81231

Предпрофильные и профильные курсы как средство дифференциации обучения информатике в общеобразовательной школе

Доклад

Информатика, кибернетика и программирование

В нормативном плане возможность реализации дифференциации в изучении информатики обеспечена рядом документов министерства образования РФ. Рекомендован переход к непрерывному изучению информатики в средней общеобразовательной школе предусматривающий три отмеченных выше этапа: пропедевтический базовый и дифференцированный. Общие цели и задачи профильнодифференцированных курсов информатики таковы: Способствовать учету интересов каждого из учащихся; Учитывать направленность допрофессиональной подготовки; Формировать основы научного...

Русский

2015-02-19

35.83 KB

1 чел.

Предпрофильные и профильные курсы как средство дифференциации обучения информатике в общеобразовательной школе.

Дифференциация обучения — важная задача современной школы. Она позволяет реализовать многообразие образовательных траекторий, способствует индивидуализации обучения, развитию познавательной активности учащихся, выбору профессионального пути, помогает определиться с продолжением образования в вузе.

Информатика является одним из тех предметов, в которых дифференциация обучения реализуется наиболее естественным образом.

В нормативном плане возможность реализации дифференциации в изучении информатики обеспечена рядом документов министерства образования РФ. Рекомендован переход к непрерывному изучению информатики в средней общеобразовательной школе, предусматривающий три отмеченных выше этапа: пропедевтический, базовый и дифференцированный. При этом место для дифференцированного этапа — старшая школа, т.е. XXI классы.

Общие цели и задачи профильно-дифференцированных курсов информатики таковы:

  1.  Способствовать учету интересов каждого из учащихся;
  2.  Учитывать направленность допрофессиональной подготовки;
  3.  Формировать основы научного мировоззрения;
  4.  Способствовать развитию мышления учащихся;
  5.  Готовить учащихся к практическому труду, продолжению образования;
  6.  Развивать и профессионализировать навыки работы с компьютером.

Типы профильных курсов — фундаментальные и прикладные. Для фундаментальных курсов ведущей функцией провозглашается формирование научного мировоззрения, а для прикладных — подготовка к практической деятельности.

Направления дифференциации содержания профильных курсов информатики первого типа определяются применительно к предметным областям, являющимся ведущими для каждого конкретного направления специализации обучения в школе (классе).

Профильные курсы информатики второго типа — прикладные — дифференцируются не по предметным областям, а по критерию вида информационной деятельности человека (сбор, обработка, хранение информации), которые инвариантны конкретным предметным областям, поэтому основным критерием дифференциации содержания обучения является здесь структура и компоненты информационной деятельности.

К профильным курсам информатики примыкают интегрированные курсы. Всякий профильный курс, ориентированный на конкретную предметную область, можно считать интегрированным, если в процессе его изучения учащиеся получают новые знания и навыки не только по информатике и информационным технологиям, но и по этой предметной области. Уровень интеграции может быть различным; если информатика в курсе отчетливо доминирует, то курс лучше называть профильным, а при относительном равенстве нового материала из информатики и предметной области — интегрированным. Из курсов, которые в литературе называют интегрированными, по формуле «информатика + x» в качестве «x» чаще всего фигурирует математика. Это объясняется исторической близостью наук, а также особенностью подготовки учителей информатики, многие из которых являются и учителями математики.

При проектировании профильных курсов информатики важен вопрос о нормативной трудоемкости курса. Исходя из возможности 2-летней подготовки при 1 часе в неделю, наиболее вероятный объем профильного курса может составить (и часто составляет на практике) 136 ч. В то же время нельзя отбрасывать и возможности проведения профильного курса меньшего объема (например, годичный курс в 68 ч или полугодовой в 34 ч). В некоторых школах с углубленным изучением информатики объем специализированного курса может быть гораздо большим, до 272 ч (т.е. по 2 ч в неделю на протяжении 2 лет).

Отметим и то, что профильная дифференциация часто сочетается с уровневой дифференциацией.

При этом уровень профильного курса (по изучаемому материалу и требованиям к его освоению) определяется по сравнению с тем уровнем, который предписывается государственным образовательным стандартом или временно заменяющим его документом. Подчеркнем два обстоятельства:

Стандарт определяет минимальный уровень требований, так что профильный курс может выйти за его пределы;

Уровень профильного курса следует тщательно соотносить с уровнем образованности школьников и временем, отпущенным на реализацию курса (завышение требований по этим параметрам достаточно распространено).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23010. Мовознавство теоретичне і прикладне 31.5 KB
  Мовознавство або лінгвістика наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників. Прикладне мовово напрям у мовознавстві який опрацьовує методи вирішення практичних завдань повязаних із використанням мови. Теоретичне мовознавство включає лише лінгвістичні проблеми що стосуються найсуттєвіших ознак мови як суспільного явища в її відношенні до інших явищ дійсності. У такому разі загальне мовознавство лінгвістична дисципліна яка вивчає всі мови світу і є ніби узагальненням конкретних...
23011. Основні проблеми загального мовознавства 30.5 KB
  Основні проблеми загального мовова Мовознавство або лінгвістика наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників. Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови як людського засобу спілкування а також структуру й закономірності функціонування всіх мов світу. До них належать суть мови її природа походження закони розвитку звязок із мисленням культурою. Цей курс охоплює такі основні проблеми: природу і сутність мови в науці немає єдиного розуміння цієї проблеми різні напрями...
23012. Методи дослідження в мовознавстві 35 KB
  Методи дослідження в мовові Термін метод від гр. дослідження вчення шлях пізнання неоднозначний: він уживається в загальнонауковому філософському значенні у спеціальнонауковому що стосується певної галузі науки: в значенні прийом спосіб дії яке звичайно позначається словом методика. їх часто називають методами. наведення метод дослідження згідно з яким на підставі знання про окреме роблять висновок про загальне.
23013. Синхронічний та діахронічний аспекти вивчення мовних одиниць 33 KB
  syn разом і chronos час тобто одночасність 1 стан мови в певний момент її розвитку в певну епоху; 2 вивчення мови в цьому стані в абстракції від часового чинника. dia через і chronos час тобто різночасність 1 історичний розвиток мови; 2 дослідження мови в часі в її історичному розвитку. Поступові кількісні зміни у мові протягом століть зумовили Якісні зміни причому такі що сучасному мовцеві важко зрозуміти давні тексти. Відповідно в мовознавстві розрізняють стан мови та розвиток мови.
23014. Проблема походження мови, основні теорії походження мови 43.5 KB
  Проблема походження мови основні теорії походження мови. Проблема походження мови є дуже складною. проблему походження мови порушувалася в межах філософських дискусій про сутність мови. Представники школи Платона вважали що назви предметам даються не довільно а відповідно до їх Природи що свідчить про природний характер мови і відповідно закономірну біологічну зумовленість її виникнення.
23015. Синтагматичний та парадигматичний аспекти дослідження мовних одиниць 28 KB
  Синтагматичний та парадигматичний аспекти дослідження мовних одиниць. Синтагматика один із двох системних аспектів у вивченні мови який розглядає відношення між послідовно розташованими одиницями за їхнього безпосереднього поєднання в реальному потоці мовлення або в тексті тобто сполучуваність мовних одиниць. Парадигматична методика охоплює опозиційний прийом на основі зіставлення і протиставлення мовних одиниць встановлюються їх диференційні ознаки а на основі спільності й відмінності одиниці об'єднуються в різні парадигматичні...
23016. Фактори розвитку мов. Поняття національна мова, літературна мова 29 KB
  Поняття національна мова літературна мова. Літературна мова унормована мова суспільного спілкування загальноприйнята в писемній та усній практиці. Літературна мова одна із форм національної мови що існує поряд з іншими її формами діалекти просторіччя мова фольклору.мови нормованість кодифікованість полі функціональність загально значущість наявність не тільки писемного а й усного різновиду.
23017. Семіотика як наука про знакові системи 35 KB
  Вивчення мови на рівних правах і тотожними методами мислиться в складі семіології єдиної науки про знаки. За першою класифікацією всі знаки поділяють на знакиіндекси знакикопії знакисигнали і знакисимволи. Знакиіндекси знакиприкмети і знакисимптоми знаки пов'язані з позначуваними предметами як дії зі своїми причинами. Знакикопії відтворення репродукції подібні на позначувані предмети.
23018. Мова як особлива знакова система 34 KB
  Мова як особлива знакова система. Знак матеріальний чуттєво сприйманий предмет який є представником іншого предмета і використовується для отримання зберігання і передачі інформації У світі існують різноманітні системи знаків які служать для передачі інформації. Серед них наприклад дорожні знаки морська сигналізація прапорцями та інші знаки. Основними ознаками знака є матеріальність його можна бачити чути тобто сприймати органами чуттів використання його для позначення чогось що перебуває поза ним інформативність.