80964

Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії

Доклад

История и СИД

За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...

Украинкский

2015-02-18

38.4 KB

1 чел.

Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії.

Успішність формування пізнавальних умінь у навчанні історії залежить від цілого ряду умов. Методисти вважають, що найбільш важлива робота у цьому напрямі має проводитися у 5-7-х класах, бути систематичною і послідовною. Учитель повинен чітко уявляти, яких прийомів навчальної роботи відповідно до вікових пізнавальних можливостей потрібно навчати школярів у конкретних класах, на яких темах і джерелах з давньої та середньовічної історії можна проводити таке навчання. На початку кожного навчального року методисти радять учителям проводити в класах спеціальні самостійні роботи, які допомагають діагностувати рівень оволодіння основними пізнавальними прийомами. За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Робота над прийомом навчальної діяльності, як правило, починається з його демонстрації. Педагог називає прийом, за допомогою якого був представлений історичний факт (у його викладі чи в навчальному посібнику), розкриває зміст прийому і пояснює, чому в даному випадку був використаний саме цей прийом. При навчанні школярів більш складним прийомам учитель пояснює структуру і порядок дій: розкладає прийом на операції, частина яких уже знайома і використовується учнями.

На другому етапі формування вміння організується серія спеціальних вправ, у яких школярі спочатку впізнають відомий прийом, пояснюють його призначення і потім за зразком відтворюють у своїх роботах. Наприклад, пояснивши правила визначення по даті століття і тисячоліття, учитель потім регулярно пропонує школярам вправи на відпрацьовування відповідного вміння, включає це завдання в перевірочні роботи і тести. План усної розповіді учні вперше бачать на дошці при вивченні нового матеріалу. Учитель звертає їхню увагу на іг. що в формулюваннях, частково запозичених з історичних джерел, повніше відбивається і відкладається в пам'яті та чи інша історична подія. Цей план учні переписують у зошит і по ньому стежать за розповіддю, а потім по пунктах намагаються відновити подію яскраво й емоційно. Учителям рекомендувалося збирати пам'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Поступово учні починають застосовувати нові прийоми самостійно, без підказки вчителя, не користуючись пам'ятками і зразками, що свідчить про сформованість умінь і здатності свідомо використовувати їх у роботі на перетворюючому і творчому рівнях. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. 50). Визначте особливості викладання історії України в профільних класах. Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу. Мета профільного навчання

1.забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя;

2.виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти. Основні завдання поглибленого вивчення історії України: вироблення в учнів стійкого інтересу до історії України; формування самостійного, критичного творчого мислення школярів на основі засвоєння ними необхідної суми знань;розвиток творчих здібностей, загальнокультурного рівня учнів через ознайомлення їх з історичними подіями, розвиток моральних цінностей людини;виховання сучасної всебічно розвиненої особистості зі сформованим почуттям національної свідомості та цікавості й толерантності до інших народів світу .Отже, сутність до профільного освітнього процесу полягає у формуванні готовності учнів до навчання в старшій школі в умовах профілізації. Ця готовність складається з таких компетентностей учнів: інтелектуальна, яка включає здатність працювати з навчальним матеріалом різного характеру, вміння використовувати самостійно здобуті знання, здатність та інтерес до пошукової і дослідницької діяльності; особистісна, яка включає бажання й уміння виявляти творчу самостійність, організовувати свою діяльність, володіти правилами етики, співробітництва; комунікативна – здатність використовувати засоби мови й мовлення в процесі спілкування;

рефлексивна – здатність здійснювати самоконтроль і самооцінку власної діяльності, знаходити й усувати причини труднощів; діяльнісна, яка включає здатність конструювати свою діяльність від постановки проблеми до одержання бажаного результату, переносити сформовані вміння на незнайому навчальну ситуацію; креативна – розвиток мотиваційної сфери, бажання і вміння домагатися оригінальності та новизни в кожній навчальній ситуації; емоційна, яка включає емоційну реакцію на кожний факт, явище, пов’язані з вивченням іншомовної культури, уміння набувати чуттєвий досвід. Усі ці компетентності формуються на будь-якому навчальному матеріалі (програмовому, позапрограмовому, курсів за вибором) і сприяють досягненню освітньої мети.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33325. Состав и структура сетей электросвязи и назначение её элементов 27.15 KB
  Основными компонентами сети электросвязи являются: сетевые узлы и сетевые станции в которых устанавливается каналообразующая аппаратура и осуществляется переключение каналов или групп каналов и сетевых трактов; линии передачи соединяющие между собой сетевые станции или сетевые узлы и оконечные устройства; узлы центры коммутации УК распределяющие сообщения в соответствии с адресом; УК могут быть транзитными оконечными если к ним подключаются ОП и смешанного типа; оконечные пункты ОП обеспечивающие ввод вывод сообщений абонента....
33326. Типы структур сетей электросвязи, их преимущества и недостатки 26.36 KB
  Структура сетей электросвязи Понятие структуры сети раскрывает схему связей и взаимодействия ее элементов. При рассмотрении структуры сети выделяют следующие аспекты её описания: физический определяющий состав и связи элементов и логический отображающий взаимодействие элементов в процессе функционирования сети. Физическая структура сети это схема связей физических элементов сети: узлов коммутации УК оконечных пунктов ОП станций и линий передачи в их взаимном расположении с характеристиками передачи и распределения сообщений....
33327. Первичная сеть электросвязи 104.88 KB
  8 поясняется технологический принцип организации первичной сети. Сетевые станции являются оконечными устройствами первичной сети и предназначены для подключения потребителей к этой сети. Организационный принцип построения первичной сети ВСС РФ показан на Рис.Структура первичной сети Рис.
33328. Вторичные сети электросвязи. Назначение, структура, назначение элементов 29.22 KB
  Вторичные сети электросвязи Каналы первичной сети служат основой для построения вторичных сетей которые различаются по виду передаваемых сообщений служб и услуг. В состав вторичной сети входят: оконечные абонентские установки абонентские линии узлы коммутации данной вторичной сети каналы выделенные из первичной сети для образования данной вторичной сети В зависимости от видаов передаваемых сообщений и способов предоставления услуг связи различают следующие вторичные сети: телефонную телеграфную передачи данных факсимильную передачи...
33329. Службы электросвязи. Назначение, структура, назначение элементов 12.5 KB
  Служба электросвязи СлЭ представляет собой организационнотехническую структуру на базе сети связи или совокупности сетей электросвязи обеспечивающую обслуживание связью пользователей с целью удовлетворения их в определенном наборе услуг электросвязи. В зависимости от принадлежности сети связи подразделяются на: общего пользования составная часть ЕСЭ РФ открытая для пользования всем физическим и юридическим лицам; ведомственные корпоративные сети электросвязи министерств и иных федеральных органов исполнительной власти...
33330. Телематические службы. Назначение, структура, назначение элементов 18.63 KB
  Первая телематическая служба Телетекст появилась в начале 80х годов. Телефакс факсимильная служба общего пользования предназначенная для передачи сообщений между абонентскими факсимильными аппаратами. Факсимильная служба группы 1 осуществляет аналоговую передачу без сжатия данных и передачу факсимильных сообщений по ОАКТС. Факсимильная служба группы 2 имеет ограниченные возможности сжатия данных страница текста передается по ОАКТС за 3 мин.
33331. Структура взаимоувязанной сети связи РФ. Общедоступные и корпоративные сети связи 64.78 KB
  Общедоступные и корпоративные сети связи. Вместе с тем сети общего пользования Министерства связи не справлялись с требуемыми объемами передачи сообщений требуемых для нормального экономического развития страны и поэтому ряд министерств и ведомств стали создавать свои сети для удовлетворения собственных нужд. В 70х годах было принято решение о создании Единой автоматизированной сети связи ЕАСС Союза ССР.
33332. Способы коммутации и их классификация 19.81 KB
  Методы коммутации в сетях электросвязи Для доставки сообщений в сетях электросвязи могут быть установлены соединения двух видов: долговременные и оперативные. Известны два основных принципа оперативной коммутации: а непосредственное соединение; б соединение с накоплением информации. При непосредственном соединении осуществляется физическое соединение входящих в узел коммутации УК каналов с соответствующими адресу исходящими каналами.
33333. Коммутация каналов. Достоинства и недостатки. Области применения 25.59 KB
  Коммутация каналов обеспечивает предоставление каждой паре абонентов последовательности каналов сети для монопольного использования. В классической схеме в коммутации каналов BC участвуют функциональные блоки физического уровня 11B1C и физические процессы ФП узлов коммутации каналов либо узлов смешанной коммутации рис 3. Структура коммутации каналов В результате происходит сквозная коммутация и между взаимодействующими абонентскими системами либо административными системами KE образуется последовательность логических каналов...