81476

Образование хиломикронов и транспорт жиров. Роль апопротеинов в составе хиломикронов. Липопротеинлипаза

Доклад

Биология и генетика

Липиды в водной среде а значит и в крови нерастворимы поэтому для транспорта липидов кровью в организме образуются комплексы липидов с белками липопротеины. ЛП хорошо растворимы в крови не коалесцируют так как имеют небольшой размер и отрицательный заряд на поверхности. В лимфе и крови с ЛПВП на ХМ переносятся апопротеины Е апоЕ и СП апоСП; ХМ превращаются в зрелые . ХМ имеют довольно большой размер поэтому после приёма жирной пищи они придают плазме крови опалесцирующий похожий на молоко вид.

Русский

2015-02-20

106.5 KB

1 чел.

Образование хиломикронов и транспорт жиров. Роль апопротеинов в составе хиломикронов. Липопротеинлипаза.

Липиды в водной среде (а значит, и в крови) нерастворимы, поэтому для транспорта липидов кровью в организме образуются комплексы липидов с белками - липопротеины. Все типы липопротеинов имеют сходное строение - гидрофобное ядро и гидрофильный слой на поверхности. Гидрофильный слой образован белками, которые называют апопротеинами, и амфифильными молекулами липидов - фосфолипидами и холестеролом. Гидрофильные группы этих молекул обращены к водной фазе, а гидрофобные части - к гидрофобному ядру липопротеина, в котором находятся транспортируемые липиды. Некоторые апопротеины интегральные и не могут быть отделены от липопротеина, а другие могут свободно переноситься от одного типа липопротеина к другому. Апопротеины выполняют несколько функций:

  1.  формируют структуру липопротеинов;
  2.  взаимодействуют с рецепторами на поверхности клеток и таким образом определяют, какими тканями будет захватываться данный тип липопротеинов;
  3.  служат ферментами или активаторами ферментов, действующих на липопротеины.

В организме синтезируются следующие типы липопротеинов: хиломикроны (ХМ), липопротеины очень низкой плотности (ЛПОНП), липопротеины промежуточной плотности (ЛППП), липопротеины низкой плотности (ЛПНП) и липопротеины высокой плотности (ЛПВП). Каждый из типов ЛП образуется в разных тканях и транспортирует определённые липиды. Например, ХМ транспортируют экзогенные (пищевые жиры) из кишечника в ткани, поэтому триацилглицеролы составляют до 85% массы этих частиц. ЛП хорошо растворимы в крови, не коалесцируют, так как имеют небольшой размер и отрицательный заряд на поверхности. Некоторые ЛП легко проходят через стенки капилляров кровеносных сосудов и доставляют липиды к клеткам. Большой размер ХМ не позволяет им проникать через стенки капилляров, поэтому из клеток кишечника они сначала попадают в лимфатическую систему и потом через главный грудной проток вливаются в кровь вместе с лимфой. Жиры, образовавшиеся в результате ресинтеза в клетках слизистой оболочки кишечника, упаковываются в ХМ. Основной апопротеин в составе ХМ - белок апоВ-48. В лимфе и крови с ЛПВП на ХМ переносятся апопротеины Е (апоЕ) и С-П (апоС-П); ХМ превращаются в "зрелые". ХМ имеют довольно большой размер, поэтому после приёма жирной пищи они придают плазме крови опалесцирующий, похожий на молоко, вид. ХМ транспортируют жир к различным тканям, где он утилизируется, поэтому концентрация ХМ в крови постепенно снижается, и плазма опять становится прозрачной. ХМ исчезают из крови в течение нескольких часов.

Типы липопротеинов

Хиломикроны (ХМ)

ЛПОНП

ЛППП

ЛПНП

ЛПВП

Состав, %

 

 

 

 

 

Белки

2

10

11

22

50

ФЛ

3

18

23

21

27

ХС

2

7

8

8

4

ЭХС

3

10

30

42

16

ТАГ

85

55

26

7

3

Функции

Транспорт липидов из клеток кишечника(экзогенных липидов)

Транспорт липидов, синтезируемых в печени (эндогенных липидов)

Промежуточная форма превращения ЛПОНП в ЛПНП под действием фермента ЛП-липазы

Транспорт холестерола в ткани

Удаление избытка холестерола из клеток и других липопротеинов. Донор апопротеинов А, С-П

Место образования

Эпителий тонкого кишечника

Клетки печени

Кровь

Кровь (из ЛПОНП и ЛППП)

Клетки печени - ЛПВП-пред-шественники

Плотность, г/мл

0,92-0,98

0,96-1,00

 

1,00-1,06

1,06-1,21

Диаметр частиц, нМ

Больше 120

30-100

 

21-100

7-15

Основные аполипопротеины

В-48 С-П Е

В-100 С-П Е

В-100 Е

В-100

A-I С-II Е

Действие липопротеинлипазы на ХМ. В крови триацилглицеролы, входящие в состав зрелых ХМ, гидролизуются ферментом липопротеин-липазой, или ЛП-липазой. ЛП-липаза связана с гепарансульфатом (гетерополисахаридом), находящимся на поверхности эндотелиальных клеток, выстилающих стенки капилляров кровеносных сосудов. ЛП-липаза гидролизует молекулы жиров до глицерола и 3 молекул жирных кислот. На поверхности ХМ различают 2 фактора, необходимых для активности ЛП-липазы - апоС-П и фосфолипиды. АпоС-П активирует этот фермент, а фосфолипиды участвуют в, связывании фермента с поверхностью ХМ. ЛП-липаза синтезируется в клетках многих тканей: жировой, мышечной, в лёгких, селезёнке, клетках лактирующей молочной железы. Изоферменты ЛП-липазы в разных тканях отличаются по значению Кm: ЛП-липаза жировой ткани имеет в 10 раз более высокое значение Кm, чем, например, ЛП-липаза сердца, поэтому гидролиз жиров ХМ в жировой ткани происходит в абсорбтивный период. Жирные кислоты поступают в адипоциты и используются для синтеза жиров. В постабсорбтивном состоянии, когда количество жиров в крови снижается, ЛП-липаза сердечной мышцы продолжает гидролизовать жиры в составе ЛПОНП, которые присутствуют в крови в небольшом количестве, и жирные кислоты используются этой тканью как источники энергии, даже при низкой концентрации жиров в крови. ЛП-липазы нет в печени, но на поверхности клеток этого органа имеется другой фермент - печёночная липаза, не действующая на зрелые ХМ, но гидролизующая жиры в ЛППП, которые образуются из ЛПОНП. В результате действия ЛП-липазы на жиры ХМ образуются жирные кислоты и глицерол. Основная масса жирных кислот проникает в ткани. В жировой ткани в абсорбтивный период жирные кислоты депонируются в виде триацилглицеролов, в сердечной мышце и работающих скелетных мышцах используются как источник энергии. Другой продукт гидролиза жиров, глицерол, растворим в крови, транспортируется в печень, где в абсорбтивный период может быть использован для синтеза жиров В результате действия ЛП-липазы на ХМ количество жиров в них снижается на 90%, уменьшаются размеры частиц, апопротеин С-П переносится обратно на ЛПВП. Образовавшиеся частицы называются остаточными ХМ. Они содержат в себе фосфолипиды, холестерол, жирорастворимые витамины и апопротеины В-48 и Е. Остаточные ХМ захватываются гепатоцитами, которые имеют рецепторы, взаимодействующие с этими апопротеинами. Путём эндоцитоза остаточные ХМ попадают внутрь клеток, и ферментами лизосом белки и липиды гидролизуются, а затем утилизируются. Жирорастворимые витамины и экзогенный холестерол используются в печени или транспортируются в другие ткани.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22579. Проміжний мозок 35 KB
  У таламусі налічують до 40 різноманітних ядер об'єднаних у цілісний морфофункціональний комплекс який складним чином взаємодіє з неокортексом базальними гангліями і структурами лімбічної системи. Звичайно розрізняють шість груп ядер таламуса: передню ядра середньої лінії медіальну вентролате ральну задню і претектальну. Проекційні або перемикальні ядра відносяться до специфічних ядер які організовані за топічним принципом. Серед основних проекційних ядер таламуса слід виділити вентробазальне ядро яке є специфічним ядром...
22580. Базальні ганглії 30.5 KB
  Це свідчить про те що функції неостріатума не можна звести лише до регуляції рухів. Та все ж таки базальні ганглії перш за все пов'язані з регуляцією рухової функції організму особливо початку і припинення повільних рухів. Акінезія або дефіцит рухів. Цей симптом виявляється у скованості рухів нерухомій позі та маскоподібному обличчі з немигаючим виразом очей.
22581. Лімбічна система мозку 29 KB
  Найважливішими структурами лімбічної системи є мигдалевидний комплекс МК гіпокамп і прозора перетинка септум . Для лімбічної системи дуже характерні численні нервові ланцюги наприклад коло Папеца які об'єднують у замкнену мережу різні її утвори що полегшує виконання ними складних інтегративних функцій рис. Інтегративні функції лімбічної системи . Вона забезпечується численними зв'язками різних утворів лімбічної системи з іншими відділами мозку.
22582. Принципи організації аналізаторів 20 KB
  топічний кіркові проекції побудовані таким чином що площа цієї проекції пропорційна щільності рецепторів; багаторівневості можливость спеціалізації різних рівнів ЦНС на переробці окремих видів І що забезпечує більш швидке реагування на прості сигнали що аналізуються на проміжних рівнях; багатоканльності.
22583. Механізм збудження рецепторів 24 KB
  до первинночутливих відносяться тканинні рецептори пропріорецептори терморецептори і нюхові клітини. Первинночутливі рецептори є універсальним типом рецепторних елементів у безхребетних. Вторинночутл є зоровий слуховий вестибулярний рецептори.
22584. Принцип кодування інформації в нервовій системі 26 KB
  На рівні рецепторів відбувається важливі етапи переробки інформації: отримання прийом сигналів трансформація цих різнорідних по своїй природі сигналів в єдиний по своїй природі процес нервовий імпульс. Ця автономність дає змогу організму що володіє спеціальними механізмами відбору запамятовування збереження і відтворення інформації знову звертатись до зафіксоваої а памяті інформації відновлювати минулі подіїзовнішнього світу у вигляді нервових імпульсів і знову практично в будь який відрізок часу використати в переробці нову...
22585. Види памяті 32 KB
  Види памяті Пам'ять це здатність нервової системи зберігати у зако дованому вигляді інформацію яка при певних умовах може бути виведена з цієї системи відтворена. За тривалістю збереження інформації розрізняють безпосередній відбиток сенсорної інформації іконічну короткочасну секундигодини і довготривалу дні й роки пам'ять. Крім того у людини виділяють первинну вторинну і третинну пам'ять. Цей вид памяті має різні параметри у кожної людини змінюється протягом життя індивіда і залежить від функціонального стану організму.
22586. Кримінальне покарання. Поняття та ознаки 42.88 KB
  Поняття та ознаки Кримінальне покарання є необхідним засобом охорони держави суспільства і безпеки особи від злочинів. У боротьбі зі злочинністю кримінальне покарання має кілька функцій. Подруге реальне виконання кримінального покарання впровадження конкретних правообмежувальних процедур до винних осіб чинить сильний вплив як на самого винного так і на його оточення.
22587. Права та обовязки батьків і дітей 41.21 KB
  Це визначається на підставі Свідоцтва про шлюб і документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини. Дружина і чоловік мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка батьком дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини а від батька за заявою матері та батька дитини або за заявою чоловіка який вважає себе батьком дитини або...