80967

Пізнавальні процеси у навчанні історії

Доклад

История и СИД

Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).

Украинкский

2015-02-18

41.83 KB

3 чел.

Пізнавальні процеси у навчанні історії.

Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- ' образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості). Очевидно, що в навчанні історії провідними аналізаторами проце-1 су сприйняття виступають зоровий і слуховий. Звідси специфіка педагогічних вимог до організації сприйняття школярами навчального і матеріалу: 1. Потрібно точно встановлювати цілі та завдання сприйняття. На початку пояснення будь-якого заняття вчитель має точно вказувати, на що звернути увагу, що варто запам'ятати, знати. 2. Аудиторія повинна бути підготовлена до сприйняття матеріалу. Учитель має бути впевнений, що його учні розуміють терміни, формули, схеми, знають попередній матеріал, інакше сприйняття неможливе. 3. Щоб сприйняття було продуктивним, необхідно викладати ма- і теріал окремими смисловими частинами, визначаючи ознаки, етапи, риси, чітко виділяючи головне, суттєве. 4. Сприйняття є більш ефективним, якщо підключені різні аналізатори, якщо учень ЧУЄ мову учителя, БАЧИТЬ картину, предмет. 5. Сприйняття активізується, якщо учень знає, що він буде відповідати, використовуючи цю інформацію. Характерно, що за одних і тих самих умов навчання учні по-різному відтворюють історичну інформацію, виявляючи різні типи сприйняття. Так, наприклад, у розповіді вчителя чи на малюнку одні учні швидко виокремлюють деталі, уточнюють подробиці, але не в змозі захопити історичний факт цілісно, побачити в ньому головне, поясни-і п його. їм притаманний аналітичний тип сприйняття. Інші діти,, мають схильність до узагальненого сприйняття явищ, легко иідтворюють цілісний образ, виділяють головні риси історичних фактів, але не надають уваги деталям, специфічним атрибутам. Це -Юнаки синтетичного типу сприйняття. Якщо школяреві, слухаючи розповідь учителя, не вдається одночасно аналізувати її й формулювати теоретичні висновки, то, можливо, причина поверхневого переказу в емоційному типі сприйняття. Найбільш продуктивним є аналі-пиіко-синтетичний тип сприйняття, який можна формувати на уроках історії за допомогою спеціально підібраних завдань, а переконати и ного корисності прикладами історичних діячів - учених і політиків -«геніїв цілого і деталей». Уява - складний психічний процес, що полягає у створенні нових образів на основі минулих уявлень і знань. Уява буває трьох видів: репродуктивна (відтворююча), творча і фантастична. У вивченні минулого особливого значення набуває здатність школярів на основі опису в підручнику, розповіді вчителя чи картини уявити собі історичні предмети, обстановку, місце чи дії учасників подій, тобто здатність до репродуктивної уяви. Не меншу цінність має здатність до творчої уяви: реконструювати історичний факт на основі фрагмента археологічної пам'ятки, уривка драматичної розмови, яскравої метафори і т. п. У практиці будь-якого вчителя достатньо курйозів з творами на історичну тему, коли школярі пускаються у фантастичні оповідання, начисто відірвані від реалій часу і простору. І якщо в якихось ситуаціях багата фантастична уява є дуже доречною, то в роботах на образну реконструкцію минулого учні потребують умінь коректного застосування історичних знань у новій нестандартній ситуації. Іншою рисою деяких учнівських праць є модернізація, тобто перенос у минуле більш пізніх за часом появи предметів побуту, одягу, зброї і т. п. чи пояснення історичних подій з позицій сучасних цінностей, мотивів, уявлень. Типи уяви також діагностуються і, якщо це необхідно, розвиваються шляхом застосування спеціальних пізнавальних завдань, наприклад складання творчих оповідань. Пам'ять можна охарактеризувати як психофізіологічний процес, що виконує функції запам'ятовування, зберігання, впізнавання іі відтворення раніше сприйнятого матеріалу. У «школі навчання» (так часто називають за основною спрямованістю, наприклад, радянську школу 40-80-х pp. XX ст.) цей пізнавальний процес був основним. Сучасне навчання історії має на меті, насамперед, виховання й особистіший розвиток учня, роль пам'яті в ньому істотно змінилася, але нехтувати нею неможливо. За часом збереження матеріалу пам'ять, як відомо, поділяється на короткочасну оперативну і довгострокову.При структуруванні історичного матеріалу в шкільних підручниках, при доборі поурочного матеріалу, при проведенні повторювально-узагальнюючих занять, складанні тестів і екзаменаційних білетів тощо необхідно враховувати її різновиди. За типом аналізатора, переважаючим в процесах запам'ятовування, збереження і відтворення виділяють: слуховий, зоровий, словесно-логічний та інші види пам'яті. Всі вони активно використовуються школярами під час засвоєння історичного змісту і пояснюють своєрідність їхніх відповідей. Наприклад, при вивченні матеріалу про житло стародавніх римлян і греків школярі з образною (зоровою) палі 'яттю в першу чергу звертають увагу на красу античного будинку (мозаїчні і кам'яні підлоги, розписані стіни, черепичні дахи, мармуро-ні колони, фонтани, статуї, басейни). Діти з перевагою значеннєвої (словес по-логічної) пам'яті відзначають раціональність античного житла (планування, висвітлення, функціональна роль окремих приміщень). Школярі з перевагою механічної пам'ятізапам'ятовують щось незвичайне в античному будинку (у порівнянні із сучасним житлом) Значну роль у повноцінному засвоєнні і відтворенні навчальної інформації може відігравати емоційна пам'ять.Якщо новий історичний факт у викладі вчителя чи іншого джерела викликав в учнів сильні емоційні переживання, він надовго відкладеться в їхній пам'яті. У найманні історії важливо задіяти також можливостідовільної і мимовільної пам 'яті. Мислення є вищим пізнавальним процесом і формою творчого відображення людиною дійсності, що породжує такий результат, якого на даний момент часу не існує ані в самій дійсності, ані у суб'єкта. Мислення людини також можна розуміти як творче перетворення наявних у пам'яті уявлень і образів. У психології виділяють основні види мислення: теоретичне образне, теоретичне понятійне, наочно-образне і наочно-діюче. Способи мислення, у свою чергу, поділяються на критичний і творчий. У колишні роки в методиці навчання історії більше уваги приділялося формуванню в школярів здатності до творчого мислення, що зводилося до умінь аналізувати, синтезувати, порівнювати історичні факти і на цій основі робити узагальнюючі висновки, виробляти оригінальні ідеї. Сьогодні в умовах ідеологічного плюралізму і полі-культурного підходу до освіти актуальним є завдання формування у школярів здатності до критичного мислення, під яким розуміється не мільки «виявлення недоліків у судженнях інших людей», а й один зі способів інтелектуальної діяльності людини, що характеризується наступними вміннями: визначати помилкові стереотипи, що ведуть до невірних висновків; виявляти упереджені ставлення, думки і судження; відрізняти факт, що завжди можна перевірити, від припущення й особистої думки; брати під сумнів логічну непослідовність усної чи письмової мови; визначати суть проблеми й альтернативні шляхи її творчого рішення; відокремлювати головне від несуттєвого в тексті чи мові і вміти акцентуватися на першому;виявляти емоційно забарвлені слова, що можуть викликати чи провокувати конфлікт; робити висновок про те, якими є ціннісні орієнтації, інтереси, ідейні установки автора тексту чи людини, яка говорить; уникати категоричності у твердженнях; бути чесним у своїх міркуваннях68.

У зв'язку з необхідністю розвитку мислення у 70-ті pp. XX ст. у ме тодиці піднімалося питання, чи вимагає вивчення історії специфічних ] операцій, прийомів мислення і якщо так, то яких саме? Аналізуючи , пізнавальну діяльність школярів з навчальним історичним матеріалом, педагоги і психологи прийшли до висновку, що в її основі ле жать загальні прийоми мислення: аналіз, синтез, порівняння й ін. 1 Проте вони мають бути доповнені спеціальними прийомами мислення, які людина застосовує, опрацьовуючи саме історичну інформацію: встановлення причинно-наслідкових, хронологічних і просторових зв'язків між історичними фактами, явищами, процесами, загальних і часткових закономірностей, тенденцій суспільного розвитку, його періодизації, визначення історичних уроків; оцінка значущості події, явища, процесу тощо. Однак і спеціальні прийоми мислення неможливі без формування операцій загального мислення. Таким чином, доцільно говорити про історичне мислення школярів, але не відривати його від загального мислення і вирішувати завдання розвитку учнів у навчанні історії комплексно, в органічному зв'язку загального і спеціального.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17462. Информационное обеспечение (ИО) АИС 95.5 KB
  Информационное обеспечение ИО АИС Цели изучения темы общеобразовательная прочное усвоение знаний об информационном обеспечении ИО АИС; развивающая развитие логического мышления; воспитательная формирование представлений о значении информационного...
17463. История создания и развития автоматизированных информационных систем 87.5 KB
  История создания и развития автоматизированных информационных систем Цели изучения темы общеобразовательная прочное усвоение теоретических основ АИС; развивающая развитие логического мышления; воспитательная формирование представлений об основах АИ...
17464. Информация и информационные системы. Основные понятия и классификация 156 KB
  Лекция №1 Тема: Информация и информационные системы. Основные понятия и классификация Прежде чем перейти к рассмотрению предмета информационные системы следует разобраться как в истории вопроса так и найти его место в общем контексте процессов и задач информат
17465. Экспертные системы. Подсистемы ЭКС 66 KB
  Лекция №10 Экспертные системы Идея подобных систем способных сделать знания специалистов экспертов достоянием пользователей зародилась в 50 60е гг. XX в. По мнению многих исследователей экспертные системы ЭС являются наиболее перспективным и быстроразвивающимся н...
17466. Обеспечивающие компоненты (подсистемы) АИС 114.5 KB
  Лекция №3 Обеспечивающие компоненты подсистемы АИС Важным аспектом рассмотрения АИС является описание структуры обеспечивающих подсистем табл. 1.10 соответствующая вышеупомянутым компонентам техническим программным информационным средствам интегрированным ...
17467. Программное обеспечение (ПО, software) АИС 74.5 KB
  Лекция №4 Программное обеспечение Программное обеспечение ПО software является следующей компонентой обеспечения АИС и разделяется на три группы [6 29 30]: операционные системы operating system ОС; системы программирования application development system software development system СП; ...
17468. Состав и структура информационного обеспечения АИС 68 KB
  Состав и структура информационного обеспечения АИС Информационное обеспечение АИС включает в себя две компоненты: /. Лингвистическое обеспечение ЛО к которому относятся: форматная база типы форматы структуры информации данных записей документов; лексиче
17469. Структуры баз данных 129.5 KB
  Лекция №6 Структуры баз данных Рассмотрим вкратце обобщенные логическую и физическую структуры БД. Логическая структура БД Логическая структура рис. 1.19 предполагает следующие уровни рассмотрения БД: база данных database включает одну или несколько подбаз
17470. БАЗОВЫЕ ТИПЫ ИС 95 KB
  Лекция № 7 БАЗОВЫЕ ТИПЫ ИС Рассмотренная ранее классификация АИС является чрезмерно детальной с точки зрения наиболее распространенных и перспективных типов к которым относятся табл. 2.1: фактографические; документальные; интеллектуальные экспертные; гиперт...