81042

Внешняя политика РФ в 1990-е годы

Доклад

Международные отношения

Предстояло добиться признания России в качестве правопреемницы бывшего Советского Союза в ООН а также помощи западных стран в проведении курса реформ. Важная роль отводилась внешней торговле России с зарубежными странами. началось дипломатическое признание России.

Русский

2015-02-18

39.71 KB

2 чел.

Внешняя политика РФ в 1990-е годы

Распад СССР изменил положение России на международной арене, ее политические и экономические связи с внешним миром. Внешнеполитическая концепция Российской Федерации выдвигала приоритетными задачами сохранение территориальной целостности и независимости, обеспечение благоприятных условий для развития рыночной экономики и включения в мировое сообщество. Предстояло добиться признания России в качестве правопреемницы бывшего Советского Союза в ООН, а также помощи западных стран в проведении курса реформ. Важная роль отводилась внешней торговле России с зарубежными странами. Внешнеэкономические связи рассматривались как одно из средств преодоления хозяйственного кризиса в стране.

Россия и страны дальнего зарубежья. После августовских событий 1991 г. началось дипломатическое признание России. Для переговоров с российским президентом прибыл глава Болгарии Ж. Желев. В конце того же года состоялся первый официальный визит Б. Н. Ельцина за рубеж - в ФРГ. О признании суверенности России, о переходе к ней прав и обязанностей бывшего СССР заявили страны Европейского Сообщества. В 1993 - 1994 гг. были заключены соглашения о партнерстве и сотрудничестве между государствами ЕС и Российской Федерацией. Правительство России присоединилось к предложенной НАТО программе "Партнерство во имя мира". Страна была включена в состав Международного валютного фонда. Ей удалось договориться с крупнейшими банками Запада об отсрочке платежей за долги бывшего СССР. В 1996 г. Россия вступила в Совет Европы, в компетенции которого находились вопросы культуры, прав человека, защиты окружающей среды. Европейские государства поддерживали действия России, направленные на ее интеграцию в мировую экономику.

Заметно повысилась роль внешней торговли в развитии экономики России. Разрушение народнохозяйственных связей между республиками бывшего СССР и распад Совета Экономической Взаимопомощи вызвали переориентацию внешнеэкономических связей. После долгого перерыва России был предоставлен режим наибольшего благоприятствования в торговле с США. Постоянными экономическими партнерами являлись государства Ближнего Востока и Латинской Америки. Как и в предшествующие годы, в развивающихся странах при участии России строились тепло- и гидроэлектростанции (например, в Афганистане и Вьетнаме). В Пакистане, Египте и Сирии возводились металлургические предприятия и сельскохозяйственные объекты.

Сохранились торговые контакты между Россией и странами бывшего СЭВ, по территории которых пролегали газо- и нефтепроводы в Западную Европу. Экспортируемые по ним энергоносители продавались и этим государствам. Ответными предметами торговли выступали медикаменты, продовольственные и химические товары. Доля стран Восточной Европы в общем объеме российской торговли сократилась к 1994 г. до 10 %.

Развитие взаимоотношений с Содружеством Независимых Государств занимало важное место во внешнеполитической деятельности правительства. В 1993 г. в состав СНГ входили, кроме России, еще одиннадцать государств. На первых порах центральное место в отношениях между ними занимали переговоры по вопросам, связанным с разделом имущества бывшего СССР. Устанавливались границы с теми из стран, которые ввели национальные валюты. Были подписаны договоры, определившие условия перевозки российских грузов по их территории за рубеж.

Распад СССР привел к разрушению традиционных экономических связей с бывшими республиками. В 1992 - 1995 гг. падал товарооборот с государствами СНГ. Россия продолжала поставлять им топливно-энергетические ресурсы, прежде всего нефть и газ. В структуре импортных поступлений преобладали товары народного потребления и продовольствие. Одним из препятствий на пути развития торговых отношений являлась образовавшаяся в предшествующие годы финансовая задолженность России со стороны государств Содружества. В середине 90-х годов ее размер превышал 6 млрд. долл.

Российское правительство стремилось сохранить интеграционные связи между бывшими республиками в рамках СНГ. По его инициативе был создан Межгосударственный комитет стран Содружества с центром пребывания в Москве. Между шестью (Россией, Белоруссией, Казахстаном и др.) государствами был заключен договор о коллективной безопасности, разработан и утвержден устав СНГ. Вместе с тем Содружество стран не представляло собой единой оформленной организации.

Межгосударственные отношения России с бывшими республиками СССР складывались непросто. Велись острые споры с Украиной из-за раздела Черноморского флота и владения Крымским полуостровом. Конфликты с правительствами государств Прибалтики вызывались дискриминацией проживающего там русскоязычного населения и нерешенностью некоторых территориальных вопросов. Экономические и стратегические интересы России в Таджикистане и Молдавии явились причинами ее участия в вооруженных столкновениях в этих регионах. Наиболее конструктивно развивались взаимоотношения между Российской федерацией и Белоруссией.

Внешняя и внутренняя политика российского правительства свидетельствовала о его желании преодолеть конфликты в отношениях с государствами как дальнего, так и ближнего зарубежья. Его усилия были направлены на достижение стабильности в обществе, на завершение перехода от прежней, советской, модели развития к новой общественно-политической системе, к демократическому правовому государству.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23053. Електронні ключі на МДН-транзисторах 1.07 MB
  Вважайте що напруга живлення дорівнює 10 В амплітуда вхідного імпульсу 10 В тривалість цього імпульсу 500 нс його період 1000 нс. Тривалості фронту і спаду імпульсу задайте дуже малими наприклад по 0. Поясніть зміни у тривалості спаду вихідного імпульсу та рівні напруги логічного нуля на виході. Параметри джерел вважайте такими: напруга живлення 20 В амплітуда вхідного імпульсу 20 В тривалість цього імпульсу 500 нс його період 1000 нс.
23054. Базовий елемент транзисторно-транзисторної логіки (ТТЛ) 1016 KB
  Насправді опором навантаження для виходу ТТЛсхеми звичайно є вхідний опір наступної ТТЛсхеми. Оскільки у реальних ситуаціях на один вихід треба під’єднувати досить багато входів важливим є такий параметр схеми як навантажувальна здатність тобто максимальна кількість входів яку можна навантажити на вихід без втрати працездатності схеми. Оскільки транзистори в даній схемі працюють у режимах насичення та відсікання має місце досит значна інерційність схеми потрібен певний час для переведення транзисторів з одного граничного стану в...
23055. Моделювання цифрових логічних схем 178.5 KB
  Перелічимо деякі логічні ІМС 74ї серії: 74x00 базовий елемент 2ІНЕ 74x10 логічний елемент 3ІНЕ 74x20 логічний елемент 4ІНЕ 74x30 логічний елемент 8ІНЕ 74x02 логічний елемент 2АБОНЕ 74x27 логічний елемент 3АБОНЕ 74x08 логічний елемент 2І 74x32 логічний елемент 2АБО 74x04 інвертор логічний елемент НЕ 74x51 логічний елемент 2І2АБОНЕ 74x86 логічний елемент Виключне АБО на 2 входи Пакет OrCAD дозволяє провести суто цифрове моделювання для даного вузла схеми якщо до цього вузла під’єднані лише входи та виходи...
23056. Роль та повноваження Ради національної безпеки України в системі забезпечення національної безпеки 40.5 KB
  Роль та повноваження Ради національної безпеки України в системі забезпечення національної безпеки. Це випливає із Закону України Про Раду національної безпеки.подає пропозиції Президентові України щодо .визначення стратегічних національних інтересів України концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній економічній соціальній військовій науковотехнологічній екологічній інформаційній та інших сферах проектів державних програм доктрин .
23057. Стратегія національної безпеки України: основні положення та проблеми формування 38 KB
  Стратегія національної безпеки України: основні положення та проблеми формування. ТЕМА: Стратегія національної безпеки Стратегія – чітко вивірений шлях і напрям досягнення мети. Стратегія національної безпеки – це система державнополітичних рішень головних напрямків діяльності у сфері безпеки послідовна реалізація яких забезпечує досягнення мети головна лінія що дозволяє забезпечити безпеку на певний період спрямована на досягнення середньострокових та довгострокових інтересів. В НАТО змінено пріоритет безпеки на поширення зони...
23058. Загрози національній безпеці України у політичній сфері та шляхи їх нейтралізації 40 KB
  Загрози національній безпеці України у політичній сфері та шляхи їх нейтралізації. Загрози у внутрішньополітичній сфері: порушення з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування Конституції і законів України прав і свобод людини і громадянина в тому числі при проведенні виборчих кампаній недостатня ефективність контролю за дотриманням вимог Конституції і виконанням законів України; можливість виникнення конфліктів у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин радикалізації та проявів екстремізму в діяльності деяких...
23059. Загрози національній безпеці України в економічній сфері та шляхи їх подолання 38 KB
  Загрози в економічній сфері: істотне скорочення внутрішнього валового продукту зниження інвестиційної та інноваційної активності і науковотехнічного та технологічного потенціалу скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку; ослаблення системи державного регулювання і контролю у сфері економіки; нестабільність у правовому регулюванні відносин у сфері економіки в тому числі фінансової фіскальної політики держави; відсутність ефективної програми запобігання фінансовим кризам; зростання...
23060. Загрози національній безпеці України в соціальній сфері та шляхи їх подолання 22 KB
  Загрози у соціальній та гуманітарній сферах: невідповідність програм реформування економіки країни і результатів їх здійснення визначеним соціальним пріоритетам; неефективність державної політики щодо підвищення трудових доходів громадян подолання бідності та збалансування продуктивної зайнятості працездатного населення; криза системи охорони здоров'я і соціального захисту населення і як наслідок небезпечне погіршення стану здоров'я населення; поширення наркоманії алкоголізму соціальних хвороб; загострення демографічної кризи;...
23061. Загрози національній безпеці України у воєнній сфері та шляхи їх нейтралізації. Воєнна доктрина України 39 KB
  Воєнна доктрина України. Загрози у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону України: поширення зброї масового ураження і засобів її доставки; недостатня ефективність існуючих структур і механізмів забезпечення міжнародної безпеки та глобальної стабільності; нелегальна міграція; можливість втягування України в регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами; нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь які порушують співвідношення сил що склалося; небезпечне...