81650

Осінні мотиви в поезії Ліни Костенко

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Обладнання: таблиці Шульте картки для читання карткилисточки зі словами робочий зошит зоровий диктант Хід уроку І. Читання віршів напамять. Учитель виразно у повільному темпі читає текст а потім запитує: Чи сподобався вам вірш Який настрій у вас після його слухання Підготовка до читання тексту.

Украинкский

2015-02-21

52 KB

1 чел.

Читання

Тема: Осінні мотиви в поезії Ліни Костенко.

Матеріал уроку.  Ліна Костенко «Вже брами літа замикає осінь», «Соловейко застудився», «Шипшина важко віддає плоди».                                                 

Мета: вчити визначати тему і настрій поетичного твору; правильному і виразному читанню та навичкам літературного аналізу твору;  уміння працювати самостійно; зв’язно  висловлювати свої думки, враження щодо прочитаного; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати образне мислення й мовлення; виховувати ставлення до природи як до найважливішої цінності.

Обладнання: таблиці Шульте, картки для читання, картки-листочки зі словами, робочий зошит, зоровий диктант,

                                                   Хід уроку

І. Мовна розминка. Виклик.

  1.  Перевірка домашнього завдання. Читання віршів напам’ять.  Відповіді на питання.
  2.  Розвиток читацьких навичок. Скоромовка. Хмаринки-пуховинки химерні, волохаті, вмостились на хвилинку у хлопчика на хаті. (слайд 2). Прочитати повільно пошепки, повільно вголос, швидще пошепки, швидше вголос, сумно, радісно, здивовано, питально.
  3.   Робота з таблицями Шульте. (у кожної дитини таблиця, гра «Хто швидше?»).
  4.  Робота над оперативною пам’яттю за методикою І. Федоренко. Зоровий диктант № 12 (слайд 3)
  5.  Гра «Золоті листочки». Прочитайте, діти, про що гомонять листочки. Чому жовтень виганяє птахів? Які птахи покидають рідний край? (слайд 4).
  6.  Асоціативний кущ  перелітні птахи.(слайд 5, 6)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Усвідомлення.  

Вступне слово вчителя. Розповідь про Ліну Костенко (слайд 7, 8).

 ІІІ. Опрацювання вірша «Вже брами літа замикає осінь».

  1.  Слухання вірша. Учитель виразно у повільному темпі читає текст, а потім запитує:
  •  Чи сподобався вам вірш? Який настрій у вас після його слухання?
  1.  Підготовка до читання тексту. Словникова робота. Контроль швидкості читання. Прочитайте колонки слів: задощило захлюпало подалось замикала погубила поклонився цвіркуни перепілочка чорногуз журавлі чемодан (слайд 9).

- На яке питання відповідають слова другої колонки? Яке зайве слово у другій колонці?

  1.  Повторне читання твору учнями мовчки.
  2.  Робота над змістом з елементами вибіркового читання.
  3.  Різновиди читання: «ланцюжком». Гра «Дочитай рядок».
  4.  Робота над малюнком. Розвиток зв’язного мовлення. Творче завдання: А що б ви домалювали?
  5.  Виразне читання вірша.

ІУ. Фізкультхвилинка. (Музична слайд 10)

У. Опрацювання вірша «Соловейко застудився»

  1.  Самостійне читання вірша.  - Що у вірші казкового? Доведіть рядками вірша.
  2.  Повторне читання твору учнями мовчки.
  3.  Робота за ілюстрацією до вірша.
  4.  Вправи для розвитку техніки читання. (слайд 11, 12, 13). Робота в групах. Прочитати прислів’я про осінь та прикмети осені, зашифровані на листочках. (Учитель заздалегідь готує листочки, на яких зашифровано прикмети осені, прислів’я про цю пору року. Учні повинні «зібрати» листочки у правильному порядку та розшифрувати речення).

І група- На Семена ясно – осінь буде погожою.

             Всякому літові кінець, а осені початок.

ІІ група – Рано пожовкло листя на горобині – рання осінь і холодна зима.

                Якою буде погода на Покрову, такою буде і зима.

ІІІ група – На Михайла зима саньми приїхала.

                  Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути мусить.

УІ.  Опрацювання вірша «Шипшина важко віддає плоди» (слайд 14)

  1.  Читання вірша вчителем. До кого звертається шипшина? Про що вона просить людей?
  2.  Самостійне читання вірша (робота в парах). Аналіз змісту. Чому шипшина хапала за рукави? Про кого вона так хвилюється? Чи погоджуєтесь ви з думкою, що природа людям не лише для користі, а й для краси? У яких рядках висловлено цю думку? З яким почуттям потрібно читати цей вірш?
  3.  Виразне читання вірша.

УІІ. Підсумок уроку. Рефлексія. Оцінювання учнів.

  1.  Робота в зошитах  с. 17-18 (робота в групах). (слайд 15)

2. Бесіда: Про що сьогодні дізналися?  Хто автор?  До чого закликає нас поетеса? Що вона хотіла  донести до людей? Що потрібно зробити для зимуючих птахів? Порівняйте вірші, написані Л. Костенко. Чим вони подібні? З чого видно, що поетеса сприймає природу як живу істоту?

УІІІ. Домашнє завдання.  Вивчити один з віршів напам’ять. Намалювати малюнки до віршів (слайд 16).     


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25326. Первая и вторая сигнальные системы 44 KB
  И у человека вырабатываются условные рефлексы на различные сигналы внешнего мира или внутреннего состояния организма если только различные раздражения экстеро или интерорецепторов сочетаются с какимилибо раздражениями вызывающими безусловные или условные рефлексы. И у человека при соответствующих условиях возникает внешнее безусловное или внутреннее условное торможение. И у человека наблюдается иррадиация и концентрация возбуждения и торможения индукция динамическая стереотипия и другие характерные проявления условнорефлекторной...
25327. Типы высшей нервной деятельности 36.5 KB
  Современное представление об анализаторах как сложных многоуровневых системах передающих информацию от рецепторов к коре и включающих регулирующие влияния коры на рецепторы и нижележащие центры привело к появлению более общего понятия сенсорные системы. 0036 Рецепторы и их свойства Рецепторами называются специальные образования преобразующие энергию внешнего раздражения в специфическую энергию нервного импульса. Все рецепторы по воспринимаемой среде делятся на экстерорецепторы принимающие раздражения из внешней среды рецепторы органов...
25328. Кожная рецепция 24 KB
  Ее рецепторы представляют собой свободные нервные окончания и сложные образования тельца Мейснера тельца Пачини в которых нервные окончания заключены в специальную капсулу. Это механорецепторы реагирующие на растяжение давление и вибрацию. При температуре кожи 3137С эти рецепторы почти неактивны. Ниже этой границы холодовые рецепторы активизируются пропорционально падению температуры затем их активность падает и совсем прекращается при 12 С.
25329. Интеро- и проприорецепция 30.5 KB
  Все эти рецепторы представляют собой механорецепторы специфическим раздражителем которых является их растяжение. Сухожильные рецепторы оплетают тонкие сухожильные волокна окруженные капсулой. Таким образом в отличие от мышечных веретен сухожильные рецепторы информируют нервные центры о степени напряжения мышц и скорости его развития.
25330. Двигательный анализатор 39.5 KB
  Интрафузалъные волокна подразделяются на два типа: 1 длинные толстые с ядрами в ядерной сумке которые связанны с наиболее толстыми и быстропроводящими афферентными нервными волокнами они информируют о динамическом компоненте движения скорости изменения длины мышцы и 2 короткие тонкие с ядрами вытянутыми в цепочку информирующие о статическом компоненте удерживаемой в данный момент длине мышцы. Другие суставные рецепторы возбуждаются только в момент движения в суставе т. посылают информацию о скорости движения.
25331. РЕГУЛЯЦИЯ ПИЩЕВАРЕНИЯ 37 KB
  Им был разработан новый метод изучения желудочной секреции. Парасимпатические влияния приводят к усилению кровотока и повышенной секреции слюны. В секреции желудочных желез выделено три фазы: сложнорефлекторная желудочная и кишечная. Возбуждение секреции во вторую фазу желудочного пищеварения обусловлено импульсами из механорецепторов передаваемыми в пищеварительный центр по центростремительным ветвям блуждающего нерва.
25332. Функции печени в связи с всасыванием 45.5 KB
  В процессах пищеварения она принимает весьма многообразное участие которое проявляется в следующем: желчь активирует ферменты выделяемые поджелудочной и кишечными железами наиболее сильно выражена активация липазы которая расщепляет примерно в 20 раз больше жира после прибавления желчи к раствору; желчь эмульгирует жиры чем способствует их расщеплению и всасыванию; желчь усиливает движения кишок и возбуждает при поступлении в кишечник секрецию поджелудочной железы. Все изложенное свидетельствует о важной роли желчи в пищеварении в...
25333. Обмен веществ, энергии и информации 27 KB
  В процессе обмена веществами энергией и информацией с внешней средой происходит формирование структур живого тела восстановление их снашивающихся элементов а также освобождение энергии для поддержания жизнедеятельности организма. Обмен энергии обеспечивает поддержание жизнедеятельностисохранение устойчивого неравновесного негэнтропийного состояния живого тела. ТЕРМОРЕГУЛЯЦИЯ ТЕПЛООБРАЗОВАНИЕ И ТЕМПЕРАТУРА ТЕЛА Способность организма человека поддерживать постоянную температуру обусловлена сложными биологическими и физикохимическими...
25334. ОБМЕН БЕЛКОВ 24.5 KB
  В состав белков входят различные аминокислоты к вторые подразделяются на заменимые и незаменимые. Из печени такие аминокислоты поступают в ткани и используются для синтеза тканеспецифичных белков. При избыточном поступлении белков с пищей после отщепления от них аминогрупп они превращаются в организме в углеводы и жиры.