80954

План вивчення теми: «Українські землі наприкінці ХУІІ— у першій половині ХУІІІ ст.» (8 клас)

Доклад

История и СИД

Першою темою Гетьманщина наприкінці XVII на початку XVIII ст. Метою цього уроку характеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII на початку XVIIІ ст.№2 Правобережна Україна наприкінці XVII на початку XVIII ст.

Украинкский

2015-02-18

36.43 KB

1 чел.

Складіть план вивчення теми: «Українські землі наприкінці ХУІІ— у першій половині ХУІІІ ст.» (8 клас), та дайте йому коротку характеристику.

На вичення цієї теми дається 8 годин. Першою темою Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст.» Метою цього уроку характеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII — на початку XVIIІ ст., гетьманування І. Мазепи, особливості його зовнішньої та внутрішньої політики, культурно-просвітницької діяльності; дати характеристику Івану Мазепі як людині і як політику;

Тема.№2 Правобережна Україна наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

Мета: охарактеризувати політичне становище Правобережної України наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; визначити причини, хід та наслідки повстання під керівництвом Семена Палія;

Тема.№3 Україна в подіях Північної війни

Мета: визначити, яке місце посідала Україна у подіях Північної війни, охарактеризувати хід та наслідки повстання гетьмана Івана Мазепи проти Росії, визначити місце гетьмана Івана Мазепи в українському національно-визвольному русі;

Тема№4. Становище в Україні після Полтавської битви

Мета: дати характеристику діяльності гетьмана Пилипа Орлика, ознайомити учнів з основними положеннями першої української Конституції,

Тема.№5 Україна від гетьманування Івана Скоропадського до Правління гетьманського уряду

Мета: з’ясувати, у чому виявилося посилення колоніальної політики російського уряду щодо України після Полтавської битви, охарактеризувати діяльність гетьманів Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола;

Тема.№6 Українська культура кінця ХVІІ — першої половини ХVІІІ ст.

Мета: визначити особливості розвитку української культури кінця ХVІІ — першої половини ХVІІІ ст., схарактеризувати стан розвитку освіти, книгодрукування, літератури, архітектури, скульптури, живопису, музики та театру на Україні в даний період. Тема.№7 Урок узагальнення та систематизації знань за темою «Українські землі наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.» Мета: повторити та узагальнити матеріал, вивчений з даної теми, а саме — соціально-економічне й політичне становище Української держави за гетьманування І. Мазепи, посилення колоніальної політики російського уряду після Полтавської битви та розвиток культури в Україні наприкінці XVII — в першій половині XVII ст.

Тема№8. Оцінювання знань за темою «Українські землі наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.»

39). Історичні факти і їх класифікація. В науці, зокрема історичній, факт - це дійсна, не вигадана подія; дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді; встановлене знання, що відповідає об'єктивній реальності і є матеріалом для певних висновків, доведень; Кожен історичний факт є неповторним, його не можна відтворити. У цьому специфіка історичного знання. У процесі пізнання історії факти є цінними не тільки самі по собі, вони необхідні для виявлення і визначення історичних зв'язків для їх узагальнення і засвоєння у системі. Узагальнення і систематизація фактів - це інструмент пізнання історії. Класифікація : ф&кт-подія - одинична, неповторна, оригінальна, жорстко локалізована в часі та просторі дійсність (пригода), де бере участь певне коло осіб. Наприклад: Марафонська битва 490 р. до н. е.; Берестейськії унія 1596 p.; створення Української Центральної Ради в березні 1917 р. таін.; факт-явище - фрагмент реальності з типовими, характерними Ознаками, притаманними певному історичному періоду або декільком країнам на певному етапі історичного розвитку. Наприклад: посилення впливу католицької церкви у країнах Західної Європи у середні піки; Реформація в Європі; виникнення українського козацтва тощо; факт-процес (послідовна зміна станів або явищ, яка відбувається 'закономірним порядком, хід розвитку чого-небудь)44 - це сукупність и нищ більш високого ступеню узагальненості. Наприклад: виникнення міст-держав у Дворіччі та Єгипті наприкінці IVIII тис. до н. е.; поява і розселення людей на території України; Велике переселення народів тощо.

За складом історичні факти можуть бути поділені на елементарні, прості й складні. За характером дії історичні факти розподіляють на динамічні та відносно статичні. До першої групи відносять фрагменти реальності, які швидко розвиваються і суттєво змінюються за короткий період часу за принципом «було - стало тепер». їхній рух нагадує кінематографічну плівку. Наприклад, битва під Пилявцями у вересні 1648 р. До другої групи відносяться фрагменти реальності, які є відносно сталими у часі і просторі протягом достатньо довгого періоду часу (десятиріч, віків). Такі факти можна порівняти з фотографіями. ще одна суто педагогічна типологія історичних фактів. Це головні та неголовні факти. Головними вважаються ті факти, які: 1) вплинули на розвиток суспільства, залишили значний слід у суспільному житті; 3) у своєму змісті і зв'язках містять важливі теоретичні відомості, необхідні для формування у школярів історичних понять, світоглядних ідей, власної думки з приводу минулого. Неголовні історичні факти вони необхідні в змісті навчального історичного матеріалу. до неголовних історичних фактів відносяться: історико-статистичні дані; хронологічні відомості; картографічні й інші відомості; динамічні і відносно статичні факти, які не мають великого значення для розуміння й оцінки минулого.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

50458. Определение радиуса кривизны линзы с помощью колец Ньютона. Ознакомление с явлением интерференции в тонких прозрачных пластинках 39 KB
  Минимум освещенности темное кольцо 3 Как связаны величины с радиусом линзы R и радиусами колец rk Из рис. видно: Учитывая малость величины R и разлагая в ряд получим: Таким образом оптическая разность хода между двумя интерферирующими лучами равна: 4 Принимая во внимание условие интерференции 3 получим для темных колец Аналогично можно найти и для радиусов светлых колец.
50459. Определение показателя преломления плоско-параллельной пластинки при помощи микроскопа 39.5 KB
  Цель работы: изучение законов геометрической оптики применение закона преломления для определения коэффициента преломления прозрачных объектов. 3 синус угла падения i относится к синусу угла преломления r как скорость света в первой среде относится к скорости света во второй среде Последний закон говорит о том что свет распространяется в различных средах с разной скоростью. Для двух данных сред и для луча данной длины волны отношение скорости света в среде 1 к скорости света в среде 2 или...
50460. Определние разрешающей способности и числовой апертуры микроскопа 74 KB
  Цель работы: ознакомиться с устройством микроскопа принципом действия и основными характеристиками. Введение Теория микроскопа. Основными оптическими частями простейшего микроскопа являются рис.
50461. Изучение сферических линз 79 KB
  Для тонких линз верна формула: 1 где d и расстояния предмета и его изображения от оптического центра линзы; n показатель преломления линзы относительно среды в которой она находится; R1 и R2 радиусы кривизны поверхностей ограничивающих линзу. Оптическим центром О линзы называется точка проходя которую лучи не изменяют своего направления. Плоскость перпендикулярная главной оптической оси и проходящая через центр оптический называется главной плоскостью линзы. Величина постоянная для данной линзы называется оптической...
50462. Измерение высоких температур с помощью оптического пирометра с исчезающей нитью 75.5 KB
  Поток световой энергии падающий на поверхность непрозрачного тела частично отражается частично входит внутрь тела и поглощается. Поэтому тела поглощающие лучи нагреваются. Предположим что в теплообмене участвуют тела образующие замкнутую систему окруженную адиабатической оболочкой т.
50463. Дифракция на щели и на решетки 98.5 KB
  Распределение интенсивности от N источников света. В действительности как известно нельзя создать даже двух одинаковых источников света. Поместим пластинку Р которая состоит из прозрачных и непрозрачных промежутков на пути параллельного пучка света даваемого одним источником. Сколько же света будет в точке наблюдения Р до которой доходят лучи от N прозрачных промежутков и распространяющихся под углом  к оси Ответ на этот вопрос дает формула 12.