8165

Вступ. Загальне поняття про предмет Людина і світ

Конспект урока

Социология, социальная работа и статистика

Вступ. Загальне поняття про предмет Людина і світ Мета уроку: Розкрити основні завдання вивчення курсу Людина і світ і сформувати уявлення про роль людинознавчого курсу в здійсненні світоглядного самовизначення людини розкрити зміст співвідношення ...

Украинкский

2013-02-05

58 KB

61 чел.

Вступ. Загальне поняття про предмет Людина і світ

Мета уроку: Розкрити основні завдання вивчення курсу Людина і світ і сформувати уявлення про роль людинознавчого курсу в здійсненні світоглядного самовизначення людини; розкрити зміст співвідношення Людина - світ в основних типах світогляду; Ознайомити учнів зі змістом і методами вивчення курсу.

Тип уроку: Вступний урок.

Обладнання: підручник Губернський Л.В., Кремень В.Г. та ін., схеми «Світоглядне самовизначення»,  «Основні типи світогляду»,  «Людина в основних типах світогляду».

Основні поняття і терміни: гуманізація і демократизація, світоглядне самовизначення, життєва позиція, міфологія, релігія, наука, філософія.

Хід уроку

І. Організація уроку /1хв./

Вступне слово вчителя.

Учитель інформує учнів про початок вивчення нового предмета, звертає увагу на вимоги програми до знань та умінь ліцеїстів, особливості оцінювання навчальних досягнень ліцеїстів. Необхідно також ознайомити учнів зі структурою підручника, особливостями розподілу навчального матеріалу.

Далі учитель безпосередньо переходить до вивчення навчального матеріалу. Назву розділу, тему уроку, його план і основні поняття заздалегідь записані на дошці.

ІІ. Вивчення нового матеріалу. /25хв/

  1.  Зміст і методи вивчення курсу «Людина і світ».

Розповідь вчителя.

«Пізнаймо самого себе» - закликав давньогрецький філософ Сократ. За 40 тисяч років свого існування людина досить багато дізналася не лише про навколишній світ, але й про себе. У сучасній науці існують понад 800 дисциплін, які вивчають людину. Проте і сьогодні, на початку ХХІ століття, людина залишається таємницею, яку необхідно розгадати.

У сучасному світі посилення інтересу до проблеми людини в усій її різноманітності спричиняє, зокрема, усвідомлення необхідності гуманізації та демократизації процесу освіти на основі її звернення до визнання пріоритету загальнолюдських цінностей.

Запитання.

  1.  Що таке демократія? (Демократія – народовладдя; форма державного політичного устрою, за якої народ визнається джерелом влади.)
  2.  Що таке гуманізм? (Гуманізм  - визнання цінності людини як особистості, її права на вільний розвиток і виявлення своїх здібностей.)

Розповідь учителя.

Процес гуманізації і демократизації освіти в сучасних умовах розглядається як реорганізація і запровадження змісту демократичних і гуманістичних засад.

Німецький філософ Іммануїл Кант стверджував, що людинознавство є разом з тим і світознавством,  оскільки людина – це «головний предмет у світі». Саме тому зрозуміти сутність і призначення людини можна лише через систему взаємозвязків «людина - світ». Вивчення курсу «Людина і світ» повинно сприяти формуванню в сучасної молодої людини гуманістичної світоглядної культури на основі визнання пріоритету загальнолюдських цінностей.

Учитель привертає увагу учнів до основної ідеї підручника, викладеної у передмові (с. 9).

Необхідно також підкреслити, що матеріал підручника не є «істиною в останній інстанції». Його автори визнають наявний плюралізм думок у розумінні багатьох проблем, закликають своїх читачів до критичних роздумів над матеріалом, пошуку власних відповідей на поставлені запитання. Лише за цієї умови можливе здійснення людського власного світоглядного вибору.

  1.  Головна мета курсу «Людина і світ».

Реалії життя початку ХХІ століття примушують сучасну людину жити в досить напруженому темпі. Проте інколи в гонитві за досягненням своєї чергової мети вона зупиняється і вражено дивиться на навколишній світ. Безліч разів, приміром, вам доводилося ліцею через цей парк, а ніколи не замислювалися над тим, скільки років цим старим липам? Куди я постійно поспішаю? Кому це потрібно? Яким є моє призначення?  Для чого взагалі я живу? Рано чи пізно кожна людина ставить собі ці питання.

Для того, щоб зрозуміти своє місце і призначення у світі, вважав Іммануїл Кант, людина повинна знайти відповіді на три запитання:

Що я можу знати?

На що я можу сподіватися?

Що я маю робити?

Проте всі вони, на думку філософа, зводяться до відповіді на одне запитання: що таке людина? Знайти відповідь на це запитання  і допомоги сучасній молодій людині здійснити світоглядне самовизначення – головна мета курсу «Людина і світ».

Учитель знайомить учнів зі змістом понять «світогляд» і «самовизначення».

Світогляд – сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини зі світом, про своє місце у світі та своє життєве призначення.

Самовизначення – усвідомлення людиною свого місця у природі та суспільстві, вибір нею певної позиції, певного життєвого шляху  виду діяльності.

Особливості світоглядного самовизначення людини вчитель розкриває на основі наведеної схеми.  Див табл.. 1.

3. Людина в основних типах світогляду.

Завдяки здійсненню світоглядного самовизначення людина займає певну  життєву позицію – стале, узагальнене, емоційно забарвлене й цілеспрямоване ставлення людини до навколишньої дійсності та самої себе. Теоретичними підвалинами формування життєвої позиції виступають чотири основні типи світогляду – міфологія, релігія, наука і філософія.

Міфологія – історично перша форма світогляду, спосіб несвідомо-художнього, образного і фантастичного відображення світу.

Релігія – світосприйняття, одухотворене вірою в існування Бога, почуттям зв’язку, залежності й повинності стосовно вищої сили, яка надає підтримку і гідна вшанування.

Наука – сфера людської діяльності, спрямована на здобуття і осмислення знання.

Філософія – область пізнання, де розглядаються найбільш загальні принципи розуміння дійсності.

Подальшу роботу вчитель проводить у вигляді розповіді опираючись на табл.. №2.

Підсумовуючи розгляд питання, учитель звертає увагу ліцеїстів, що в реальному житті кожна людина має власний неповторний світогляд, який  поєднує елементи міфологічного, релігійного, наукового та філософського. При цьому елементи одного з наведених типів світогляду завжди переважають. Філософія вважається теоретичною формою світогляду або усвідомленим світоглядом. Курс «Людина і світ» спрямований на те, щоб ознайомити учнів з основами філософських знань, на підставі яких вони зможуть здійснити власне світоглядне самовизначення. Краще зрозуміти роль філософії у цьому  учні зможуть через коло її проблем, окреслених відомим ученим філософом Бертраном Расселом:

«…У чому сенс життя, якщо він взагалі є? Якщо у світі є мета, то чи веде будь-куди розвиток історії, або все це безсенсовні запитання?.. Чи дійсно природою керують якісь закони, або ми так лише вважаємо? Чи поділяється світ на дві докорінно відмінні частини – дух і матерію, а коли так, то як вони співіснують? А що ми повинні сказати про людину? Чи вона – грудочка пилу, що безпорадно повзає по невеликій і незначущій планеті, як вважають астрологи? Або вона, як це можуть уявити собі хіміки – купка хімічних елементів, поєднаних між собою молекулярними зв’язками? Або, нарешті, вона те, чим видається Гамлетові – шляхетна і з безмежними можливостями? А може людина – усе це разом?.. Чи існує один життєвий шлях – добрий, а інший – поганий, або не має значення, як ми живемо. А якщо існує добрий життєвий шлях, то що це таке або як нам навчитися жити, дотримуючись його? Чи існує щось, що ми можемо назвати мудрістю, або те, що ми вважаємо цим, є лише до краю витонченим безумством? Вивчати ці питання, коли й не відповідати на них, - це і є права філософії.»

ІІІ. Закріплення нових знань./7хв/

Яке призначення курсу «Людина і світ»?

Що таке світоглядне самовизначення? Для чого воно потрібне людині?

Укажіть особливості світоглядного самовизначення людини.

Стосовно якого з розглянутих основних типів світогляду німецький філософ Георг Гегель висловився, що це «епоха, охоплена в думках»? Обґрунтуйте свою думку.

Чим відрізняється розуміння ролі людини у світі в міфології, релігії, науці і філософії?

IV. Підсумки уроку /4хв/

Питання, розглянуті на уроці, дозволяють скласти певне уявлення про коло проблем, які охоплює курс «Людина і світ», і його призначення. Сучасний світ перебуває на прозі грандіозних соціальних перетворень, технічний і культурних змін. Світоглядні пошуки людини спрямовані на визначення свого місця у ньому. Здійснення  світоглядного самовизначення є необхідною передумовою успішної життєдіяльності людини. Допомогти кожному здійснити його власний вибір на основі кращих надбань світової світоглядної культури покликаний курс «Людина і світ».

V. Домашнє завдання /1хв./

Опрацювати у підручнику «Передмову» та «Вступ до курсу».

Написати коротку доповідь на тему «Мій світогляд».

VI. Резервный час /2хв./

Таблиця 1.

Світоглядне самовизначення – Процес індивідуально-особистісного творення людиною картини світу, визначення свого місця у світі й ставлення до нього.

Особливості

Виробляється людиною внаслідок обєднання і узагальнення існуючих знань про окремі предмети та явища

Унаслідок того, що не кожна людина здатна самостійно визначитися у світобаченні, вона звертається до існуючих надбань світоглядної культури.

Людина здійснює світоглядний вибір на підставі поєднання суспільно узагальненого бачення світу і свого власного ставлення до нього.

Світоглядне самовизначення є загальнолюдським явищем, тобто притаманне кожній людині в нормальному стані.

Теоретичними підвалинами світоглядного самовизначення людини є такі основні типи світогляду, як міфологія, релігія, наука і філософія.

Табл. №2.

Міфологія

Релігія

Наука

Філософія

Цілісні картини світу, у яких людина займає чільне місце, проте її роль у ньому є відмінною

Людина – розумна тварина з душею

Людина – істота з тілом і душею, яка вірить в існування надприродного

Людина – істота, яка пізнає і перетворює світ

Людина – істота, яка здатна бути мудрою.

У кожній з цих картин світу возвеличується і абсолютизується

Природа

Надприродне

Істина

Відносність

Активність і діяльність людини обмежується

Безсиллям людини стосовно природи

Беззастережною вірою у Бога

Ідеєю бездушності

Необмеженою критичністю


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81556. Основные белковые фракции плазмы крови и их функции. Значение их определения для диагностики заболеваний. Энзимодиагностика 115.07 KB
  Почти все белки плазмы, за исключением альбумина, являются гликопротеинами. Олигосахариды присоединяются к белкам, образуя гликозидные связи с гидроксильной группой серина или треонина, или взаимодействуя с карбоксильной группой аспарагина. Концевой остаток олигосахаридов в большинстве случаев представляет собой N-ацетилнейраминовую кислоту, соединённую с галактозой
81557. Свертывающая система крови. Этапы образования фибринового сгустка. Внутренний и внешний пути свертывания и их компоненты 234.47 KB
  При повреждении кровеносного сосуда инициируется каскад реакций, в результате которого образуется сгусток крови - тромб, предотвращающий кровотечение. Основную роль в свёртывании (коагуляции) крови играют тромбоциты и ряд белков плазмы крови. В остановке кровотечения различают 3 этапа. На первом этапе происходит сокращение кровеносного сосуда
81558. Принципы образования и последовательность фукционирования ферментных комплексов прокоагулянтного пути. Роль витамина К в свертывании крови 107.4 KB
  В циркулирующей крови содержатся проферменты протеолитических ферментов: фактор II протромбин фактор VII проконвертин фактор IX Кристмаса фактор X Стюарта. Находящиеся в крови факторы V акцелерин и VIII антигемофильный фактор а также мембранный белок тканевый фактор ТФ фактор III являются белкамиактиваторами этих ферментов. Комплекс XVСа2 протромбиназный комплекс активирует протромбин фактор II. В процессе реализации тромбогенного сигнала проферменты факторы VII IX X и II частичным протеолизом превращаются в...
81559. Основные механизмы фибринолиза. Активаторы плазминогена как тромболитические средства. Основаные антикоагулянты крови: антитромбин III, макроглобулин, антиконвертин. Гемофилии 154.37 KB
  Основаные антикоагулянты крови: антитромбин III макроглобулин антиконвертин. Такие ингибиторы ферментов свёртывания крови как α2макроглобулин α1антитрипсин и комплекс антитромбин IIIгепарин также обладают небольшой фибринолитической активностью. Снижение фибринолитической активности крови сопровождается тромбозами. Нарушение разрушения фибринового сгустка может быть вызвано наследственным дефицитом плазминогена или генетическим дефектом его структуры снижением поступления в кровь активаторов плазминогена повышением содержания в крови...
81560. Клиническое значение биохимического анализа крови 101.37 KB
  Среди медицинских анализов особенное значение имеет анализ крови связующего звена между всеми системами и органами тела. Распространенным лабораторным методом изучения ее состава является биохимический анализ крови. В связи со своей универсальностью биохимический анализ крови назначается врачами разных медицинских специальностей терапевтами кардиологами гастроэнтерологами ревматологами и другими.
81561. Основные мембраны клетки и их функции. Общие свойства мембран: жидкостность, поперечная асимметрия, избирательная проницаемость 106.22 KB
  Все клетки имеют мембраны. Мембраны ответственны за выполнение многих важнейших функций клетки. К основным функциям мембран можно отнести: отделение клетки от окружающей среды и формирование внутриклеточных компартментовотсеков; контроль и регулирование транспорта огромного разнообразия веществ через мембраны; участие в обеспечении межклеточных взаимодействий передаче внутрь клетки сигналов; преобразование энергии пищевых органических веществ в энергию химических связей молекул АТФ.
81562. Липидный состав мембран (фосфолипиды, гликолипиды, холестерин). Роль липидов в формировании липидного бислоя 104.87 KB
  В мембранах присутствуют липиды трёх главных типов фосфолипиды гликолипиды и холестерол холестерин. Липидный состав мембран различен содержание того или другого липида повидимому определяется разнообразием функций выполняемых этими липидами в мембранах. В мембранах эукариотических клеток обнаружено огромное количество разных фосфолипидов причём они распределены неравномерно по разным клеточным мембранам. В плазматических мембранах клеток в значительных количествах содержатся сфингомиелины.
81563. Белки мембран - интегральные, поверхностные, «заякоренные». Значение посттрансляционных модификаций в образовании функциональных мембранных белков 104.74 KB
  Мембранные белки контактирующие с гидрофобной частью липидного бислоя должны быть амфифильными. Белки мембран различаются по своему положению в мембране. Они могут глубоко проникать в липидный бислой или даже пронизывать его интегральные белки либо разными способами прикрепляться к мембране поверхностные белки. Поверхностные белки.
81564. Механизмы переноса веществ через мембраны: простая диффузия, первично-активный транспорт (Nа+-К+-АТФаза, Са2+-АТФаза), пассивный симпорт и антипорт, вторично-активный транспорт 106.69 KB
  Перенос некоторых неорганических ионов идёт против градиента концентрации при участии транспортных АТФаз ионных насосов. АТФазы различаются по ионной специфичности количеству переносимых ионов направлению транспорта. В результате функционирования АТФазы переносимые ионы накапливаются с одной стороны мембраны.