81686

Сутнісні принципи культури

Доклад

Психология и эзотерика

Одним із головних завдань культури є формування освіченої цивілізовано розвиненої особистості. У структурі культури як певного цілісного організму розрізняють такі елементи: а субстанціональні ціннісно культурні інститути і системи норм мораль релігія побутова поведінка спілкування індивідів етикет; б функціональні традиції обряди звичаї заборони табу які є неписаними регуляторами процесу функціонування культури. Байта у структурі культури як системи правомірно розрізняти технологічну соціальну та ідеологічну підсистеми...

Украинкский

2015-02-21

26.79 KB

1 чел.

Сутнісні принципи культури

Сутність можна осягнути лише через діяльність людини.

Одним із головних завдань культури є формування освіченої, цивілізовано розвиненої особистості. У цьому значенні культура протистоїть контркультурі - установкам, нормативам поведінки і формам "освоєння світу", альтернативним нормальному, цивілізованому, загальноприйнятому світорозумінню і світоставленню..

У структурі культури як певного цілісного організму розрізняють такі елементи:

а) субстанціональні - ціннісно культурні інститути і системи норм (мораль, релігія, побутова поведінка, спілкування індивідів (етикет));

б) функціональні - традиції, обряди, звичаї, заборони (табу), які є неписаними регуляторами процесу функціонування культури.

За словами Л. Байта, у структурі культури як системи правомірно розрізняти технологічну, соціальну та ідеологічну підсистеми, які охоплюють всі форми і прояви культури.

Культурфілософія концептуально пов'язує різноманітні взаємозалежні питання: сутність, ознаки і властивості, історичні типи і різновиди, закономірності виникнення та еволюції культури тощо. Філософія культури досліджує закономірності культурного процесу на всіх його головних етапах; функціональне призначення культури, засобами якої відбувається духовно-практичне освоєння світу; понятійний апарат культури. У цьому аспекті визначають універсали культури - найзагальніші, незмінні (інваріантні) поняття, принципи, критерії культури. Завдяки наявності таких універсалій культура на всіх етапах свого історичного розвитку зберігає системність і певну єдність основних структурних елементів. Культурологи розрізняють такі універсали культури:

а) загально-ціннісні уявлення й узагальнення, які стосуються об'єктів культурфілософського дослідження - світогляд, простір, час, рух, культура, історія, цивілізація тощо. Поняття "культура", "час культури", "простір культури", "рух (розвиток - занепад) культури" - основоположні в культурологічному знанні;

б) ціннісні уявлення й узагальнення, які стосуються суб'єктів культурної діяльності та їх оцінного ставлення до об'єктів культури - людина, спільнота, етнос, а також краса, добро, надія, творчість тощо.

В основі будь-якої історичної, регіональної, національної культури завжди можна виявити систему взаємопов'язаних універсалій. Філософія культури фіксує своєрідну єдність цих сутнісних засад культурного життя суспільства, враховує їх, з'ясовуючи структуру, функціональні особливості культури. Це положення шпенглерівської концепції культури є предметом полеміки. Одні її учасники передбачають занепад європейської "старої" культури, яка з часом, як і вавилонська культура або культура майя, зникне, їм опонують прихильники ідеї становлення якісно нової загально-цивілізаційної культури інформаційного типу.

У зв'язку з цим актуалізується проблема загальнолюдського (вселюдського) і національного в культурі. Загальнолюдська культура - спільне, притаманне для будь-якого представника людського роду.

Національне не є антиподом загальнолюдському. Навпаки, воно уособлює, "персоніфікує" сутність духовного, морального начала, притаманного всьому людству. Етноси, народності, нації утворюють людство лише у співіснуванні і взаємодії. "Загальнолюдське забезпечується тільки тоді, коли спирається на власну національність кожного народу" (Ф. Достоєвський). Національна культура поповнює загальнолюдську тоді, коли розвинуті в ній цінності стають надбаннями всього людства, потрапляють до загальної культурної скарбниці.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34583. РЕФОРМЫ НАЧАЛА XIX в.: ПЛАНЫ И РЕЗУЛЬТАТЫ. М.М. СПЕРАНСКИЙ 18.68 KB
  Император Павел I был убит заговорщиками в числе которых состоял его сын Александр. Время правления Александра I 1801–1825 гг. С идеями французских просветителей он был знаком благодаря швейцарцу Лагарпу учителю Александра I к которому император обращался за советом. Заручившись поддержкой гвардии Александр отверг предложенные заговорщиками проекты ограничивающие самодержавие конституцией.
34584. ВНУТРЕННЯЯ И ВНЕШНЯЯ ПОЛИТИКА РОССИИ В 1825 –1855 гг 19.62 KB
  ВНУТРЕННЯЯ И ВНЕШНЯЯ ПОЛИТИКА РОССИИ В 1825 –1855 гг. В то время как в большинстве западных государств политический строй принимал новые конституционные формы в России происходило укрепление крайних форм самодержавия. Она противопоставляла самобытную Россию растленному Западу восхваляя существующие в России порядки. армия чиновников в России составляла 100 тыс.
34585. ОТМЕНА КРЕПОСТНОГО ПРАВА РЕФОРМЫ 60–70-х гг. XIX в 19.71 KB
  отчетливо обозначилось отставание социальноэкономического политического технического развития России от европейских государств. Это проявилось в отмене прежних указов наиболее очевидно нарушающих права граждан России уничтожение поселений разрешение свободной выдачи заграничных паспортов ослабление цензуры снятие запретов введенных в университетах после 1848 г. Самой болезненной проблемой страны было крепостное право большинство подданных России находились как бы в неестественном правовом положении. Социальные волнения охватили...
34586. ОТКРЫТИЕ И ОСВОЕНИЕ ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА (XVII – XIX вв.) 21.97 KB
  По берегам Амура и Зеи было построено более 20 русских поселений: острожков заимок деревень. и русские ушли с берегов Амура. Но Крузенштерн не нашел фарватеры ведшие в устье Амура и дал заключение о полуостровном положении Сахалина. Поэтому почти каждому командиру русского корабля вменялось по инструкции в обязанность исследовать лиман Амура.
34587. РАЗВИТИЕ КАПИТАЛИЗМА В РОССИИ в XIX– начале XX в. КЛАССОВАЯ СТРУКТУРА ОБЩЕСТВА 21.18 KB
  РАЗВИТИЕ КАПИТАЛИЗМА В РОССИИ в XIX– начале XX в. Сегодня идут споры об уровне зрелости капитализма в России накануне революционных событий 1917 года. Для развития капитализма в России были характерны не только быстрые темпы сжатые сроки но и иная последовательность аграрнокапиталистического и промышленного переворотов. Если в развитых странах Европы железнодорожное строительство явилось результатом промышленного переворота то в России массированное строительство железных дорог явилось мощным стимулом для капиталистической эволюции всего...
34588. БОРЬБА РУССКОГО НАРОДА ПРОТИВ ИНОЗЕМНЫХ ЗАХВАТЧИКОВ (XIII – XV вв.) 21.16 KB
  Кочевые племена монголов были очень многочисленными но родовые порядки обеспечивали участие в войне всех мужчин поголовно. Во время похода монголов в Индию полководцы Джебе и Субэдэй отделились от главной армии и через Закавказье вторглись в Европу где на их пути оказались половцы. Половцы столкнувшись с монголотатарскими войсками обратились к русскому князю Мстиславу Удалому за помощью. После таких широких завоеваний монголотатарскую знать привлекли торговые пути обладание которыми могло приносить большие доходы.
34589. ОСНОВНЫЕ ФАКТОРЫ РОССИЙСКОГО ИСТОРИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА 19.56 KB
  Самобытность России во многом определяется ее географическим положением между Европой и Азией – миром модернизации и миром традиционности. Этот фактор накладывает отпечаток на историческое развитие России. В самой России начиная с XVIII в. Главным среди природных факторов был континентальный характер расположения территории России.
34590. МЕСТО РОССИИ СРЕДИ МИРОВЫХ ЦИВИЛИЗАЦИЙ 24 KB
  МЕСТО РОССИИ СРЕДИ МИРОВЫХ ЦИВИЛИЗАЦИЙ Составитель: С. Соответственно и место России во всемирной истории определялось с точки зрения принадлежности ее к одной из общественноэкономических формаций.К какому же типу отнести Россию В какой мере самобытна цивилизация России Ответы на эти вопросы давались историками публицистами общественными деятелями с высоты своего времени с учетом всего предшествующего развития России а также в соответствии со своими идейнополитическими установками. Абсолютное большинство населения России исповедует...
34591. ВОСТОЧНЫЕ СЛАВЯНЕ В ДОФЕОДАЛЬНЫЙ ПЕРИОД 22.91 KB
  ВОСТОЧНЫЕ СЛАВЯНЕ В ДОФЕОДАЛЬНЫЙ ПЕРИОД Составитель: Л. Степанова Появление славян как самостоятельного этноса согласно археологическим материалам произошло еще в первое тысячелетие до н. славяне известны под именем антов и венедов. в источниках появляется имя славяне.