81317

Місце виконання судових рішень та рішень інших юрисдикційних органів (посадових осіб)

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Виконавчі Виконавчі дії проводяться державним виконавцем відповідного органу державної виконавчої служби який розташований: за місцем проживання роботи боржника фізичної особи або за місцезнаходженням його майна; за місцезнаходженням постійно діючого керівного органу або майна боржника юридичної особи; за місцем здійснення певних дій які зобовязаний вчинити боржник за відповідним рішенням суду або іншого органу посадової особи. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби які можуть учиняти...

Украинкский

2015-02-19

26.46 KB

1 чел.

Місце виконання судових рішень та рішень інших юрисдикційних органів (посадових осіб).

Виконавчі Виконавчі дії проводяться державним виконавцем відповідного органу державної виконавчої служби, який розташований:

за місцем проживання, роботи боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням його майна;

за місцезнаходженням постійно діючого керівного органу або майна боржника - юридичної особи;

за місцем здійснення певних дій, які зобов'язаний вчинити боржник за відповідним рішенням суду або іншого органу (посадової особи).

Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть учиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Якщо в процесі виконавчого провадження державному виконавцеві стало відомо, що змінилося місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що на території, на яку поширюються функції органу державної виконавчої служби, майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, однак належне боржнику майно перебуває на території іншого органу державної виконавчої служби, то державний виконавець негайно складає про це відповідний акт.

Виконавчий документ разом з копією акта не пізніше наступного дня державний виконавець зобов'язаний надіслати до органу державної виконавчої служби за новим місцем проживання боржника, місцем його роботи чи за місцезнаходженням майна боржника, про що одночасно, в копії супровідного листа, повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ. Супровідний лист про направлення виконавчого документа за належністю підписує начальник відповідного органу державної виконавчої служби.

Якщо в процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, однак майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно у передбаченому законом порядку за погодженням з начальником органу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та за умови, якщо стягувач авансує витрати на організацію і проведення виконавчих дій.

Про вчинення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє начальника цього органу державної виконавчої служби.

Вчинення виконавчих дій на території органу державної виконавчої служби, що підпорядкований іншому регіональному управлінню юстиції, здійснюється виключно за погодженням з Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81788. Научное знание как система, его особенности и структура 31.63 KB
  Рассмотрим основные особенности научного познания или критерии научности. Его основная задача обнаружение объективных законов действительности природных социальных общественных законов самого познания мышления и др. Нацеленность науки на изучение не только объектов преобразуемых в сегодняшней практике но и тех которые могут стать предметом практического освоения в будущем является важной отличительной чертой научного познания. Существенным признаком научного познания является его системность...
81789. Эмпирический и теоретический уровни научного знания, критерии их различия 30.8 KB
  Эмпирический уровень научного познания включает в себя наблюдение эксперимент группировку классификацию и описание результатов наблюдения и эксперимента моделирование. Теоретический уровень научного познания включает в себя выдвижение построение и разработку научных гипотез и теорий; формулирование законов; выведение логических следствий из законов; сопоставление друг с другом различных гипотез и теорий теоретическое моделирование а также процедуры объяснения предсказания и обобщения. Соотношение эмпирического и теоретического...
81790. Структура эмпирического знания. Эмпирический факт 32.87 KB
  Вторым более высоким уровнем эмпирического знания являются факты. Научные факты представляют собой индуктивные обобщения протоколов это обязательно общие утверждения статистического или универсального характера. Понятие факт имеет следующие основные значения: 1 Некоторый фрагмент действительности объективные события результаты относящиеся либо к объективной реальности факты действительности либо к сфере сознания и познания факты сознания . Эйнштейн считал предрассудком убеждение в том будто факты сами по себе без свободного...
81791. Специфика теоретического познания. Структура и функции научной теории 42.94 KB
  Структура и функции научной теории. Гипотеза является необходимым элементом естественнонаучного познания которое обязательно включает в себя: а собирание описание систематизацию и изучение фактов; б составление гипотезы или предположения о причинной связи явлений; в опытную проверку логических следствий из гипотез; г превращение гипотез в достоверные теории или отбрасывание ранее принятой гипотезы и выдвижение новой. В результате этой проверки гипотеза либо переходит в ранг научной теории или опровергается сходит в научной сцены . В...
81792. Основания науки и их структура. Идеалы и нормы исследования 29.55 KB
  Под основаниями науки понимают систему различных регулятивов детерминирующих цель и способы получения научного познания представление и понимание изучаемой реальности а также формы и степень обоснованности научного знания и его включения в человеческую культуру. В данной дефиниции ясно видна и структура оснований науки: цель и способы научного познания определяются идеалами нормами и критериями обобщенное представление и понимание исследуемой реальности воплощается в научной картине мира формы и степень обоснованности научного знания и...
81793. Научная картина мира, ее исторические формы и функции 36.34 KB
  В познании структуры и свойств универсума большое значение имеет научная картина мира являющаяся формой систематизации и обобщения научных знаний. Научная картина мира НКМ система общих представлений о фундаментальных свойствах и закономерностях универсума возникающая и развивающаяся на основе обобщения и синтеза основных научных фактов понятий и принципов. Современная научная картина мира состоит из трех относительно самостоятельных блоков естественнонаучного технического и социальногуманитарного единство которых обеспечивают...
81794. Философские основания науки. Роль философских идей и принципов в обосновании научного знания 32.6 KB
  Социальное познание исторически первоначально развивалось в рамках философии истории раздела философии связанного с интерпретацией исторического процесса и исторического познания. Термин философия истории используется в настоящее время в следующих основных значениях: а учение об исторической реальности в ее целостности и развитии общая теория исторического процесса как единства прошлого настоящего и будущего; б часть философии науки исследующая историческое познание рациональными средствами и методами т. Это философская версия...
81796. Динамика научного знания: Модели роста 39.09 KB
  Важнейшей характеристикой знания является его динамика т. Дело в том что для логического позитивизма в целом были характерны: а абсолютизация формальнологической и языковой проблематики; б гипертрофия искусственно сконструированных формализованных языков в ущерб естественным; в концентрация исследовательских усилий на структуре готового ставшего знания без учета его генезиса и эволюции; г сведение философии к частнонаучному знанию а последнего к формальному анализу языка науки; д игнорирование социокультурного контекста анализа...