80941

Етапи підготовки вчителя історії до уроку

Доклад

История и СИД

визначення місця уроку в темі чи розділі його очікуваних результатів. добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку, складання конспекту чи розгорнутого плану уроку.

Украинкский

2015-02-18

36.49 KB

0 чел.

Етапи підготовки вчителя історії до уроку.

Незалежно від стажу практичної роботи вчитель кожний навчальний рік, півріччя, чверть і кожне заняття ретельною готується, підготовка складається з декількох етапів. 1. аналіз Державного стандарту, шкільних програм, вивчення підручників і поурочних посібників; 2. розробка тематичного і поурочного планування; 3. визначення місця уроку в темі чи розділі, його очікуваних результатів; 4. аналіз пізнавальних можливостей класу; 5. добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку; 6. складання конспекту чи розгорнутого плану уроку. Перший етап. Підготовка до уроків починається ще до початку навчального року з вивчення Державного стандарту і програм для всіх класів. На основі цих документів учитель виявляє систему фактів і понять, вивчення яких буде поглиблюватися й уточнюватися в міру оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками, розвитку їх особистості. Потім він простежує, як ця система відбита в шкільних підручниках, якою є їхня структура і зміст, характер викладення історичного матеріалу, методичний апарат. Другий етап. Після цього можна скласти тематичне планування уроків - систему їх поєднання з урахуванням історичних і логічних зв'язків, форм і типів занять. Як правило, вчитель під час складання тематичного планування визначає перспективні цілі вивчення розділів і тем при попередньому ознайомленні з тим чи іншим навчальним курсом. Він визначає теми, зміст яких буде розкривати сам, і теми, доступні для самостійного вивчення учнями. Лише з'ясувавши пізнавальні можливості учнів конкретного класу, вчитель на базі тематичного планування може скласти поурочні плани. Третій етап. На основі тематичного планування учитель може чітко уявити собі місце кожного з уроків у реалізації загальних цілей історичної освіти в цілому, конкретного курсу, розділу. Проводить структурний аналіз, під структурним аналізом розуміється обробка змісту уроку вчителем з метою виділення у змісті навчального історичного матеріалу головних історичних фактів і теоретичних положень. На третьому етапі підготовки учитель має визначити результати уроку, сформульованим таким чином: «Після цього уроку учні зможуть...»; Четвертий етап передбачає: 1. аналіз особливостей складу учнів конкретного класу; 2. визначення домінуючого характеру діяльності учнів, що включає в себе три рівні пізнання - відтворюючий, перетворюючий, творчо-пошуковий (творчий). Найпростіший - відтворюючий рівень. Учень лише відтворює все те, що дає на уроці вчитель. Більш складний - перетворюючий рівень пізнання (учень слухає лекцію і складає її план; по декількох параграфах підручника заповнює таблицю: за словесним описом показує об'єкт на карті). Найскладніший - творчо-пошуковий рівень (учень аналізує документи і робить самостійні висновки; проводить аналіз підручника на основі джерел; продумує альтернативні ситуації в розвитку історичних подій). П'ятий етап. Учитель відбираючи потрібні для досягнення очікуваних результатів прийоми і засоби навчання. Потім для кожного класу готується свій методичний варіант уроку. Учитель продумує: як буде пояснювати новий матеріал і що в цей час будуть робити учні; чи планується опитування, якщо так, то яким чином і в якій частині уроку; складаються чи підбираються пізнавальні завдання в залежності від рівня навченості учнів класу. Шостий етап передбачає визначення типу уроку та його структури. Реалізуючи його, учитель продумує: як почати урок; якою буде послідовність розташування елементів уроку навчання, скільки часу варто відвести на кожен етап уроку; чим учні будуть займатися на різних етапах уроку; до яких видів робіт залучити учнів; які дати пізнавальні завдання; як організувати домашнє завдання і як воно буде враховувати засвоєння знань уроку. Результати цієї роботи фіксуються у конспекті уроку. Конспект потрібний для підготовки до уроку, тому що робота над ним допомагає організувати навчальний матеріал. На уроці ж варто керуватися розгорнутим планом. У конспекті вчитель формулює питання для опитування, записує перехід до початку викладу нового матеріалу, висновки, формулювання й узагальнення. Викладається також той чи інший вид розповіді вчителя на уроці, методика викладання. Конспект включає назву теми уроку, очікувані результати, перелік обладнання, зміст навчального матеріалу, етапи, методику організації роботи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24105. Жизнь как философское понятие 14.64 KB
  Жизнь это движение по оси. Тогда смерть это движение по иной оси направленной противоположно оси жизни и не совпадающей с ней. По окончании движения по оси смерти объект начинает двигаться по оси структуризации и систематизации снова переходя из неживого в живой объект. Для когото движение по оси смерти это движение по своей параллельной оси жизни.
24106. Проблема происхождения жизни: эволюционизм и креационизм 15.96 KB
  Эволюционизм и креационизм в науке и религии В рамках познавательных систем использование терминов и понятий требует их строгого предварительного определения. В науке имеют место модели рассматривающие количественные изменения. Поэтому любые рассуждения о развитии материи в эволюционных процессах от низших форм к высшим в науке некорректны поскольку они относятся к рассмотрению качественному. В науке низшее должно пониматься буквально и относится к одному конкретному параметру: низкая температура пониженное давление низкая...
24107. Ценность жизни и основные проблемы биоэтики 14.38 KB
  Биоэтика междисциплинарная область знания охватывающая широкий круг философских и этических проблем возникающих в связи с бурным развитием медицины биологических наук и использования в здравоохранении высоких технологий. Термин Биоэтика был предложен в 1971 году Ван Поттером в книге Биоэтика: мост в будущее для обозначения особого варианта экологической этики рассматривающей возможности выживания человечества в условиях техногенной цивилизации однако впоследствии значение термина изменилось. Биоэтика формирует обоснование права...
24108. Проблема познания в философии. Структура процесса познания. Чувственное и рациональное в процессе познания мира. Интуиция 15.88 KB
  Проблема познания в философии. Структура процесса познания. Чувственное и рациональное в процессе познания мира. Интуиция 1основные положения теории познания: 1.
24109. Сознание, его структура. Сознание и самосознание. Сознание и бессознательное 14.25 KB
  Сознание его структура. Сознание и самосознание. Сознание и бессознательное. Сознание это высшая интегрированная форма психики которая складывается под воздействием общественноисторических условий в трудовой деятельности человека и его общении с помощью языка с другими людьми.
24110. Проблема истины. Современные трактовки понятия истина. Формы истины. Проблема критериев научной истины 94.28 KB
  Формы истины. Проблема критериев научной истины. Проблема истины в философии является центральной во всей теории познания.
24111. Особенности научного познания. Роль науки в функционировании и развитии общества 14.9 KB
  Наука – особый вид познавательной деятельности людей направленный на выработку системы объективноистинного знания о природной и социальной действительности и о самом человеке. Современная наука это: 1. Наука имеет дело с объектами реальности которая не сводится к объектам обыденного опыта. Современная наука выполняет функции: 1.
24112. Естественнонаучное, техническое, гуманитарное знание 30.67 KB
  Естественнонаучное техническое гуманитарное знание. Техническое знание включает в себя от специализированных рецептурнотехнических до теоретических научнотехнических и системотехнических знаний. Современная техника и прежде всего техническое знание неразрывно связаны с развитием науки. техническое знание как конечный продукт познавательной деятельности определяет характер познавательного процесса выступая в качестве средства социальнотехнического проектирования.
24113. Социальная реальность и ее характеристики 16.73 KB
  Социальная реальность и ее характеристики. Социальная реальность это реальность в той или иной степени организованная упорядоченная и структурированная. Социальная реальность это реальность динамическая т. Социальная реальность это реальность стратифицированная.