80964

Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії

Доклад

История и СИД

За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...

Украинкский

2015-02-18

38.4 KB

1 чел.

Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії.

Успішність формування пізнавальних умінь у навчанні історії залежить від цілого ряду умов. Методисти вважають, що найбільш важлива робота у цьому напрямі має проводитися у 5-7-х класах, бути систематичною і послідовною. Учитель повинен чітко уявляти, яких прийомів навчальної роботи відповідно до вікових пізнавальних можливостей потрібно навчати школярів у конкретних класах, на яких темах і джерелах з давньої та середньовічної історії можна проводити таке навчання. На початку кожного навчального року методисти радять учителям проводити в класах спеціальні самостійні роботи, які допомагають діагностувати рівень оволодіння основними пізнавальними прийомами. За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Робота над прийомом навчальної діяльності, як правило, починається з його демонстрації. Педагог називає прийом, за допомогою якого був представлений історичний факт (у його викладі чи в навчальному посібнику), розкриває зміст прийому і пояснює, чому в даному випадку був використаний саме цей прийом. При навчанні школярів більш складним прийомам учитель пояснює структуру і порядок дій: розкладає прийом на операції, частина яких уже знайома і використовується учнями.

На другому етапі формування вміння організується серія спеціальних вправ, у яких школярі спочатку впізнають відомий прийом, пояснюють його призначення і потім за зразком відтворюють у своїх роботах. Наприклад, пояснивши правила визначення по даті століття і тисячоліття, учитель потім регулярно пропонує школярам вправи на відпрацьовування відповідного вміння, включає це завдання в перевірочні роботи і тести. План усної розповіді учні вперше бачать на дошці при вивченні нового матеріалу. Учитель звертає їхню увагу на іг. що в формулюваннях, частково запозичених з історичних джерел, повніше відбивається і відкладається в пам'яті та чи інша історична подія. Цей план учні переписують у зошит і по ньому стежать за розповіддю, а потім по пунктах намагаються відновити подію яскраво й емоційно. Учителям рекомендувалося збирати пам'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Поступово учні починають застосовувати нові прийоми самостійно, без підказки вчителя, не користуючись пам'ятками і зразками, що свідчить про сформованість умінь і здатності свідомо використовувати їх у роботі на перетворюючому і творчому рівнях. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. 50). Визначте особливості викладання історії України в профільних класах. Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу. Мета профільного навчання

1.забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя;

2.виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти. Основні завдання поглибленого вивчення історії України: вироблення в учнів стійкого інтересу до історії України; формування самостійного, критичного творчого мислення школярів на основі засвоєння ними необхідної суми знань;розвиток творчих здібностей, загальнокультурного рівня учнів через ознайомлення їх з історичними подіями, розвиток моральних цінностей людини;виховання сучасної всебічно розвиненої особистості зі сформованим почуттям національної свідомості та цікавості й толерантності до інших народів світу .Отже, сутність до профільного освітнього процесу полягає у формуванні готовності учнів до навчання в старшій школі в умовах профілізації. Ця готовність складається з таких компетентностей учнів: інтелектуальна, яка включає здатність працювати з навчальним матеріалом різного характеру, вміння використовувати самостійно здобуті знання, здатність та інтерес до пошукової і дослідницької діяльності; особистісна, яка включає бажання й уміння виявляти творчу самостійність, організовувати свою діяльність, володіти правилами етики, співробітництва; комунікативна – здатність використовувати засоби мови й мовлення в процесі спілкування;

рефлексивна – здатність здійснювати самоконтроль і самооцінку власної діяльності, знаходити й усувати причини труднощів; діяльнісна, яка включає здатність конструювати свою діяльність від постановки проблеми до одержання бажаного результату, переносити сформовані вміння на незнайому навчальну ситуацію; креативна – розвиток мотиваційної сфери, бажання і вміння домагатися оригінальності та новизни в кожній навчальній ситуації; емоційна, яка включає емоційну реакцію на кожний факт, явище, пов’язані з вивченням іншомовної культури, уміння набувати чуттєвий досвід. Усі ці компетентності формуються на будь-якому навчальному матеріалі (програмовому, позапрограмовому, курсів за вибором) і сприяють досягненню освітньої мети.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15108. Шәкәрім А.С.Пушкиннің Дубровский шығармасын қалай аударған еді 66 KB
  Шәкәрім А.С.Пушкиннің Дубровский шығармасын қалай аударған еді Задан ЖҰМАҒАЛИ филология ғылымдарының докторы профессор. Абайдың тікелей қатысумен бірсыпыра деңгейге көтеріліп қалған қазақорыс әдеби байланысының одан әрмен дамуына зор үлес қосқан алаш ар
15109. Шәкәрім қажы мен голландық Альвин Бимбоэс 50 KB
  Шәкәрім қажы мен голландық Альвин Бимбоэс ...Жауыннан соң байтақ даладан жамырай бері жүгіретін сансыз жылғалар Есіл өзенін жаз бойы әлдерінше молықтырып жатады. Ақмоланың көшелерінен көтерілетін шаңнан тұншыққан жұрттың еркін тыныстайтын жері де осы маң. Үнемі үс
15110. Шәкәрім Құдайбердиевтің Ләйлі-Мәжнүн дастаны 48.5 KB
  ӘОЖ 577.4 Ш. ҚҰДАЙБЕРДИЕВТІҢ ЛӘЙЛІМӘЖНҮН ДАСТАНЫ НӘЗИРА ҮЛГІСІНДЕ ЖАЗЫЛҒАН ТӨЛ ШЫҒАРМАСЫ Г.С.Тәженова М.И. Ревшенова Тараз мемлекеттік педагогикалық институтыТараз қ. ХХ ғасырдың басындағы көркем аударма саласына көп еңбегі сіңген ақын жазуш
15111. Шәкәрім поэтикасы 291.5 KB
  Бүгінгідей түрлі мәдениеттер тоғысындағы жаһандану үрдісіне бағыт бұрған заманда ұлтымыздың рухани өресін биіктеткен тұлғалардың қалдырған мұрасына қайта үңілу оның тағылымдық мәнін қайта зерделеу
15112. Шәкәрімнің лирикасы 41.5 KB
  ШӘКӘРІМ ЛИРИКАСЫ АМАНГЕЛДІ БАЯН САҒЫНТАЙҚЫЗЫ №35 ЖОББМ 8сынып оқушысы Павлодар қ. Күні бүгінге дейін қазақ лирикасының тарихы мен жанрлық табиғаты турасында сөз қозғағанда қазақ лирикасын қалыптастырушылардың бірі рет
15113. Шыңғыс Айтматов 41 KB
  ТАНЫМНЫҢ ТАРЛАНБОЗЫ Тарихи танымы мен рухани дамуы есте жоқ ескі замандардан бермен қарай сабақтасып жататын қазаққырғыз ұлыстарының ұлағат биігінен орын алған ортақ мұралары туралы сөз болғанда ойға оралатын құндылықтар шоғыры адамзат өркениетінің өзекті б...
15114. Мағжан Жұмабаев (1893-1938) 25.5 KB
  Мағжан Жұмабаев 1893-1938 Мағжан қазақ поэзиясының шолпан жұлдыздарының бірі әрі бірегейі.Ол артына өшпес рухани мол мұраөзіне өлмес мәңгілік ескерткіш қалдырып кеткен. Жарты ғасырдан аса оның есімін дешығармаларын да атай алмай келген халқы көп жылдардан кейін ғана ...
15115. Мақатаев Мұқағали (Мұқаметқали) Сүлейменұлы 124.5 KB
  Мақатаев Мұқағали Мұқаметқали Сүлейменұлы 1931 жылғы Алматы облысы Райымбек ауданы Қарасаз аулы 27.3.1976ж.Алматы қаласыақын. Балалық шағы сұрапыл соғыс жылдарына тұстас келді. Ол XX ғасырдың екінші жартысындағы қазақ поэзиясының дамуына үлкен үлес қосқан ақиық ақы
15116. Сейфуллин, Сәкен (Садуақас, 1894-1938) 134 KB
  Сейфуллин Сәкен Садуақас 18941938 қазақтың көрнекті жазушысы қазақ әдебиетін қалыптастырушылардың бірі мемлекет және қоғам қайраткері. Туып өскен жері Қарағанды облысының Шет ауданына бұрынғы Жаңаарқа ауданына қарасты Ортау кеңшарының Қарашілік қыстағы. Саяси реп...