81377

Теория символического интеракционизма при анализе социальной работы

Доклад

Социология, социальная работа и статистика

Сходное понимание слов жестов других символов облегчает взаимодействие позволяет интерпретировать поведение друг друга. Понимая поведение друг друга люди меняют свое поведение приспосабливая свои поступки к действиям другого координируя свои действия с другими людьми обучаясь видеть себя глазами группы обучаясь учитывать ожидания других людей. Социальные ожидания экспектации влияют на поведение человека он вынужден вести себя так как требуют нормы поведения как ожидают другие люди и общество в целом реализуя те права и...

Русский

2015-02-20

40.33 KB

0 чел.

Теория символического интеракционизма при анализе социальной работы.

Теория символического интеракционизма исходит из того, что общение (интеракция) между людьми как субъектами социокультурной деятельности осуществляется при помощи особых средств — символов, имеющих определенное значение и вызывающих ответную реакцию со стороны партнера по общению.

Источник формирования значений символов коренится в самом процессе социальной интеракции, когда люди, стремясь к достижению практических результатов во взаимной кооперации, договариваются о принятии определенных значений за символами.

Сходное понимание слов, жестов, других символов облегчает взаимодействие, позволяет интерпретировать поведение друг друга. Понимая поведение друг друга, люди меняют свое поведение, приспосабливая свои поступки к действиям другого, координируя свои действия с другими людьми, обучаясь видеть себя глазами группы, обучаясь учитывать ожидания других людей. Социальные ожидания — экспектации — влияют на поведение человека, он вынужден вести себя так, как требуют нормы поведения, как ожидают другие люди и общество в целом, реализуя те права и обязанности, которые присущи его социальной роли.

Символический интеракционизм - одна из ведущих парадигм в социологии, которая ставит своей целью понимания поведения людей, причем поведение воспринимается так, как люди сами ее понимают. Сторонники этой теории уверены в том, что каждый индивид имеет собственное толкование своих действий, поступков в любом акте взаимоотношений.

Подобным способом люди, с которыми индивид постоянно вступает во взаимоотношения, вырабатывают свои собственные интерпретации его слов и поведения. Поэтому мы должны, прежде всего, понять, что означают слова поступки людей для них самих, если они включены в общение с другими.

С точки зрения представителей символического интеракционизма, чтобы понять жизнь и деятельность социальных групп, любые образцы поведения, социальные установки, убеждения и ценности должны рассматриваться в соответствующем контексте. Без учета контекста мы не сможем понять действия и поведение определенного человека или социальной группы.

Как заверяют представители символического интеракционизма, наблюдатель, который стремится объяснить действия или поведение определенной социальной группе, может допустить ошибку, поскольку он рассматривает только поверхностную, внешнюю сторону поведения членов группы или действия группы в целом. Согласно теории символического интеракционизма, все, что люди чувствуют, имеют в своем опыте или считают действительным, реальным, на самом деле не является реальным только на основании этого опыта и определения.

Один из известнейших представителей символического интеракционизма - Герберт Блумер в своем труде "Символический интеракционизм: видение и методы" выделяет следующие основные моменты: люди относятся к различным социальным объектам, прежде всего, с точки зрения того значения, которым они наделяют их, а не с позиций внутренних свойств, которые имеют эти объекты; поскольку реакция и поведение людей исходят из того, что другие говорят и делают, такую ​​реакцию и поведение невозможно рассматривать на основании традиционных социологических переменных (например, используя биографические особенности, структурные характеристики, которые влияют на общение и отношения людей) реакция, поведение человека "А" может быть понята и объяснена только после того, как мы установим сначала, как человек "В" отреагирует на поведение человека "А", люди всегда включены в процесс интерпретации, оценки и определение своей социальной среды.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25152. Проблема інтерсуб’єктивності в сучасній філософії 27 KB
  Проблема інтерсубєктивності в сучасній філософії Інтерсубєктивність умова взаємодії та передачі знання; значимість пізнавального досвіду однієї людини для іншої. Інтерсубєктивність як спільний досвід.
25153. Структуралістська парадигма в сучасному пізнанні 29 KB
  уявлення про позасвідомий характер структури Струкутра інваріантно статичне ціле утворене взаємозвязком його елементів таким чином що кожний залежить від інших і може зявитися лише завдяки відношенням з іншими елементами. Для структури характерним є кінцева кількість складових і правил їх комбінування які піддатні систематизації і інвентаризації. Дихотомія структури і твору: структура мова знаходиться в конфлікті з твором мовленням який є продуктом індивідуального акту волі і розуму. Примат структури над елементами людина лише...
25154. Вірогідне та достовірне знання 28.5 KB
  В науковому пізнанні поняття достовірне знання виконує дві основні функції: оціночну та методологічну. Оціночна функція поняття достовірність як показано в роботі Обєктивне знання К.Поппера полягає у визначенні відношення одного знання до іншого.
25155. Концепця негативної діалектики 30.5 KB
  Концепця негативної діалектики Негативна діалектика термін Теодора Адорно назва методології що функціонувала як критика до тенденцій схильного до універсалізації раціонального розуму Просвітництва зокрема того який знаходить свій вияв у процесі діалектичного розвязання. Термін вперше зявляється в друці в 1966 році в книзі Адорно Негативна діалектика. Адорно: розвязання діалектичного протиставлення Ф. Адорно критично називає таке опосередкування мисленням ідентичності.
25156. Російська релігійна філософія. Принципи всеєдності 31.5 KB
  Тому осягаючи істину в своїй теоретичній діяльності пізнаючий субєкт має брати суще не тільки в його даній дійсності але і в його цілісності універсальності тобто прагнути до пізнання всього у всьому в розвиваючій ся в полярних визначеннях єдності. Безумовна єдність як досконалий синтез істини добра і краси0 осягається за Соловйовим лише засобами цілісного знання. За своєю структурою цілісне знання є органічною єдністю синтезом таких 3х необхідних компонентів як теологія філософія і досвідна наука. Тільки такий...
25157. Підсумкова робота Йєнського періоду творчості 34.5 KB
  тотожність буття та мислення світ як прояв ідеї поняття Духа процес самопізнання Абсолютною Ідеєю самої себе і процес породження дійсності тобто в феноменології розглядається еволюція людської свідомості розробка і реалізація принципу історизму формування ідеї тріадичності теза антитеза синтез істина як процес діалектика володаря і раба Абсолютна ідея в своєму розвитку проходить три етапи: розвиток ідеї у власному лоні в стихії чистого мислення Логіка розвиток ідеї у формі інобуття тобто в формі природи Філософія...
25158. Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні 37.5 KB
  Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта що пізнає і відображаються їм за допомогою органів почуттів мислення й мови. Вони називаються ідеалізованими об'єктами а процес їхнього створення ідеалізацією. Ясно що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію.
25159. Суспільно-культурологічні засади еліністично-римської філософії, її періодизація 30.5 KB
  В стоїцизмі знаходить своє обґрунтування натурфілософія епохи еллінізму. Необхідно обґрунтувати ідеал внутрішньої свободи відбувається обґрунтування становища людини в новому світі світі монархії деспотичний режим. Але система обґрунтування в різних школах була різна. Головна задача філософії обґрунтування та досягнення щастя людини.
25160. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема 29 KB
  Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...