81687

Культурний Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії

Доклад

Психология и эзотерика

Рух його джерело та причини завжди були у полі зору філософів і вченихприродознавців. Так уже Геракліт не лише визнавав усе загальний характер руху але й виявив його суперечливість: все існує і в той же час не існує; все тече й постійно змінюється; все перебуває у постійному процесі виникнення та зникнення. Отже рух матеріальних тіл викликають їх внутрішні і зовнішні взаємодії поза якими існування цих тіл неможливе.

Украинкский

2015-02-21

27.75 KB

3 чел.

Культурний Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії.

Людський досвід переконує в тому, що всі речі, тіла, явища перебувають у постійних змінах, русі.

Рух, його джерело та причини завжди були у полі зору філософів і вчених-природознавців. Так, уже Геракліт не лише визнавав усе загальний характер руху, але й виявив його суперечливість: все існує і в той же час не існує; все тече й постійно змінюється; все перебуває у постійному процесі виникнення та зникнення. Причиною змін він називав взаємодію речей.

Отже, рух матеріальних тіл викликають їх внутрішні і зовнішні взаємодії, поза якими існування цих тіл неможливе. Тобто рух є способом існування матерії.

Рухом називають будь-які зміни і переміщення тіл. Енгельс визначав рух як внутрішній атрибут (невід’ємна властивість) матерії, який обіймає собою всі зміни та процеси, що відбуваються у Всесвіті, починаючи з простого переміщення й закінчуючи мисленням (Енгельс. “Діалектика природи”).

Розрізняють два типи руху: прогресивний (рух від простого до складного, від нижчого до вищого – або процес розвитку) та регресивний (рух від складного до простого, яким є, наприклад, процес старіння організму).

Такими ж давніми категоріями філософії, як “буття”, “матерія”, “рух”, є й категорії “простір” і “час”. Особливе місце вони займали у філософії Канта, який називав простір та час апріорними формами чуттєвості. У діалектико-матеріалістичній філософії вони постають як форми існування матерії, її невід’ємні характеристики (атрибути). Категорія “простір” виражає взаємне розташування предметів один відносно одного, їх конфігурацію. Категорією “час” позначають тривалість існування матеріальних тіл, явищ, процесів.

Просторово-часові характеристики об’єктів на різних рівнях організації матерії мають свої особливості. Найбільш вагомими вони є на соціальному рівні.

Унікальність людського буття полягає в тому, що воно, за влучним виразом С.Б.Кримського, протікає як синтез основних форм часу: екзистенціально-особистісного, історичного й космічного. Для соціального часу особливе значення має майбутнє. Воно не визначається цілком і повністю минулим і теперішнім, а є завжди втаємниченим і невизначеним, оскільки існуючі в теперішньому часі тенденції суспільного розвитку можуть привести до непередбачуваних подій, ситуацій, станів.

Особистісний час інтегрує в собі як об’єктивні часові відношення, так і суб’єктивне їх відображення у процесі переживання та оцінки тривалості й послідовності історичних подій. Визначальним для кожної людини є володіння своїм часом.

Простір – філософська категорія, якою позначають взаємне розташування тіл та їх конфігурацію. Одна з форм існування матерії.

Рух – філософська категорія, яка виражає мінливість об’єктивного світу і виступає способом існування матерії.

Час – філософська категорія, що означає тривалість існування матеріальних тіл. Одна з форм існування матерії.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25607. Психологическое наследие Ананьева 33.5 KB
  Марксистское учение о сущности человека и ленинская теория отражения послужили фундаментом для построения концептуальной системы Б. Ананьев рассматривал онтогенетическое природное развитие человека как индивида как последовательную смену стадий или фаз: зачатие рождение созревание зрелость старение старость составляют основные моменты целостности человеческого организма. История формирования и развития личности составляет жизненный путь человека. Подобно тому как начало индивида долгий и многофазный процесс эмбриогенеза так и начало...
25610. Кровяные пластинки 47 KB
  Количество их в крови от 20 109 л до 40 109 л. При окраске мазков крови азур 2эозином в кровяных пластинках выявляются более светлая периферическая часть гиаломер и более темная зернистая часть грануломер структура и окраска которых могут варьировать в зависимости от стадии развития кровяных пластинок. Гликопротеин PIb является рецептором для находящегося в плазме фактора фон Виллебранда vWF одного из ключевых механизмов свертывания крови. Гликопротеин PIIbIIIa рецептор фибриногена; участвует в аггрегации кровяных...
25611. Мембраны клеток 32 KB
  состав: липиды 40 и белки 60 ; кроме того во многих мембранах обнаружены углеводы 5 10 . Многие мембранные белки состоят из двух частей участков с полярными аминокислотами и участков с неполярными: глицином аланином валином лейцином. Такие белки в липидных слоях мембран располагаются так что их неполярные участки как бы погружены в жирную часть мембраны где находятся гидрофобные участки липидов. Эти белки как бы пронизывают мембрану их называют интегральными белками мембран.
25612. Цитоплазма. Органеллы 29.5 KB
  Гиалоплазма матрикс цитоплазмы представляет собой истинную внутреннюю среду клетки. В ней при участии рибосом и полисом происходит синтез белков необходимых для собственно клеточных нужд для поддержания и обеспечения жизни данной клетки. Осмотические и буферные свойства клетки в значительной степени определяются составом и структурой гиалоплазмы. Например: клетки панкреатической железы.