81393

Основные этапы институциализации социальной работы

Доклад

Социология, социальная работа и статистика

На начальном этапе институты социальной работы решали лишь конкретные задачи текущего момента. Затем появляется необходимость передачи накопленного опыта решения конкретных задач и образуется потребность в оформлении первичных теоретических представлений на сложившуюся практику социальной работы. Таким образом сформировалось специфическое образовательное пространство и были заложены основы теоретических обобщений практики социальной работы.

Русский

2015-02-20

37.22 KB

1 чел.

Основные этапы институциализации социальной работы.

Социальная работа в ходе исторического развития прошла свои специфические формы институций: от милостыни, общественного призрения до государственной системы социальной помощи и обслуживания населения. На начальном этапе институты социальной работы решали лишь конкретные задачи текущего момента. Затем появляется необходимость передачи накопленного опыта решения конкретных задач и образуется потребность в оформлении первичных теоретических представлений на сложившуюся практику социальной работы. Таким образом, сформировалось специфическое образовательное пространство, и были заложены основы теоретических обобщений практики социальной работы.

Во второй половине ХХ в. процесс развития практики социальной работы значительно активизировался, начался этап институционализации социальной работы. В каждой стране особенности течения социальных проблем внесли определенную специфику как в образовательные модели, так и в практическую деятельность в области социальной работы.

И.Ф.Албегова в своем исследовании процесса институционализации социальной работы в России и за рубежом предлагает следующую периодизацию:

Первый этап развития социальной работы датируется началом ХХ в., когда М. Ричмонд сформировала теоретические подходы, связанные с содержанием индивидуальной работы со случаем. В эти же годы активно внедряются в практику социальной работы идеи З.Фрейда.

Второй этап (1920-1930-е гг.) характеризуется актуализацией и интерпретацией таких феноменов, как наследственность, физиологическое развитие индивида, развитость интеллекта. Объяснительной базой ситуаций жизненного мира клиента становится психиатрия и психология. В этот период получают распространение разнообразные концепции «интервенций».

На третьем этапе (1930-1950-е гг.) разворачивается полемика между диагностической и функциональной школами по вопросу приоритетов методов поддержки. Диагностическая школа в центр теоретических изысканий поставила не клиента, а социального работника и ряд процедур: диагностику проблемы, предписания, план лечения. Функциональная школа базировалась на психологии развития и философии экзистенциализма. С точки зрения представителей этой школы предшествующие события не играли важной роли для клиента, а социальный работник выступал как его помощник и фасилитатор, презентующий взаимоотношения, повышающий и развивающий скрытый потенциал нуждающегося человека.

В 1950-1970-е гг. были предприняты попытки аккумулировать теории социальной работы, наблюдался рост теорий в практике индивидуальной работы со случаем, а также значительно расширился спектр теорий социальной работы с группой и в микросоциальной среде.

Период 1970-1990-х гг. характеризуется оформлением тенденции к унификации теорий социальной работы. В основном, концепции формируются вокруг процесса социального функционирования, доминируют термины и понятия, связанные с теорий систем.

Современный период (с 1990-х гг.) отличается методологическим плюрализмом в подходах к социальной работе как общественному явлению, виду человеческой деятельности, и профессиональной в том числе, ее основным субъектам и объектам, их проблемам и практическим методам их решения. Достаточно актуальными в настоящее время стали разработка теоретических основ современной социальной работы, ее соотношение с социальными технологиями, их разграничение и обоснование важнейших направлений социальной работы.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73904. Економічна думка України 18ст Ф. Прокопович, Г. Сковорода, Я. П. Ковельський, Десницький 47 KB
  Щастя людини полягає не в багатстві а у праці вона є початок і кінець чесності людського суспільства. Він зрозуміло не виступає проти достатку створеного працею але зневажає достаток що є результатом привласнення чужої неоплаченої праці. Економічна думка віддзеркалює зростаючий опір кріпосництву зниження продуктивності праці повстання селянства вершиною яких стала знаменита Коліївщина 1768 р. Чітко розрізняючи просте і розширене відтворення поділ праці на необхідну і додаткову інтуїтивно висловлюючи розуміння трудової теорії...
73905. Економічна творчість О. В. Чанова, М. Д. Кондратьєва, М. М. Кажанова 37.5 KB
  Кожну із сучасних доктрин чи шкіл було започатковано в минулі століття і кожна з них розвивалась відповідно до вимог часу та економічної реальності була породженням конкретних соціальноекономічних обставин. Однак загального уявлення про основи соціалізму виявилось недостатньо коли постала проблема формування реальної економічної системи. Уже в перші роки Радянської влади розгортаються дискусії з приводу основних закономірностей та напрямків розвитку економічної теорії визначається основне коло питань які належало розв\'язати. Ставилися і...
73906. Ленінський етап в розвитку політичної економії 33 KB
  Реалізація цієї концепції соціалістичного будівництва що розроблялась Леніним як обгрунтування курсу партії на соціалістичну революцію і базувалась на двох складових диктатурі пролетаріату та суспільній власності натрапила на неможливість негайного вирішення проблеми формування соціалістичної власності. Можливість вирішення проблеми співвідношення сил капіталізму та соціалізму на користь останнього Троцький убачав у негайному усуспільненні виробництва тобто встановленні...
73907. Українська школа марженалізму на межі 18-20 століття. М. І. Туган-Барановський, О. Білімович, р. Орженецький, М. Ковалевський, Є. Слуцький, А. Антонович 46 KB
  Він детально викладає теорію цінності Менгера підтримує критику австрійською школою трудової теорії вартості і особливо теорії вартості К. Білимович бачить заслугу австрійської школи саме в тім що вона виступила проти трудової теорії вартості завдяки чому всі теоретичні розробки Маркса положення про двоїстий характер праці робочу силу як товар додаткову вартість як і вся теорія експлуатації зависла у повітрі1. Сприйняття і пропаганду суб\'єктивнопсихологічної теорії цінності австрійської школи в Росії й Україні було доповнено...
73908. Революційно-демократичний напрям економічної думки в Україні. АС. Подолинський, І. Франко, О. Терлецький, В Навроцький 61 KB
  Франко О. Франко та інші. Франко 1856 1916 великий український письменник мислитель історик філософ літературознавець. Франко дослідженню економіки Галичини становищу селянства й робітничого класу.
73909. Ліберальні напрями економічної думки в Україні в 19 столітті. М. Зібер, М. Драгоманов, М. Довнар-Запольський 33 KB
  Драгоманов М. Михайло Петрович Драгоманов 1841 1895 видатний український мислитель історик публіцист етнограф літературний критик. Драгоманова як політично неблагонадійного було звільнено з посади викладача. Драгоманова в розвитку української і національної ідеї.
73910. Сучасний монетаризм М. Фрідмен 57.5 KB
  Монетаризм являє собою одну з найвпливовіших шкіл сучасної економічної науки, що належать до некласичного напряму. Він розглядає явища господарського життя крізь призму процесів, що відбуваються у сфері грошового обігу...
73911. Економічна думка країн Давнього Сходу й Передньої Азії. Давньоєгипетські джерела. Закони Ешнунни. Ліпіт Іштара. Хаммурапі 28.5 KB
  До нашої доби дійшли Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара Проречення Іпусера Пророцтво Неферті Повчання Ахтоя сина Дуауфа своєму синові Піопі різні адміністративногосподарські та юридичні документи. Так наприклад Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара XXII ст. Тоді вони працюватимуть задля царя як один загін і не буде серед них бунтарів1. є закони вавилонського царя Хаммурапі.
73912. Економічна думка в Україні в пореформений період 19 століття. М. Бунге, Д. Піхно, С. Вітте, І. Сокальський 22 KB
  Бунге Д. Бунге професор згодом ректор Київського університету у 80ті рр. Бунге вказував на велике значення для розвитку політичної економії правильного визначення її предмета і вважав що складність такого визначення пояснюється позицією ліберальної економічної школи та соціалістів. Бунге критикував соціалістів за те що вони засуджували існуючий порядок і вбачали свій ідеал у новій організації праці у вигаданих формах суспільного устрою3.