявления воли правотворческого органа выраженной в исследуемых источниках права общих и особенных черт признаков свойственных исследуемым нормам права и допущенных правотворческих ошибок. Методология...
74438. История западноевропейской правовой науки 18.62 KB
  История западноевропейской правовой науки. Порожденная практическими потребностями общества правовая наука вырабатывала представления об идеальном государстве и о справедливом праве характерные для конкретноисторических особенностей соответствующей эпохи и формулировала свои предложения о путях совершенствования политикоправовой практики. Поэтому историю правовой науки как и историю общества можно подразделить на четыре большие по времени эпохи: Древний мир Средневековье Новое время и современный период. Начало западноевропейской...
74440. Классификация как процедура научного исследования 17.46 KB
  При этом каждый обособленный класс образуют явления представляющие собой какую-либо одну форму признака взятого основанием классификации. Объектом классификации всегда выступает определенное множество однородных предметов явлений а не какой-либо единичный предмет или отдельное событие. Основание классификации представляет собой какой-либо признак присущий объекту исходя их которого производится классифицирование. Компоненты классы классификации это группы предметов явлений и т.
74441. Метод общей теории права и методы отраслевых юридических наук 15.1 KB
  Метод общей теории права и методы отраслевых юридических наук. По мнению одних авторов специфический метод правовой науки может быть представлен только ее теоретико-понятийным аппаратом а общие и специальные методы лишь применяются учеными-юристами но не разрабатываются ими. Его всеобщность выражается в том что данный метод используется во всех конкретных науках и на всех стадиях этапах научного познания; общие методы анализ синтез абстрагирование системно-структурный подход восхождение от абстрактного к конкретному которые как...
74442. Новизна метатеоретических юридических исследований 14.59 KB
  Исследование проводимое в целях получения новых знаний в сфере теории познания и методологии правовой науки понимается как метатеоретическое. Наиболее весомые результаты в разработке метатеоретических проблем правовой науки достигаются разработкой конкретных методологических правил обеспечивающих успешное применение в правовой науке конкретного специального или общего метода. Однако такие позитивные результаты в разработке проблем методологии правовой науки достигаются отнюдь не всегда. Другая распространенная форма новизны...
74443. Новизна прикладных правовых исследований: концепция проекта закона, иного нормативного правового акта, предложений по совершенствованию действующего законодательства 14.66 KB
  Новизна прикладных правовых исследований: концепция проекта закона иного нормативного правового акта предложений по совершенствованию действующего законодательства. Новизна прикладных правовых исследований определяется сферой их применения. Следует отметить что предложения по совершенствованию законодательства и практики его применения сформулированные ученымиюристами а также подготовленные ими проекты законов иных нормативных правовых актов не обладают новизной научного знания а представляют собой разновидность конструкторских...
74445. Критика правовой теории 44.5 KB
  Специфика критики как процедуры научного познания состоит в следующем. Например объектом правовой науки предстает социальноправовая практика тогда как объектом критики в об iи правовой науки выступает существующее наличное научное знание о праве которое сохранилось дошло до наших дней в письменных и иных источниках. Объектом критики могут стать положения какой либо правовой теории школы доктрины взгляды отдельного ученого положения конкретной монографии иного научного труда либо просто отдельные высказывания по какомулибо...