81060

Типы международных систем. Функционирование и трансформация международных систем

Доклад

Международные отношения

выделяют исторические типы: вестфальская система МО 1648 г. идея баланса сил венская система 1814 г. идея единого управляющего центра идея Европейского концерта версальсковашингтонская система после 1 мировой войны и по ее результатам переход к биполярной системе и увеличение акторов ЯлтинскоПостдамсткая посде 2 мировой войны биполярная система легла в основу биполярного мира: противостояние ВостокЗапад С распадом СССР историческая типология заканчивается. Современная система большинством исследователей называется...

Русский

2015-02-18

39.5 KB

0 чел.

Типы международных систем. Функционирование и трансформация международных систем.

выделяют исторические типы:

- вестфальская система МО 1648 г. – идея баланса сил

- венская система 1814 г. – идея единого управляющего центра – идея «Европейского концерта»

- версальско-вашингтонская система (после 1 мировой войны и по ее результатам) – переход к биполярной системе и увеличение акторов

- Ялтинско-Постдамсткая (посде 2 мировой войны) – биполярная система, легла в основу биполярного мира: противостояние Восток-Запад

С распадом СССР историческая типология заканчивается. Современная система большинством исследователей называется системой эпохи после Холодной войны.

Ялтинско-Постсдамсякая система МО возникает после 2 мировой войны и является частью вестфальской модели мира, основанной на примате суверенитета национальных государств. Основные нормы закреплены Хельсинским заключительным актом в 1975 году. Основная цель – закрепление сложившихся в Европе национальных государственных границ. Отличительной чертой данной системы является высокая степень управляемости международных процессов. В основе лежит политика блокового равновесия военно-политического характера (НАТО и организация варшавского договора. Ялтинско-Постдамская – система жесткого порядка, эффективная в поддержании баланса и достаточно жизнеспособная.

Результатом распада этой системы стало воцарение условно однополюсного миропорядка.

Новый миропорядок все еще находится в стадии формирования. Это объясняется потерей контроля над управляемостью мировыми процессами:

  1.  фрагментация мира – сепаратистские движения, этнические и конфессиональные конфликтывозрастание значения применения силы и ослабление международного контроля за ее применениемпотеря ориентации в странах бывшего блока варшавского договораНа международную систему в настоящий момент оказывают влияние ряд факторов:глобализационные процессы, которые выражаются в интернационализации экономик, в расширении потоков информации, в универсализации капиталов и валют, в усилении прозрачности границ и свободном перемещении больших масс людей. Изменение центров силы в геополитическом пространстве (Китай, Индия), усиление региональных держав (Бразилия, Индонезия, Южная Африка)
  2.  Углубление социального неравенства в мировом сообществе и разделение глобального социума на мир богатства и стабильности, который называется золотой миллиард, и мир бедности и социальных конфликтов, что приводит к напряжению и противостоянию между ними. Информатизация общества – усиление информационного неравенстваС 90-х годов наиболее вероятностной политологами представлялась однополюсная система мира. Она связывалась с США, оставшимися после СССР единственной сверхдержавой: 1) только США обладали симметричным могуществом, т. е. в военной, политической и экономической сферах одновременно. 2) успешность в модели развития закрепленная победой в холодной войне3) отсутствие серьезного конкурентаС конца 90-х годов 20 века приоритетной моделью мироустройства становится многополярная система (кризис Косово, падение роли международного права и международных организаций под давлением США). Достоинство этой системы заключается в отсутствии мировой гегемонии, возможности нескольких вариантов развития. Контраргументом против многополярности является в исторической ретроспективе наличие больших войн при многополюсной балансировке. Многополярная система является неустойчивой, высококонкурентной, примат национальных суверенных интересов не позволяет зачастую находить компромисс.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25188. М.Шелер. Положення людини в космосі 30.5 KB
  Положення людини в космосі М. Причини: відсутність єдиної ідеї людини спеціальні науки психологія соціологія біологія і ін. зосереджуючись на окремих проявах людської життєдіяльності скоріше приховують сутність людини ніж розкривають. Двозначність поняття людини: 1.
25189. Сутність матеріалістичного розуміння історії 28 KB
  зору його внутрішньої структури; з т. зору процесу в якому задіяний: його історичних складових і звязків; з т. зору закономірностей його розвитку переходу одного його історичного стану в інший.
25190. Р.Рорті про походження ы засади теорії пізнання (Філософія і дзеркало природи) 37.5 KB
  Оба эти допущения по Рорти вовсе не являются неизбежными для философии; при этом первое из них берет своё начало ещё в античности прежде всего в платонизме а второе представляет собой специфический продукт философии Нового времени начиная с Декарта. Соответственно отказ от этого допущения позволяет Рорти деконструировать образ Зеркала Природы а это в свою очередь ведет к опровержению исходного взгляда на философию как на гарант добывания человеком объективной истины о себе и мире. Эпистемология теория познания с точки...
25191. Громадянське суспільство і держава 25.5 KB
  В основі ідеї громадянського суспільства лежить проблема відносин людини з політичною владою суспільства з державою. Вона є похідною від громадянського суспільства і її призначення полягає в тому щоб слугувати йому. Від ступеня розвиненості громадянського суспільства залежить ступінь демократизму держави. Етатизм навпаки всіляко перебільшує роль держави в житті суспільства.
25192. Філософське вчення Г. Сковороди 27.5 KB
  Сковорода 1722 1794 був всебічно освіченою для свого часу людиною досконало знав стародавні та нові європейські мови старогрецьку філософію і літературу. Сковорода стверджував що природа є безкінечна кількість світів . Сковорода пов'язував цю думку з концепцією двох натур двох природ лат. Сковорода намагався подолати дуалізм вчення про дві натури та знайти єдине начало€.
25193. Головні пункти критики спекулятивної диалектики з боку сучасників Гегеля (Шеллінг, Шопенгауер, Фейєрбах, Кіркегор) 29.5 KB
  Головні пункти критики спекулятивної диалектики з боку сучасників Гегеля Шеллінг Шопенгауер Фейєрбах Кіркегор. Фейєрбах: учень Гегеля незадоволений абстрактністю спекулятивної системи діалектикою €œчужістю€ системи конкретному людському індивідові. з гегелевською ідеєю абсолютного духа €œвідстороненої€ сили Кіркегор: субєктивна екзистенціальна діалектика Кіркегора виростає як протиставлення системі Гегеля де людина підвладна анонімному принципу історичного розвитку втрачає свою індивідуальність. Критикував Гегеля також за...
25194. Гадамер про герменевтичний досвід і природу філософської істини 24.5 KB
  Мета філософської герменевтики порятунок цілісного досвіду сприйняття світу. Більшість людських проблем повязані з збідненням досвіду ФГ. Вчить дотримуватися набутого досвіду. Герменевтичний досвід не може не залежити від наших упереджень попереднього досвіду.
25195. Знання як особлива форма освоєння світу 27.5 KB
  Пізнання це такий процес що спрямований на отримання знання. Пізнання має багато модусів оскільки людина відноситься до світу у різних площинах і пізнає його у різних ракурсах. Тому можна виділяти наукове пізнання етичне релігійне філософське мистецьке та інші. Пізнанням є таке відношення до світу в якому людина змінює себе за допомогою світу.