81051

Многосторонние международные институты и международные организации в современных международных отношениях

Доклад

Международные отношения

Международные правительственные организации МПО членами которых выступают национальные правительства и которые создаются посредством заключения договоров между государствами. МПО выполняют роль надгосударственных образований т. МПО в зависимости от целей и членства разделяются на универсальные ООН региональные АСЕАН МЕРКОСУР ШОС и функциональные организации МАГАТЕ. В настоящее время существует свыше 300 МПО.

Русский

2015-02-18

41.21 KB

0 чел.

Многосторонние международные институты и международные организации в современных международных отношениях

Многосторонние международные институты — организации, режимы, нормы, правила и т.д. — воплощают в себе долгосрочные стратегии поведения крупных и малых государств на международной арене. Институты также имеют собственную логику развития — «инерцию», не всегда подконтрольную государствам-участникам. Поэтому деятельность многосторонних институтов в меньшей степени зависит от преходящей международной «конъюнктуры», чем стратегии отдельных игроков, а институциональные объяснения мирополитических и мироэкономических процессов являются одними из самых убедительных в теории и прикладном анализе международных отношений. Прогнозы, основанные на понимании динамики развития формальных и неформальных институтов в международном сообществе, оказываются наиболее точными.Международные организации.Фундаментальная основа классификации МО является характер членства. Выделяют:Международные правительственные организации (МПО) членами, которых выступают национальные правительства и которые создаются посредством заключения договоров между государствами. МПО выполняют роль надгосударственных образований, т.к. их образуют государства на постоянной основе для реализаций общих целей согласно уставным документам. МПО в зависимости от целей и членства разделяются на универсальные (ООН), региональные (АСЕАН, МЕРКОСУР, ШОС) и функциональные организации (МАГАТЕ). В настоящее время существует свыше 300 МПО. МПО предполагают институционализацию и механизмы реализации своих целей и задач. Члены МПО – государства, которые входят в них добровольно. Государства вступая в МПО стремятся активно участвовать и воздействовать на международные процессы, реализовывать свои интересы и согласовать их с интересами остальных, повысить свой престиж и т.д.. МПО также позволяют государствам решать стоящие перед ними глобальные задачи: сохранение мира и предотвращение войн (ООН), мировое разделение труда и развитие сотрудничества (ВТО, МОТ), координация сотрудничества в борьбе с глобальными проблемами (голод, экология, эпидемии, техногенные катастрофы и т.д.) (ВОЗ, ООН, МАГАТЭ и т.д.). МПО с множественными целями вовлечены в мировую политику в качестве самостоятельных акторов (НАТО, ОПЭК, ЕС и т.д.) и являются субьектами международного права, т.е. МПО проявляют себя как бы в двух ипостасях - с одной стороны, образуя поле кооперативного или конфликтного взаимодействия между государствами-членами, с другой - выступая в качестве специфических действующих лиц на международной арене и таким образом оказывая самостоятельное влияние на динамику развития международных отношений.В частности, МПО в международных отношениях становятся эффективными институтами для управления кризисными ситуациями и проведения миротворческих операций (ООН,ОБСЕ,НАТО.СНГ). В рамках МПО нередко формируются политические движения группы стран (Движение Неприсоединения, Группа 77, ОИК и т.д.) ради преодоления отсталости, эконом реформ и национальным прогрессом. Оценивая место МПО в межотношениях, необходимо прежде всего отметить, что : - МПО вовлечены активно в процесс формирования и осуществления международно-правовых норм. Более того, эффективность норм все больше зависит от того, в какой степени они санкционированы межгосударственными организациями.- деятельность МПО влияет на международно-политическое поведение участвующих в них государств. Участие в межгосударственных организациях становится для государств фактором их международной социализации.- МПО образуют развернутую сеть, охватывающую практически все сегменты современных международных отношений.Международные неправительственные организации (МНПО). Членами НМПО являются отдельные лица или общественные группы. Они функционируют на основании своих учредительных документов. Они имеют статус наблюдателей при ООН. В настоящее время существуют более 30 тыс. Они делятся на глобальные (Гринпис, Антиглобалисты, Хьюманрайтсвотч и т.д) и региональные. НПО значимая политическая сила в международной жизни. Они могут поднимать вопросы, которые не затрагиваются деятельностью правительств; собирать, обрабатывать и распространять информацию о международных проблемах, требующих общественного внимания; инициировать конкретные подходы к их решению и побуждать правительства к заключению соответствующих соглашений; осуществлять наблюдение за деятельностью правительств в тех или иных сферах международной жизни и выполнением государствами взятых на себя обязательств; мобилизовывать общественное мнение и способствовать возникновению чувства причастности «простого человека» к крупным международным проблемам.Общими тенденциями в развитии межгосударственных организаций можно считать следующие: а) относительное усиление региональных аспектов в их деятельности, позволяющее сфокусироваться на более конкретных проблемах; б) значительное возрастание числа организаций специальной компетенции для регулирования специфических сфер международного взаимодействия; в) более частое и более широкое наделение межгосударственных организаций наднациональными полномочиями.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83551. Правовий режим міжнародних каналів. Режим Суецького каналу 37.45 KB
  Режим Суецького каналу Міжнародні канали це штучні морські шляхи що поєднують морські простори та використовуються для інтересів морського судноплавства. Особливістю правового режиму міжнародних каналів є те що вони будучи частиною території державивласника каналу підпадають під дію відповідних міжнародних договорів що істотно обмежують правомочність даної держави. До принципів правового режиму міжнародних каналів відносяться: повага суверенних прав власника каналу і невтручання в його внутрішні справи; свобода судноплавства по каналу...
83552. Поняття міжнародно-правової відповідальності 38.1 KB
  Комісія міжнародного права ООН визначила зміст міжнародної відповідальності як ті наслідки які те або інше міжнароднопротиправне діяння може мати відповідно до норм міжнародного права в різних випадках наприклад наслідки діяння в плані відшкодування збитків та відповідних санкцій 1. У науці міжнародного права під міжнародноправовою відповідальністю розуміють конкретні негативні юридичні наслідки що настають для суб\'єкта міжнародного права в результаті порушення ним міжнародноправового зобов\'язання. У цілому можна зазначити що поняття...
83553. Кодифікація норм про відповідальність в міжнародному праві 35.22 KB
  Незважаючи на те інститут міжнародної відповідальності є одним із найдавніших інститутів міжнародного права його норми і досі не кодифіковані. Комісія міжнародного права за дорученням Генасамблеї ООН проводить роботу по укладенню уніфікованої кодексу міжнародноправової відповідальності. Основним джерелом норм які стосуються міжнародноправової відповідальності є звичай крім того різними міжнародними договорами закріплюються норми що стосуються відповідальності за ті чи інші види правопорушень чи регламентують застосування...
83554. Підстави міжнародно-правової відповідальності 36.39 KB
  Підставами міжнародно правової відповідальності є передбачені нормами міжнародного права обєктивні і суб\'єктивні ознаки. Розрізняють такі підстави міжнародно-правової відповідальності: — юридичні; — фактичні; — процесуальні. Під юридичними підставами розуміють міжнародно-правові...
83555. Поняття, ознаки і елементи міжнародного правопорушення 36.89 KB
  Міжнародне правопорушення являє собою складне правове явище. З юридичної точки зору, в якості міжнародного правопорушення розглядається міжнародно-протиправне діяння субєкта міжнародних правовідносин
83556. Види і зміст міжнародно-правової відповідальності 42.93 KB
  Політична відповідальність як правило супроводжується застосуванням у відношенні державипорушниці примусових заходів і сполучається з матеріальною відповідальністю. Сатисфакція задоволення як форма політичної відповідальності припускає обов\'язок державиправопорушниці надати задоволення не матеріального характеру відшкодувати моральну шкоду заподіяну честі і гідності іншої держави. Сатисфакція може виявитися в таких діях державиделіквента винного суб\'єкта що зобов\'язаний відшкодувати шкоду заподіяну правопорушенням: офіційне...
83557. Політична відповідальність і її форми 38.62 KB
  Політична відповідальність як правило супроводжується застосуванням у відношенні державипорушниці примусових заходів і сполучається з матеріальною відповідальністю. Сатисфакція задоволення як форма політичної відповідальності припускає обов\'язок державиправопорушниці надати задоволення не матеріального характеру відшкодувати моральну шкоду заподіяну честі і гідності іншої держави. Сатисфакція може виявитися в таких діях державиделіквента винного суб\'єкта що зобов\'язаний відшкодувати шкоду заподіяну правопорушенням: офіційне...
83558. Матеріальна відповідальність і її форми 37.01 KB
  Історично свій початок репарації беруть від інституту контрибуцій що успішно існували в міжнародному граві з глибокої давнини і до кінця XIX сторіччя і носили характер данини. З метою обмеження таких негативних явищ були розроблені статті 4751 Гаазької конвенції про закони і звичаї сухопутної війни 1907 року що обмежували стягнення контрибуцій. При розробці Версальского мирного договору 1919 року країни Антанти були змушені формально відмовитися від контрибуцій замінивши їх репараціями. Фактично на зміну контрибуцій прийшли усі форми...
83559. Санкції і контрзаходи 36.06 KB
  Останнім часом склалася усталена практика щодо застосування термінології: примусові заходи з боку держав позначаються терміном контрзаходи а примусові заходи збоку МО санкціями . Контрзаходи повинні бути співрозмірними спричиненій шкоді й ураховувати тяжкість МПД та права які були порушені тобто бути пропорційними. Контрзаходи припиняються як тільки контрагент виконає свої зобов\'язання.