81483

Синтез желчных кислот из холестерина. Конъюгация желчных кислот, первичные и вторичные желчные кислоты. Выведение желчных кислот и холестерина из организма

Доклад

Биология и генетика

Конъюгация желчных кислот первичные и вторичные желчные кислоты. Выведение желчных кислот и холестерина из организма. Жёлчные кислоты синтезируются в печени из холестерола.

Русский

2015-02-20

104.99 KB

0 чел.

Синтез желчных кислот из холестерина. Конъюгация желчных кислот, первичные и вторичные желчные кислоты. Выведение желчных кислот и холестерина из организма.

Жёлчные кислоты синтезируются в печени из холестерола. Часть жёлчных кислот в печени подвергается реакции конъюгации - соединения с гидрофильными молекулами (глицином и таурином). Жёлчные кислоты обеспечивают эмульгирование жиров, всасывание продуктов их переваривания и некоторых гидрофобных веществ, поступающих с пищей, например жирорастворимых витаминов и холестерола. Жёлчные кислоты также всасываются, через юротную вену попадают опять в печень и многократно используются для эмульгирования жиров. Этот путь называют энтерогепатической циркуляцией жёлчных кислот.

Синтез жёлчных кислот. В организме за сутки синтезируется 200- 600 мг жёлчных кислот. Первая реакция синтеза – образование 7-α-гидроксихолестерола - является регуляторной. Фермент 7-α-гидроксилаза, катализирующий эту реакцию, ингибируется конечным продуктом - жёлчными кислотами. 7-α-Гидроксилаза представляет собой одну из форм цитохрома Р450 и использует кислород как один из субстратов. Один атом кислорода из О2 включается в гидроксильную группу в положении 7, а другой восстанавливается до воды. Последующие реакции синтеза приводят к формированию 2 видов жёлчных кислот: холевой и хенодезоксихолевой, которые называют "первичными жёлчными кислотами".

Конъюгирование жёлчных кислот. Конъюгирование - присоединение ионизированных молекул глицина или таурина к карбоксильной группе жёлчных кислот; усиливает их детергентные свойства, так как увеличивает амфифильность молекул. Конъюгация происходит в клетках печени и начинается с образования активной формы жёлчных кислот - производных КоА. Затем присоединяется таурин или глицин, и в результате образуется 4 варианта конъюгатов: таурохолевая и таурохенодезоксихолевая, гликохолевая или гликохенодезоксихолевая кислоты (они значительно более сильные эмульгаторы, чем исходные жёлчные кислоты). Конъюгатов с глицином образуется в 3 раза больше, чем с таурином, так как количество таурина ограничено.

Энтерогепатическая циркуляция жёлчных кислот. Превращения жёлчных кислот в кишечнике. Продукты гидролиза жиров всасываются в основном в верхнем отделе тонкого кишечника, а соли жёлчных кислот - в подвздошной кишке. Около 95% жёлчных кислот, попавших в кишечник, возвращается в печень через воротную вену, затем опять секретируются в жёлчь и повторно используются в эмульгировании жиров. Этот путь жёлчных кислот называют энтерогепатической циркуляцией. В сутки всего реабсорбируется 12-32 г солей жёлчных кислот, так как в организме имеется 2-4 г жёлчных кислот, и каждая молекула жёлчной кислоты проходит этот крут 6-8 раз. Часть жёлчных кислот в кишечнике подвергается действию ферментов бактерий, которые отщепляют глицин и таурин, а также гидроксильную группу в положении 7 жёлчных кислот. Жёлчные кислоты, лишённые этой гидроксильной группы, называют вторичными. Вторичные жёлчные кислоты: дезоксихолевая, образующаяся из холевой, и литохолевая, образующаяся из дезоксихолевой, хуже растворимы, медленнее всасываются в кишечнике, чем первичные жёлчные кислоты. Поэтому с фекалиями в основном удаляются вторичные жёлчные кислоты. Однако реабсорбированные вторичные жёлчные кислоты в печени опять превращаются в первичные и участвуют в эмульгировании жиров. За сутки из организма выводится 500-600 мг жёлчных кислот. Путь выведения жёлчных кислот одновременно служит и основным путём выведения холестерола из организма. Для восполнения потери жёлчных кислот с фекалиями в печени постоянно происходит синтез жёлчных кислот из холестерола в количестве, эквивалентном выведенным жёлчным кислотам. В результате пул жёлчных кислот (2-4 г) остаётся постоянным.

Выведение холестерола из организма. Структурная основа холестерола - кольца циклопентанпергидрофенантрена - не может быть расщеплена до СО2 и воды, как другие органические компоненты, поступающие с пищей или синтезированные в организме. Поэтому основное количество холестерола выводится в виде жёлчных кислот.

Некоторое количество жёлчных кислот выделяется в неизменённом виде, а часть подвергается действию ферментов бактерий в кишечнике. Продукты их разрушения (в основном, вторичные жёлчные кислоты) выводятся из организма.

Часть молекул холестерола в кишечнике под действием ферментов бактерий восстанавливается по двойной связи в кольце В, в результате чего образуютря 2 типа молекул - холестанол и копростанол, выводимые с фекалиями. В сутки из организма выводится от 1,0 г до 1,3 г холестерола, основная часть удаляется с фекалиями,


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

47974. Концепція проекту. Визначення і сутність інвестиційного проекту діяльності 277.5 KB
  Концепція проекту План лекції: Визначення і сутність інвестиційного проекту діяльності. Структура інвестиційного проекту.Життєвий цикл проекту та його кроки 4.Визначення і сутність інвестиційного проекту діяльності Проект є організаційною формою реалізації процесу інвестування.
47975. Будівельна механіка. Конспект лекцій 1.73 MB
  Перший тип опори представлений на рис. Схематично її зображують у вигляді одного стержня з двома ідеальними без тертя шарнірами на кінцях рис. Другий тип опори рис.Схематично опора другого типу зображується за допомогою двох стержнів з ідеальними шарнірами на кінцях; верхній шарнір є загальним для обох стержнів рис.
47976. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.97 MB
  Усе це вказує на потребу формування знань вмінь навичок з безпеки життєдіяльності як необхідної умови безпечного та повноцінного життя людини. Безпека життєдіяльності людини. Безпека життєдіяльності людини. Основи безпеки життєдіяльності людини: Навч.
47977. Статистична наука 554 KB
  Одиниця сукупності – це первинний елемент сукупності що створює відповідну сукупність і відображає її якісну однорідність. Одиниці сукупності повинні бути носіями певних властивостей або ознак тобто таких властивостей які можуть бути встановлені і вивчені виміряні. Тема 2 Статистичне спостереження Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення є цілком необхідним для виявлення сукупності відомостей пор явища та процеси суспільного життя. Суцільне спостереження передбачає охоплення обліком всіх без винятку одиниць...
47978. ЕКОЛОГІЯ. БІОСФЕРА – СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ 331 KB
  Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа Історія розвитку екології як синтетичної наукової дисципліни порівняно нетривала. Протягом XIX та початку XX століття розвиток спеціальних аналітичних наук сприяв накопиченню фактичних даних без яких було б неможливим формування екології як сучасної синтетичної науки. У становленні екології помітну роль зіграли праці К.
47979. Економічна діагностика 263.5 KB
  Економічна діагностика підприємства оцінка економічних показників роботи підприємства на основі вивчення окремих результатів неповної інформації з метою виявлення можливих перспектив його розитку і наслідків ухвалення поточних управлінських рішень. На основі аналізу і дослідження складається прогноз щодо змін і оптимізації існуючої організаційноекономічної підсистеми підприємства. Системний аналіз поділяється на: аналіз організаційної підсистеми який містить: аналіз політики підприємства його завдань; Аналіз концепції тобто...
47981. ОСНОВИ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ 590 KB
  У процесі розвязування практичних завдань необхідно засвоїти що фінанси підприємств – це сукупність економічних відносин які пов’язані з рухом грошових коштів формуванням розподілом і використання доходів та грошових фондів суб’єктів підприємництва в процесі відтворення. Відповідаючи на контрольні питання і тести необхідно виходити з того що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів...
47982. ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ ЕКОСИСТЕМИ 2.26 MB
  Фітомеліорація екотопу та слабозмінених місцезростань. Фітомеліорація лісових ландшафтів. Фітомеліорація сильнозмінених місцезростань.