80973

Дайте оцінку сучасним вимогам до уроків історії

Доклад

История и СИД

Розуміння і виконання вчителем сучасних вимог до уроку які визначаються соціальним замовленням. Оптимального балансу в змісті уроку компонентів світової національної регіональної та локальної історії. Творчою емоційної атмосфери заснованої на інтерес учнів до змісту уроку та видами навчальної роботи...

Украинкский

2015-02-18

39.52 KB

1 чел.

Дайте оцінку сучасним вимогам до уроків історії.

Дати хороший (якісний) урок - справа непроста навіть для досвідченого вчителя. Це залежить від низки чинників: 1. Розуміння і виконання вчителем сучасних вимог до уроку, які визначаються соціальним замовленням. 2. Цілей, а також освітніх, виховних і розвиваючих завдань. 3. Закономірностей і принципів навчального процесу. 4. Орієнтації навчання на національні пріоритети, цінності історичної освіти та суспільного виховання. 5. Націленість уроків історії на оволодіння учнями мовою вітчизняної та світової культури, духовним досвідом людства, на виховання цілісної картини світу і формування системи мислення. 6. Оптимального балансу в змісті уроку компонентів світової, національної, регіональної та локальної історії. 7. Всебічної оцінки історичних чинників, що передбачає знайомство учнів з різними точками зору на одну й ту ж подію або явище, і створення умов для формування в учнів власної, мотивованої точки зору. 8. Навчання учнів прийомів, формулює критичне ставлення до джерел інформації, і здатність працювати з ними самостійно, роблячи власні висновки. 9. Творчою, емоційної атмосфери, заснованої на інтерес учнів до змісту уроку та видами навчальної роботи . Визначення якісного сучасного уроку, загальних і конкретних дидактичних, виховних і розвиваючих вимог знаходить відображення у І. П. Підласий.

Головна риса якісного уроку історії і головна вимога до викладання історії в цілому - високий науково-теоретичний рівень, відповідність викладання сучасному стану історичної та педагогічної науки, передовий практиці, закономірностям навчально-виховного процесу. При цьому в шкільний курс історії як навчального предмета у загальноосвітній школі має бути орієнтоване, перш за все, на оволодіння учнями основами знань проісторичний шлях людства, його соціальному, духовному, моральному досвіді, формування конкретно-історичних уявлень про історичну епоху, озброєння учнів методами вирішення практичних завдань, вміння працювати з історичними джерелами. Ні в якому разі не слід допускати ускладнення шкільного курсу історії і перевантаження учнів зайвим позапрограмних матеріалом . Найважливішою вимогою до уроку, характерною ознакою кожного уроку є ясність навчальної мети, нерозривний зв'язок у вирішенні основних освітніх, виховних і розвиваючих завдань і чітке, послідовне їх здійснення в ході проведеного уроку. Велике значення має визначення вчителем головного істотного для кожного уроку, з тим, щоб воно було зрозуміле і засвоєно всіма учнями класу. Зміст навчальної програми (на конкретний урок), освітні, виховні і розвиваючі завдання уроку, вік учнів, рівень їхніх знань, умінь і навичок - все це визначає відбір матеріалу, виділення головного в ньому, а також методи і прийоми, використовувані вчителем на уроці, зміст, освітні, виховні і розвиваючі завдання уроку, вік учнів, рівень їхніх знань, умінь мають визначальне значення при підборі матеріалу до уроку, планування його типу та структури, при виборі найбільш доцільних і ефективних для даного уроку методів і прийомів. Доцільний, з урахуванням сучасних підходів, вибір засобів і методичних прийомів для кожної частини уроку; найбільш відповідних його змісту і завданням, ефективність використаних методів і прийомів - характерна риса якісного уроку з історії. Образність, яскравість фактів - обов'язкова умова емоційного сприйняття, мимовільного запам'ятовування, активної розумової діяльності учнів. Більше того, без образності немає конкретного зображення того, що відбувається. При висвітленні історичних подій необхідно використовувати весь арсенал образно - емоційних засобів, пам'ятаючи про те, що надлишкова емоційність пригнічує раціональне, розумове, перешкоджаючи пізнання історичних закономірностей, розуміння сенсу історії. Навпаки, недостатню емоційну дію народжує певне спрощенство, зайву соціологію історичного процесу. Раціональне використання всього арсеналу образне – емоційних засобів – характерна межа якісного уроку. Поєднання індивідуальної і колективної роботи в процесі вивчення нового матеріалу, опиту, повторення і закріплення, уміння враховувати при цьому індивідуальні особливості кожного учня, сильні і слабкі сторони в їх знаннях і навиках – також одна з найбільш важливих, характерних меж якісного уроку. Встановлення усвідомлюваних що вчаться внутрішньонаочних і міжнаочних зв'язків у вченні – теж межа якісного уроку історії. Вчитель має в своєму розпорядженні чималий вибір форм, методів і прийомів реалізації внутрішньонаочних і міжнаочних зв'язків. Слідує також ретельно відбирати інформацію з інших учбових предметів, маючи на увазі, щоб інші додаткові відомості не перенавантажували уроки і «не затуляли» вміст учбового матеріалу по історії . Істотна межа якісного уроку по історії – це його цілісність і організаційна чіткість, тісний зв'язок всіх його елементів, певна тематична і структурна закінченість. Це залежить від підготовки вчителя і що вчаться. Неодмінною умовою організаційної чіткості в проведенні уроку є уміння вчителя створювати необхідну творчу учбову атмосферу, живу зацікавленість всього класу і що кожного вчиться в тій роботі, яка проводиться на уроці. Типова межа якісного уроку – його результативність, тобто засвоєння що вчаться основного матеріалу, що вивчається, в класі, на уроці, уміле поєднання вивчення нового матеріалу з повторенням вивченого раніше підготовка учнів в процесі уроку до подальшої самостійної роботи. Нарешті, ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планерування кожного уроку є його якісною ознакою . Такі основні характерні межі кожного якісного уроку історії. Головними його ознаками є високий науково – теоретичний і методичний рівні, поєднання провідної ролі вчителя і активної учбової діяльності учнів Якісний урок характеризується спільною активною роботою і тісною творчою взаємодією вчителя і що вчаться, на основі чого може бути досягнута триєдина мета: виучити, виховати, розвинути. З врахуванням цього загальні вимоги до якісного, сучасного уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих вимогах.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32793. Основной вопрос философии и его 2 стороны. Исторические формы материализма и идеализма 16.65 KB
  Основной вопрос философии и его 2 стороны. Центральная мировоззренческая проблема об отношении человека к миру конкретизируется в философии как вопрос об отношении мышления к бытию об отношении идеального и материального. Этот вопрос является основным вопросом философии т. Крупнейший представитель немецкой классической философии И.
32794. Исторические этапы развития мировой филосовской мысли. Основные филосовские принципы и исторические типы филосовствования 14.95 KB
  В истории философской мысли также выделяются основные типы философствования философского анализа. В античности созерцательный тип философствования проявился в натурфилософии философии природы а в Древнем Китае в принципе недеяния т. 2Умозрительный тип философствования это способ теоретического постижения действительности основанный на отвлеченных логических построениях не связанных с опытными данными. Ярким примером умозрительного типа философствования являются доказательства существования Бога в учении Ф.
32795. Особенности Древнеиндийской философии. Её основные направления 17.32 KB
  В развитии культуры Древней Индии можно выделить два основных периода: 1ведический предфилософский сер. связанный с переселением на территорию Древней Индии арийских племен. Культура Древней Индии в целом и философия в частности возникла и развивалась в условиях кастовой организации общественной жизни патриархальных традиций и власти деспотического государства. Основным культурным источником философии Древней Индии стала ведическая литература.
32796. Особенности Древнекитайской философии и её основные направления 17.69 KB
  В этот период создавались важнейшие философские школы оказавшие огромное влияние на общественную мысль китайского общества: конфуцианство даосизм моизм легизм и др. б даосизм как онтологическое учение его наивнодиалектический характер. Основателем даосизма является мудрец Лаоцзы VI V вв. Его главный труд Даодэцзын Книга о Дао и Дэ.
32797. Античная философия: этапы развития и характерные черты. Первые греческие мыслители 22.71 KB
  Античная философия: этапы развития и характерные черты. Античная философия возникла в Древней Греции в середине I тысячелетия до н. В центре внимания философии данного периода проблемы природы космоса в целом; 2классическая греческая философия учения Сократа Платона Аристотеля V IV вв. Главное внимание здесь уделяется проблеме человека его познавательных возможностей; 3философия эпохи эллинизма III в.
32798. Философия Платона, Теория познания Платона 14.35 KB
  Наиболее известные диалоги Платона: Государство Пир диалоги Софист и Федр посвящены проблеме души Тимей вопросу возникновения Космоса Протагор проблеме добродетели. Человек по Платону единство души и тела которые в то же время противоположны. Смертное тело только тюрьма для души оно источник страданий причина всех зол; душа гибнет если она слишком срослась с телом в процессе удовлетворения своих страстей. Стимулом к совершенствованию души является любовь к прекрасному.
32799. Философия эпохи эллинизма, ее основные направления 14.57 KB
  На развитие античной философии значительное влияние оказал распад империи А. Неоплатонизм получил распространение в период когда античный способ философствования уступал место философии основанной на христианской догматике. Это последняя попытка решить задачу создания целостного философского учения в рамках дохристианской философии. Главное отличие от философии Платона заключается в том что мир идей Платона это неподвижный безличный образец мира а в неоплатонизме появляется активное мыслящее начало Ум.
32800. Вклад Аристотеля в развитие мировой философской культуры (учение о материи и форме). Учение о душе 13.19 KB
  Аристотель 384 322 гг. Аристотель считается величайшим энциклопедистом древности и систематизатором всех философских и научных знаний накопленных до него в области логики физики биологии психологии этики экономии искусствознания и др. Высоко оценивая Платона Аристотель подверг его идеалистическое учение серьезной критике Платон мне друг но истина дороже. Аристотель формулирует свое представление о бытии.
32801. Условия формирования западноевропейской философии в Средние века. Роль христианства в развитии культуры 15.27 KB
  Условия формирования западноевропейской философии в Средние века. Этапы развития и характерные черты средневековой философии. В развитии философии Средних веков можно выделить несколько основных этапов: 1 апологетика II IV вв. В этот период не было создано философских систем но был намечен круг вопросов ставших центральными в средневековой философии: о Боге и соотношении Бога и мира о сотворении мира и структуре мироздания о сущности человека и его месте в мире; 2 патристика V IX вв.