81102

Прислів’я та приказки в українській та німецькій мовах

Реферат

Иностранные языки, филология и лингвистика

Протягом багатьох століть вони виявляли здатність народу відбирати й осмислювати найхарактерніші, найтиповіші сторони явищ природи, праці, побуту, родинного й суспільного життя і в результаті ставали конденсатором багатовікового життєвого досвіду, взаємин людей між собою, між класами...

Украинкский

2015-02-19

80 KB

7 чел.

                  Прислівя та Приказки

              

         в українській та німецькій мовах

                                                          Підготувала                                                 

учениця 7-Б класу

Колонтаєва Н.


Прислів‘я та приказки як окремий жанр усної народної творчості.
Основні відмінності прислів‘я від приказки

Прислів‘я та приказки—один з найдавніших жанрів усної народної творчості. Протягом багатьох століть вони виявляли здатність народу відбирати й осмислювати найхарактерніші, найтиповіші сторони явищ природи, праці, побуту, родинного й суспільного життя і в результаті ставали конденсатором багатовікового життєвого досвіду, взаємин людей між собою, між класами, між людиною та навколишньою дійсністю.

Приказка—вислів, спосіб вираження, але без притчі, без судження, висновку, вживання; це одна перша половина прислів‘я. Приказка замінює лише пряме мовлення переносним, говорить не до кінця, інколи й не називає речі, але умовно, повністю чітко натякає.

Прислів‘я—короткий образний та влучний народний вислів про різноманітні явища життя, що містить, як правило, узагальнюючий смисл. Для прислів‘я характерно, на відміну від приказки, повне вираження думки та наявність висновку.

Прислів‘я—коротенька притча; це—роздум, вирок, повчання, висловлене під чеканом народності. Прислів‘я—обиняк, із додатком до справи, зрозумілий та прийнятий усіма. Повне прислів‘я складається з двох частин: з картини, загального судження та з додатку, тлумачення, повчання; нерідко, все ж, друга частина опускається, надається кмітливості слухача, і тоді прислів‘я майже не відрізнити від приказки.

При такому понятті про прислів‘я ми повинні погодитися, що вона не створюється, а змушується силою обставин, як крик чи окрик, який мимовільно зірвався з душі; це вислови, що збиті докупи, в один вигук. Збірник прислів‘їв—зведення народної мудрості, стони, плач та радість, горе та втіха, колір народного розуму, життєва народна правда, своєрідне міркування, яке не підлягає суду.

Прислів‘я поділяються на давні та нові, на загальні та окремі, загальні ж та місцеві, історичні, політичні, юридичні та ін.

Виникнувши на зорі зародження мови й культури, прислів‘я і приказки стали невід‘ємною частиною народного побуту, його словесності.

Джерелами прислів‘їв було реальне життя і побут людей, творчість мас—уривки пісень, легенд, переказів, анекдотів, літературні та філософські афоризми, вірування в прикмети, що виникли на основі спостережень над силами природи.

Джерела, що живлять прислів‘я, постійно розширюються. Жанр поступово збагачувався афористичними уламками народних казок, притч, анекдотів, бувальщин, оповідань, легенд, загадок, пісень. Стали посилено живити прислів‘я писемні художні твори та філософські трактати, де істини часто висловлювались у формі афоризмів. Але найчастіше прислів‘я зароджувалися в усному спілкуванні певного середовища, відображаючи спочатку якісь конкретні події, сфери людської поведінки, риси характеру, стосунки.

І.Франко називав прислів‘я та приказки “багатим і важним скарбом ... у скарбниці ... мови ..., її коштовними перлинами”, а М.Рильський порівнював народне слово з дорогоцінним алмазом, який слід доглядати, шліфувати, щоб дедалі більше граней у ньому переливалось і виблискувало, відбиваючи все незрівнянне багатство наших днів.

Прислів‘я та приказки—різновиди жанру паремій. Вони мають багато спільного. Проте більшість пареміографів прислів‘ями вважає самостійні судження із замкнутою формою кліше, що являють собою художні твори з прямими або переносними значеннями, інтонаційно й граматично оформлені як прості або складні речення. Вони у стиснутій формі підводять дуже точно підсумки спостережень над групами подій або явищ, відзначаючи в них характерне й особливе, даючи узагальнений висновок. Прислів‘я можуть характеризувати світ природи, людську працю.

Ідейно-тематичні групи прислів‘їв та приказок

Прислів‘я та приказки є енциклопедією народного життя. Вони не тільки відображають різні об‘єкти діяльності людей, а й дають оцінку, живуть разом з народом його турботами й болями, радіють його успіхам, палко захищають і стверджують добро, нещадно карають зло. У прислів‘ях та приказках відтворені всі сторони людського життя: домашня, родинна, потреби, звички та народні погляди на природу. Нами були проаналізовані та виділені такі ідейно-тематичні групи прислів‘їв та приказок: Біблійні прислів‘я,Гроші,Негативні риси людей втілені в образі тварин,Позитивні риси людей,Ставлення до праці,Здоров‘я,Погода,Прислів‘я про час.

Прислів’я та приказки про працю

  •  Бджола мала, а й та працює.
  •  Без діла жить — тільки небо коптить.
  •  Без діла слабіє сила.
  •  Без охоти нема роботи.
  •  Без роботи день роком стає.
  •  Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
  •  Без труда нема плода.
  •  Будеш трудиться — будеш кормиться.
  •  Губами говори, а руками роби!
  •  Де руки й охота, там скора робота.
  •  Для нашого Федота не страшна робота.
  •  Діло майстра величає!
  •  Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
  •  Добре роби — добре й буде!
  •  Добрий початок — половина діла.
  •  Добра пряха на скіпку напряде.
  •  Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
  •  За один раз не зітнеш дерева враз.
  •  Заклопотався, як квочка коло курчат.
  •  Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
  •  Кожна птичка своїм носиком живе.
  •  Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
  •  Коли почав орати, то у сопілку не грати!
  •  Лежачого хліба ніде нема.
  •  Маленька праця краща за велике безділля.
  •  На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
  •  На охочого робочого діло найдеться.
  •  Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
  •  Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
  •  Не дивись на чоловіка, а на його діло.
  •  Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
  •  Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
  •  Не одежа красить людину, а добрі діла.
  •  Не святі горшки ліплять, а прості люди.
  •  Не сокира теше, а чоловік.
  •  Недаром говориться, що діло майстра боїться.
  •  Печені голуби не летять до губи.
  •  Під лежачий камінь вода не тече.
  •  Поки не упріти, поти не уміти.
  •  По роботі пізнати майстра.
  •  Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
  •  Працює, як чорний віл.
  •  Працюй, як коняка, а їж, як собака.
  •  Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
  •  Рання пташка росу оббиває.
  •  Роби до поту, а їж в охоту!
  •  Робить, як чорний віл.
  •  Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
  •  Старається, як мурашка.
  •  Того руки не болять, що уміють.
  •  Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
  •  Труд чоловіка кормить.
  •  Трудова копійка годує довіку.
  •  Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
  •  Хто багато робив, той і багато знає.
  •  Хто в роботі, той і в турботі.
  •  Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
  •  Хто робить кревно, той ходить певно.
  •  Хто що вміє, то і діє.
  •  Хто що знає, тим і хліб заробляє.
  •  Чесне діло роби сміло!
  •  Щира праця мозолева.
  •  Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
  •  Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
  •  Як без діла сидіти, то можна одубіти.
  •  Як дбаєш, так і маєш.
  •  Як ручки зароблять, так ніжки сходять.

SPRICHWÖRTER UND REDEWENDUNGEN IM DEUTSCHUNTERRICHT

“Besser schlecht gefahren als gut gelaufen”.(Краще погано їхати, ніж добре йти.)                                                             “Arm, wie eine Kirchenmaus”. (Бідний, як церковна миша.)

“Hunde, die bellen, beißen nicht”. (Собака, який гавкає, не кусає.)                                                                                                “Der Ton macht die Musik”. (Як гукнеш, так і відгукнеться.)                                                                                                                                                       “Ein Wolf im Schaf(s)pelz”. (Вовк в овечій шкурі.)                                                                                                                                                                  “Es ist immer dasselbe Lied”. (Це та сама стара пісня.)

“Der Apfel fällt nicht weit vom Stamm”. (Яблуко від яблуні недалеко падає.)

“Ist die Katze aus dem Haus ist, dann tanzen die Mäuse auf dem Tisch”. (Кішка з хати, миші — гуляти.)                           “Lügen haben kurze Beine”. (Брехнею світ пройдеш, та назад не повернешся.)                                                                  “Kein Apfel konnte zur Erde fallen”. (Яблуку ніде було впасти.)

“die Wand mitnehmen.” (Витерти стіну [забруднитись об стіну].)

“Lügen haben kurze Beine”. (Брехнею світ пройдеш, та назад не повернеш.)                                                                   “Bist du auf den Kopf gefallen?” (Не знаєш, що до чого.)  

“Galle im Herzen, Honig im Mund”. (На язиці медок, а на думці льодок.)                                                                        

“Was auf der Lunge, das auf der Zunge”. (І  у кого болить, той про те і гомонить.)

“Köpfchen, Köpfchen!” (Треба мати голову на плечах!)

“Freundschaft hin, Freundschaft her”. (Дружба дружбою, а служба службою.)

“Eine Schwalbe macht noch keinen Sommer”.(Одна ластівка весни не несе.)

“Jeder hat seinen Vogel”. (У кожного є своя дурість.)

“Alte Hunde sind bös' zu ziehen”. (Горбатого могила не виправить.)

“Da schweigen alle Geigen!” (Нема слів, щоб висловити це.)

 ►► "Liebe, Freundschaft, Gefühle"

Alte Liebe rostet nicht. (Старої любові й ржа не їсть.)

Die Liebe geht durch den Magen. (Шлях до серця пролягає через шлунок.)

Freundschaft hin, Freundschaft her. (Дружба дружбою, а служба службою.)

Eine Liebe ist der ändern wert. (Послуга за послугу.)

Ohne Wein und Brot ist die Liebe tot. (Без хліба і любов гине.)

Viel Geld, viel Freunde. (Багато грошей, багато друзів.) Jedermanns Freund ist keines Freund. (Хто дружить з усіма, друга жодного не має.)

►► "Tiere"


Mit ihm kann man Pferde stehlen. (На нього можна надіятися, як на кам'яну гору.)

Arm, wie eine Kirchenmaus. (Бідний, як церковна миша.)

Hunde, die bellen, beißen nicht. (Собака, який гавкає, не кусає.)

Immer sachte mit den jungen Pferden! (Обережніше на поворотах)!

Im Kuhstahl! (Цить! Тихіше!)

Man soll nicht zwei Hasen auf einmal jagen. (Не треба ганятись за двома зайцями.)

►► "Musik"

Der Ton macht die Musik. (Як гукнеш, так і відгукнеться.)

Er singt, dass Gott erbarmt. (Він співає так, що не доведи Господь.)

Da schweigen alle Geigen! (Нема слів, щоб висловити це.)

Er kann ein Liedchen davon singen. (Він може багато розповісти про це. Він знає це з власного досвіду.)                                         Es ist immer dasselbe Lied. (Це та сама стара пісня.)

Die Musik geht in die Beine. (Від цієї музики ноги самі пускаються в танець.)

►> "Fremdsprache"

Jede kluge Katze spricht eine fremde Sprache. (Хто голову на плечах має, той мову іноземну вивчає.)

Du hast so viele Leben, wie viele Sprachen du sprichst. (Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина.)                                         Wer fremde Sprachen nicht kennt, weiß nichts von seiner eigenen. J. W. Goethe. (Хто не знає іноземної мови, той не знає й нічого про власну. Й. В. Гете.)

►► "Körperteile"

Sie werden sich um Kopf und Kragen reden! (Ти добалакаєшся! Тобі це буде дорого коштувати!)

Geh mir aus den Augen! (Забирайся! Геть з очей!)

Bist du auf den Kopf gefallen? (Не знаєш, що до чого.)

Wenn ich ihn mal zwischen Fingern kriege!(Нехай він лише попаде мені до рук!)

Galle im Herzen, Honig im Mund. (На язиці медок, а на думці льодок.)

Kopf hoch! (Не вішати носа! Вище голову!)

Was auf der Lunge, das auf der Zunge. (Що у кого болить, той про те і гомонить.)

►► "Essen und Trinken"

Wer sich auf der anderen Leute Schüssel verlässt, geht hungrig zu Bett. (Надіявся дід на чужий обід, та й води не пив.)

Er glaubt die Weisheit mit Löffeln gegessen zu haben. (Він вважає себе дуже розумним.)

Hunger ist der beste Koch. (Голод найкращий кухар.)

Kein Apfel konnte zur Erde fallen. (Яблуку ніде було впасти.)

Galle im Herzen, Honig im Mund. (На язиці медок, а на думці льодок.)

Rein in die Kartoffeln, raus aus den Kartoffeln.(То так, то сяк! То туди, то сюди!)

Mach nur keinen Salat! (Тільки без галасу!)

►► "Familie"

Das kannst du deiner Großmutter erzählen.(Мене ти не обдуриш.)

Kleine Kinder — kleine Sorgen, große Kinder — große Sorgen. (Малі діти малий клопіт, великі діти — великий клопіт.)

Die Mutter eine Hexe, die Tochter — auch eine Hexe. (Яблуко від яблуні недалеко падає.)

Mit Kind und Kegel (всією сім'єю,)

Gleiche Brüder, gleiche Kappen. (Два чоботи пара.)

Eine alte Oma ist doch kein D-Zug! (Людина не машина! Нічого поспішати!) х Eines Mannes Rede ist keines Mannes Rede. (Потрібно вислухати й іншу сторону.)

►► "Kleidung"

х Das schüttelt er aus dem Ärmel (Йому це нічого не коштує! Для нього це дрібниці!)

х Schuh wissen, wo j-n der Schuh drückt (знати чиєсь слабке місце.)

х Auf die Socken machen (вирушити в дорогу.)

x Den Mantel nach dem Wind hängen (тримати ніс за вітром.)

х Das Hemd ist mir näher, als der Rock. (Своя сорочка ближче до тіла.)

х Kleider machen Leute. (По одягу зустрічають, по розуму проводжають.)

►► "Im Haus"

х Wer sich auf der anderen Leute Schüssel verlässt, geht hungrig zu Bett. (Надіявся дід на чужий обід, та й води не пив.)

х Ich fiel' vom Stuhl! (Я впав (від здивування)! Нічого собі!)

х Kehre erst vor deiner eigenen Tür. (Не замітай чужої хати.)

x Er hat nicht alle Tassen im Schrank. (Йому клепки бракує.)

x Etwas unter den Tisch fallen lassen. (Проігнорувати, залишити що-небудь без уваги.)

х Die Wand mitnehmen. (Витерти стіну (забруднитись об стіну)

►► "Sport"

х Im gesunden Körper gesunder Geist. (В здоровому тілі здоровий Дух.)

х Übung macht den Meister. (Діло майстра величає.)

x das Spiel verzögern. (Тягнути час.)

x aus Sport. (Заради цікавості.)

x fünf Rubel springen lassen. (Розщедритися на п'ять рублів.)

►► "Geld"

х Viel Geld, viel Freunde. (Багато грошей, багато друзів.)

х ins Geld laufen. (Влетіти в копійку.)

х Sparen ist verdienen. (Ощадливість — найбільший прибуток.)

х Morgenstunde hat Gold im Munde. (Година вранці варта двох увечері.)

х Zeit ist Geld. (Час — це гроші.)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45415. Строение и система уголовного права 29 KB
  Особенная часть уголовного права изучает конкретные преступления по их родам и видам: преступления против жизни здоровья личности; против свободы чести и достоинства личности; против половой неприкосновенности и половой свободы личности; против конституционных прав и свобод человека и гражданина; против семьи и несовершеннолетних; против собственности; преступления в сфере экономической деятельности; против интересов службы в коммерческих и иных организациях; против общественной безопасности; против здоровья населения и общественной...
45416. Понятие уголовной ответственности 26 KB
  Понятие уголовной ответственности Уголовная ответственность разновидность юридической ответственности. 8 УК РФ указывает что является основанием уголовной ответственности. Наибольшее распространение имеют три подхода к определению уголовной ответственности: обязанность лица совершившего преступление отвечать за содеянное в соответствии с уголовным законом; применение к виновному лицу мер уголовноправового характера; судимость как правовое последствие назначения наказания. Момент начала и окончания уголовной ответственности...
45417. Виды наказаний 23 KB
  44 УК РФ предусмотрены следующие виды наказаний: штраф; лишение права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью; лишение специального воинского или почетного звания классного чина и государственных наград; обязательные работы; исправительные работы; ограничение по военной службе; ограничение свободы; арест; содержание в дисциплинарной воинской части; лишение свободы на определенный срок; пожизненное лишение свободы; смертная казнь. 45 УК РФ к основным видам наказания относятся: ...
45418. Умысел и его виды 31 KB
  Прямой умысел характеризуется тем что лицо совершившее преступление осознавало общественно опасный характер своих действий бездействия предвидело возможность или неизбежность наступления общественно опасных последствий интеллектуальный признак и желало их наступления волевой признак ч. Косвенный умысел характеризуется тем что лицо совершившее преступление осознавало общественно опасный характер своих действий бездействия предвидело возможность наступления общественно опасных последствий интеллектуальный момент не желало но...
45419. Действие уголовного закона во времени. Обратная сила уголовного закона 44.5 KB
  9 УК РФ; временем совершения преступления признается время совершения соответствующих действий бездействия независимо от времени наступления последствий ч. В зависимости от законодательной конструкции состава преступления время его совершения будет различным. Это может быть например групповой способ совершения преступления тяжесть наступивших последствий определённые социально значимые характеристики потерпевшего например совершение преступления в отношении несовершеннолетнего и т. Так к преступлениям с материальным составом...
45420. Необходимая оборона 28 KB
  Необходимая оборона Необходимая оборона это правомерная защита лицом своих прав и интересов других лиц общества или государства от общественно опасного посягательства путем вынужденного причинения вреда нападающему если при этом не было допущено превышение пределов необходимой обороны. Уголовный закон устанавливает условия правомерности необходимой обороны которые делятся на условия относящиеся к посягательству и на условия относящиеся к защите. Признак действительности нападения позволяет отграничить его от мнимого нападения и...
45421. НЕОКОНЧЕННОЕ ПРЕСТУПЛЕНИЕ 80 KB
  Оконченное и неоконченное преступления 1. Преступление признается оконченным если в совершенном лицом деянии содержатся все признаки состава преступления предусмотренного настоящим Кодексом. 29 признает преступление оконченным если в совершенном лицом деянии содержатся все признаки состава преступления предусмотренного УК. Момент определения окончания преступления зависит от особенностей законодательной конструкции того или иного преступления в первую очередь его объективной стороны то есть от того как в уголовном законе определено...
45422. Неосторожность и ее виды 31.5 KB
  26 УК РФ преступление признается совершенным по легкомыслию если лицо его совершившее предвидело возможность наступления общественно опасных последствий своего действия бездействия но без достаточных к тому оснований самонадеянно рассчитывало на их предотвращение. 26 УК интеллектуальный элемент преступного легкомыслия характеризуется указанием на предвидение только возможности наступления общественно опасных последствий и ничего не сказано об осознании лицом факта совершения им общественно опасных действий. Однако при этом следует...
45423. Особенности уголовной ответственности и наказания несовершеннолетних. Виды и размеры наказаний, назначаемых несовершеннолетним (ст. 87—88 УК РФ) 27 KB
  Виды и размеры наказаний назначаемых несовершеннолетним ст. 87 88 УК РФ Несовершеннолетними в соответствии со ст. Существенно сокращен перечень видов наказаний которые могут применяться к несовершеннолетним. Кроме видов наказаний которые могут назначаться несовершеннолетним в ст.