81009

Психолого-педагогические методы коррекции

Доклад

Педагогика и дидактика

Общепедагогические методы: словесные методы наглядные практические методы стимулирования метод оценки. Специфические методы коррекции: метод игнорирования метод переключения внимания на другую деятельность метод испытаний метод естественных последствий метод фиктивной выдуманной коррекции метод заставания врасплох метод парадоксальной интенции метод обратного действия.Словесные методы Преподаватель свои общепедагогические и специфические функции в значительной мере реализует с помощью слова: ставит перед занимающимися задачи...

Русский

2015-02-18

31.95 KB

4 чел.

Психолого-педагогические методы коррекции

Методы коррекционной работы делятся на 2 метода.

1. Общепедагогические методы: словесные методы, наглядные, практические, методы стимулирования, метод оценки.

2. Специфические методы коррекции: метод игнорирования, метод переключения внимания на другую деятельность, метод испытаний, метод естественных последствий, метод фиктивной (выдуманной коррекции), метод заставания врасплох, метод парадоксальной интенции, метод обратного действия.

1.1.Словесные методы

Преподаватель свои общепедагогические и специфические функции в значительной мере реализует с помощью слова: ставит перед занимающимися задачи, управляет их учебно-практической деятельностью на занятиях, сообщает знания, оценивает результаты освоения учебного материала, оказывает воспитательное влияние на учеников.

 1.2. В воспитании методы обеспечения наглядности способствуют зрительному, слуховому и двигательному восприятию занимающимися выполняемых заданий. К ним относятся:

1) метод непосредственной наглядности (показ упражнений преподавателем или по его заданию одним из занимающихся);

2) методы опосредованной наглядности (демонстрация учебных видеофильмов, кинограмм двигательных действий, рисунков, схем и др.);

3) методы направленного прочувствования двигательного действия;

4) методы срочной информации.

 1.3. Метод упражнений является, пожалуй, самым распространенным, наиболее эффективным и приоритетным среди практических методов по закреплению знаний, выработке умений и навыков. Сущность его заключается в систематической отработке умения и навыка путем ритмично повторяющихся умственных действий, манипуляций, практических операций в процессе обобщающего взаимодействия учащихся с учителем или в специально организованной индивидуальной деятельности.

 1.4. Метод практических работ (практический метод). Углубление и закрепление теоретических знаний и проверка научных выводов. Апробация научных истин и положений, всегда связанная с их практической реализацией.

1.5. Методы стимулирования. Стимулировать - значит давать толчок, импульс к мысли, чувству, действию. Соревнование — это метод, при котором естественная потребность школьников к соперничеству направляется на воспитание нужных человеку и обществу свойств. Соревнуясь между собой, школьники быстро осваивают опыт общественного поведения, развивают физические, нравственные, эстетические качества.       

 В педагогике в качестве стимулирования распространены поощрение и наказание. Поощрение применяется в вариантах: одобрения, похвалы, благодарности, предоставлении почетных прав, награждении. Наказание состоит в наложении дополнительных обязанностей; лишении или ограничении определенных прав; в выражении морального порицания, осуждения. Побуждение заключается в одобрении действий воспитанников, то наказание должно предупреждать у них нежелательные поступки, тормозить их, вызывать чувство дискомфортности перед собой и другими людьми.

Соревнование — это метод, при котором естественная потребность школьников к соперничеству направляется на воспитание нужных человеку и обществу свойств. Соревнуясь между собой, школьники быстро осваивают опыт общественного поведения, развивают физические, нравственные, эстетические качества.

Методы стимулирования помогают человеку формировать умение правильно оценивать свое поведение, что способствует осознанию им своих потребностей - пониманию смысла своей жизнедеятельности, выбору соответствующих мотивов и соответствующих им целей, то есть тому, что составляет суть мотивации.

1.6. Оценка – результат контроля учебно-познавательной деятельности учащихся; это установление степени выполнения школьниками задач, поставленных перед ними в процессе обучения, уровня их подготовки и развития, качества приобретенных знаний, сформированных умений и навыков. Оценка должна быть гласной, достаточно мотивированной и убеждающей, правильно соотноситься с самооценкой и мнением коллектива учащихся класса.

 2.1 В коррекции недостатков характера истеричных детей метод игнорирования дает особенно хорошие результаты - их рисовка, театральность, болезненное стремление всячески обратить на себя внимание при дружном проведении всем персоналом этого метода очень быстро поддаются сначала смягчению, а в дальнейшем и исчезновению, что в свою очередь, совоспитывает, сорегулирует и другие недочеты характера.

 2.2 Переключение внимания представляет собой преднамеренное его перемещение с одного предмета на другой, с одной деятельности на другую. Переключение внимания связано с новыми целями и задачами, которые возникают у человека в процессе осуществления познавательной деятельности. Переключение может быть полным и неполным, завершенным и незавершенным. При завершенном переключении внимание полностью сосредотачивается на новом объекте или деятельности. При незавершенном переключении оно отчасти еще направлено на предыдущую деятельность. Это происходит в тех случаях, когда предыдущая деятельность оказала большое впечатление на личность или, если она сомневается в правильности полученных результатов. Показателем степени завершенности переключения внимания является интервал времени, связанный с переходом от одной деятельности к другой, объем, качество, точность работы и количество времени, затраченное на ее выполнение.

 2.3 Метод испытаний.

2.4 Метод естественных последствий.

2.5 Метод фиктивный (выдуманной) коррекции особенно пригоден в раннем детском возрасте в тех случаях, когда стимулируются (выдумываются) отдельные расстройства. Он состоит в том, что ребенка уверяют в том, что если он выпьет это лекарство (вместо которого дается соленая или сладкая вода), то он будет совершенно здоров.

2.6 Метод «заставания врасплох», или метод «ошеломления), состоит в том, что на ребенка воздействуют путем энергичных требований и запретов, например: «Подними руку. Ходи. Стой. Не говори шепотом, говори громко» и т. п. Вследствие этого у ребенка не остается больше времени, чтобы болеть, и он приучается исполнять все приказания беспрекословно.

 2.7. Метод парадоксальной интенции - хотеть того, чего боишься. Лечит фобии абсолютно безнадежные. Этот метод заключается в том, чтобы вы очень захотели, чтобы произошло то, чего вы боитесь. Это чрезмерное желание делает просто невозможным проявление симптома, и в конечном счете избавляет вас от страха. Нет симптома - нет и страха.

 2.8. Метод обратного действия.

Все эти методы и методики коррекции развития и поведения ребенка являются важным инструментом в решении главной задачи коррекционно-педагогической деятельности по преодолению существующего недостатка у ребенка, по реабилитации его личности и осуществлению успешной адаптации и интеграции ребенка в социуме.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31621. Запалення. Етіологія запалення 99.5 KB
  Крім того запалення є важливою захиснопристосувальною реакцією яка сформувалася в процесі еволюції як засіб збереження цілого організму за рахунок втрати його якоїсь певної частини. Запалення ушкоджує цілу структурнофункціональну одиницю тканини або органа яка носить назву гістіон і включає в себе: 1 специфічні для даної тканини чи органа клітини паренхіматозні клітини; 2 елементи сполучної тканини: а клітини фіброцити фібробласти моноцити гранулоцити тканині базофіли б сполучнотканинні волокна колагенові еластичні...
31622. ЗАХВОРЮВАННЯ НИРОК 85.5 KB
  Гломерулонефрит двохстороннє дифузне захворювання нирок алергійної природи. Гострий гломерулонефрит ГГН найбільш розповсюджене захворювання нирок особливо у молодому віці 2040 років має тривалий сезонний перебіг загострюється з жовтня по березень і є причиною розвитку ХНН. гіпертензивний синдром виникає у звязку із гіпоксією юкстагломерулярного апарату нирок що веде до активації ренінангіотензинальдостеронвазопресинної системи і супроводжується виникненням реноваскулярної гіпертензії.
31623. ІНФЕКЦІЙНИЙ ПРОЦЕС 81.5 KB
  Розвиток і перебіг інфекційного процесу викликаного різними патогенними мікроорганізмами характеризуються в цілому однотипністю але разом з тим існують визначені відмінні риси цього процесу обумовлені насамперед характером інфекційного фактора а також реактивністю макроорганізму і впливом на нього умов навколишнього середовища. Усі збудники інфекційних хвороб відбулися від вільно живучих мікроорганізмів сапрофітів що набули в ході еволюції здатність до паразитизму існуванню за рахунок живильних речовин організму хазяїна. Надходження...
31624. ПАТОГЕННА ДІЯ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 77.5 KB
  Крашсиндром це патологічний процес який розвивається в потерпілих у результаті тривалого 48 г і більше роздавлювання мяких тканин кінцівок уламками зруйнованих будинків споруджень брилами ґрунту при обвалах у шахтах і ін. Головною ознакою стадії декомпенсації є зниження температури ядра тіла що закономірно приводить: а до зменшення швидкості всіх біохімічних реакцій в організмі у тому числі і процесів біологічного окислювання; б при цьому різко зменшується споживання кисню й утворення АТФ у клітинах; в дефіцит...
31625. ПАТОЛОГІЧНА ФІЗІОЛОГІЯ НИРОК 85 KB
  Ниркову недостатність класифікують наступним чином: 1 У залежності від причин розвитку недостатність нирок може бути: а преренальною порушення кровопостачання нирок б ренальною порушення функції клубочків клубочкової фільтрації і ниркових канальців канальцевої реабсорбції і секреції в постренальною порушення що виникають на шляху відтоку сечі і г аренальною порушення обумовлені відсутністю нирок. Причиною цього є перешкоди відтоку фільтрату чи сечі при ушкодженні канальців закупорка канальців некротчними...
31626. ПАТОЛОГІЯ ВІНЦЕВОГО КРОВООБІГУ 77 KB
  Перш ніж розглянути коронарну недостатність слід зупинитися на особливостях вінцевого кровообігу який характеризується: 1 Високим рівнем екстракції кисню в капілярах серця 7075 у головному мозку 25 у скелетних мязах і печінці 20 що пояснюється значною довжиною капілярного русла серця і у звязку з цим тривалим часом контакту крові із стінкою капілярів. Тому при збільшенні потреби серця в О2 вона не може бути забезпечена шляхом збільшення екстракції О2 як у скелетних мязах оскільки остання і так є максимально можливою в...
31627. ПАТОЛОГІЯ ВОДНО-ЕЛЕКТРОЛІТНОГО ОБМІНУ 86.5 KB
  Внутрішній обмін води залежить від збалансованості між поступленням рідини в організм і її виділенням за один і той же час. N K C Mg ВКС 100 1600 10 130 МКС 1480 45 20 10 ВСС 1420 40 25 15 Із таблиці бачимо що основним електролітом плазми і міжклітинної рідини є N а внутрішньоклітинної рідини K і Mg2 що забезпечує осмотичний тиск всередині клітин. Дегідратація зменшення обєму позаклітинної рідини в організмі коли втрата води переважає над поступленням і виникає негативний водний баланс. Ізоосмолярна дегідратація ...
31628. ПАТОЛОГІЯ ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНОЇ СИСТЕМИ, ГОНАД і ЕПІФІЗА 89 KB
  Порушення функції гіпоталамоаденогіпофізарної системи. Патогенна дія факторів зовнішнього і внутрішнього середовища негативні емоції біль психічні порушення і т. Механізми виникнення дисфункції гіпоталамоаденогіпофізарної системи: 1 Порушення центральної регуляції нейроендокринних зон гіпоталамуса. 2 Порушення утворення і виділення релізінггормонів клітинами гіпоталамусу.
31629. ПАТОЛОГІЯ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ 80.5 KB
  За функціональних ефектами гормони поділяють на: а ефекторні діють безпосередньо на органимішені; б тропні регулюють синтез ефекторних гормонів; в релізінггормони регулюють синтез і секрецію тропних гормонів. Основні властивості гормонів: 1 утворюються спеціалізованими клітинами ендокринних залоз; 2 секретуються в кров або інші циркулюючі рідини; 3 характеризуються специфічністю впливу який повязаний із існуванням âклітинмішенейâ які мають особливі рецептори до конкретного гормону; 4 володіють високою біологічною...