81655

Краса мрій про майбутнє і нове

Конспект урока

Педагогика и дидактика

У гірській країні на схилі великої і старої гори знайшов прихисток маленький Горбик. А маленький Горбок мріяв про казки чарівні далекІ країни і чудеса які йому ніяк не вдавалося побачити самому. З усіх боків його оточували високі гори і тому Горбок міг мріючи дивитися тільки вгору на безмежно таємниче і загадкове зоряне небо.

Украинкский

2015-02-21

83 KB

0 чел.

Тема. Краса мрій про майбутнє і нове.

Мета: вчити дітей визначати головну думку твору, аналізувати головних героїв, удосконалювати навички читання;

розвивати зв’язне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів;

виховувати у дітей прагнення пізнавати світ,мріяти про красиве, таємниче,цікаве,бачити  красу  у звичайних речах,

не зупинятись на досягнутому, удосконалюватись, вірити в себе.

Обладнання: текст оповідання «Горбок і Зірка» із книги «Філософія для дітей» автора М.А.Андріанова, презентація до аналізу оповідання за таксономією Блума.

КРАСА  МРІЙ ПРО МАЙБУТНЄ І НОВЕ

Горбок і  Зірка

У гірській країні на схилі великої і старої гори знайшов прихисток маленький Горбик. Він дуже хотів вирости і стати великою горою. Адже тоді він зміг би бачити багато цікавого навколо себе. Він зміг би, навіть, поторкати хмари і трохи краще розгледіти далекі мерехтливі зірки. А доки Горбик залишався маленьким, йому доводилося задовольнятися розповіддю Старої Гори, яка багато побачила в житті, була всезнаючою і розумною.

Але ці розповіді часто були нудними і нецікавими. Так, Стара Гора багато знала, але, на жаль, вона давно вже розучилася мріяти і могла розповісти тільки про те, що бачила навколо себе. А маленький Горбок мріяв про казки, чарівні далекІ країни і чудеса, які йому ніяк не вдавалося побачити самому. З усіх боків його оточували високі гори, і тому Горбок міг, мріючи, дивитися тільки вгору, на безмежно таємниче і загадкове зоряне небо.

Одного дня небо зглянулося над Горбиком і послало йому свою маленьку Зірочку. Зірка, яскраво спалахнувши, пролетіла над горами через усе небо і впала прямо на маленький Горбок. За багато нудних років Горбок уперше відчув себе по-справжньому щасливим. Радісний, він дбайливо укрив Зірочку між своїми каменями від вітру і дощу і став нею милуватися.

Зірка і насправді була красива. Вона іскрилася і переливалася різними кольорами, її сяйво було прекрасне, і ця краса захоплювала Горбок. Виявилось, що маленька виблискуюча гостя, уміла говорити. Зірка ночами тихо шепотіла і розповідала безліч міфів, легенд і космічних історій. Не дивлячись на те, що Зірка була зовсім маленька, вона знала значно більше, ніж велика Стара Гора. Розповіді її були напрочуд красивими, незвичайними і таємничими. Вона розповідала про життя на інших планетах, про подорожі комет, про космічні простори, про народження зірок. Зірка встигла побувати так далеко і побачити так багато різних світів, що маленький Горбок кожного разу з нетерпінням чекав ночі, щоб почути нові розповіді про планети і подорожі в безкрайньому космосі.

Одного дня уранці, коли Стара Гора прокинулася, маленький Горбок вирішив розповісти їй про прекрасну Зірку, що впала. Але Стара Гора у відповідь тільки голосно розсміялася. Адже вона вважала себе дуже розумною і всезнаючою і тому не повірила словам Горбка. Вже давно Стара Гора розучилася дивитися в небо. І тоді Горбок вирішив показати їй Зірку. Він розсунув камені, але в променях вранішнього сонця Зірка зовсім перестала світитися і стала схожа на звичайнісінький камінчик. Нічого не залишалося робити Горбку, як замовкнути і знову заховати зірку.

- Не сумуй, - раптом шепнула Горбку Зірка. - Зовсім не важливо, що іншим не подобаються розповіді про небо. Головне - це те, що ти можеш вірити і мріяти про зірки, а значить, колись твої мрії неодмінно збудуться і ти обов'язково навчишся літати.

З цього ранку у Горбка з'явилася маленька таємниця: він вирішив стати зіркою. Про свою таємницю він нікому не розповідав, боячись, що хтось знову стане над ним сміятися.

Пройшло багато років. Стара Гора, розсипалась, перетворилася на пісок. А на небі з'явилися дві яскраві нові зірки. Вони літали завжди разом. І той, хто уміє прислухатися до тихого шепоту зірок, зможе почути:

- Горбок, не відставай, ми повинні летіти далі.